Материал: Все лекции ООТ

   Конструкція і міцність будівель і споруд, призначених для розміщення робочих зон, повинні відповідати їх призначенню, зокрема забезпечувати:

• справний робочий стан устаткування і захисних пристроїв в робочих зонах, сприятливі умови для усунення виявлених несправностей, які можуть негативно вплинути на безпеку і здоров'я працівників;

• регулярне очищення робочих зон і їх устаткування особливо в закритих робітниках приміщеннях, для забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов;

• можливість регулярного контролю і перевірок здатності функціонування захисних засобів і пристосувань, призначених для запобігання небезпеці або її усуненню.

     Конструкція і монтаж електричного устаткування повинні відповідати вимогам протипожежної безпеки, вибухобезпечності і захисту людей від нещасних випадків в результаті контакту з ним.

     Під час вибирання електричних засобів праці і захисних пристроїв, а також напруги живлення, повинні враховуватися вплив зовнішніх умов і професійна кваліфікація персоналу, який матиме доступ до деталей устаткування.

      Шляхи евакуації, аварійні виходи і підходи, до них мають бути вільними від будь-яких предметів, надавати можливість найкоротшого шляху на зовнішній простір або до безпечної зони і мати належні позначення і забезпечуватися евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм і правил облаштування електроустановок.

     Працівникам повинна забезпечуватися можливість швидко і в цілковитій безпеці залишити усі робочі місця.

    Додаткові вимоги до робочих зон в приміщеннях передбачають витримки санітарних норм для захисту від дії шкідливих чинників виробничого середовища.

     До зон на відкритому повітрі передбачено, щоб робочі місця, переходи, устаткування, розміщене на відкритому повітрі, які використовуються працівниками під час роботи або до яких вони повинні мати доступ, мають бути так обладнані, щоб вхід і в'їзд, а також вихід і виїзд з них були безпечними.

     Якщо працівники працюють на відкритому повітрі, їх робочі місця мають бути обладнані так, щоб працівники:

• були захищені від погодних впливів, від небезпеки падіння і від падіння предметів на них;

• були захищені від впливу шуму, рівень якого перевищує допустиму межу, а також впливи інших шкідливих чинників виробничого і оточуючого середовища(газів, випарів, пилу);

• у разі небезпеки могли швидко залишити своє робоче місце або отримати допомогу.

2. НПАОП 0.00-8.11-12. Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин.

     Цей нормативний акт перераховує загальні обов'язки господарювання відносно захисту від шкідливого впливу хімічних речовин, міри припинень, запобігання нещасним випадкам, аваріям і аварійним ситуаціям і ліквідація їх наслідків. Інформування і навчання працівників, контроль здоров'я працівників, заходи під час поводження з металами і їх з'єднаннями, заходи припинень, під час поводження з бензолом і його похідними.

1.4. Фінансування і економічне стимулювання охорони праці

  Фінансування охорони праці здійснюється працедавцем.

     Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, в державному і місцевих бюджетах.

     Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

     До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь і ініціативу в здійсненні заходів по підвищенню рівня безпеки і поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

     Стимулювання працедавця до 2016 року передбачалося за рахунок зміни розміру страхового внеску, який він вносив за кожного свого працівника до фонду соціального страхування від нещасних випадків.

     Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство.

     При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків за умови досягнення належного рівня праці травматизму і професійної захворюваності, в результаті здійснення працедавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлена знижка до нього або надбавка до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійних захворювань або неналежний стан охорони праці.

     Розмір відміченої знижки або надбавки не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки(виду робіт).

      Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до страхових тарифів для підприємств, установ і організацій, на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Залишки сум від можливого перевищення доходів над витратами Фонду за підсумками фінансового року використовуються для корекції зменшення внесків страхувальників. Якщо на страхувальника впродовж календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.

    Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» були встановлені 67 класів професійного ризику виробництва, для яких страхові внески у відсотках до фактичних на оплату праці найнятих робітників) коливаються від 0,86 (для 1-го класу) до 13,8 (для 67-го класу). 

     Клас професійного ризику виробництва для окремої галузі економіки характеризується інтегральним показником професійного ризику виробництва - чим більше інтегральний показник, тим вищий клас професійного ризику виробництва. Так залізничний транспорт мав клас професійного ризику виробництва 31, а страховий 1,51 (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найнятих робітників).

     На жаль, такі перерахунки страхового тарифу не робилися до 2016 року, а з 2016 року взагалі був введений єдиний податок у розмірі 22% що включає внески на соціальне страхування, страхування від нещасних випадків на виробництві та ін.

     Державне управління охороною праці здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;

• Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони міністерства і інші центральні органи виконавчої влади;

• Місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування.

     Державний нагляд за виконанням законів і інших нормативно правових актів про охорону праці здійснюють: 

• Центральний орган виконавчої влади, яка реалізує державну політику у сфері охорони; 

• Служба з питань праці України (Держпраці України);

• Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері ядерної і радіаційної безпеки; 

• Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання);

• Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань і контролю за виконанням законодавства в сферах пожежної і техногенної безпеки;

• Державний пожежний нагляд (у складі Державної служби з надзвичайних ситуацій);

• Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері санітарного і епідемічного благополуччя населення;

• Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) - правонаступниця Держсанепіднагляду - {Ч. 1 статті 38 в редакції Закону N 5459-VI (5459-17) від 16.10.2012}.

• Органи державного нагляду за охороною від яких-небудь господарських органів, суб'єктів підприємництва об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

      Відповідальність за порушення вимог відносно охорони праці.

     За порушення законів і інших нормативно правових актів про охорону праці, створення перешкод, в діяльності посадовців органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій і об'єднань, винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

   До уваги слухачів!

       Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - виконавча дирекція Фонду) повідомляє, що 24.12.2015 прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон).

   Вищезазначеним Законом, зокрема, внесено зміни до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та встановлено фіксований розмір єдиного внеску на рівні 22 відсотка.

     Також, Законом внесене зміни до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - базовий Закон), якими виключено з основних завдань Фонду та його робочих органів віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності, проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про виду економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та виключено статтю 52 базовий Закону, яка регламентувала порядок визначення класу професійного ризику виробництва та його зміну.

     Крім того, Законом внесено зміни до пункту 5 частини другої статті 15 базового Закону, якими з обов'язків роботодавця виключено подання інформації щодо зміни виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику.

      Враховуючи вищезазначене, страхувальники з січня 2016 року не повинні подавати до робочих органів виконавчої дирекції Фонду відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за формою згідно з додатком 3 до Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженого постановою правління Фонду від 30 листопада 2010 року за № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за № 1337/18632 (із змінами). 

1.5 Порядок проведення навчання та перевірки знань з охорони праці на залізничному транспорті

  Відповідно до вимог статті 18 Закону України “Про охорону праці”, встановлені вимоги щодо організації навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників,

      Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

     Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

     Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

     Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

     У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

     Відповідно до вимог статті 18 Закону України “Про охорону праці”, було розроблено «Типове положення про порядок проведення навчання  і перевірки знань з питань охорони праці", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. як НПАОП 0.00-4.12-05.

         "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці" (далі — Типове положення) встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання.

Воно спрямоване на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварій.

    В цьому положенні вживаються терміни у такому значенні:

• навчання з питань охорони праці - це навчання працівників, учнів, курсантів, студентів, слухачів з метою отримання необхідних знань і навичок з питань охорони праці або безпечного ведення робіт;

• робота з підвищеною небезпекою - є робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю;

• спеціальне навчання - це щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці;

• стажування - набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов’язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця;

• дублювання - самостійне виконання працівником (дублером) професійних обов’язків на робочому місці під наглядом досвідченого працівника з обов’язковим проходженням протиаварійного і протипожежного тренувань.

     Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці під час прийняття на роботу працівників  і в процесі роботи проводиться на підприємстві за рахунок роботодавця. Також під час трудового і професійного навчання на підприємстві проводяться інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

      Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці проходять посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі.

      Спеціальне навчання і перевірку знань проводиться за відповідними нормативно-правовим актами з охорони праці щорічно, як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб’єктом господарської діяльності, який отримав в установленому порядку відповідний дозвіл.

       Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства.

1.6. Види інструктажів з питань охорони праці

   Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

     За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі — інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

  Вступний інструктаж.

Проводиться:

• з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

• з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

• з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.

      Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

    Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

     Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5), який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

  Первинний інструктаж

      проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

• новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

• який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

• який виконуватиме нову для нього роботу;

• відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

• Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:

• до початку трудового або професійного навчання;

• перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

     Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

 Повторний інструктаж.

     проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

     Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

• на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці;

• для решти робіт — 1 раз на 6 місяців.

 Позаплановий інструктаж

      проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

• при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

• при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

• при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів.

     Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно — правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

      Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

 Цільовий інструктаж

     проводиться з працівниками:

• при ліквідації аварії або стихійного лиха;

• при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.