3. Якщо хто позбавить життя людину, яка знаходиться на королівській службі, або ж вільну жінку, присуджується до сплати 24 000 ден, що складає 600 сол.
5. Якщо хтось позбавить життя римлянина — королівського співтрапезника і буде викритий, присуджується до сплати 12 000 ден., що становить 300 сол.
ХLV. Про переселенців
1. Якщо хтось побажає переселитися у віллу до іншого, і якщо один або декілька із жителів вілли захочуть прийняти його, але знайдеться хоча б один, який чинитиме опір переселенню, він не буде мати права там поселитися.
2. Якщо той, кому пред’явлено протест, не захоче піти звідти, і при цьому його не буде затримувати яка-небудь законна перешкода, тоді той, хто заявив протест, просить графа з’явитися на місце, щоб вигнати його звідти. І за те, що він не хотів послухати закону, він втрачає там результати своєї праці і крім того присуджується до сплати 1200 ден., що становить 30 сод.
3. Якщо тому, хто переселився, протягом 12 місяців не буде пред’явлено ніякого протесту, він повинен залишатись недоторканим, як і інші сусіди.
ХLVІІІ. Про неправдиве свідчення
1. Якщо хто-небудь дасть неправдиве свідчення, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
ХLIХ. Про свідків
1. Якщо хтось буде змушений представити свідків і вони, може трапитись, не побажають з’явитися на судове засідання, той, хто має потребу в них, має задовольнити їх і має при свідках запросити їх на судове засідання, щоб вони під клятвою засвідчили, що їм відомо.
2. Якщо вони не побажають прийти і якщо їх не затримує законна причина, кожен з них присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
LIV. Про вбивство графа
1. Якщо хтось позбавить життя графа, присуджується до сплати 24 000 ден., що становить 600 сол.
LVI. Про неявку на суд
1. Якщо хтось зневажить і не з’явиться на суд або повільно виконуватиме те, що визначено рахінбургами (суддями — Л. Б, С. Б.), і не побажає погодитись ні через композицію (відшкодування збитків), ні якимось іншим способом, тоді позивач має викликати на суд перед особою короля. І там будуть 12 свідків, із яких нехай перші три поклянуться, що вони були там, де рахінбург присудив, щоб він пішов на випробування водою або зобов’язався заплатити композицію, і що він зневажив (постанову рахінбургів). А потім інші три мають поклястися, що після постанови рахінбургів про те, щоб він очистився або випробуванням водою, або сплатою композиції, вони були присутні при повторній пропозиції йому з’явитися на суд протягом 40 діб, починаючи з того дня, і він ніякого бажання не проявив, щоб виконати вимоги закону. Тоді позивач має викликати його перед особою короля, власне, протягом 14 діб, і при свідках мають поклястися, що вони були там у той час, коли він викликав його на суд і визначив йому певний термін. Якщо і тоді він не з’явиться, нехай ці 9 свідків під присягою, як ми вище говорили, дадуть свої свідчення. Також, коли він не з’явиться у той день, нехай (пози-
178
вач) назначить йому певний термін, маючи трьох свідків при визначенні терміну. Якщо позивач виконав усе це, і відповідач в жоден із визначених термінів не побажав з’явитися, тоді нехай король, до якого він викликаний на суд, оголосить його поза своїм захистом. Тоді і сам винний і все його майно стає власністю позивача. І якщо до тих пір, поки він не заплатить всього, що з нього стягується, хто-небудь дасть йому хліба або проявить гостинність, навіть, якщо це буде його власна дружина, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.
LVІІ. Про рахінбургів
1. Якщо хтось із рахінбургів, засідаючи на судовому зібрані, розбираючи тяжбу між двома особами, відмовляється сказати закон, необхідно, щоб позивач заявив їм: «Тут я закликаю вас постановити рішення у відповідності із Салічним законом». Якщо вони (знову) відмовляться сказати закон, семеро із цих рахінбургів до заходу сонця присуджуються до сплати 120 ден., що становить 3 сол.
3. Якщо ж рахінбурги ті будуть судити не по закону, той, проти кого вони винесуть рішення, нехай подасть на них позов, і якщо буде спроможний довести, що вони судили не по закону, кожен із них присуджується до сплати 600 ден, що становить 15 сол.
LVІІІ. Про пригоршню землі
1. Якщо хтось позбавить життя людину і, віддавши усе майно, не буде спроможний заплатити те, що треба у відповідності із законом, він має представити 12 соприсяжників (які поклянуться у тому), що ні на землі, ні під землею він не має майна ніякої, окрім того, що уже віддав. І потім він має увійти у свій дім, набрати у пригорщі із чотирьох кутків землі, стати на порозі, повернувшись обличчям у середину будинку, і що землю лівою рукою кинути через свої плечі на того, кого він вважає своїм найближчим родичем.
Якщо батько і брати уже платили, тоді він має тією ж землею кидати на своїх, тобто на трьох найближчих родичів по матері і по батькові. Потім у одній тільки сорочці, без очкура, босий, з кілком у руці він має перескочити через загороду, і ці три (родичі по матері) повинні заплатити половину того, чого не вистачає для виплати потрібної за законом віри. Це ж мають зробити і три решта, які є родичами по батькові.
Якщо ж хтось із них буде надто бідним, щоб заплатити припадуючу на нього частку, він має у свою чергу кинути пригорщу землі на кого-небудь із більш заможних, щоб він заплатив усе по закону. Якщо ж і цей не буде мати чим заплатити решту, тоді той, хто узяв на поруки убивцю, має доставити його на судове засідання і так потім протягом чотирьох засідань має брати його на поруки. Якщо ж ніхто не поручиться у виплаті віри, тобто у відшкодуванні того, що він не заплатив, тоді він має заплатити віру своїм життям.
LІХ. Про алоди
1.Якщо хтось помре і не залишить синів і якщо мати переживе його, нехай вона успадковує спадщину.
2.Якщо не буде матері і якщо він залишить брата або сестру, нехай успадковують спадщину.
3.У тому випадку, якщо їх не буде, сестра матері нехай успадковує спадщину.
Доп. 1-е. Якщо не буде сестри матері, нехай сестри батька успадкують спадщину.
4.І якщо потім з’явиться хто-небудь ближчий із цих поколінь, нехай успадковує спадщину.
5.Земельна ж спадщина ні в якому випадку не має дістатись жінці, вся земля нехай поступає чоловічій статі, тобто братам.
179
LХ. Про бажаючого відмовитись від родичання
1. Він має з’явитися на судове засідання перед особою тунгіна і там зламати над своєю головою три гілки у лікоть довжиною. І він має у судовому засіданні розкидати їх на чотири боки і сказати там, що він відмовляється від соприсяжництва, від спадщини і від усяких рахунків з ними. І якщо потім хто-небудь із його родичів або буде убитий, або помре, він не повинен брати участі у спадщині, або в сплаті віри, а спадщина його мас поступити у скарбницю (державну).
LХІІ. Про віру за вбивство
1.Якщо буде позбавлений життя чийсь батько, половину віри нехай візьмуть його сини, а іншу половину нехай розподілять між собою найближчі родичі, як з боку батька, так і з боку матері.
2.Якщо з жодного боку, ні з боку батька, ні з боку матері не буде жодного родича, ця частка нехай відбирається на користь скарбниці.
Документ № 2
ПРАВДА КОРОЛЯ ЕТЕЛЬБЕРТА (VI—VII ст.) (витяги)
Ось закони, які король Етельберт встановив в дні Августина.
1. (За крадіжку) божого і церковного майна (нехай відшкодують) у 12-кратному розмірі; майна єпископа — у 11-кратному; майна попа — у 9-кратному; майна дяку 6- кратному; майна клірика — у 3-кратному. За порушення церковного миру — у подвійному. За порушення миру народних зборів — у подвійному.
4. Якщо вільний украде (щось) у короля, нехай відшкодує у 9-кратному розмірі.
6. Якщо хто-небудь уб’є вільного (нехай сплатить) 50 шилінгів королю як пану (як господський перстінь. Господський перстінь — символ влади — Л. Б, С. Б.)
8.(За порушення) королівського покровительства 50 шилінгів.
9.Якщо вільний украде у вільного, нехай заплатить у потрійному, а король одержить штраф і усе майно злодія.
11.Якщо хто-небудь уб’є людину в місці перебування (в огорожі) ерла, хай сплатить 12 шилингів.
15.(За порушення) покровительства керла — 6 шилінгів.
21.Якщо хто-небудь уб’є іншого, нехай заплатить середній вергельду 100 шилінгів.
23.Якщо вбивця втече із країни, його родичі нехай заплатять половину людини (вергельда).
25.Якщо хто-небудь уб’є наймита керла, нехай заплатить шість шилінгів.
26.Якщо хто-небудь уб’є лета, нехай платить за (лета) вищої (категорії) 80 шилінгів, за (лета) другої (категорії) — 60 шилінгів, третьої — 40 шилінгів.
31.Якщо вільний вступить в інтимні стосунки з дружиною вільного, нехай заплатить він вергельд і дістане (чоловікові) за свої гроші іншу дружину і приведе її до нього додому.
77.Якщо хто-небудь набуде за (свої) засоби дівчину (для взяття шлюбу), нехай покупка вважається дійсною, якщо не було обману; якщо ж вона виявилась нечесною, нехай вона буде відправлена додому, а йому повернуть його гроші.
91.Якщо раб украде, то нехай відшкодує у подвійному розмірі.
180
Документ № 3
ПРАВДА ІНЕ (витяги)
7. Якщо хто здійснить крадіжку, а його жінка і діти не знали про це, нехай платить
60шилінгів штрафу.
7.1.Якщо він здійснив крадіжку з відома всіх домашніх, хай всі вони йдуть у рабст-
во.
9.Якщо хто-небудь (самовільно) розправиться або переслідуватиме винуватого перш ніж звернутись до правосуддя, то хай поверне й відшкодує те, що було взято, і сплатить 30 шилінгів.
39.Якщо хто-небудь поїде від свого пана (глафорда) без дозволу або сховається в іншому графстві (окрузі) і про це стане відомо, нехай він відправляється туди, де був, і сплатить своєму панові (глафорду) 60 шилінгів.
51.Якщо гезіт-землевласник не явиться в ополчення, то він повинний сплатить сплатити штраф за неявку у військо нехай 120 шилінгів і буде позбавлений своєї землі, (якщо він) не володіє землею — 60 шилінгів; керл (нехай платить) 30 шилінгів військового штрафу.
Документ № 4
ЗАКОНИ КНУТА (витяги)
1.Перше, що я бажаю, — це, щоб вводились хороші закони і старанно знищувалося всяке беззаконня і щоб всяка несправедливість викорінювалась, наскільки це можливо
вцій країні. І хай встановиться правда божа і хай віднині кожний, бідний і багатий, буде під захистом народного права, і нехай судять їх по справедливості.
2.1.І ми приписуємо, щоб за незначною справою не присуджали до смерті християнина, а встановлювали краще м’які покарання на благо народу, щоб не загинуло з-за незначної справи боже творіння й те добро, що він придбав дорогою ціною.
12.Ось прерогативи, які має король перед усіма людьми в Уесексі: об’ява людини поза законом; вторгнення в помешкання; встановлення застав на дорогах, прийом біглих і збір народного ополчення; хіба тільки він побажає ушанувати кого-небудь більше ніж інших і надасть йому ці права.
15.1.І хто винесе незаконну постанову або неправосудний вирок через ворожнечу або за хабар, той, за англійським правом, хай платить королю 120 шилінгів.
17.І ніхто не повинен удаватися (для судового захисту) до короля, за винятком того випадку, коли він не може домогтися правди (права) у своїй сотні.
26.Явний крадій або той, хто викритий у зраді (своєму)...вони ніде не повинні знаходити захисту свого життя.
64.Пограбування (чужого) дому, підпал, крадіжка на гарячому, таємне вбивство і зрада (своєму) папу за світським законом не підлягає викупу.
68.2.Також при (тому чи) іншому злочині, якщо хто діє за примусом, тим більше гідний помилування, чим більше те, що він робив, він робив поневолі і якщо хто-небудь робить що-небудь ненавмисно, це зовсім не рівнозначно тому, що він робить навмисно
Примітка:
Документи № 1, 2 використані з: Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юридичних вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995. — С. 37—44, 63. Документи № 3, 4 використані з: Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн.—К.: Ін Юре, 1998. — Т. І. — С. 333—338, 361—362.
181