Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

відміну від активних сил, реакції зв'язків є величинами заздалегідь невідомими; вони залежать від виду зв'язків, від значень активних сил, які діють на систему, а при русі системи ще й від закону її руху і визначаються в результаті розв'язку відповідних задачмеханіки.

реа́кціїланцюго́ві(рос. реакциицепные; англ. chain reactions) – хімічні та ядерні реакції, в яких активні частинки – атоми та радикали, нейтрони – викликають велику кількість (ланцюг) перетворень неактивних молекул або ядер внаслідок регенерації (відтворення) активної частинки в кожному елементарному акті реакції (в кожній ланці ланцюга).

реа́кції о́кисно-відно́вні (рос.

реакции окислительно-восстанови- тельные; англ. redox reactions, oxidation-reduction reactions). Спочатку окиснювальними називали реакції сполучення з киснем, а відновлювальними – реакції відновлення окисів. Згодом оки- сно-відновними реакціями стали називати процеси, які супроводжуються віддачею (окиснення) та одержанням(відновлення) електрона,хоча вряді випадків застосування такого критерію є недостатньо коректним.

реа́кціїпікноя́дерні(рос. реакции пикноядерные; англ. pycnonuclear

reactions; від грец. πυκνός – густий, щільний) ядерні реакції, які відбуваються в доволі густій і холодній (аж до T = 0) кристалічній речовині за рахунок нульових коливань ядер у вузлах кристалічних решіток. Швидкість р. п. не залежить від температури, але залежить від густини. Швидкості р. п. можуть істотно зростати при наявності великої кількості дефектів кристалічних решіток.

реа́кціїфотохіміч́ ні(рос. реакции фотохимические; англ. photochemical reactions) – хімічні реакції, які протікають під дією світла. Основними типами р. ф. є: фотохімічна дисоціація; фотоперегрупування, при якому склад молекули лишаєтьсянезмінним, але змінює-

502

ться положення окремих атомів чи їх груп; фотоприєднання, при якому молекула приєднує до себе подібну або іншу молекулу; фотоперенесення заряду (електрона чи протона); фотосенсибілізація – ініціювання хімічних реакцій шляхом перенесення енергії від молекули, що поглинає світло, до молекули, яка дає початок р. ф. Див. також фотохім́ ,ія

дисоціа́ціяфотохіміч́ на, ефе́ктфотодинамі́чний.

реа́кціїфотоя́дерні(рос. реакциифотоядерные; англ. photonuclearreactions) – див. реа́кціїя́дерні.

реа́кції я́дерні (рос. реакции ядерные; англ. nuclear reactions) – перетворення атомних ядер, зумовлені їх взаємодією з елементарними частинками або одне з одним. Зазвичай у р. я. беруть участь два початкових ядра і утворюються два нових.

реа́кціїя́дерніпрямі́(рос. реакции ядерные прямые; англ. direct nuclear reactions) – процеси, в яких вношуванав ядро енергія передається переважно одному або невеликій групінуклонів.

р. випромін́ ювання[тертя́радіаці́- йне] (рос. реакция излучения, трение

радиационное; англ. radiation reaction, radiation friction) – сила, що діє на заряджену частинку з боку створюваного нею поля електромагнітного випромінювання.

р. зриву́ (рос. реакция срыва; англ. break(away) reaction) – пряма ядерна реакція, при якій ядру передається нуклон із частинки, що налітає.

р. діл́ енняланцюго́ва(рос. реакция деления цепная; англ. chain fission reaction) – див. ді́ленняа́томногоядра́.

р. підхо́плення(рос. реакция подхвата; англ. pickup reaction) – пряма ядернареакція, в результаті якої ядро-мі- шень передає частинці, що налітає, один або кілька нуклонів.

р.термоя́дерна(рос. реакциятермоядерная; англ. thermonuclearreaction) – реакція злиття легких ядер у більш важкі, яка відбувається при високих температурах (107°K і вище). Р. т. йдуть

із виділенням енергії у вигляді надлишкової кінетичної енергії. Можливі такі р. т., що відбуваються в результаті подолання кулонівського бар'єру взаємного відштовхування ядер, або за рахунок сильного спотвореннясамого кулонівського бар'єру (реакціїхолодного синтезу).

р. я́дерналанцюго́ва(рос. реакция ядерная цепная; англ. nuclear chain reaction) – розгалуженаланцюговареакція ділення важких ядер нейтронами, в результаті якої число нейтронів зростає і може виникнути самопідтримуваний процес ділення. Р. я. л. є джерелом атомної енергії.

р. я́дернапряма́(рос. реакция ядернаяпрямая; англ. direct reaction) –

ядерна реакція, при якій частинка, що налітає, лише торкається ядра-мішені, а тривалість зіткнення приблизно дорівнює часу, необхідному для проходженняналітальною частинкою відстані, яка дорівнює радіусу ядра-мішені.

РЕВЕРБЕРА́ЦІЯ (рос. реверберация; англ. reverberation,singing,ringing; від середньовічнолат. reverberatіo – відбивання) – поступове загасання звуку в закритих приміщеннях після вимкнення його джерела.

РЕГЕНЕРА́ЦІЯ в радіофізиці

(рос. регенерация в радиофизике;

англ. regeneration, regenerating, recovery, recuperation, reclamation, reclaiming; від пізньолат. regeneratіo – відродження, відновлення) – компенсація втрат динамічноїсистеми за рахунок підключення до неї джерелаенергії та пристрою, що регулює зв'язок між ними.

РЕГРЕ́СІЯ ( у теорі ї ймовірностей і математичній статистиці) (рос. регрессия (в теории вероятностей и математической статистике); англ. regression) – залежність середнього значення якої-небудь випадкової величиниy від іншоїневипадкової величини x.

503

РЕГУЛЯРИЗА́ЦІЯ (рос. регуляризация; англ. regularization) – надання змісту розбіжним виразам за допомогою належногограничного процесу.

р. розбіж́ ностей у квантовій теорії поля (КТП) (рос. регуляризация расходимостей в квантовой теории поля (КТП); англ. divergence regularization іn quantum fіled theory (QFT)) – допоміжна операція, що полягаєвзамініпропагаторів або інтегралів від їхніх добутків (відповідних локальній КТП) на певні вирази, що їх апроксимують і не містять ультрафіолетових розбіжностей чи відповідних їм у координатному представленні сингулярностейна світловому конусі.

РЕДЖ(Е)О́Н, -а [по́люс Ре́дже,по́- люс рухо́мий] (рос. редж(е)он, полюс Редже, полюс движущийся; англ. reggeon,Reggepole,movingpole) – об'- єкт, який виникає при описіамплітуд пружного та непружного розсіяння при високих енергіях у рамках методу комплексних кутових моментів. Див. також ме́- тодполюсів́ Редже́ .

РЕЖИ́М, -у [нала́д] (рос. режим; англ. mode, behavio(u)r, duty, performance, conditions, operation, regime, process, state, rating, schedule, use).

р. приско́реннябетатро́нний[нала́д

приско́рення бетатро́нний, режи́м пришви́дшення бетатро́нний, нала́дпришви́дшення бетатро́нний] (рос. режим ускорения бетатронный; англ. betatron accelerationmode) – режим прискорення в циклічних прискорювачах, при якому приріст енергії частинок відбувається за рахунок ерс індукції, що створюється змінним у часі магнітним потоком, який пронизує орбіту.

р.пришви́дшення бетатро́нний(рос. режим ускорения бетатронный; англ. betatronaccelerationmode) – те саме, що режи́мприско́реннябетатро́нний.

РЕЗЕРФО́РД, -а, Рд (рос. Резерфорд, Рд; англ. Rutherford, Rd) – позасистемна одиниця активності нуклідів у радіоактивних джерелах. 1 Рд дорівнює активності ізотопа, в якому за 1 с відбувається 106 розпадів, тобто 1 Рд = 106 Бк = 1/37000Кюрі.

РЕЗИ́СТОР, -а (рос. резистор; англ. resistor) – те саме, що опір́ 2.

РЕЗОНА́НС, -у (рос. резонанс; англ. rеsonance; франц. rеsonance, від лат. resono – відгукуюся) – частотновибірковий відгук коливної системи на періодичний зовнішній вплив, при якому відбувається різке зростання амплітуди ста- ціо-нарних коливань. Спостерігається при наближенні частоти зовнішнього впливу до певних, характерних для даної системи значень. У лінійних коливних системах кількість таких резонансних частот відповідає числу ступенів вільності і вони збігаються з частотами власних коливань.

γ-резона́нс я́дерний (рос. γ-резонанс

ядерный; англ. nuclear γ-rеsonance) – те

саме, що ефект́ Мессбауера́ .

р. А́збеля–Ка́нера(рос. резонанс Азбеля–Канера; англ. Asbel–Kaner rеsonance) – те саме, що резона́нсу мета́- лах циклотро́нний.

р.антиферомагніт́ ний(рос. резонанс антиферромагнитный; англ. antiferromagneticrеsonance) – електронний магнітний резонанс в антиферомагнетиках – явище відносно великого вибіркового відгуку магнітної системи антиферомагнетика (АФ) на періодичну дію електромагнітного поля з частотою, близькою до власних частот системи. Це явище супроводжується значним поглинанням енергії електромагнітного поля антиферомагнетиком (К. Гортер [C.J. Gorter], 1951). Із квантової точки зору а. р.можнарозглядатияк резонансне перетворення фотонів електромагнітного поля в магнони з хвильовим вектором k =

504

0. Із класичної точки зору при р. а. різко зростає амплітуда вимушених зв'язаних коливань векторів намагніченості магнітних підрешіток під дією магнітного компонента електромагнітного поля. Залежність власної частоти коливань від зовнішнього магнітного поля називається с пектром р. а. Вивчення спектрів р. а. дає інформацію про магнітну структуру, величини обмінного, анізотропного, надтонкого, магнітнопружного й ін. видів взаємодії,а такожпро температурну залежність цих взаємодій. Для спостереження р. а. використовуються радіоспектрометри й оптичні методи.

р. діамагніт́ ний[резона́нсциклотро́нний діамагніт́ ний] (рос. резонанс (циклотронный) диамагнитный; англ. diamagnetic(cyclotron) rеsonance) – резонансне поглинання енергії слабкого змінного електромагнітного поля електронним провідником або напівпровідником, який зазнає дії сталого магнітного поля, пов'язане з квантовими переходами електронів або дірок між діамагнітними енергетичними рівнями.

Див. також діамагнети́зм.

р. квадрупо́льнийя́дерний(рос. резонанс квадрупольный ядерный; англ.

nuclear quadrupole rеsonance) – резонансне поглинання електромагнітної енергії, зумовленепереходамиміж рівнями електричної квадрупольної взаємодії ядер у кристалах. Є частинним випадком ядерного магнітного резонансу в кристалах.

р. комбіно́ваний (рос. резонанс комбинированный; англ. combined rеsonance) – збудження квантових переходів між магнітними підрівнями електроназмінним електричним полем Е. Р. к. відрізняється від електронного парамагнітного резонансу (ЕПР), який збуджується змінним магнітним полем. Р. к. зумовлений взаємодією між спіновим магнітним моментом електрона та полем Е (див. також взаємодія́спінорбіта́льна). Р. к. вперше передбачено для зонних носіїв заряду, для яких він

може перевищувати за інтенсивністю ЕПР на 7-8порядків.

р. магніт́ ний(рос. резонансмагнитный; англ. magnetic rеsonance) – вибіркове поглинання речовиною електромагнітних хвиль певної частоти ω, зумовлене зміною орієнтації магнітних моментів частинок речовини (електронів, атомних ядер). Енергетичні рівні части-

нки,що має магнітний момент μ, у зовнішньому магнітному полі Н розщеплюються на магнітніпідрівні,кожному з який відповідає визначенаорієнтація магнітного моменту відносно поля Н (див. також ефе́ктЗе́ємана). Електромагнітне поле резонансної частоти ω викликає квантові переходи між магнітними підрівнями.

Умова резонансу: Е =ћω, де Е – різни-

ця енергій між магнітними підрівнями.

р. магніт́ нийелектро́ннийу феромагне́тиках(рос. резонанс магнитный электронныйв ферромагнетиках; англ.

ferromagnetic rеsonance) – те саме, що

резона́нсферомагніт́ ний.

р. магніт́ нийя́дерний [ЯМР] (рос. резонанс магнитный ядерный, ЯМР;

англ. nuclear magnetic rеsonance) – зумовлене магнетизмом ядер резонансне поглинання електромагнітної енергії у твердій, рідкій або газоподібній речовинах, яке виникає у сильному сталому магнітному полі при накладанні на нього значно слабшого радіочастотного магнітного поля.

р. магніт́ нийя́дернийакусти́чний (рос. резонанс магнитный ядерный акустический; англ. acoustic(al) nuclear magneticrеsonance) – поглинанняенергії акустичних хвиль певної частоти (селективне поглинання фононів) системою ядерних спінів твердого тіла, що виникає при збігу частоти УЗ з інтервалом між енергетичними рівнями ядерних спінів у зовнішньому магнітному чи внутрішньокристалічному полі. Це явище аналогічне ядерному магнітному резонансу.

505

поглинання радіохвиль, пов'язане з переорієнтацією електричних дипольних моментів часток речовини в зовнішніх електричних полях; електричний аналог магнітного резонансу. Зовнішнє стале електричне поле додатково розщеплює ці рівні. Якщо до кристала прикласти ще і змінне електричне поле, виникають квантові переходи з поглинанням чи випромінюванням електромагнітної хвилі. Це явище і прийнято називати р. п. Характерна область частот р. п. – діапазон НВЧ (1010–1011 Гц). Відкриття р. п. і по- в'язаних з ним явищ привело до створення електричної радіоспектроскопії.

р. парамагніт́ ний акусти́чний, АПР (рос. резонанспарамагнитный акустический, АПР; англ. acoustic(al) paramagnetic rеsonance) – поглинання енергії акустичних хвиль певної частоти (вибіркове поглинання фононів) системою електронних спінів парамагнетика, яке виникає при збігу частоти акустичної хвилі (енергії фонона) з інтервалом між енергетичними рівнями парамагнітного йона в прикладеному магнітному полі. (С.А. Альтшулер, 1952). АПР можна розглядати як аналог електроного парамагнітного резонансу.

р. парамагніт́ нийелектро́нний(рос. резонанспарамагнитный электронный;

англ. electron paramagnetic rеsonance) – резонансне поглинання енергії радіочастотного поля в речовинах, які містять парамагнітні частинки (молекули, атоми, йони, слабко зв'язані з атомами електрони, які мають сталий електронний магнітний момент), при накладанні статичного магнітного поля.

р. парамагніт́ нийя́дерний(рос. резонанс парамагнитный ядерный; англ. paramagneticnuclearrеsonance) – ефект зміни намагніченості речовини, зумовлений магнетизмомядер.

р. параметри́чний(рос. резонанс параметрический; англ. parametric rеsonance) – явищерозгойдуванняколивань при періодичній зміні параметрів тих

506

елементів коливної системи, у яких зосереджується енергія коливань (реактивні, або енергомісткі параметри). Р. п. можливий у коливних укладах різноманітної фізичної природи (наприклад, електричний коливний контур, маятник, довжину нитки якого можназмінювати, багатохвильові процеси). Р. п. призводить до нестійкості коливної системи, тобто до наростання малих початкових збурень (наприклад, флуктуацій). Наростання коливань р. п. обмежується при досить великих амплітудах різноманітними нелінійними ефектами.

р. подвійний́ (рос. резонансдвойной;

англ. double rеsonance) – експериментальний метод, який полягає в спостереженні впливу резонансного збуждення однієї системи на резонансні властивості іншої. Використовують для вивчення систем, пряме дослідження властивостей яких ускладнене, наприклад, для дослідження зв'язаних електронної та

ядерної спінових систем у твердому тілі.

р. у мета́лах циклотро́нний[ре- зона́нсА́збеля–Ка́нера] (рос. резонансв

металлах циклотронный, резонанс Азбеля–Канера; англ. cyclotron rеsonance in metals, Asbel–Kaner rеsonance) – резонансне зменшення активної та реактивної складових повного поверхневого імпедансу металів у високочастотному електромагнітному та сталому магнітному полях. Р. у м. ц. зумовлює резонанснезменшенняпоглинання електромагнітної енергії заданої частоти металом при певних значеннях напруженості сталого магнітного поля.

р. феромагніт́ ний[резона́нсмагніт́- ний електро́ннийу феромагне́тиках] (рос. резонанс ферромагнитный, ре-

зонансмагнитныйэлектронныйв ферромагнетиках; англ. ferromagnetic rеsonance) – сукупність явищ, пов'язаних із вибірковим поглинанням феромагнетиком енергії електромагнітного поля при частотах, які збігаються із власними частотами прецесії магнітних моментів