Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

радіозо́нд). За допомогою р. здійснюється автоматичний або ручний радіолокаційний супровід радіозонда за кутовими

координатами (азимутом b і кутом місця

e) і прийом переданої ним інформації (тиску, температурита вологості).

РАДІОФІЗ́ИКА (рос. радиофизика; англ. radiophysics,radiophysics) – розділ фізики, що охоплює вивченняйзастосування електромагнітних коливань і хвиль радіодіапазону, а також розповсюдження розвинених при цьому методів у інші науки.

р. ква́нтова (рос. радиофизика квантовая; англ. quantum radiophysics)

– те саме, що електро́нікаква́нтова.

РАДІОХВИ́ЛІ, -ль (рос. радиоволны; англ. radio waves, Hertz(ian) waves; від лат. radіo – випромінюю) – електромагнітні хвилі з

довжиною хвилі l від 5×10-5 до 108 м (частотою f від 6×1012 Гцдо кількох Гц).

РАДІОХІМ́ ІЯ (рос. радиохимия;

англ. radiochemistry) – розділ хімії, що охоплює дослідження хімічних властивостей радіоактивних елементів та їх сполук, коли використання звичайних хімічних методів неможливе чи ускладнене. Це – дослідженнярадіонуклідів із коротким часом існування, високорадіоактивних речовин, трансуранових елементів. Дор. відносятьтакож проблеми отримання ядерного палива для ядерних реакторів, переробки радіоактивних відходів для підготовки їх до похованнята ін.

РА́ДІУС, -а (рос. радиус; англ. radius).

р. а́томний[ра́діусіо́нний(ра́діус йо́нний), ра́діусковале́нтний,ра́діус ван-дер-ва́альсовий] (рос. радиус ато-

мный, радиус ионный, радиус ковалентный, радиус ван-дер- ваальсовый; англ. atomic radius, ionic

498

radius, covalent radius, van der Waals radius) – характеристика атома, яка дозволяє приблизно оцінювати міжатомні (між'ядерні) відстані в молекулах і кристалах. Оскільки атоми не мають чітких меж, при введенні поняття "р. а." мають на увазі, що 90–98% електронної густини атомаміститься у сфері такого радіуса. Р. а. мають порядок 0,1 нм, проте навіть невеликі розходження в їхніх значеннях можуть визначати структуру побудованих знихкристалів і т.д. Залежновід того, які сили діють між атомами (див. також взаємодія́міжа́томна), розрізняють металічні, йонні, ковалентні і ван- дер-ваальсові атомні радіуси. Найкоротшу відстань між атомами в молекулах і конденсованих середовищах можна вважати сумою їхніх р. а., але така адитивність дуже приблизнаі має місце не у всіхвипадках.

р. Бо́рау теорії атома водню Н. Бора (рос. радиусБора в теории атома водорода Н. Бора; англ. Bohr radius) – радіус найближчої до ядра (протона) електронної орбіти. У квантовій механіці р. Б. визначається як відстань від ядра, на якій ізнайбільшоюймовірністю можна знайти електрон у незбудженому атомі водню (див. також а́том). Р. Б. а0 = h2/mee2

(у СГС системі одиниць) і а0 = 4pe0h2/

(mee2) = a/(4pR∞) = 0,52917706(44)×10–10 м

(у СІ). Тут a – сталатонкоїструктури, R∞

–сталаРідберга, e0 – електричнастала.

р.ван-дер-ва́альсовий(рос. радиус ван-дер-ваальсовый; англ. van der Waalsradius) – те саме, що ра́діуса́томний.

р.гідравліч́ ний(рос. радиус гидравлический; англ. hydraulic radius, hydraulicmeandepth) – відношенняплощі S поперечного перерізу потоку до

змоченого периметра c, тобто периметра частини русла, що міститься під рівнем рідини:

R = S/c. Р. г. слугує узагальненою характеристикою розміру перерізу труби некруглої форми чи відкритого русла.

Для круглої труби діаметромd гідравлічний радіус R = d/4, для прямокутного відкритого каналу великої ширини він дорівнює глибині води, тобтоR = h; для трапецієдальних каналів величина гідравлічного радіуса змінюється від R =

h/2 у глибоких і вузьких каналахдо R ~ h у широких і мілких; для течії між паралельнимистінками звідстанню b між ними R = b/2.

р. гравітацій́ ний у загальній теорії відносності (див. також тяжін́ ня) (рос. радиусгравитационныйв

общей теории относительности; англ. gravityradiusіn general relatіvіty theory) – радіус сфери, на якій сила тяжіння, створювана сферичною масою, що не обертається і цілком лежить усередині цієї сфери, прямує до нескінченності. Р. г. визначається масою тіла m і дорівнює: rg = 2Gm/c2 , де G –

гравітаційнастала. Для Землі р. г. rg » 0,9

см, для Сонця rg » 3 км. Якщо тіло стиснути до розмірів р. г., то ніякі сили не зможуть зупинити його подальше стиснення під дією сил тяжіння. Такий процес називають гравітаційним колапсом.

р. екранува́ння деба́ївський(рос. радиус экранирования дебаевский; англ. Debye length, screening length, shieldinglength,plasmalength) – деяка характерна довжина, на якій стає дуже малим (екранується) електричне поле джерела(зарядженої частинки, тіла), що міститься в середовищі із додатними та від'ємними електичними зарядами.

р.електро́накласи́чний(рос. радиус классическийэлектрона; англ. classical electron radius) – фундаментальна константаз розмірністю довжини, що входить у багато формул класичної та квантової

електродинаміки,ro=e2/mec2 = 2,81794×10-13 см

(e і me – заряді маса електрона, с – швидкість світла). Р. е. к. має зміст радіуса зарядженої кулі з зарядом е (розподіленим сферично симетрично), при

499

якому енергія електростатичного поля кулі дорівнює енергії спокою електрона

mecр.2. іне́рції(рос. радиусинерции; англ. radiusof gyration) – величина ρ, що має розмірність довжини, за допомогою якої моментінерціїтіла відносно даної осівиражається формулою І = Mρ2, де M – маса тіла.

р. іо́нний(р. йо́нний) (рос. радиус ионный; англ. ionic radius) – те саме, що

ра́діуса́томний.

р. ковале́нтний (рос. радиус ковалентный; англ. covalent radius) – те саме, що ра́діуса́томний.

р. кристалохіміч́ ний(рос. радиус кристаллохимический; англ. crystal chemistry radius) – характеристика атомів або йонів, яка дозволяє оцінювати міжатомні відстані в кристалах (див. також ра́діуса́томний).

р. ядра́середньоквадратичний (рос. радиус ядра среднеквадратичный; англ. nuclear radius, meansquare) – величина, що характеризує розміри ядра і яка визначаєтьсяспіввідно-

шенням R = [ r2ρ(r)d3r/ ρ(r)d3r]1/2. Тутr –

відстань до центра ядра,ρ – густина нуклонів у ядрі (див. також ядро́а́томне).

РАДО́Н, -у, Rn [емана́ція] (рос. радон, Rn, эманация; англ. radon, emanation) –радіоактивний хімічний елемент VІІІ групи періодичної системи елементів, атомний номер 86, масове чи-

сло найстабільнішого ізотопа 222, інертний газ. Усі ізотопи високорадіоактивні.

РАКЕТА́ (рос. ракета; англ. rocket) – важчий за повітря літальний апарат, який набуває швидкості польоту за рахунок сил реакції (сил віддачі) частинок, що відки-

даються від апарата. Результовна сил

реакцій – реактивнасила (реактивнатяга)

– створюється за допомогою реактивних двигунів. Реактивна сила зазвичай паралельнавектору швидкості центра мас р.або утворює зним (при маневрі) невеликий кут.

р. метеорологіч́ на[зонд раке́тний] (рос. ракета метеорологическая, зонд ракетный; англ. rocket probe, rocket sonde,soundingrocket,weatherrocket) – ракета для підйому у високі шари атмосфери дослідницьких приладів, які вимірюють структурні параметри атмосфери (температуру, тиск, густину, склад повітря, швидкість і напрямок вітру та ін.). На відміну від геофізичних ракет, р. м. простіша, має обмежену стелю підйому (100–150 км) і порівняно малу вагу (до 300– 400 кг). Складається з двох частин: рушійної установки і відокремлюваної головної частини з вимірювальною апаратурою.

РАНГ, -у (рос. ранг; англ. rank, grade,dimension,dimensionality).

р. гру́пиЛі (рос. ранг группы Ли;

англ. rank of Lie group) – розмірність будь-якої з її підгруп Картана, що генеруються підалгеброю Картана (див. також а́лгебраЛі).

р. ма́триці(рос. рангматрицы; англ. matrix rank, rank of matrix) – число r

таке, що визначник щонайменше однієї

r×r-матриці, яку отримано вилученням із даної матриці деяких рядків і (або) стовпчиків, відмінний від нуля, а визначники всіх матриць із розмірностями більше r дорівнюють нулеві. Дорівнює найбільшій кількості лінійно незалежних рядків або стовпчиків.

РАСТР, -а (рос. растр; англ. raster (pattern), scan pattern, screen,scanning frame,scanningfield; від лат. rastrum – граблі) – решітка, що, як правило, використовується для просторового структурного перетворення напрямленого пучка променів, що проходить через неї чи відбивається від неї. Гратчасті структури, що взаємодіють не зі світловими, а з іншого роду випромінюваннями, відповідно називаються рентгенівськими, акустичними та іншими растрами.

500

РАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ (рос. рационализация; англ. rationalization).

р. рівня́ньелектромагніт́ ногопо́ля (рос. рационализация уравнений электромагнитного поля; англ. rationalization of electromagnetic field equations) – спрощення запису основних рівнянь електромагнітного поля (див. також рівня́нняМа́ксвелла), заснованена зміні розміру одиниць вимірювання ряду електричних і магнітних величин.

РЕАКТИ́ВНІСТЬ, -ості у ядерній фізиці (рос. реактивность в

ядерной физике; англ. reactivity) – міра відхилу ядерного реактора від критичного стану (див. також режи́м реа́- кторакрити́чний). Величина р. ρ = (kеф –

1)/kеф, де kеф – ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів – відношення кількості нейтронів в одному поколінні до кількості нейтронів у попередньому поколінні(див. також коефіціє́нтрозмно́ження нейтро́нів). При

kеф = 1 реактор перебуває у критичному стані і ρ = 0. Позитивні значення реактивності відповідаютьрозгону реактора, негативні – спаду його потужності.

РЕАКТОР,́ -а (рос. реактор; англ. reactor; (ел.) reactor, choke (coil), induction coil, reactance coil, inductance, inductor, reactance, self-inductor; (хім.) reactor, chemical reactor, kettle; (гідротрансформатора) stator; (біол.) reactor,

digester).

р. дослід́ ницький(рос. реактор исследовательский; англ. researchreactor)

– ядерний реактор, призначений для проведення фундаментальних і прикла-

дних досліджень. Нейтрони та γ-кванти, що утворюються в ньому, використовуються як інструмент або об'єкт дослідження. Деякі р. д. працюють в імпульсному, або пульсовому, режимі (див. також реа́- ктор ім́ пульсний). Густота потоку нейтронів оптимізується або в порожнині для опромінення (матеріалознавчі р. д.), або на виході (пучкові р.д.).

р.ім́ пульсний(рос. реактор импульсный; англ. impulse reactor) – ядерний реактор, у якому ланцюговареакція ділення ядер развивається на миттєвих нейтронах і має імпульсний характер. На короткий проміжок часу (від 10–4 до 10–1 с) в р. і. за допомогою спеціального пристрою (модуляторареактивності) створюється надкритичний стан, тобто коефіцієнт розмноження нейтронів в реакторі стає більшим 1, і потужність р. і. швидко наростає. Далі р. і. переводиться у підкритичний стан, і процес загасає.

р.на теплови́хнейтро́нах(рос. реакторна тепловых нейтронах; англ.

heat reactor, thermal neutron reactor) – те саме, що реактор́ теплови́й.

р.нульови́й[реактор́ нульово́ї поту́- жності] (рос. реакторнулевой, реактор нулевой мощности; англ. zero (power) reactor) – ядерний реактор дуже малої потужності (декілька Вт чи десятків Вт), який використовується для дослідницьких цілей.

р. нульово́ї поту́жності (рос. реактор нулевоймощности; англ. zero power reactor) – те саме, що реа́кторнульови́й.

р. плуто́нієвий(рос. реактор плутониевый; англ. plutonium reactor) – ядерний реактор, у якому використовується штучне ядернепаливо – плутоній.

р. проміжни́й(рос. реактор промежуточный; англ. intermediatereactor) – ядерний реактор, у якому основна частина ділень відбувається на проміжних нейтронах.

р. теплови́й[реактор́ на теплови́х нейтро́нах] (рос. реактор тепловой, реакторна тепловых нейтронах; англ.

heat reactor, thermal (neutron) reactor) – тип ядерного реактора, в якому ділення ядер відбувається при захопленні нейтронів, які мають малі кінетичні енергії (теплових нейтронів). Ядерним паливом у такому реакторі може слугувати природний уран, при цьому сповільнення швидких нейтронів до те-

501

плових швидкостей здійснюється ядрами

сповільнювача (води, графіту, берилію).

р. термоя́дернийгібри́дний(рос. реактор термоядерныйгибридный; англ. fusion-fissionreactor,fusionhybrid) – різновид розроблюваного термоядерного реактора, у якому для вироблення енергії будуть використовуватися не тільки реакції синтезу легких ядер (зазвичай дейтерію і тритію), але і реакції ділення. Бланкет р.т. г. складаєтьсяз двох зон. У першій зоні – речовини, що діляться (уран або торій), у другій зоні – речовини, які містять літій,для відтворення згорілого в плазмі тритію. У р. т. г. можна отримувати, за інших однакових умов, приблизно в 6 разів більше енергії, ніж у "чистому".

р. термоя́дернийквазістаціона́рний (рос. реактортермоядерныйквазистационарный; англ. quasi-stationary

thermonuclear reactor) – один із типів розроблюваного в 1980-х рр. термоядерного реактора, що може працювати імпульсами тривалістю масштабу сотень

с. р. я́дерний (рос. реактор ядерный;

англ. nuclear reactor, reactor, nuclear pile, atomic pile, pile) – пристрій, у якому може відбуватися самопідтримувана ланцюгова реакція ділення ядер деяких важких елементів, викликана нейтронами. Р. я. має активну зону, в якій міститься ядерне паливо, а також відбивач нейтронів, сповільнювач, канали для протікання теплоносія та елементизахисту.

РЕА́КЦІЯ (рос. реакция; англ. (протидія) reaction, retroaction; (хім.) reaction, conversion; (відповідь) reaction, answer; (ел.) reaction, indicial admittance).

реа́кціїзв'язків́ (рос. реакции связей; англ. constraints) – для зв'язків, реалізованих за допомогою яких-небудь тіл (див. також зв'язки́механіч́ ні), – сили, з якими ці зв'язки діють на тіла механічної системи, перешкоджаючи тим чи іншим їх переміщенняму просторі. На