2. Зміст і способи навчання повинні дещо випереджати розвиток учнів. Вивчайте й враховуйте досвід своїх вихованців, їхні інтереси, запити, опирайтеся на них у своїй роботі.
. У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальну навчальність учнів, темпи просування кожного вперед, об’єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з близькими характеристиками цих якостей, достягайте мети, поступово нарощуючи вимоги.
. Стежте за тим, щоб усі причини, що гальмують навчально-виховний процес, вчасно виявлялися, усувалися або зводилися до мінімуму.
. Навчання передбачає певну напруженість. Коли її нема, учні відвикають працювати на повну силу. Темпи навчання, що встановлюються учням, як правило, набагато нижчі за доступні для них. Відповідно до конкретних умов встановлюйте оптимальні темпи, за потреби змінюйте їх.
. Застосовуйте найновіші досягнення теорій, конкретні завдання, розв’язуйте за допомогою «маленьких кроків» навчання, узагальнені прийоми мислення, формуйте за допомогою «збільшених кроків».
. Ширше застосовуйте аналогію, порівняння, зіставлення, протиставлення, дайте поштовх дитячій думці, доведіть, що навіть найскладніші знання доступні для розуміння у шкільному віці.
. Вивчайте новий і складний матеріал, залучайте до роботи передусім сильних учнів, а закріплюючи і перевіряючи - середніх і слабких.
. Поспішайте повільно! Не форсуйте без потреби навчально-виховний процес, не прагніть швидкого успіху - педагогічні можливості зниження бар’єра доступності не безмежні.
. Не сприймайте миттєвого проблиску думки учня за справжній акт пізнання, використовуйте його як початок навчальної праці.
. Доступність залежить від мови вчителя, уникайте монотонності, навчайте образно, застосовуйте яскраві факти, приклади з життя, літератури.
. Реалізуючи принцип доступності головну увагу приділяйте керуванню пізнавальної діяльності учнів: пересічний учитель повідомляє істину, хороший - навчає її відкривати.
Отже, принцип доступності навчання
передбачає вибір та реалізацію змісту і методів навчання з урахуванням вікових
і індивідуальних особливостей учнів. Необхідно враховувати вчителям від чого
залежить принцип. З кожним роком наша освіта крокує вперед і нам необхідно
враховувати і сучасні правила навчання.
Розділ 2. Педагогічні умови
реалізації принципу доступності у сучасній початковій школі
.1 Стан проблеми реалізації принципу
доступності у початковій школі у сучасних умовах
З метою дослідження стану роботи з реалізації принципу доступності в навчальному процесі початкової школи було проведено вивчення досвіду роботи вчителів початкових класів, узагальненого у фаховій періодичній літературі спостереження та аналіз уроків у початкових класах ЗОШ м. Прилуки та Лісківської ЗОШ І-ІІ ступенів, вивчення документації вчителів (календарного планування); опитування вчителів початкових класів.
Аналіз літератури дозвлив виявити приклади узагальненого досвіду роботи вчителів початкових класів, де представлена система роботи з реалізації принципу доступності в навчанні молодших школярів. Так, заслуговує на увагу досвід вчителя-методиста ЗОШ № 29 м. Чернігова Гоман Любові Василівни, який використовується вчителями початкових класів.
Розглянемо фрагмент уроку природознавства в 3 класі. Тема «Зелене диво планети». Ось як вчитель підводить дітей до вивчення умов життя рослин, пояснює сезонні зміни у природі. Напередодні діти закладали дослід - пророщували кілька квасолин у різних умовах.
«Тільки уявіть, що з маленької зернини виростають високі сосни, стрункі берізки, різнокольорові айстри. Ми з вами закладали дослід - пророщували квасолину. Подивимось на результати, як вона проростала.
Що з’явилось першим? (Корінь).
Чому корінь? (Ним рослина бере воду і поживні речовини).
Яка з насінин проросла? (Та, у якої були вода, тепло, світло).
Чи виросте у цій склянці повноцінна рослина, зацвіте? Чому ні? (Немає поживних речовин, які є у ґрунті).
У нас на планеті є тепло, світло, волога, грунт. В яку пору року все це є разом? (Весною і влітку).
Ось тому рослини і ростуть саме в цю пору року.»
Реалізація доступності навчання багато в чому залежить від рівня методичної підготовленості педагога, від його уміння обгрунтовано побудувати вивчення основних понять і категорій з метою їх подальшого поглиблення і категоризації мислення.
Принцип доступності має тісний зв’язок з принципом науковості. На уроках Любові Василівни діти роблять свої маленькі «наукові відкриття». Розглянемо фрагмент уроку математики - 4 клас, тема «Площа».
«У кожного з вас в руках якась фігура. Покладіть її на парту. Вона закрила певне місце. Кажуть, що це площа фігури. Давайте подумаємо, чим би ми могли вимірювати площу.
Чи можна це зробити сантиметрами? Чому? Так, лінією площу не виміряти.
Запропонуйте, чим? Так, можна прямокутниками, квадратиками.
А чим зручніше? (Демонструє). Так, квадратиками.
А з якими сторонами? Великими чи маленьким? (Діти пояснюють, що все залежить від розміру фігури, площу якої шукаємо).
Як би ви назвали квадратик зі стороною 1 см? 1 дм? 1 м? 1 км?
Накресліть прямокутник зі сторонами 7 см і 4 см. Як же визначити площу накресленого прямокутника? (Діти пропонують варіанти: накласти палетку, поділити на квадратні сантиметри - вийшло 28 квадратиків, 28 кв.см. Подивіться, а яким чином могло утворитися число 28 із 4 і 7? (Дією множення).
Отже, щоб знайти площу прямокутника, треба його довжину помножити на ширину!»
На уроках Гоман Л.В. часто використовуються її власні твори - вірші, оповідання, загадки, казки. Вони привертають увагу дітей тим, що написані саме про них. Ось приклад використання віршів на уроці української мови в 3 класі при вивченні будови слова.
«Давайте пригадаємо, як лагідно називаємо маму, тата, а вони свого сина чи доньку. (Мати - матінка, матуся.
Тато - таточко, татусь.
Син - синок, синочок.)
Якраз суфікс і допомагає нам утворювати пестливі слова. А от Вова не хотів, щоб у мові були суфікси. Подивіться, що з цього вийшло. (Діти інсценують вірша).
Вово, чом такий сердитий?
Мову дуже важко вчити.
Суфікс цей такий складний!
І навіщо він такий?
Геть іди, не псуй нам мову!
Що ж, піду від вас.
Чудово!
Тільки що це раптом стало:
Слів у мові зовсім мало.
Де ті лагідні слова,
Що їх мама назива:
Синку, синочку, синульо...
Є лиш син. А де мамуля,
Мамця, матінка моя...
Друзі, що накоїв я?!
Суфікс ти дарма прогнав.
Бо, виходить, ти не знав,
Що без нього мова рідна
Непривітна буде й бідна!
То наведіть приклади слів, які за допомогою суфікса прикрасили нашу мову.»
У своїй роботі витель тісно пов’язує принцип доступності з принципом індивідуалізації. Вона написала методичну роботу «Щоб читання несло радість пізнання», де розкриває свої методи роботи над читанням. Вчитель пристосовує навчальний матеріал до індивідуальних можливостей учнів шляхом диференціації методів, засобів інтенсивності навчальної діяльності стосовно груп, сформованих із приблизно однакових за рівнем підготовленості учнів.
Ось яка робота пропонується для учнів, яким важко вдається почати процес читання.
«1. Почнемо з найпростішого - читання складів, спочатку відкритих, потім закритих. Використаємо картки з окремими буквами. Міняємо почергово в складі голосний, накладаючи картку на картку .
КА (ко, ку, ки, кі і т.д.)
САМ (сом, сум, сим і т. д. )
Аналогічно проводимо роботу зі зміною приголосного. Спочатку міняємо перший приголосний, накладаючи картку на картку, потім другий. Якщо дитині важко самій читати, не треба змушувати її прикладати неймовірні зусилля - читаємо разом. Деякі учні ці завдання можуть виконувати самостійно лише після кількох занять.
САМ (сак, сар, сат, сап і т. д. )
І так різні варіанти з різними голосними та приголосними. Переходимо до наступного етапу лише тоді, коли дитина вільно і безпомилково читає за швидкими рухами руки.
Учні по-різному справляються з цими досить простими завданнями. Комусь вистачає одного заняття, а хтось тільки після кількох може перейти до складнішого.
. Далі працюємо з двома складами: спочатку відкритими, потім закритим і відкритим, нарешті - обома закритими. Накладанням карток чергуємо голосні в одному складі, потім в обох. Міняємо будь-який приголосний і знову чергуємо голосні і т. д.
КО САР (ко сир, ко сор, ко сур, ко сір і т.д.)
Переходимо до зміни приголосних. Спочатку накладаємо картки на один приголосний, потім на інший.
КА БАН (ка бал, ка баб, ка бам, ка бав і т.д.)
Якщо це читання дитині вдається, міняємо одразу по два голосні, по два приголосні, голосний і приголосний, по два приголосні. Така робота йде повільніше. Дехто не одразу може сконцентрувати увагу на зміні двох букв. В таких ситуаціях час від часу повертаємось до вже засвоєних вправ, щоб дитина заспокоїлась, переконалась у своїх здібностях.
. На наступному етапі працюємо над злиттям приголосних, роботу виконуємо тим же чином: спочатку проводимо заміну однієї букви, потім двох, досягаючи швидкості читання.
СТА (сто, сте, сту, сти і т.д.)
ВКЛА (вкла, вкра, вкта, вкма і т. д.)
Потім змінюємо пару - голосний і приголосний.
КЛО (кра, клу, кре, ксо, кне і т.п.)
. І нарешті об’єднуємо два склади зі злиттям, міняємо одночасно по дві пари.
СТА ВКИ (сна впи, сла вли і т.д.)
Щоб процес пожвавився, створюємо ігрові ситуації. Це і підвищує активність учня, і викликає позитивне ставлення до роботи.»
Слід відзначити, що при розгляді питань, пов'язаних з індивідуалізацією, часто основна увага помилково приділяється роботі з відстаючими. Для вчителя важливою повинна залишатись і робота з дітьми, які випереджають у розвитку своїх ровесників. Якщо перед ними постійно не ставити щораз нових завдань, то інтерес до занять у них падає.
У Л.В.Гоман на уроці між учнями - найбільш підготовленими і слабовстигаючими - встановлені стосунки довір'я та повного взаєморозуміння. Ніхто не насміхається над слабкими учнями, їм допомагають і підримують їх. Як результат - такі діти люблять навчання, не зважаючи на свої низькі бали. Так, наприклад, Микита П. на уроці постійно в роботі, весь час піднімає руку, хоча навчається на низькому рівні. Артемові С. навчання взагалі дається з великими складнощами, але він дуже любить школу, уроки, цінує розуміння і допомогу однокласників.
З першого року навчання вчителем враховуються відмінності у ставленні дітей до навчання і його результатів. Учні, які ставляться безвідповідально, негативно до навчання і його результатів, є предметом особливої і постійної уваги педагога. На них спрямовані різноманітні прийоми впливу, вироблена система заохочень, яка сприяє утвердженню особистості шляхом створення ситуацій успіху.
Принцип доступності навчання ґрунтується на необхідності зважати на природні особливості й можливості учнів певних вікових груп з урахуванням індивідуальних особливостей фізичного та психічного розвитку кожної особистості.
Проте пропоновані навчальні завдання не мають бути легкими, оскільки вони не сприятимуть розвитку особистості, не стимулюватимуть його. Вони мають бути такими, щоб учні певної вікової групи справлялися з ними при достатньому напруженні фізичних і психічних сил. Легкість не сприяє активності. Долаючи значні труднощі під час навчання, особистість отримує задоволення не тільки від оволодіння певною сумою знань, а й від психологічного відчуття подолання труднощів.
При пред'явленні недоступного для засвоєння учбового матеріалу знижується мотивація навчання, слабшає довільність психічних процесів, падає працездатність, швидше настає стомлення. Разом з тим надмірне спрощення матеріалу теж знижує інтерес до навчання, не сприяє формуванню відповідального відношення до нього, не сприяє розвитку особистості. Навчання, залишаючись доступним, повинно викликати інтелектуальні, естетичні і фізичні зусилля.
Вчитель Гоман Л.В. вже з першого классу надає великого значення розвитку інтелектуальних здібностей. Опираючись на принцип доступності вона знайомить їх з навколишкнім життям так, щоб діти міркували, креативно мислили, знали набагато більше, ніж заплановано программою. Вже в 1 класі діти вміють дискутувати, брати інтерв’ю, знають роботи багатьох відомих художників і т.п.
Розглянемо, як вчитель використовує нестандартні завдання на уроці природознавства в 2 класі при вивченні тварин рідного краю.
«1. Згрупуй тварин у 2 групи (різні варіанти):
Вовк, сова, олень, заєць, жирафа.
(Вовк, олень, заєць, жирафа -звірі,
Сова - птах.
Вовк, сова - хижаки.
Олень, заєць, жирафа - травоїдні.
Вовк, олень, заєць, сова - живуть у нас.
Жирафа - в Африці.
Вовк, олень, заєць - це він.
Жирафа, сова - вона.)
. Яких звірів не існує?
Літаючі собаки
Літаючі корови
Літаючі миші
Літаючі білки
Літаючі ведмеді
. З якою твариною асоціює музика? (Фрагменти класичної музики).
. У тварин кожна людина теж з чимось асоціює. Пригадайте який-небудь свій вчинок і погляньте на себе очима тварини - які асоціації виникали у тварин?»
Вчителю вдається знайти підхід до кожного учня, своєчасно виявити і допомогти перебороти тимчасові труднощі, які виникли в окремих учнів, сприяти подальшому розвитку їх здібностей.
У процесі навчання діти оволодівають такими найважливішими компонентами навчальної діяльності, як уміння розуміти навчальне завдання, планувати свою діяльність, діяти за планом і відповідно до рекомендацій дорослого, здатність до самоконтролю і самооцінки. У них формується довільність психічних процесів, виховується організованість і відповідальність.
Для розвитку у дітей навичок самоконтролю і самооцінки Л.В.Сащенко розробила свою систему. Ось її елементи:
«Потав плюс». За кожне правильно виконане завдання чи відповідь учень ставить собі в зошиті чи на картці плюс. В кінці роботи чи уроку оцінює себе. Наприклад: «У роботі було 6 завдань. Я заробив 5 плюсів, тому отримую … балів». Така робота допомагає в формуванні самооцінки, стимулює активність на уроці.
«Веди урок». Учень, що біля дошки, веде урок. При потребі звертається до класу: ”Прошу допомоги”, вибирає того, хто допоможе. Коментує відповіді: «Згоден», «Не згоден». Це залучає клас до роботи, допомагає уникнути стану тривожності. Звичайно, це можливо лише тоді, коли клас повинен підготовлений психологічно.
«Покажи знак». Самостійні роботи в класі виконуються і перевіряються мовчки, з використанням знаків, підібраних самими дітьми. Наприклад, знак «У мене все правильно», «Потребую допомоги», «Переходь на інше завдання» і т.д.
Робота учителя спрямована на те, щоб створити у дітей внутрішню потребу в пізнавальній, творчій діяльності, інтелектуальному рості, щоб навчання не було рутиною, а несло радість і задоволення.
Принцип доступності є наріжним каменем учительської діяльності Л.В.Гоман. Вона застосовує точну мову, рухи, жести, викликає зачарування в дітей, викладає яскраво, емоційно, щоб учні розуміли її. У своїй роботі вчитель дотримується правил реалізації принципу доступності, розроблених теорією і практикою сучасного навчання.