Курсовая работа (т): Управління рекламною діяльністю на підприємстві

Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці через аварії, нещасні випадки на виробництві, профзахворювання не тільки сповільнюють виробничі процеси, але й стають причиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, такі явища значною мірою негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та ставлення працівників до роботи.

Таким чином, удосконалювання охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне, а й безпосередньо економічне значення.

Введення системи управління охороною праці (СУОП) знижує ризик нещасних випадків і можливостей заподіяння шкоди здоров'ю, забезпечує зменшення простоїв виробництва і пов'язаних із цим додаткових витрат.

.2 Класифікація причин і методи аналізу  виробничого травматизму та профзахворювань

Основні причини виробничого травматизму і профзахворювань та заходи щодо їх попередження.

Травматизм - слово грецького походження (trauma - пошкодження, поранення). На виробництві травми (нещасні випадки) головним чином стаються внаслідок непередбаченої дії на робітника небезпечного виробничого фактору при виконанні ним своїх трудових обов'язків.

Професійне захворювання - патологічний стан, зумовлений тривалою роботою за шкідливих умов праці і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією виробничих факторів.

Загально прийнята класифікація причин виробничого травматизму виглядає наступним чином:

технічні причини, котрі можна охарактеризувати як причини, що залежать від рівня організації праці на виробництві, а саме: недосконалий технологічний процес, конструктивні недоліки обладнання, інструментів та пристосувань, недостатня механізація важких робіт; недосконале огородження, відсутність спеціальних захисних засобів, засобів сигналізації та блокувань, недостатня міцність та надійність машин, шкідливі властивості оброблюваного матеріалу тощо. Ці причини інколи називають конструктивними або інженерними;

організаційні причини, що повністю залежать від рівня організації праці на виробництві. До них можна віднести: незадовільний стан території, проїздів, проходів, порушення правил експлуатації обладнання, транспортних засобів, порушення технологічного регламенту, порушення правил і норм при транспортуванні, складанні і зберіганні матеріалів і деталей; порушення норм і правил при плановому технічному обслуговуванні та ремонті обладнання, транспортних засобів і інструменту; недоліки при навчанні робітників безпечним методам праці; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання машин, механізмів і інструменту не за призначенням; відсутність або незадовільне огородження робочої зони; відсутність або невикористання засобів індивідуального захисту тощо;

санітарно-гігієнічні причини, до котрих можна віднести: перевищення (відносно) запиленості та загазованості повітря робочої зони, відсутність або недостатнє природне освітлення, підвищену пульсацію світлового потоку; підвищений рівень шуму та вібрації, інфразвукових та ультразвукових коливань на робочому місці; підвищений рівень ультразвукової та інфрачервоної радіації тощо;

психофізіологічні причини, до котрих відносяться фізичні, нервово-психічні перевантаження працюючих.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні. До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих факторів. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації; установлення раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування.

Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.

До них належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокуючих засобів; правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням; розроблення та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.

.3 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

Освітлення виробничих приміщень. Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Приблизно 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані. Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стається через погане освітлення.

Штучне освітлення здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення. Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень. На виробництві найчастіше використовують штучне освітлення.

Проведемо оціночний розрахунок штучного освітлення.

Вихідні дані:

.        Розрахуємо освітленість (Ерозр., лк) приміщення точковим методом по наступній формулі:

, (4.1)

де Fл - світловий потік заданого типу ламп,

α - кут падіння світлового потоку, який визначається через тангенс кута:

, (4.2)

cos3α - залежно від знайденого кута падіння світлового потоку;

Iα - сила світла під кутом α для заданого типу світильника і типу кривої сили світла КСС;

Отже

(лк), (4.3)

1.      Для оцінки достатності штучного освітлення потрібна нормована величина освітленості (Ен= 600 лк) [16] при загальному штучному освітленні для заданого розряду і підрозряду зорових робіт та відповідного типу ламп.

.        Знайдемо відхилення (∆Е) фактичної величини освітленості від норми:

, (4.4)

маємо:

 (4.5)

За результатами розрахунків ми бачимо на робочому місці штучного освітлення недостатньо, так як не задовольняє вимогам ДБН В.2.5.28-2006. Тому необхідно збільшити у приміщенні кількість освітлюваних установок.

4.4 Основи техніки безпеки на виробництві

Вимоги техніки безпеки до виробничого обладнання і технологічних процесів. Основні вимоги безпеки, які відносяться до конструкцій машин і механізмів - це безпека для здоров'я і життя людей, надійність та зручність експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

вибором безпечних принципів дії конструктивних схем, елементів конструкції;

використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;

застосуванням в конструкції засобів захисту;

дотриманням ергономічних вимог;

включенням вимог безпеки в технічну документацію: з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання обладнання;

Застосуванням в конструкції відповідних матеріалів. Дотримання цих вимог в повному обсязі можливе лише на стадії проектування. Тому в усі види проектної документації включаються вимоги безпеки. Вони містяться в спеціальному розділі технічного завдання, технічних умов і стандартах на устаткування.

Загальні вимоги до виробничих процесів передбачають:

усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, які надають небезпечне або шкідливе дію на організм;

заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при виконанні яких ці фактори відсутні або мають меншу небезпеку;

комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

герметизацію обладнання;

застосування засобів колективного захисту працівників;

раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності і гіподинамії, а також зниження важкості праці;

своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів при виконанні окремих технологічних операцій;

впровадження систем управління технологічними процесами, які забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;

своєчасне управління та знешкодження відходів виробництва, які є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

забезпечення пожежо і вибухобезпеки.

В значній мірі безпеку виробничих процесів заздрості від організації і раціонального планування цехів, дільниць, від рівня оснащення робочих місць, відповідності виробничих приміщень вимогам безпеки, вибору способів зберігання, транспортування, матеріалів, заготовок, а також від видалення відходів, їх утилізації, від дотримання вимог безпеки до виробничого персоналу.

.5 Основи пожежної безпеки

Пожежна безпека на виробництві. Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі. Пожежна безпека - стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону "Про пожежну безпеку".

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів.

Системи пожежної безпеки мають запобігти виникненню пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі на необхідному рівні. Потрібний рівень пожежної безпеки людей за допомогою зазначених систем, згідно з ГОСТ 12.1.004-91, не повинен бути меншим за 0,999999 відвернення впливу на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей не може перевищувати 10~6 впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують гранично допустимі значення на рік у розрахунку на кожну людину. Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Пожежна профілактика - найважливіша частина протипожежного захисту і є комплексом заходів, що проводяться як в період проектування і будівництва підприємств, так і в процесі їх експлуатації.

Заходи щодо пожежної профілактики розділяються на організаційні, технічні, режимні, експлуатаційні.

Організаційні заходи передбачають правильну експлуатацію машин і внутрішньозаводського транспорту; правильне утримання будівель, території; протипожежний інструктаж робітників і службовців; організацію ДПД, пожежно-технічних комісій; видання наказів з питань посилення пожежної безпеки і т.д.

До технічних, відносяться заходи такі як: дотримання протипожежних правил, норм при проектуванні будівель, при упорядкуванні електропроводки і устаткування, опалювання, вентиляції, освітлення, а також правильне розміщення устаткування.

До заходів режимного характеру відноситься заборона куріння в не встановлених місцях, проведення робіт, пов’язаних з вогнем, в пожежонебезпечних приміщеннях та ін. Експлуатаційними заходами є своєчасні профілактичні огляди, ремонти.

Відповідно до протипожежних норм (ДБН В.1.1.7 - 2002) всі виробництва по вибуховій, вибухопожежній і пожежній небезпеці підрозділяються на наступні категорії: А - вибухопожежонебезпечні, Б - вибухопожежні, В, Г, Д - пожежонебезпечні. Заклади освіти належать до Д категорії [13, c. 8-12].

У практиці гасіння пожеж використовується вогнегасильні речовини такі як: вода, піни, інертні гази і пара, галоідовуглеводні, порошкові суміші. Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації вогню в первинній стадії його розвитку. Сюди відносяться: ящики з піском, діжки з водою, відра, покривала, багри, ломи, сокири, вогнегасники.

Серед первинних засобів пожежогасіння особливе місце займають вогнегасники. Залежно від вогнегасних речовин, що використовуються, вогнегасники ділять на пінні, газові та порошкові.

Відповідно до чинного законодавства усі типи навчальних закладів освіти перед початком навчального року мають бути прийняті відповідними комісіями, до складу яких входять представники органів державного пожежного нагляду. Керівник закладу один раз на три роки має організовувати навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки керівних, педагогічних працівників, спеціалістів. Учасники навчально-виховного процесу повинні знати і виконувати правила пожежної безпеки, а в разі пожежі вживати всіх залежних від них заходів для евакуації людей і гасіння пожежі.

Висновки до розділу 4

У даному розділі бакалаврської роботи розглянуто загальні питання охорони праці по створенню здорових та безпечних умов праці, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності у приміщенні офісу, проведена оцінка параметрів штучного освітлення.

Висновки

Перш за все, реклама несе в собі інформацію, яка зазвичай представлена в стислій, художньо вираженій формі, емоційно забарвлена і доводять до свідомості й уваги потенційних покупців найважливіші факти і відомості про товари та послуги, тож допомога такого креативного помічника вкрай необхідна підприємству і не слід нехтувати нею.