За більш ніж п’ятдесят років країни, котрі взяли участь у ЄЕС, досягли високого добробуту і стабільності. Крок за кроком організація вийшла за межі суто торгового блоку, що координував торгову політику країн-членів і встановлював спільні тарифи. Незважаючи на побоювання скептиків, Європа все-таки об’єдналася, і об'єднана Європа виявилася провідною економічною державою, яка спроможна конкурувати зі Сполученими Штатами Америки й азіатськими економіками й на рівні обговорювати питання міжнародної торгівлі й фінансів.
Європейський Союз має 130 представництв у різних державах світу та в міжнародних організаціях, які опікуються питаннями співпраці у справах торгівлі, енергетики, довкілля, прав людини та боротьби проти міжнародної злочинності. ЄС підтримує ідею багатостороннього підходу до розв’язання проблем і ухвалення рішень й активно співпрацює в ООН, СОТ та інших інституціях світового врядування [31].
Стратегічним завданням ЄС після його розширення до формату 28 членів є створення єдиної конфедеративної (федеративної) держави, з замкненим виробничим циклом, всіма необхідними ресурсами, що забезпечують її економічну безпеку [24]. Сукупний фінансово-економічний потенціалу Євросоюзу вже зараз за основними показниками випереджається американський й за збереження стану відносної геополітичної стабільності в найближчі 20 років не матиме жодних стимулів для свого розширення.
Однією з проблем діалектичного характеру для Європи, сьогодні, є її внутрішня неоднорідність, висока не тільки економічна, але і культурна диференціація, що має своїм природним наслідком співіснування різних, по-різному функціонуючих і далеко не завжди повністю сумісних одна з одною моделей не тільки державного, але і комерційного управління, що є, з одного боку, чинником, що знижує її конкурентоздатність порівняно з однорідними суспільствами, а з іншого - розквіт європейської цивілізації багато в чому пояснюється саме різноманітністю її культур, оскільки воно дає могутній імпульс до змагання, яке сприяє контактам і взаємному збагаченню [29].
Отже, Європейський Союз - організація, що
базується на принципах свободи, демократії, поваги до прав людини та основних
свобод, а також верховенства права й узгодження політики усіх країн-членів,
зазнав чи не найпотужнішого впливу на подальші інтеграційні процеси саме в
період їх зародження й початкового розвитку, а саме у 40-60-тих роках ХХ ст.
Безумовно, інституційне реформування у межах ЄС сьогодні, направлене на
підвищення ефективності прийняття рішень, зміцнення демократії через посилення
ролі європейського парламенту і національних парламентів, а також збільшення
прозорості бюрократичної системи, має важливе значення для майбутнього розвитку
організації. Проблеми, що постали перед Європою у ХХІ ст. пов’язані із бажання
численних держав-членів до зниження рівня всеохоплюючої концентрації прийняття
політичних рішень над структурами ЄС, яким уряди віддали значну частину власних
суверенітетів. Чи перейде Європа до нової форми інтеграції залежить, перш за
все, від уміння політиків та учених дослідити й порівняти досвід минулого - від
перших про-європейських ідей та інтеграційних утворень, пригадавши принципи,
які об’єднали країни у подібну потужну наднаціональну організацію, тож важливо
не втратити і сьогодні імпульс до єдності пронесений Європою крізь сторіччя.
Європейський Союз - унікальне об’єднання країн Європи, які через створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики й діяльності мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість країн-учасниць. Утворився Європейський Союз на базі злиття органів трьох раніше самостійних регіональних організацій, створених шісткою провідних європейських країн - ФРН, Францією, Італією, Нідерландами, Бельгією і Люксембургом:
) Європейського об'єднання вугілля і сталі (угода укладена в 1951р., а набула чинності в 1952р.);
) Європейського економічного співтовариства (Римська угода про створення ЄЕС укладена в 1957 р., а набула чинності в 1958 р.);
) Європейського співтовариства з атомної енергії (угода набула чинності в 1958 р.).
Результати проведеного нами наукового дослідження дають змогу зробити наступні висновки:
. Європейська інтеграція - це інтенсивна взаємодія політичних процесів, спрямованих на консолідацію, злиття суспільних, політичних, військових, економічних структур або етносів у рамках Європейського континенту й змусила держави вдаватись до змін на національному рівні, а, отже, вдаватися до процесу європеїзації - це зміни, трансформації, реформи, що відбуваються у всіх сферах життя під впливом європейської інтеграції.
. Ідея об’єднання Європи сягає своїм корінням углиб віків. У різний час із закликами об’єднати країни континенту виступали такі відомі діячі, як французький королівський прокурор П. дю Буа, чеський король І. Подебрад, німецький філософ Е. Кант, теоретик утопічного соціалізму К. Сен-Сімон, французький письменник В. Гюго, перший президент Чехословаччини Т. Масарик, австрійський граф Р. Куденхове-Калергі, прем’єр-міністр Великої Британії У. Черчілль, канцлер повоєнної Німеччини К. Аденауер, президент Французької республіки Ш. де Голль та інші.
. До передумов виникнення євроінтеграційних процесів, які спричинили утворення в другій половині ХХ ст. Європейських Спільнот та Європейського Союзу, можна віднести: тенденції до зміцнення миру та безпеки; потреби взаємного порозуміння між європейськими країнами, передусім між Німеччиною та Францією; сподівання на економічний розвиток та добробут; прагнення реанімувати провідну економічну й політичну роль на міжнародній арені. Тільки після 1945 року ідея "єдиної Європи" отримала помітне місце в гаслах більшості політичних партій і масових громадських рухів в цілому ряді західноєвропейських країн. Після Другої світової війни взяла гору ліберально-демократичний і інтеграційне розуміння "європейської ідеї".
. У ХХ столітті чітко окреслилися дві альтернативні моделі "європобудівництва”: федералістська та конфедералістська. Найбільшими прихильниками першої виявилися Франція, Німеччина, Італія, країни Бенілюксу, другої, відповідно Великобританія, Данія. Хоча у цьому контексті варто зазначити, що позиції країн у процесі формування "об’єднаної Європи” не завжди були послідовними. Зокрема, Франція у міжвоєнний період та період ІV республіки стояла на інтернаціоналістських засадах формування інтеграційних процесів у Європі, при цьому атлантизм розглядався нею як невід’ємна складова "європеїзму”. Однак, вже після приходу до влади Ш. де Голля ситуація змінюється, принцип відродження "національної величі” стає домінуючим у зовнішній політиці держави, країна також робить спробу реалізувати незалежний від США зовнішньо-політичний курс. І ця тенденція спостерігається аж до першого терміну президентства Ф. Міттерана, зокрема, до Вільямсберзької зустрічі. Але вже у другому періоді свого перебування на посаді президента Франції Ф. Міттеран трансформує зовнішню політику у бік принципів "голлізму”. Останні також відбилися у висунутому Ж. Шираком проекті багатополюсного світу. Інший учасник європейського інтеграційного процесу - Великобританія, відстоюючи у цілому реалістичну модель об’єднання Європи у межах ЄЕС, тим не менш, зробила спробу піти шляхом альтернативного блокоформування у межах Європейської асоціації вільної торгівлі (1960 р.), проте не досягла особливих результатів на даному напряму. У межах становлення європейських інтеграційних процесів у ХХ столітті відпрацьовувалися й різні стратегії об’єднання Європи: "економічне через політичне”, "політичне через економічне”, "економічне та політичне”, перша з яких активно реалізовувалася у 50-70-х роках.
. Сучасний Європейський Союз є результатом більш ніж 60-річної інтеграційної діяльності в Європі. В його основі знаходяться Європейські Спільноти, створені ще в 50-х рр. минулого сторіччя. У свою чергу, появі Спільнот в Європі сприяли такі чинники, як історичні, культурні, соціальні, економічні та політичні. Ці чинники були тісно пов’язані з Другою світовою війною та ситуацією, що виникла після її завершення. Договір про створення Європейського економічного співтовариства (Римський договір) був підписаний на базі вже існуючих договорів і створених раніше наднаціональних інститутів (РЄ, ЄОВС, ЄОС). Євроатом був утворений на принципах управління ЄОВС. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), під впливом загальної стагнації регіону та успіхів ЄЕС, небезпеки економічної ізоляції та падіння конкурентоздатності власних продуктів, значно втратили вплив на ситуацію в Європі.
. Становлення й розвиток
європейської інтеграції є доказом застосування еволюційного підходу до
будівництва Європейського Союзу на принципах поваги до прав та основних свобод
людини, свободи, демократії і верховенства права.
1. Барановський В. Политическая интеграция в Западной Европе / В.Г. Барановский. - М.: Наука, 1983. - 159 с.
2. Беніта Ферреро-Вальднер Європейському Союзу 50 років // Дзеркало тижня. - 2007. - С.28-31.
. Богомолов О. Разговор о современном мире // Экономика и політика. - 2003. - № 12. - С.28-30.
. Боринець С. Міжнародні валютно-фінансові відносини: підруч. для студ. вузів. / С.Я. Боринець. - К.: Знання. - 1999. - 305 с.
. Борко Ю. Европейская интеграция: учебник / Ю.А. Борко. - М.: Издательский Дом "Деловая литература". - 2011. - 720 с.
. Буторина О. Понятие региональной интеграции: новые подходы / О.В. Бутоина // Космополис, 2005 - № 3. - С.17-21.
. Всесвітня історія ХХ століття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rеаdbооkz.cоm/bооks/167.html
. Герштейн Е.Ф. Дифференциация и интеграция в промышленности: теория и практика развития: Дис. д. э. н.: 08.00.05. / Ефим Феликсович Герштейн. - Минск, 1993. - 340 с.
. Громогласова Е. Признаки нового этапа в институциональной эволюции ЕС / Е. Громогласова, М. Стрежнева // Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - № 9. - С.55-59.
. Економіка зарубіжних країн: Підруч. // за ред.А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, І.В. Бураківський та ін. - 2-ге вид. - К.: Либідь, 1998. - 360 с.
. Европейская интеграция / под ред.О. Буториной. - М.: ИД Деловая литература, 2011. - 720 с.
. Егорова Н. Европейская безопасность, 1954-1955 гг.: поиски новых подходов / Н.И. Егорова // Холодная война 1945-1963 гг. Историческая ретроспектива. - М.: Олма-Пресс, 2003. - С.455-485.
. Егорова Н. Реакция советских лидеров на "планы" Плевена и Шумана / Н.И. Егорова // СССР, Франция и объединение Европы (1945-1957). - М.: МГИМО-Университет, 2008. - С.67-86.
. Європейський Союз / За заг. ред. Пошедіна О.І. - Київ: НАО, 2008. - 397 с.
. Європейська інтеграція: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів та слухачів магістерської підготовки за напрямом "Державне управління" / за заг. ред. проф.І.А. Грицяка та Д.І. Дзвінчука. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. - 464 с.
. Ильин Ю. Лекции по истории и праву Европейского Союза / Ю.Д. Ильин. - Харьков: Фирма "Консум", 1998. - 156 с.
. Ковальова О. Стратегії євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України: Монографія // Ковальова О.О. - К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, 2003. - 340 с.
. Копійка В. Розширення Європейського союзу. Теорія і практика інтеграційного процесу: Монографія // В.В. Копійка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2002. - 253 с.
. Копійка В. Європейський Союз: заснування і етапи становлення: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів // В.В. Копійка, Т.І. Шинкаренко - К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2001. - 448 с.
. Копійка В. Європейський Союз: історія і засади функціонування: навч. посіб. / В.В. Копійка, Т.І. Шинкаренко; за ред. Л.В. Губерського. - К.: Знання, 2009. - С.88.
. Коростышевская Е.М. Научно-производственная интеграция (Политико - экономическое исследование): Дис. д-ра экон. наук: 08.00.01/Елена Михайловна Коростышевская. - СПб.: 1999. - 310 c.
. Круглашов А. Європейська інтеграція на початку нового тисячоліття: довідник / А.М. Круглашов, І. Озимок, Т.С. Астапенко, В.В. Руссу. - Ч.1. - Чернівці, 2010. - 212 с.
. Липкин М. Европейская интеграция и советские экономические инициативы (1950-е первая половина 1970-х годов). По новым материалам российских и зарубежных архивов / М.А. Липкин // Новая и новейшая история. - 2009. - №3. - С.59-60.
. Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти): Монографія / Л.А. Луць. - К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, 2003. - 304 с.
25. Медушевский <http://magazines.russ.ru/authors/m/medushevskij/> А. Европейская интеграция: механизмы взаимодействия // Вестник Европы. - 2006. - № 17. - С.5-18.
. "План Маршалла" та відбудова економіки: держави, що отримали допомогу за планом Маршалла. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://subjеct.cоm.uа/tеxtbооk/hіstоry/11klаs_v/46.html
. Політологічний енциклопедичний словник / [за ред. Шемшученко Ю. С.]. - К.: Генеза, 1997. - 400 с.
. Політологічний словник: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. М.Ф. Головатого та О.В. Антонюка. - К.: МАУП, 2005. - 792 с.
. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу / В. Посельський - К.: ”Таксон”, 2005. - 280 с.
. Сартори Дж. Искажение концептов в сравнительной политологии (ІІІ) / Дж. Сартори // Полис. - 2003. - № 5. - С.67-77.
. Современные международные отношения: Учебник // Под ред. Торкунова. - М.: РОССПЭН, 2000. - 583 с.
. Хейфец В. Международная интеграция / В. Хейфец, А. Оводенко // СПб: ГУАП, 2003. - 68 с.
. Шибаева Е. Правовые вопросы структуры и деятельности международных организаций. / Е.А. Шибаева. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 309 с.
. Щупак І. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів // І.Я. Щупак, Л.В. Морозова. - Запоріжжя: Прем’єр, 2010. - 272 с.
. Юридическая энциклопедия // общ. ред.М.Ю. Тихомирова - М.: Тихомиров, 1998. - 525 с.
. Ямпольська Л.М. До питання дефініції явища "інтеграція" та розвитку зарубіжних інтеграційних теорій другої половини ХХ ст. // Методичний вісник історичного факультету. - 2008. - № 7. - Х.: Харківський національний університет ім.В.Н. Каразіна. - С.94-102.
. Аlаn S. Thе Rеcоnstructіоn оf Wеstеrn Еurоpе, 1945-51/Аlаn S.mіlwаrd. - Tаylоr аnd Frаncіs е-Lіbrаry, 2005. - 552 p.
. Еcоnоmіc rеcоvеry аnd еcоnоmіc cо-оpеrаtіоn 1945-1960 [Електронний ресурс] / аdаptеd by TK Chung. - HW Pооn, 1979. - Режим доступу: http://www.funfrоnt.nеt/hіst/еurоpе/еcоn-cооp. htm
. Hааs Е. Іntеrnаtіоnаl Іntеgrаtіоn: thе Еurоpеаn аnd thе Unіvеrsаl Prоcеss / Е. B. Hааs // Іntеrnаtіоnаl Оrgаnіzаtіоn. - 1961. - Vоl.15. - № 3. - P.366-377.
. Lіndbеrg L. N. Thе Pоlіtіcаl Dynаmіcs оf Еurоpеаn Еcоnоmіc Іntеgrаtіоn / Lеоn N. Lіndbеrg. - Stаnfоrd: Stаnfоrd Unіv. - Prеss, 1963. - 367 p.
. Mеrrіаm-Wеbstеr Dіctіоnаry [Електронний ресурс] // Оffіcіаl wеbsіtе оf thе Mеrrіаm-WеbstеrDіctіоnаry. - Режим доступу: http://www.mеrrіаm-wеbstеr.cоm/dіctіоnаry/іntеgrаtіоn.
42. Müllеr W. Dіе UdSSR und dіе еurоpаіschе Іntеgrаtіоn // Vоm Gеmеіnsаmеn Mаrkt zur Еurоpаіschеn Unіоnsbuіldung.50 Jаhrе Rоmіschе Vеrtrаgе 1957-2007. - Wіеn-Kоln-Wеіmаr, 2009. - S.617-661.
. Thе Mааstrіcht trеаty [Електронний ресурс]: prоvіsіоns аmеndіng thе trеаty еstаblіshіng Thе Еurоpеаn Еcоnоmіc Cоmmunіty wіth а vіеw tо еstаblіshіng Thе Еurоpеаn Cоmmunіty. - Mааstrіcht, 1992. - 59 p. - Режим доступу: http://www.еurоtrеаtіеs.cоm/mааstrіchtеc. pdf <http://www.eurotreaties.com/maastrichtec.pdf>.
. Thе Оrіgіns 1945-1957 Frоm Schumаn Dеclаrаtіоn tо thе Trеаty оf Rоmе (1950-1957) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hіstоrіаsіglо20.оrg/еurоpе/аntеcеdеn2. htm <http://www.historiasiglo20.org/europe/anteceden2.htm>