Материал: Лісова таксація_конспект лекцій

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

статистичної оцінки одержаних результатів. Останнім часом у лісотаксаційній практиці найширше застосовуються кругові пробні площі. Їхні переваги порівняно з іншими формами пробних площ можна пояснити такими обставинами:

−висока ефективність досліджень за рахунок менших часових витрат;

−менший вплив помилок за рахунок «граничних» дерев у зв’язку з мінімальним периметром ПОВ певної площі;

−простота обмеження КПП у натурі;

−розмір КПП визначається одним параметром;

−менша можливість зміщення ПОВ через суб’єктивні фактори. Стосовно оптимально розміру КПП літературні дані достатньо різняться

узв’язку з відсутністю загальноприйнятого методу оптимізації величини ПОВ. Очевидно, що чим більший розмір КПП, тим менше їх повинно бути в межах таксаційного виділу. Однак за таких умов виникає можливість отримати систе-

матичні помилки у визначенні таксаційних показників. На практиці найчастіше застосовуються кругові проби радіусом 12,62 м (0,05 га2).

В окремих випадках закладання КПП постійного радіуса супроводжується певними труднощами. Зокрема, за умови мінливості форм рельєфу неможливо визначити єдиний кут нахилу КПП, а отже, її єдиний радіус. Тому, певний інтерес представляє вибірковий метод оцінки суми площ перерізів і кількості дерев, який базується на КПП змінного радіуса з постійною кількістю дерев. Технологія закладання таких КПП є простішою порівняно з КПП постійного радіуса, оскільки вимагає встановлення лише відстані від центру КПП до найближчого п-го дерева з урахуванням його діаметра. Фіксування найближчих п дерев у натурі, як свідчить досвід, не викликає будь-яких труднощів, тим більше, що відхилення на КПП у 1–2 дерева є цілком припустимим.

3. Реласкопічні методи таксації. Реласкопічна таксація вважається одним із найвагоміших досягнень лісотаксаційної науки. Під терміном вибіркововимірювальна або реласкопічна таксація розуміють визначення таксаційних показників (у першу чергу, суми площ перерізів) за допомогою кутомірних інструментів – повнотоміра, реласкопа, телереласкопа, запропонованих В. Біттерліхом, клиновидної призми, яка у вітчизняній лісотаксаційній практиці має назву призми Анучина. Вітчизняні та зарубіжні вчені оцінюють цей метод як «найбільше відкриття, яке дало початок новому, досить важливому напряму в розвитку таксаційної техніки»

Ідею Біттерліха краще зрозуміти, якщо звернутися до рис. 12.2. Згідно з цією ідеєю закладання пробних площ у натурі зводиться до побудови на місцевості спеціальними приладами «критичних кутів», утворених шляхом прицілювання із центру кругової площадки на облікові дерева. Нехай, діаметр дерев, який точно вписується в кут візирного пристрою, в 50 разів менший, ніж відстань до них. На основі цього випливає, що співвідношення між діаметрами дерев будь-яких розмірів і радіусами кругових проб становить 1 : 50, а співвідношення площ поперечних перерізів таких дерев до площі проб – 1 : 10000. Зазначена умова є визначальною під час таксації насаджень: кількість дерев, які

70

ТЕМА 12. МЕТОДИ ВИБІРКОВОЇ ТАКСАЦІЇ

точно вписуються в кут пристрою Біттерліха, треба вважати сумою площ перерізів у квадратних метрах на 1 га. Таким чином, тонкі дерева будуть обліковуватися на пробах малого радіуса, а зі збільшенням величини проби діаметр дерев, які підлягають обліку, також зростатиме.

Рис. 12.2. Співвідношення між діаметрами дерев і радіусами реласкопічних пробних площ

Як приклад розглянемо рис. 12.3, на якому зображено дерево діаметром D, яке точно «вписується» в прицільну рамку повнотоміра завширшки d. Оскільки aOb і AOB подібні, то

Тепер розрахуємо відношення площі перерізу деревного стовбура (g) до площі реласкопічної ділянки (G) за умови, що дерево точно «вписується» в приціл повнотоміра Біттерліха. При цьому візьмемо до уваги співвідно-

шення (12.1):

завтовшки 8 см діаметр проби становитиме 8 м, завтовшки 16 см – 16 м і т.д. Діаметр реласкопічної проби в 100 ра-

71

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

зів більший від діаметра відповідного дерева, а площа перерізу такого дерева становитиме 1/10000 площі проби. У перерахунку на 1 га площу перерізу кожного дерева треба приймати за 1 м2.

4. Техніка закладання реласкопічних пробних площ. Реласкопічний метод таксації має чітке теоретичне пояснення з точки зору теорії ймовірностей. Цей метод ще називають відбором з імовірністю, пропорційною розмірам дерев. Уявімо, що дерева є центрами певних кругових ділянок, на яких вони обліковуються (рис. 12.4). Для пробних площ постійного радіуса розмір кругових проб, описаних навколо всіх дерев, буде однаковим, для реласкопічних проб – зівставним відповідно до співвідношення (12.1) з діаметром дерев. У такому випадку потрапляння певного дерева до вибірки залежатиме від того, чи опиниться центр проби в межах зображених на рис. 12.4 «уявних» ділянок, чи ні. При цьому для пробних площ постійного радіуса кількість облікових дерев залежатиме лише від їхньої кількості у насадженні, а для реласкопічних – від розмірів дерев, оскільки більші дерева матимуть кращі шанси потрапити до вибірки.

центр проби

Рис. 12.4. Відбір з імовірністю, пропорційною кількості (а) та розмірам (б) дерев

Для дерев різного діаметра існує свій чітко визначений розмір проби, на якій вони підлягають обліку. Якщо дерево є тоншим за приціл пристрою Біттерліха, вважають, що воно знаходиться за межами реласкопічної ділянки і не береться до обліку. Дерева, які точно «вписуються» в приціл – знаходяться на границі проби, а тому їх треба підраховувати через одне. Нарешті, обліку підлягають усі дерева, що перекривають приціл.

Одна із переваг прицільного методу полягає у тому, що він звільняє від необхідності промірів і відмежування проб у натурі: націлюючи повнотомір на дерева, границі проби встановлюються автоматично. Відповідно до цього реласкопічна пробна площа є системою концентричних кіл (див. рис. 12.2) з центром, де знаходиться спостерігач.

Залежно від структури насаджень «критичний кут» повнотоміра може бути різним. Так, малий кут має більшу дальність дії і застосовується у розріджених деревостанах, у високоповнотних насадженнях, навпаки, доцільно викори-

72

ТЕМА 12. МЕТОДИ ВИБІРКОВОЇ ТАКСАЦІЇ

стовувати більший кут. У зв’язку з цим існує поняття реласкопічного коефіцієнта. Розглянемо це питання детальніше.

Нехай, співвідношення між діаметром дерева і діаметром реласкопічної ділянки становить 1/25. У такому випадку зміниться співвідношення між відповідним площами:

У наведеному прикладі площу перерізу кожного дерева, що підлягає обліку, треба приймати за 4 м2 на 1 га. Відповідно реласкопічний коефіцієнт такого повнотоміра становитиме 4. Певні рекомендації щодо вибору реласкопічного коефіцієнта наведені в табл. 12.1.

Таблиця 12.1

Рекомендації щодо вибору величини реласкопічного коефіцієнта

На основі принципу кутових вимірювань Біттерліха російський учений М.П. Анучин ввів у лісотаксаційну практику оптичний метод визначення сум

Кількість реласкопічних площадок, необхідних для точного визначення сум площ перерізу на 1 га насадження, залежить від просторової та параметричної однорідності й площі виділу. Як правило, закладають 3–5 пробних площ, хоча за нормативами їх може бути значно більше. Місця закладання проб треба

73

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

вибирати випадковим чином, а за суму площ перерізів на 1 га треба вважати середнє значення даних усіх вимірів, що заносяться до картки таксації.

Контрольні запитання та завдання

1.Поясніть практичні переваги вибіркових методів лісової таксації над методами суцільного обліку.

2.Які вимоги висуваються до лісотаксаційної інформації, одержаної вибірковими методами?

3.Які існують помилки результатів, отриманих вибірковими методами, та поясніть від чого вони залежать.

4.Наведіть класифікацію способів випадкового відбору, які застосовуються в лісотаксаційній практиці.

5.Назвіть найпоширеніші методи вибіркової таксації деревостанів.

6.Дайте визначення поняттю «первинна одиниця вибірки».

7.Які існують первинні одиниці вибірки за формою і за якими принципами вони можуть розміщуватися в деревостані?

8.Який таксаційний показник прийнято використовувати під час обґрунтування схем вибіркової лісової інвентаризації?

9.Що розуміють під поняттям «критерії однорідності насаджень» і як вони впливають на нормативи вибіркової таксації?

10.У чому полягає особливість закладання пробних площ змінного радіуса з постійною кількістю дерев?

11.Викладіть основні положення теорії реласкопічної таксації. Як співвідносяться між собою діаметр дерева і діаметр реласкопічної пробної площі? Що таке «реласкопічний коефіцієнт»?

12.Які особливості підрахунку дерев на кругових пробах за допомогою повнотоміра Біттерліха та призми Анучина?

13.Як визначається запас деревостану з використанням методів вибіркової перелічувальної таксації шляхом закладки пробних площ постійного радіуса.

ЛІТЕРАТУРА

1.Анучин Н. П. Лесная таксация / Н. П. Анучин. – 5-е изд., перераб. и

доп. – М. : Лесн. пром-сть, 1982. – 530 с.

2.Лісотаксаційний довідник / [за ред. С. М. Кашпора, А. А. Строчинського]. – К. : Видавничий дім Вініченко, 2013. – 496 с.

3. Федосимов А. Н. Выборочная таксация леса / А. Н. Федосимов, В. Г. Анисочкин. – М. : Лесн. пром-сть., 1979. – 172 с.

74