безпосередньо під час виконання й пов’язані з імпровізаційним стилем виконання.
Адаптації, музичні аранжування та інші переробки літературного або художнього твору охороняються нарівні з оригінальними творами, з урахуванням прав автора оригінального твору.
При переробці твору автор має право вимагати у переробника або іншої особи, якій передано зазначене право, надання результатів творчої діяльності щодо переробки твору для ухвалення.
Включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо.
Збірники літературних і художніх творів, наприклад, енциклопедії та антології, які становлять собою за підбором і розташуванням матеріалу результат інтелектуальної творчості, охороняються як такі, за умови дотримання права авторів кожного із творів, що становлять частину таких збірників.
Виділяють такі критерії надання охорони збірникам: необхідно, щоб підбір і розташування матеріалів, що входять у збірник, енциклопедію, антологію тощо, були результатом інтелектуальної творчості. Авторське право упорядника поширюється власне на збірник як такий, але не на твори, включені до збірника. Оскільки твором є лише сама система розташування матеріалу або його обробка, це не перешкоджає іншим особам піддавати той же матеріал іншій систематизації та обробці й тим самим створити новий твір.
Публічне виконання Закон України «Про авторське право і суміжні права» визначає як подання за згодою суб’єктів авторського права творів шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім’ї або близьких знайомих цієї сім’ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
91
До публічного виконання відносять усі види театральних постановок, концерти, циркові вистави, виконання музичних творів на танцмайданчиках і дискотеках, у клубах, барах, ресторанах та інших громадських місцях.
Право на публічне виконання стосується музичних, драматичних, хореографічних, літературних і деяких інших творів. Зазначене право може реалізуватися по відношенню до ще не оприлюднених творів, так і творів, які вже оприлюднені.
Публічне виконання не передбачає обов’язкового безпосереднього «живого» контакту публіки з твором. Воно може опосередковуватися технічними засобами, за допомогою яких розширюється аудиторія; публіка може перебувати не тільки в тому місці, в якому твір безпосередньо виконується, а й за його межами. Важливо лише, щоб твір сприймався публікою одночасно з його сповіщенням.
Публічне виконання має місце лише тоді, коли його здійснюють у місці, відкритому для вільного відвідування, або в місці, де присутня значна кількість осіб, що не належат до звичного кола сім’ї.
Право на публічне сповіщення творів (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Для авторів важливим є закріплення за ними виключного права дозволяти сповіщення твору для загального відома шляхом передачі в ефір і (або) наступної передачі в ефір. Цей вид використання твору передбачає його доведення до відома найширшої аудиторії,
92
що, безумовно, зачіпає особливий інтерес автора, і потребує правової охорони.
Твір доводиться до загального відома за допомогою спеціальних радіосигналів (радіохвиль), які призначені для прийому найширшою публікою. Аудиторія ще більше розширюється при передачі твору в ефір через супутник, коли відбувається прийом сигналів із наземної станції на супутник і передача сигналів із супутника, за допомогою яких твір доводиться до загального відома. У цьому випадку, до уваги береться можливість як така сприймання твору публікою, незалежно від того, чи здійснюється вона фактично.
Це ж стосується й доведення твору до загального відома за допомогою будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю. Відповідно до Бернської конвенції суб’єкти авторського права мають виключне право надавати дозвіл на передачу своїх творів як в ефір, так і по кабелю.
Публічна демонстрація та публічний показ. Поняття «публічний показ» включає в себе поняття «публічна демонстрація».
Публічний показ – будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, його виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення, в яких зафіксований твір, за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім’ї чи близьких знайомих цієї сім’ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різних час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності).
При публічному показі твір або будь-яка його частину просто демонструють публіці без вчинення автором або іншою особою будь-яких активних дій. При цьому відбувається прямий контакт твору з глядачем.
93
Право на публічний показ може бути здійснено лише щодо творів, зафіксованих на будь-якому матеріальному носієві.
Розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору.
Термін розповсюдження об’єктів авторського права і (або) суміжних прав Законом України «Про авторське право і суміжні права» визначають як будь-яку дію, за допомогою якої об’єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонують публіці, в тому числі доведення цих об’єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об’єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором
Здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі, відеограмі або у формі, яку зчитує комп’ютер.
Охорона майнових прав автора не залежить від розповсюдження творів шляхом першого продажу, а право на здавання творів у найм чи у прокат не залежить від того, чи зазначена дія відбувається до першого продажу чи після першого продажу примірників твору.
Існують такі стандарти охорони права автора на розповсюдження твору:
якщо примірники правомірно опублікованого твору введені в
цивільний обіг шляхом їх продажу,то допускається їх подальше розповсюдження без згоди автора і без виплати авторської винагороди;
право на розповсюдження оригіналу або примірника твору шляхом здавання в прокат, незалежно від права власності на ці примірники, належить автору або іншому суб’єкту авторського права на аудіовізуальний твір, комп’ютерну програму, твір, зафіксований у фонограмі, музичний твір у вигляді нотного запису.
94
Розповсюдження є самостійним способом використання твору, за якого кількість осіб, знайомих з твором, збільшується при переході права власності або права володіння примірником твору від однієї особи до іншої.
Право надавати дозвіл на розповсюдження допомагає автору обмежити територію, на якій розповсюджуватимуться (тобто перебуватимуть у цивільному обігу) виготовлені за його згодою примірники твору.
Якщо примірники правомірно опублікованого твору введені з дозволу автора в цивільний обіг шляхом продажу або іншої передачі власності, то допускається їх подальше розповсюдження без згоди автора і без виплати винагороди.
Принцип вичерпання прав діє в межах визначеної території. Якщо книги хочуть продавати на іншій території, то автор має можливість скористатися своїм правом відтворення доти, доки за його згодою примірники твору і там не будуть введені в цивільний обіг.
Законодавець передбачає принцип вичерпання прав тільки відносно правомірно опублікованих творів.
Продаж означає реалізацію копій твору за плату. Здавання у майновий найм – це передання права користування і (або) володіння оригіналом чи примірником твору,фонограми, відеограми на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди. Одержання плати за передачу копії твору у власність або в тимчасове користування не є обов’язковою ознакою розповсюдження. Примірники творів можуть передаватися третім особам і безкоштовно. Типовим прикладом такого розповсюдження є діяльність бібліотек.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені в цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) та без виплати авторської винагороди.
95