Материал: Лісова таксація_конспект лекцій

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Техніка безпосереднього визначення величини збору за заготівлю деревини досить проста. Його загальна величина є сумою добутків об’ємів наявних складників запасу на вартість одного щільного кубічного метра деревини відповідної категорії.

Вивчення сучасного стану теорії та практики таксації лісосічного фонду свідчить про існування багатьох інших методів і технологій розв’язку цієї задачі. Деякі з них базуються на використанні теорії вибіркових методів та вимірювальної таксації, проте всі сучасні технології таксації лісосік орієнтовані на застосування комп’ютерної техніки.

Контрольні запитання та завдання

1.Викладіть основні історичні етапи розвитку методів матеріальної оцінки деревини.

2.Які існують методи обліку деревини? В яких випадках вони застосовуються на практиці?

3.Наведіть критерії віднесення дерев до відповідних категорій технічної придатності.

4.В чому полягає особливість таксації лісосік за розрядами висот?

5.Як визначають розряд висот деревостану у виробничих умовах під час таксації лісосік?

6.Як визначається загальний стовбуровий запас деревини в певному ступені товщини?

7.Використовуючи сортиментні таблиці, наведіть приклад розрахунку запасу ділової деревини, дров і відходів для певного ступеня товщини.

8.Наведіть розподіл лісів України за лісотаксовими поясами.

9.Залежно від яких показників визначається розподіл насаджень за лісотаксовими розрядами?

10.Опишіть техніку матеріально-грошової оцінки деревного запасу.

ЛІТЕРАТУРА

1.Анучин Н. П. Лесная таксация / Н. П. Анучин. – 5-е изд., перераб. и

доп. – М. : Лесн. пром-сть, 1982. – 530 с.

2.Лісотаксаційний довідник / [за ред. С. М. Кашпора, А. А. Строчинського]. – К. : Видавничий дім Вініченко, 2013. – 496 с.

3.Податковий кодекс України : закон України, 2 грудня 2010 р. // Відом.

Верховної Ради України. – 2011. – № 13–14, № 15–16, № 17. – С. 112.

4.Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України : наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 9, 21 січня 2013 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу :

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=105085&cat_id=65319 . – Заго-

ловок з екрану.

60

ТЕМА 11. ВИМІРЮВАЛЬНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСУ НАСАДЖЕНЬ

ТЕМА 11. ВИМІРЮВАЛЬНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСУ НАСАДЖЕНЬ

1.Загальна характеристика вимірювальних методів таксації запасу насаджень.

2.Наближені формули для обчислення запасу насаджень.

3.Таксація запасу за таблицями ходу росту повних насаджень і стандартними таблицями.

1.Загальна характеристика вимірювальних методів таксації запасу насаджень. Усі вимірювальні методи обчислення запасу насаджень передбачають визначення інструментальним шляхом окремих таксаційних показників, зокрема, суми площ перерізів дерев лісостану, середньої висоти тощо із використанням у подальшому відповідних таблиць або формул. Вони застосовуються під час лісовпорядкування в поєднанні з методами окомірної таксації.

Основні вимірювальні методи визначення запасу насаджень, які історично склалися в лісовій таксації, можна класифікувати таким чином:

– за наближеними формулами (формули Анучина, Нікітіна, Третьякова);

– за таблицями (ходу росту повних деревостанів, сум площ перерізів і запасу деревостанів при повноті 1,0 (стандартні таблиці), видових чисел і видових висот).

Таксація запасу насаджень без переліку дерев вимагає великого досвіду, у зв’язку з чим точність цих методів залежить від практичних навиків наближеного визначення основних таксаційних показників насаджень.

2.Наближені формули для обчислення запасу насаджень.

Формули для наближеного визначення запасу насаджень ґрунтуються на основній формулі лісової таксації:

де - сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м у деревостані, м2·га-1;

–середня висота деревостану, м;

–середнє значення видового числа деревних стовбурів.

На основі аналізу значного обсягу дослідного матеріалу для різних деревних порід К.Є. Нікітіну вдалося вивести достатньо прості співвідношення між запасом, висотою і сумою площ перерізів дерев у насадженні. Встановивши лі-

61

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

застосування було запропоновано використовувати лише дві формули, одержані у результаті перегрупування деревних порід:

Запас насадження можна також встановити за формулами М.П. Анучина:

В основу цих формул покладено взаємозв’язок видових чисел деревних стовбурів від висоти, яка відображається рівнянням простої гіперболи.

Наведемо приклад розрахунку запасу соснового насадження з використанням наведених формул: у результаті вибіркової таксації встановлено, що сума площ поперечних перерізів у насадженні становить 35,5 м2, вік – 80 років, середня висота – 31 м:

– запас деревостану за формулами Нікітіна:

– запас деревостану за формулою Анучина:

· 0,40· 1,20 35,5· 0,40·31 1,20 481 м .

3. Таксація запасу за таблицями ходу росту насаджень і стандартни-

ми таблицями. З метою визначення запасу насаджень можуть використовуватися таблиці ходу росту нормальних насаджень, а також стандартні таблиці сум площ перерізів і запасу деревостанів при повноті 1,0 (Лісотаксаційний довідник, 2013). Безпосередньому визначенню запасу насадження передує розраху-

наведено в табл. 11.1.

62

ТЕМА 11. ВИМІРЮВАЛЬНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСУ НАСАДЖЕНЬ

Таблиця 11.1

Хід росту повних штучних деревостанів Іа бонітету

Отже, використання таблиць ходу росту потребує визначення таких показників насадження, як вік, бонітет, висота, сума площ перерізів дерев у насадженні на 1 га (за результатами вибіркового переліку або на основі реласкопічних пробних ділянок), тоді як для стандартних таблиць достатньо визначити лише висоту та фактичну суму площ перерізів (табл. 11.2).

Таблиця 11.2

Сума площ перерізів і запас штучних соснових деревостанів при повноті 1,0 (стандартні таблиці)

Контрольні запитання та завдання

1.Які існують наближені формули для розрахунку запасу деревостану? Наведіть приклади розрахунків за цими формулами.

2.Які таблиці використовуються для визначення запасу деревостану?

3.Як обчислюється повнота насаджень у випадку використання вимірювальних методів таксації запасу?

ЛІТЕРАТУРА

1.Анучин Н. П. Лесная таксация / Н. П. Анучин. – 5-е изд., перераб. и

доп. – М. : Лесн. пром-сть, 1982. – 530 с.

2.Лісотаксаційний довідник / [за ред. С. М. Кашпора, А. А. Строчинського]. – К. : Видавничий дім Вініченко, 2013. – 496 с.

3.Никитин К. Е. Лиственница на Украине / К. Е. Никитин. – К. : Урожай, 1966. – 332 с.

63

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ТЕМА 12. МЕТОДИ ВИБІРКОВОЇ ТАКСАЦІЇ

1.Основні положення теорії вибіркових досліджень.

2.Загальна характеристика вибіркових методів таксації.

3.Реласкопічні методи таксації.

4.Техніка закладання реласкопічних пробних площ.

1.Основні положення теорії вибіркових досліджень. Ключова роль у вивченні лісових ресурсів відводиться вибірково-статистичним методам. Порівняно із суцільними дослідженнями методи вибіркової таксації мають значні переваги, а в окремих випадках слугують єдиним засобом отримання необхідної інформації. При цьому та обставина, що вибіркові дослідження спираються на ймовірнісну логіку, зовсім не применшує цінності отриманих висновків, а, навпаки, надає їм строгого наукового змісту. На основі методів біометрії можна досягти необхідного рівня точності та достовірності результатів, оптимізувати витрати на збір вихідної інформації. Усе це сприяє широкому використанню вибірково-статистичних методів для вирішення різноманітних лісооблікових задач.

Під час збору вихідної інформації часто стоїть питання вибору між методами суцільного та вибіркового обліку. У більшості випадків забезпечити ретельний суцільний перелік для лісових об’єктів неможливо, а його точність часто переоцінюють. Багато досліджень свідчать, що суцільний облік у великих обсягах, навіть за уважного виконання робіт, супроводжується суттєвими помилками через ненавмисний пропуск об’єктів, грубих помилок виконавців в умовах тривалої монотонної роботи. Відомий спеціаліст з вибіркових методів Ф. Ієйтс зазначав, що вибіркові дані часто є точнішими, аніж дані суцільних переписів та обліків. Особливо відчувається це в лісоінвентаризаційній справі.

За однакової ретельності виконання робіт суцільний перелік, порівняно з вибірковим, забезпечує більш високу точність, оскільки другий включає помилки вибірковості – переходу від окремого до загального. Проте, за умови правильної організації вибірки, величина випадкової помилки піддається обчисленню, а встановити точність даних суцільного переліку можна лише шляхом правильно організованого вибіркового дослідження. Крім того, вибіркові методи потребують менших економічних та трудових витрат під час збору інформації і при правильному плануванні забезпечують точність, що не поступається суцільному переліку. Таким чином, переваги вибіркових методів полягають у наступному:

−менша вартість робіт, а витрати пропорційні обсягу вибірки;

−вища достовірність результатів, оскільки до роботи можна залучити кваліфікований персонал, ретельніше контролювати виконання досліджень;

−оперативність інформації; дані вибіркових досліджень можна зібрати швидше, відповідно, вони є актуальнішими;

−ширша сфера застосування; вибіркові дослідження незамінні там, де

64