Материал: Сетевая стеганография_учебник

Протокол дозволяє уникнути ручного налаштування комп'ютерів мережі й зменшує кількість помилок.

Протокол DHCP надає три способи розподілу IP-адрес:

- Ручний розподіл - адміністратор ставить у відповідність апаратну адресу (для Ethernet мереж це MAC-адресу) кожного клієнтського комп'ютера певній IP-адресі.

-Автоматичний розподіл - кожному комп'ютеру на постійне використання виділяється довільний вільнаIP-адреса з визначеного адміністратором діапазону.

-Динамічний розподіл - спосіб аналогічний автоматичному розподілу,

клієнтів на порт 67 і відправляє повідомлення клієнтам на порт 68.

Рисунок 3.1 - Формат DHCP-пакету

Приклад отримання IP-адреси за допомогою DHCP протоколу

Припустимо, клієнт ще не має власногоIP-адреси, але йому відома його попередній адреса - 192.168.1.100. Процес складається з чотирьох етапів:

-Пошуку DHCP сервера;

-Отримання пропозиції від DHCP сервера;

-Відправлення запиту DHCP серверу;

-Підтвердження запита клієнта DHCP сервером.

21

2. Система доменних імен, DNS

Система доменних імен (Domain Name System, DNS) – це служба, яка керує процесом перетворення імен вузлів в IP-адреси:

-RFC 1034 - DOMAIN NAMES - CONCEPTS AND FACILITIES

-RFC 1035 - DOMAIN NAMES - IMPLEMENTATION AND SPECIFICATION

DNS-сервери виконують роль “телефонної книги” для Інтернету:

-це розподілена база даних, яка має структуру ієрархічного дерева.

Недоліки централізованої системи:

-Єдина можлива точка відмови;

-Великий обсяг трафіку;

-Віддаленість централізованої бази даних;

-Великі накладні витрати на обслуговування.

Функції DNS:

-перетворення зручних для читання імен вузлів в IP-адреси;

-підтримка псевдонімів серверів;

-підтримка псевдонімів почтових серверів;

-розподілення навантаження.

Функція кореневих серверів

Якщо локальний DNS-сервера не зміг виконати перетворення імені IPвадресу, то він звертається до кореневого сервера імен:

-звертається до авторитетного сервера імен, якщо доменне ім‘я йому не відомо;

-отримує результат перетворення доменного імені;

-повертає результат локальному DNS-серверу.

Типи DNS-запитів

Рекурсивний запит:

-Клієнтська машина посилає запит на перетворення доменного імені вузла в IP-адресу на локальний сервер імен

-Якщо локальний сервер імен не знаходить адреси в своїй базі даних, то він посилає запит до кореневого сервера імен

-Зазвичай кореневий сервер імен, в свою чергу, направляє запит до проміжного або авторитетного сервера імен.

-Кореневий сервер може містити деякі записи про відповідність імен вузлів – IP адресам

-Проміжний (неавторитетний) сервер імен завжди ,знаєхто авторитетний сервер імен.

Відповіді DNS-сервера можуть бути двох типів:

-авторитетні, коли сервер заявляє, що сам відповідає за зону;

-неавторитетні, коли сервер обробляє запит, і повертає відповідь інших серверів

22

Зона - частина дерева доменних імен, що розміщується як єдине ціле на деякому сервері доменних імен(DNS-сервері), а частіше - одночасно на декількох серверах.

Ітеративний запит:

-Клієнтська машина посилає запит на перетворення доменного імені вузла в IP-адресу на локальний сервер імен

-Якщо локальний сервер імен не знаходить адреси в своїй базі даних, т- він надсилає запит до кореневого сервера імен

-Якщо кореневий сервер імен не знаходить запис в своїй базі даних, то він повертає локальному серверу іменIP-адресу проміжного або авторитетного сервера імен.

-Далі локальний сервер імен надсилає запит до проміжного або авторитетного сервера імен.

-Якщо проміжний або авторитетний сервера імен не знаходить запис

всвоїй базі даних, то він повертає локальному серверу імен IP-адресу іншого проміжного або авторитетного сервера імен і т.д.

-Такий тип запитів використовується для запобігання перевантаження кореневих серверів, які обробляють мільйони запитів

3. Мережевий протокол для доступу до текстового інтерфейсу, Telnet

двосторонній обмін окремими символами (байтами) і віртуальні термінали Клієнт Telnet – це програма, яка підтримує інтерфейс командного рядка

і систему команд деякого стандартного терміналу, або багатьох різних стандартних терміналів (VT52, VT100, ANSI та інших)

Сервер Telnet за стандартом займає 23-й TCP порт

Telnet — дуже старий протокол, він розроблявся ще наприкінці60-х років минулого століття.

Протокол Telnet використовує принцип “команди у потоці даних” (in-band signaling)

-Будь-який байт даних, крім 0xFF, інтерпретується як дані

-Байт 0xFF (мнемонічне позначення команди - Interpret as Command , IAC) означає, що за ним іде байт-команда

-Деякі команди мають опції, які теж займають один байт

-Деякі опції, в свою чергу, вимагають передачі параметрів у один чи кілька байтів

Параметри передаються з використанням спеціальних команд: - Початок підопції (IAC SB)

23

- Кінець підопції (IAC SE)

Режими роботи Telnet протоколу

1. Напівдуплексний режим

- Передбачає передавання даних в один бік

- Кожна зі сторін закінчує передачу командою GA

- За стандартом клієнт повинен за замовчанням знаходитись саме у цьому режимі

- В наш час цей режим практично не застосовується

2. Символьний режим

-Передбачає, що кожний введений символ невідкладно доставляється одержувачу

-Повноцінний дуплексний режим

-Перехід з напівдуплексного в символьний режим здійснюється командами <IAC DO 0x3> або <IAC WILL 0x3>

-Ефективність символьного режиму: в мережах TCP/IP передача

-Якщо у символьному режимі із включеним ехо або відключити ехо, або запросити включення GA, то інша сторона переходить в рядковий режим, таке може відбутися, наприклад, при введені пароля— сервер виводить запрошення і просить клієнта відключити ехо, клієнт при цьому надсилає весь пароль у одному пакеті. Якщо ж локальне ехо було відключено, тоді сервер відключає ехо на своєму боці, клієнт передає пароль по одному символу в пакеті.

4. Лінійний режим

-Дублювання функцій рядкового режиму

-Обробка символів, що введені з терміналу виконуєтьсяTelnet клієнтом (видалити символ, строку тощо)

-Підтримка шифрування даних

Безпека протоколу Telnet

Зпогляду безпеки стандартний протокол Telnet має такі суттєві вади:

-базовий протокол не передбачає ідентифікації й автентифікації;

-у всіх режимах, крім лінійного, не передбачене шифрування

-протокол Telnet на практиці раніше дуже часто використовувався для віддаленого адміністрування серверів і мережного обладнання

24

Порушник шляхом прослуховуванняTelnet-сеансів може отримати ім’я користувача і його пароль, і в подальшому скористатись ними. Деякі сучасні реалізації клієнтів і серверів підтримують шифрування даних і знімають зазначену проблему. Однак важливо пам’ятати, що шифрування повинні підтримувати обидві сторони, інакше буде встановлено незахищений сеанс обміну. Іншим рішенням є використання протоколуSSH замість Telnet. Так поступають для задач адмініструванняUNIX-серверів і мережного обладнання деяких виробників.

4. Протокол передачі файлів

Протокол передачі файлів - File Transfer Protocol, FTP. FTP – стандартний протокол, який призначений для передачі файлів TCP-мережам

1.Створений в 1971 році

2.Для IPv4: RFC 959 (1985), 2228 (1997), 5797 (2010) ;

3.Для IPv6: RFC 2428 (1998)

Протокол TCP за стандартом працює через20-й (для передачі даних), 21-й (для передачі команд) та 49152-65534 TCP порти

Призначення FTP протоколу:

-Віддалений доступ до файлів та їх передача

-Колективний доступ в інтерактивному режимі Функції FTP протоколу:

-Встановлення/Розрив наскрізного з'єднання

-Специфікація представлення даних

-Контроль за автентифікацією (логін, пароль)

Класифікація кодів FTP відповідей:

-1хх - Позитивна попередня відповідь (запит розпочато, слід чекати ще одного відклику, перш ніж виконувати нову команду).

-2хх - Позитивна відповідь про завершення (запит успішно виконано, можна виконувати нову команду).

-3хх - Позитивна проміжна відповідь (команда прийнята, але дія не розпочата, очікується інша команда з додатковою інформацією).

-4хх - Тимчасова негативна відповідь(команда не прийнята, але помилкова ситуація тимчасова, запит можна виконати пізніше).

-5хх - Постійна негативна відповідь (команда не прийнята).

Приклади:

150 - Успішний статус, відкривається канал даних

200 - Команда прийнята 220 - Сервіс готовий для нового користувача (при встановленні з'єднання)

226 - Канал даних закритий, операція закінчена

227 - Установка пасивного режиму (повідомляються IP і порт) 230 - Користувач авторизований

331 - Користувач ідентифікований, необхідно в конати автентифікацію

25