режим праці та відпочинку, заборона залучення до вібраційних робіт осіб молодших 18 років тощо;
До лікувально-профілактичних заходів відносяться:
медичний огляд;
лікувальні процедури (фізіотерапевтичні процедури, вітаміно-та фітотерапія).
Найбільш важливим напрямом захисту від вібрації є конструктивні методи зниження параметрів вібрації машин та механізмів- зменшення діючих змінних сил у конструкції та зміна її параметрів.
Для зниження дії вібрації на обладнання та людину використовують метод віброізоляції - введення в коливну систему додаткового пружного зв'язку, який послаблює передавання вібрації об'єкту, що підлягає захисту. Для віброізоляції машин з вертикальною збуджуючою силою використовують віброізолюючі опори у вигляді пружин, пружних прокладок (наприклад, гума) та їх комбінації.
У випадках, коли технічними засобами не вдається зменшити рівень вібрацій до норми, передбачають забезпечення працівників індивідуальними засобами захисту. Засоби
індивідуального захисту ЗІЗ можуть застосовуватися як для всього тіла людини, так і окремо для ніг та рук.
Лекція 5. Загальні вимоги безпеки (Укладач ст. викладач Лоза В.Г)
Лекція 5.Загальні вимоги безпеки праці.
Вступ.
Сучасні підприємства оснащені самими різноманітними видами технологічного обладнання: машинами, механізмами, станками, приладами тощо. Використання машин і механізмів робить працю людини більш легкою та продуктивною. Але часто робота цього технологічного обладнання пов’язана з можливістю дії на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
Людина є найважливішим фактором надійного функціонування технологічного обладнання, але її психічні і фізіологічні можливості обмежені, що зумовлює звертати значну увагу на конструкцію технічних засобів з метою створити безпечні умови праці та забезпечити максимальну продуктивність при мінімальних витратах енергії робітника.
В даній лекції ми розглянемо загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, в тому числі ЕОМ, основні вимоги, що ставляться до конструкцій машин та механізмів, їх безпека для здоров'я та життя людей, надійність та зручність в експлуатації, організацію безпечного виконання робіт, загальні вимоги безпеки до технологічних процесів, безпеку праці під час експлуатації машин і механізмів, небезпечні зони обладнання та засоби захисту, вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт та експлуатації обладнання, що працює під тиском.
Мета лекції курсу: а) вивчити загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання;
б) загальні вимоги безпеки до технологічних процесів;
в) основні вимоги безпеки до машин, механізмів та рухомого складу залізниць;
г) заходи з безпечної експлуатації обладнання , що працює під тиском;
д) вимоги безпеки до робіт, пов’язаних з навантажуванням, вивантажуванням, складуванням і транспортуванням вантажів.
В результаті опрацювання лекції студент повинен:
1) виявляти небезпечні виробничі чинники та оцінювати можливі наслідки їх впливу на працюючих;
2) визначати за нормативно-правовими актами відповідність стану виробничих приміщень, обладнання та параметрів технологічних процесів вимогам безпеки за окремими чинниками;
3) розробляти заходи, спрямовані на створення безпечних умов праці на робочих місцях;
4) вибирати та користуватися засобами колективного й індивідуального захисту працюючих;
Зміст лекції 5.
5.1 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, машин та механізмів.
5.2 Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
5.3 Загальні вимоги безпеки до організації робочих місць з ЕОМ;
5.4 Вимоги охорони праці під час експлуатації об′єктів підвищеної небезпеки.
Заключення.
Розділ 5.1 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, машин та механізмів.
Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання визначені в НПАОП 0.00-7.14-17 Вимоги безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками, а також Технічними регламентами безпеки на відповідне обладнання ( наприклад, Технічний регламент безпеки інфраструктури залізничного транспорту).
Виробниче обладнання - будь-яка машина, апарат, інструмент, пристрій або устаткування, що використовуються під час виконання робіт, виготовлення продукції, надання послуг, у тому числі машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.
Виробниче обладнання, що надається працівнику та використовується ним, має бути технічно справним і відповідати:
1) вимогам відповідних технічних регламентів, якщо виробниче обладнання виготовлене після дати набрання чинності такими технічними регламентами;
2) мінімальним вимогам безпеки, наведеним у НПАОП 0.00-7.14-17, Технічним регламентам безпеки, а також нормативно-правовим актам з охорони та гігієни праці, якщо виробниче обладнання виготовлене до дати набрання чинності відповідними технічними регламентами, дія яких поширюється на таке виробниче обладнання, або технічні регламенти щодо відповідного виробничого обладнання відсутні.
Безпечна робота виробничого обладнання забезпечується:
· вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів
конструкції;
· використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;
· застосуванням у конструкції засобів захисту;
· дотриманням ергономічних вимог;
· включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання;
· застосуванням у конструкції відповідних матеріалів.
Виробниче обладнання при роботі як самостійно, так і в складі технологічних комплексів повинне відповідати вимогам безпеки протягом усього періоду його експлуатації.
Для виготовлення виробничого обладнання повинні використовуватися матеріали, які не здатні стати фактором можливої небезпечної і шкідливої дії на організм працюючих, а виникаючі в процесі роботи обладнання навантаження в окремих його елементах не повинні досягати небезпечних значень. У разі неможливості реалізації останньої вимоги в конструкції обладнання необхідно передбачати засоби захисту, огорожі тощо.
Небезпечні зони виробничого обладнання (рухомі вузли, елементи з високою температурою та ін.) повинні бути огороджені, теплоізольовані або розміщені в місцях, що виключають контакт з ними персоналу.
Якщо виробниче обладнання є джерелом шуму, ультра- та інфразвуку, вібрації, випромінювань (електромагнітних, лазерних тощо), то воно повинно бути виконано таким чином, щоб дія на працюючих перелічених шкідливих виробничих факторів не перевищувала меж, встановлених відповідними чинними нормативами. Обладнання не повинно накопичувати зарядів статичної електрики в небезпечній для працюючих кількості.
Дотримання цих вимог у повному обсязі можливе лише на стадії проектування. Тому до всіх видів проектної документації включаються вимоги безпеки. Вони містяться в спеціальному розділі технічного завдання, технічних умов та стандартів на обладнання, що виготовляється.
Конструкція і розміри робочого місця та взаємне розташування його елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним та психофізіологічним характеристикам людини, а також характеру роботи. Це досягається регулюванням положення крісла, висоти та кута нахилу підставки для ніг, за умови її використання, або висоти та розмірів робочої поверхні. Робочі операції повинні виконуватися у зонах моторного поля (оптимальної досяжності, легкої досяжності та досяжності) залежно від необхідної точності та частоти дій. Досяжність до органів керування по горизонталі повинна складати півколо радіусом 600 мм. Розміри вільного місця для ніг повинні складати не менше: висота – 600 мм, ширина – 500 мм, глибина – 400 мм.
Виробниче обладнання, при монтажі, ремонті, транспортуванні та зберіганні якого застосовуються вантажопідіймальні засоби, повинно мати відповідні конструктивні елементи або позначені місця для приєднання вантажопідіймальних пристроїв з зазначенням маси обладнання. Якщо обладнання переміщується без застосування вантажопідіймальних засобів, то таке обладнання повинно мати відповідні елементи або форму для захоплювання рукою.
Роботодавець повинен вживати необхідних заходів, щоб виробниче обладнання, яке використовується працівниками, відповідало виконуваній роботі або було належним чином пристосоване для виконання роботи та не становило загрози їхньому життю або здоров’ю.
Небезпечні зони машин і механізмів
Відповідно до НПАОП 0.00-7.14-17 Вимоги безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками небезпечна зона - будь-яка зона всередині або навколо виробничого обладнання, в якій працівник, відкритий для зовнішнього впливу, наражається на ризик для здоров’я, безпеки життя.
Небезпечна зона може виникнути навколо машин, механізмів або їх частин, що рухаються чи обертаються, поблизу вантажів, які переміщуються підіймально-транспортними машинами й механізмами
(рис .5.1) Наявність небезпечної зони може бути пов’язано з небезпекою ураження електричним струмом, з можливістю травмування відлітаючих часток оброблюваного матеріалу або інструменту, з вилітанням оброблюваної деталі з захоплюючих пристроїв.

Рис.5.1 Небезпечні зони в : 1 - зубчастій передачі; 2– ремінній передачі; 3–вантажопідіймальному механізмі; 4 – карданній передачі.
1-2 – небезпечні зони, постійні в просторі, 3-4 – змінна в просторі.
Небезпечна зона може виникати як усередині машини, так і поза неї, наприклад, поблизу відкритих струмоведучих частин, в навколишньому середовищі при виникненні теплових, електромагнітних і іонізуючих випромінювань, при наявності шуму і вібрації, ультразвуку, шкідливих парів, газів, пилу.
Під час експлуатації рухомого складу залізниць, колійних машин, спеціального рухомого складу небезпека зростає під час роботи на території багатоколійних парків з різнобічним рухом, знаходженні усередині колії.
Розділ 5.2 Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів визначені в ДСТУ 3273-95. Безпека промислових підприємств. Загальні положення та вимоги та Технологічному регламенті.
Технологічний регламент складається з відповідних розділів, в яких наведені основні вимоги безпеки щодо технологічного процесу.
Безпека технологічних процесів досягається:
· комплексною механізацією та автоматизацією виробництва, застосуванням дистанційного керування технологічними процесами і операціями за наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
· усуненням безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що є вірогідними чинниками небезпеки;
· заміною технологічних процесів та операцій, що пов'язані з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких зазначені фактори відсутні або характеризуються меншою інтенсивністю;
· герметизацією обладнання;
· застосуванням засобів колективного захисту працюючих;
· раціональною організацією праці та відпочинку з метою профілактики монотонності й гіподинамії, а також обмеження важкості праці;
· своєчасним отриманням інформації про виникнення небезпечних ситуацій на окремих технологічних операціях;
· впровадженням систем контролю та керування технологічним процесом, що забезпечують захист працюючих та аварійне відключення виробничого обладнання;
· своєчасним видаленням та знешкодженням відходів виробництва, що є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів та підвищують ймовірність виникнення пожеж й вибухів.
Умови праці на робочому місці залежать від таких факторів, як розташування технологічного обладнання, сировини, заготовок, готової продукції та відходів виробництва у виробничому приміщенні, організації робочого місця.
Виробничі будівлі та споруди, залежно від вибраного архітектурно-будівельного та об'ємно-планувального вирішення, також можуть впливати на формування умов праці.
У кожному конкретному випадку вимоги безпеки до виробничих приміщень та площадок (висота приміщень, ширина проходів та проїздів, відстані між елементами обладнання, відстані між обладнанням та стінами виробничих
приміщень тощо) формуються з урахуванням вимог діючих будівельних норм та правил.
З метою попередження виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів при зберіганні матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва повинні розроблятися і впроваджуватися заходи, що передбачають використання безпечних пристроїв для складування, механізацію та автоматизацію вантажно-розвантажувальних робіт тощо.
Організація виробництва є одним із найважливіших факторів, які визначають умови праці. Велику роль відіграє професійний добір працюючих, вибір режимів праці та відпочинку, дисципліна праці, форми побудови трудових процесів, ступінь спеціалізації працюючих при виконанні виробничих процесів, психологічний клімат у колективі, організація санітарного й побутового забезпечення працюючих.
До осіб, які допущені до участі у виробничому процесі, ставляться вимоги стосовно відповідності їх фізичних, психофізичних і, в окремих випадках, антропометричних даних характеру роботи. Працівники, які допускаються до участі у виробничому процесі, повинні мати професійну підготовку, що відповідає характеру робіт, пройти навчання й інструктаж з безпечних методів проведення робіт.
Для конкретної галузі та виду робіт є нормативно - правові акти з охорони праці (НПАОП) – це загальнодержавні Правила охорони праці, Правила безпеки, Типові інструкції, Вимоги безпеки, а також відомчі нормативні документи (ВНД). На їх основі, з урахуванням конкретних умов підприємства, розробляються та затверджуються інструкції з охорони праці, і
Розділ 5.3. Загальні вимоги безпеки до організації робочих місць з ЕОМ.
У нинішній час працівники майже усіх професій у своїй роботі використовують комп′ютери, пристрої (ЕП). Стосовно експлуатації ЕОМ також є певні правила і вимоги, які затверджені відповідними державними органами за охороною праці та іншими органами, які відповідають за безпеку життєдіяльності та охорону праці працівників.
Такими нормативними актами є:
- НПАОП 0.00-7.15-18 Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями;
- ДСанПіН 3.3. 2-007-98 Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин;
- Інструкція з охорони праці при роботі на персональному комп’ютері.
В цих документах наводяться основні терміни: екранні пристрої (ЕП)- електронні засоби для відтворення будь-якої графічної або алфавітно-цифрової інформації (на основі електронно-променевої трубки, рідкокристалічні, плазмові, проекційні, органічні світлодіодні монітори та інші новітні розробки у сфері інформаційних технологій);
робоче місце (робоча станція) - сукупність устаткування, що включає екранний пристрій, який може доповнюватися клавіатурою або пристроєм введення та/або програмним забезпеченням, що представляє інтерфейс „оператор-дисплей”, іншими приладами (периферійні пристрої, що включають пристрої для електронних носіїв, телефон, модем, друкувальний пристрій, тримач документів, робоче крісло, робочий стіл або робоча поверхня „розумного” столу, а також інше необхідне виробниче середовище).
Роботодавець повинен забезпечити навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці та безпечного використання екранних пристроїв до початку роботи з ними, а також у випадках модифікації та організації роботи обладнання.
Вимоги безпеки до робочих місць працівників:
Робочі місця працівників з екранними пристроями мають бути:
- спроектовані так і мати такі розміри, щоб працівники мали простір для зміни робочого положення та рухів;
- для забезпечення безпеки та захисту здоров’я працівників усе випромінювання від екранних пристроїв має бути зведене до гранично допустимого рівня з погляду безпеки та охорони здоров’я працівників;
- організація робочого місця працівника з екранними пристроями має забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним, антропологічним, психофізіологічним вимогам, а також характеру виконуваних робіт;
- освітлення робочого місця працівника з екранними пристроями має створювати відповідний контраст між екраном і навколишнім середовищем (з урахуванням виду роботи) та відповідати вимогам ДСанПІН 3.3.2.007-98.
- мікроклімат виробничих приміщень з робочими місцями працівників з екранними пристроями має підтримуватись на постійному рівні та відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99;
- робочий стіл або робоча поверхня повинні бути достатнього розміру та мати поверхню з низькою відбивною здатністю, допускати гнучкість під час розміщення екрана, клавіатури, документів і відповідного устаткування.
- робоче крісло має бути стійким і дозволяти працівнику з екранними пристроями легко рухатися та займати зручне положення. Сидіння має регулюватися по висоті, спинка сидіння - як по висоті, так і по нахилу. Слід передбачати підніжку для тих, кому це необхідно для зручності. Схема правильного розташування робочого місця користувача ЕОМ показана на Рис.5.2.

Рис. 5.2 Правильне положення користувача під час роботи з ЕОМ.
Мінімальні вимоги безпеки під час роботи:
- щодня перед початком роботи необхідно очищати екранні пристрої від пилу та інших забруднень;
- після закінчення роботи екранні пристрої слід відключати від електричної мережі;
- у разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити екранний пристрій від електричної мережі.
Не допускається:
виконувати технічне обслуговування, ремонт і налагодження екранних пристроїв безпосередньо на робочому місці працівника під час роботи з екранними пристроями;
відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі екранних пристроїв або їх технічне налагодження;
працювати з екранними пристроями, у яких під час роботи виникають нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані та інші несправності.
Організація робочого місця з ЕП згідно вимог НПАОП зображено на Рис. 5.3.
Мінімальні вимоги безпеки до екранних пристроїв:
- екранні пристрої не мають бути джерелом ризику для працівників;
- усе випромінювання, за винятком видимої частини електромагнітного спектра, має бути зведене до незначного рівня з погляду безпеки і охорони здоров’я працівників;
- символи на екранних пристроях мають бути чіткими, відповідного розміру. Між символами і рядками символів має бути належна відстань;
- зображення на екрані має бути стабільним, без миготінь або інших видів нестабільності;
- яскравість та/або контрастність символів має легко регулюватися працівником під час роботи з екранними пристроями, а також швидко адаптуватися до навколишніх умов;
- вибираючи екрани, слід надавати перевагу таким екранам, які легко та вільно повертаються і нахиляються відповідно до потреби працівника;
- за необхідності може використовуватись окрема підставка або регульований стіл для розміщення екрана;
- екран не має відблискувати або відбивати світло, щоб не викликати дискомфорту у працівника під час роботи з екранними пристроями;
- вибираючи клавіатуру, слід надавати перевагу такій клавіатурі, яка відкидається і є автономною (відокремленою від екрана), щоб працівник міг вибрати зручну робочу позу й уникнути втоми рук (кисті і верхньої частини руки);
- поверхня клавіатури має бути матовою, щоб уникнути віддзеркалювання. Розташування клавіш і самі клавіші мають полегшувати роботу із клавіатурою. Позначення клавіш повинно бути достатньо контрастним і розбірливим;
- устаткування, яке входить до робочої станції, не має виділяти надлишкового тепла, що може спричинити незручності працівникам під час роботи з екранними пристроями.
На підприємстві, з урахуванням конкретних умов повинні розроблятися інструкції з охорони праці під час роботи на комп’ютері.

Рис. 5.3 Організація робочого місця з ЕП згідно вимог НПАОП.
Розділ 5.4 Вимоги охорони праці під час експлуатації об′єктів підвищеної небезпеки.
До об′єктів підвищеної небезпеки зокрема відносяться вантажопідіймальні крани, механізми, водогрійні та парові котли, обладнання, що працює під тиском.
Для забезпечення безпечної експлуатації таких об′єктів їх власники, роботодавці та інші особи, які безпосередньо беруть участь в експлуатації цього обладнання повинні виконувати відповідні вимоги, правила охорони праці.
Вимоги безпеки до підіймально-транспортного обладнання, пуску його в експлуатацію та організації експлуатації регламентовані НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання.
Кожна вантажопідіймальна машина забезпечується паспортом, технічним описом, інструкцією з монтажу (за потреби) та експлуатації.
Вантажопідіймальні крани з машинним приводом повинні бути обладнані приладами та пристроями безпеки:
· кінцевими вимикачами механізму підняття вантажоза-хоплюючого органа, механізму зміни вильоту стріли в крайніх робочих положеннях, механізму пересування вантажопідій-мальних кранів або вантажних візків;
· пристроями автоматичного зняття напруги з крана при виході на його галерею – крани мостового типу;