стратегій, призначених допомогти підприємству досягти своєї цілі.
9. Корпоративна стратегія – це:
а) стратегія розвитку маркетингу;
б) стратегія зовнішньоекономічного розвитку підприємства;
в) загальна, базова стратегія.
10. Загальна, базова стратегія має назву:
а) корпоративна стратегія;
б) стратегія зовнішньоекономічного розвитку;
в) функціональна стратегія.
11. Бізнес-портфель являє собою:
а) вид диверсифікації;
б) сукупність форм і видів економічної діяльності;
в) конкурентні переваги підприємства.
12. Сукупність форм і видів економічної діяльності має назву:
а) диверсифікація;
б) синергізм;
в) бізнес-портфель.
13. Аналіз перспектив підприємства – це:
а) визначення того, наскільки можна підняти результати діяльності
підприємства, покращивши стратегію у тих видах діяльності та
сегментах ринку, якими займається підприємство;
б) порівняння перспектив підприємства у різних видах діяльності;
в) з’ясування тих тенденцій, небезпек, шансів, окремих можливих
“надзвичайних ситуацій”, які потенційно здатні змінити умови, що
склалися.
14. Аналіз позицій у конкурентній боротьбі – це:
а) визначення того, наскільки можна підняти результати діяльності
підприємства, покращивши стратегію у тих видах діяльності та
сегментах ринку, якими займається підприємство;
б) порівняння перспектив підприємства у різних видах діяльності;
в) з’ясування тих тенденцій, небезпек, шансів, окремих можливих
“надзвичайних ситуацій”, які потенційно здатні змінити умови, що
склалися.
15. Вибір альтернативної стратегії – це:
а) визначення того, наскільки можна підняти результати діяльності
підприємства, покращивши стратегію у тих видах діяльності та
сегментах ринку, якими займається підприємство;
б) порівняння перспектив підприємства у різних видах діяльності;
в) з’ясування тих тенденцій, небезпек, шансів, окремих можливих
“надзвичайних ситуацій”, які потенційно здатні змінити умови, що
склалися.
16. Стратегія концентрованого росту – це:
а) пошук нових ринків для вже вироблюваної продукції;
б) стратегія, коли підприємство намагається поліпшити свій продукт, або
виробляє новий, не змінюючи при цьому галузі;
в) стратегія, коли підприємство прагне з даним продуктом на даному
ринку завоювати найкращі позиції.
17. Стратегія посилення позиції на ринку – це:
а) пошук нових ринків для вже вироблюваної продукції;
б) стратегія, коли підприємство намагається поліпшити свій продукт, або
виробляє новий, не змінюючи при цьому галузі;
в) стратегія, коли підприємство прагне з даним продуктом на даному
ринку завоювати найкращі позиції.
18. Стратегія розвитку ринку – це:
а) пошук нових ринків для вже вироблюваної продукції;
б) стратегія, коли підприємство намагається поліпшити свій продукт, або
виробляє новий, не змінюючи при цьому галузі;
в) стратегія, коли підприємство прагне з даним продуктом на даному
ринку завоювати найкращі позиції.
19. Під конфліктом у стратегії розуміють:
а) глибокий аналіз потреб клієнтів;
б) політику спеціалізації;
в) явище чи процес, у якому беруть участь декілька сторін, що мають
різні інтереси та можливості вибору доступних для них дій
відповідно до таких інтересів.
20. Явище чи процес, у якому беруть участь декілька сторін, що
мають різні інтереси та можливості вибору доступних для дій
відповідно до таких інтересів має назву:
а) синергізм;
б) конфлікт;
в) диверсифікація.
Поняття диверсифікації. Різновиди стратегії диверсифікації: споріднена, неспоріднена, конгломератна. Переваги та бар’єри порідненої диверсифікації. Етапи та правила розробки стратегії диверсифікації. Похідні стратегії диверсифікації підприємства. Управління диверсифікованим підприємством.
Розкрийте сутність, мету диверсифікації та пов’язані з нею ризики.
Охарактеризуйте основні фактори, що обумовлюють вибір стратегії диверсифікованого зростання .
У чому полягають особливості похідних стратегій диверсифікації? Проаналізуйте їх.
Чи відрізняється стратегія злиття від стратегії поглинання?
У яких випадках можливе використання стратегії прямої вертикальної диверсифікації?
Проаналізуйте специфіку рівнів управління у диверсифікованих підприємствах.
Чим зумовлюється необхідність реалізації стратегії зворотної вертикальної інтеграції?
У чому полягають особливості та найважливіші ознаки похідних стратегій диверсифікації?
Розкрийте сутність, переваги та недоліки спорідненої диверсифікації.
Розкрийте сутність, переваги та недоліки конгломератної диверсифікації.
Тести
1. Диверсифікація – це:
а) одночасний розвиток багатьох, непов’язаних один з одним видів
виробництва;
б) один з видів діяльності підприємства;
в) ознака спеціалізації підприємства.
2. Синергетичний портфель – це:
а) вартісні переваги фірми;
б) фаза “обережного розвитку” підприємства;
в) група підприємницьких підрозділів, що належать одному власнику і
стратегічно пов’язані один з одним.
3. Термін “синергія” означає:
а) стратегічні переваги, що виникають при об’єднанні двох або більшої
кількості підприємств в одних руках;
б) різновид стратегії стабільності;
в) різновид стратегії скорочення.
4. Стратегічні переваги, що виникають при об’єднанні двох або більшої
кількості підприємств в одних руках, мають назву:
а) сканування;
б) синергія;
в) моніторинг.
5. Проникнення у нові галузеві та сфери господарювання відбувається
шляхом:
а) виконання розпоряджень органів місцевого самоврядування;
б) створення нових підприємств або переходу інших підприємств до
нового власника;
в) дотримання конституційних вимог.
6. Створення нових підприємств або переходу інших підприємств до нового
власника являє собою:
а) одну з форм диверсифікації;
б) один із засобів маркетингу;
в) один із методів функціонального аналізу.
7. Наступальні мотиви диверсифікації – це:
а) розподіл ризиків, ресурсів, розміщення надлишкових коштів; отримання
прямих фінансових вигод; проникнення у сфери діяльності з високою
рентабельністю; використання взаємодоповнюючих ресурсів;
б) запобігання зайвих витрат; небезпека падіння попиту; поява товарів
замінників; поява нових конкурентів тощо;
в) розширення поля діяльності підприємства.
8. Оборотні мотиви диверсифікації – це:
а) розподіл ризиків, ресурсів, розміщення надлишкових коштів; отримання
прямих фінансових вигод; проникнення у сфери діяльності з високою
рентабельністю; використання взаємодоповнюючих ресурсів;
б) запобігання зайвих витрат; небезпека падіння попиту; поява товарів
замінників; поява нових конкурентів тощо;
в) розширення поля діяльності підприємства.
9. Розподіл ризиків, ресурсів, розміщення надлишкових коштів; отримання
прямих фінансових вигод; проникнення у сфери діяльності з високою
рентабельністю; використання взаємодоповнюючих ресурсів – це:
а) оборотні мотиви диверсифікації;
б)наступальні мотиви диверсифікації;
в) розширення поля діяльності підприємства.
10. Запобігання зайвих витрат; небезпека падіння попиту; поява товарів
замінників; поява конкурентів тощо – це:
а) оборотні мотиви диверсифікації;
б)наступальні мотиви диверсифікації;
в) розширення поля діяльності підприємства.
11. Стратегія диверсифікації застосовується з метою:
а) уникнути надмірної залежності підприємства від одного господарського
підрозділу як одного асортиментного набору продукції тощо;
б) розширити кількість робочих місць на підприємстві;
в) впровадити нову технологічну лінію.
12. Уникнення надмірної залежності підприємства від одного господарського
підрозділу чи одного асортиментного набору продукції складає сутність:
а) вертикальної стратегії;
б) горизонтальної стратегії;
в) стратегії диверсифікації.
13. Ринки, на яких працює підприємство, виявляються у стані насичення або
як скорочення попиту на продукт унаслідок того, що:
а) продукт знаходиться на стадії відмирання;
б) поточний бізнес дає перевищення потреби надходження грошей, що
можуть бути прибутково вкладені в інші сфери бізнесу;
в) антимонопольне регулювання не дозволяє подальшого розширення
бізнесу.
14. Продукт знаходиться на стадії відмирання у разі, коли:
а) поточний бізнес дає перевищення потреби надходження грошей, що
можуть бути прибутково вкладені в інші сфери бізнесу;
б) ринки, на які працює підприємство, виявляється у стані насичення або
ж скорочення попиту на продукт;
в) антимонопольне регулювання не дозволяє подальшого розширення
бізнесу.
15. Стратегія центрової диверсифікації:
а) передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за
рахунок нової продукції, що потребує нової технології, відмінної від
використовуваної;
б) полягає у розширенні виробництва за рахунок продукції, технологічно
не пов’язаної з тією, ще реалізується на нових ринках;
в) базується на пошуку та використанні додаткових можливостей
виробництва нових продуктів, які містяться в існуючому бізнесі.
16. Стратегія горизонтальної диверсифікації:
а) передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за
рахунок нової продукції, що потребує нової технології, відмінної від
використовуваної;
б) полягає у розширенні виробництва за рахунок продукції, технологічно
не пов’язаної з тією, ще реалізується на нових ринках;
в) базується на пошуку та використанні додаткових можливостей
виробництва нових продуктів, які містяться в існуючому бізнесі.
17. Стратегія конгломеративної диверсифікації:
а) передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за
рахунок нової продукції, що потребує нової технології, відмінної від
використовуваної;
б) полягає у розширенні виробництва за рахунок продукції, технологічно
не пов’язаної з тією, ще реалізується на нових ринках;
в) базується на пошуку та використанні додаткових можливостей
виробництва нових продуктів, які містяться в існуючому бізнесі.
18. Показник спеціалізації рівня диверсифікації:
а) характеризує відносний внесок у доходи підприємства групи основних
напрямків діяльності, які використовують одні і ті ж ключові чинники
успіху;
б) визначає частку обсягу продажу групи напрямків діяльності,
найщільніше пов’язаних між собою;
в) визначає частку обсягу реалізації найбільшого центру.
19. Показник рівня централізації бізнес-успіху:
а) характеризує відносний внесок у доходи підприємства групи основних
напрямків діяльності, які використовують однакові ключові чинники
успіху;
б) визначає частку обсягу продажу групи напрямків діяльності,
найщільніше пов’язаних між собою;
в) визначає частку обсягу реалізації найбільшого центру.
20. Показник рівня взаємозв’язків:
а) характеризує відносний внесок у доходи підприємства групи основних
напрямків діяльності, які використовують однакові ключові чинники
успіху;
б) визначає частку обсягу продажу групи напрямків діяльності,
найщільніше пов’язаних між собою;
в) визначає частку обсягу реалізації найбільшого центру.