Материал: Лісова таксація_конспект лекцій

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

клад, під час перевезення залізничним і автомобільним транспортом (ОСТ 13–59–82 «Лесоматериалы круглые. Весовой метод определения объема

иоценки качества»).

4.Точність способів визначення об’єму. Найточнішим способом такса-

ції об’єму деревини прийнято вважати ксилометричний. Точність усіх інших виражається у відсотках порівняно з результатом, який забезпечує цей спосіб. Так, усі складні стереометричні формули дозволяють визначати об’єм стовбура

зпомилкою не більше 2–3 %. Загальновідомо, що складна формула серединних перерізів дещо занижує об’єм першої секції для стовбурів зі значними кореневими напливами.

Проста формула Смаліана і Симпсона завищує об’єм стовбурів, причиною чого також є кореневі напливи. Величина відхилень значна і може сягати 65 % для формули Смаліана і 25 % – для формули Симпсона. Помилки простих формул Губера, Госфельда і Шиффеля можуть набувати як від’ємних, так і додатних значень, які коливаються в межах ±10 %.

Контрольні запитання та завдання

1.На основі яких теоретичних положень можна вивести формули для визначення об’єму деревного стовбура?

2.Який вигляд має загальне рівняння твірної правильних тіл обертання? Для вирішення яких задач воно може застосовуватися в лісовій таксації?

3.Виведіть загальну формулу об’єму правильних тіл обертання.

4.Які Ви знаєте прості формули для визначення об’єму стовбура зрубаного дерева? Які їхні недоліки і переваги, точність?

5.Виведіть будь-яку просту формулу визначення об’єму стовбура зрубаного дерева.

6.Наведіть складні (секційні) формули визначення об’єму стовбура. Яка їхня точність? У яких випадках вони застосовуються?

7.Наведіть значення щільності деревини основних деревних порід. Як можна визначити об’єм деревини ваговим способом? Наведіть приклад.

ЛІТЕРАТУРА

1.Анучин Н. П. Лесная таксация / Н. П. Анучин. – М. : Лесн пром-сть, 1982. – 552 с.

2.Никитин К. Е. Теория определения объемов древесных стволов : Разра-

ботка для студентов и аспирантов лесохозяйственного факультета /

К. Е. Никитин. – К. : УСХА, 1979. – 51 с.

20

ТЕМА 4. ТАКСАЦІЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКЦІЇ

ТЕМА 4. ТАКСАЦІЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКЦІЇ

1.Класифікація та методи обліку деревної продукції.

2.Визначення об’єму круглих ділових лісоматеріалів.

3.Таксація дров, хворосту і хмизу.

4.Таксація пиломатеріалів.

5.Система електронного обліку деревини.

1.Класифікація та методи обліку деревної продукції. Із деревини заго-

товлюють різні види продукції, яка знаходить своє використання в різних галузях народного господарства. У зв’язку з цим деревна продукція потребує стандартизації.

Так, у результаті поперечного поділу стовбура одержують круглі лісоматеріали. Лісоматеріал певного цільового призначення називається сортиментом. Частина лісоматеріалу, отримана шляхом поздовжнього пиляння крупномірного сортименту має назву пиломатеріал.

Залежно від технології отримання та призначення окремих сортиментів деревна продукція поділяється на такі види: круглі ділові лісоматеріали (пиловник, будівельний ліс, кряжі різного призначення тощо); сортименти, призначені для виробництва струганого шпону; сортименти, призначені для виробництва лущеного шпону; дрова паливні, технологічні; колоті лісоматеріали; пиляні лісоматеріали.

Деревина, що відповідає за розмірами і якістю вимогам ГОСТ 9462–88 і ГОСТ 9463–88, називається діловою. Облік ділової деревини, як правило, здійснюється поштучно без кори. Групові методи обліку в штабелях застосовуються для ділових сортиментів з діаметром у верхньому відрізі без кори 14 см і менше (за виключенням сортиментів цінних деревних порід: дуба, бука, ясена, береста, клена, каштана, горіха, яблуні, груші). Залежно від діаметра сортименту у верх-

ньому відрізі без кори ділова деревина розподіляється на грубу (dв ≥ 25,0 см),

середню (13,5 ≤ dв < 25,0 см) і дрібну (5,5 ≤ dв < 13,5 см).

Частини стовбура, непридатні для заготівлі ділової деревини, що мають товщину у верхньому відрізі в корі не менше 3 см і довжину, кратну 0,5, належать до дров’яної деревини (дрова). Основними нормативними документами, які регламентують таксацію дров, є ГОСТ 3243–88 і ТУ 56.196–95. Облік дров здійснюється з корою у штабелях, якщо їхня довжина не перевищує 3,0 м. Частина стовбура, що залишилась, і кора ділової деревини утворюють відходи.

2.Визначення об’єму круглих ділових лісоматеріалів. Для визначення об’єму круглих ділових лісоматеріалів можна використовувати загальновідомі

улісовій таксації методи, що застосовуються для оцінки об’єму стовбура зрубаного дерева, зокрема, різноманітні стереометричні формули. Проте у виробничих умовах, коли кількість таксованих колод досить велика, такий спосіб стає неприйнятним. У цьому випадку використовують таблиці об’єму круглих

21

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

лісоматеріалів ГОСТ 2708–75, входами до яких є довжина колоди і діаметр у верхньому відрізі без кори. Аналогічний норматив було розроблено кафедрою лісової таксації та лісовпорядкування НУБіП України (Лісотаксаційний довід-

ник, 2013).

Через різну збіжистість колод і округлення діаметра табличний результат таксації може мати істотні помилки випадкового характеру, які при масових вимірах зменшуються пропорційно квадратному кореню з кількості таксованих колод.

Із метою узгодження методичних прийомів обліку заготовленої лісопродукції, які використовуються в Україні та більшості країн-імпортерів деревини, в 2001 році було введено в дію державний стандарт України ДСТУ 4020–2–2001. Вхідними параметрами до таблиць об’єму круглих лісоматеріалів указаного стандарту є деревна порода, довжина і діаметр у корі на середині колоди (Лісотаксаційний довідник, 2013).

Окрім зазначених нормативів, об’єм круглих лісоматеріалів можна обчислити за формулою Дементьєва, яка для колод, коротших ніж 8 м, має вигляд:

де dв – діаметр у верхньому відрізі без кори, см; L – довжина колоди, м.

Для колод, довжина яких становить 8 м і більше, поправкою 0,3 у формулі можна нехтувати.

Довжина прямих круглих лісоматеріалів і колод з простою кривизною – це найкоротша відстань між двома паралельними площинами, що розташовані на кожному з торців колод і є перпендикулярними до її поздовжньої осі. Згідно з ДСТУ 4020–2–2001 вона вимірюється за допомогою вимірювального інструменту, який має бути калібрований та градуйований з точністю до одного сантиметра (рис. 4.1). Зазвичай – це рулетка або лінійка. Номінальна довжина лісоматеріалів заокруглюється до 0,01 м згідно з ГОСТами 9462–88 і 9463–88 до найближчої меншої величини.

Рис. 4.1. Схема вимірювання довжини прямих круглих лісоматеріалів

Довжину круглих лісоматеріалів зі складною кривизною визначають як суму окремих прямих відрізків або відрізків з простою кривизною, на які колоди умовно поділяються. Довжина круглих лісоматеріалів з підпилом або зі скосом пропилу вимірюється з урахуванням указаних вище вимог від середини поверхні підпилу або скосу пропилу на відповідному торці колоди (рис. 4.2).

22

ТЕМА 4. ТАКСАЦІЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Для вимірювання діаметра колод використовуються, зазвичай, мірна вилка або металеві рулетки і лінійки. У випадку використання мірної вилки вимі-

нього торця колоди таким чином, щоб лінійка проходила через геометричний центр.

Вимірювання мірною вилкою серединного діаметра у колод овальної форми здійснюється двічі взаємно перпендикулярних напрямках незалежно від його величини. Для колод круглої форми допускається робити одне вимірювання. Якщо посередині довжини колоди є вада форми, то діаметр вимірюється

удвох місцях по обидва боки вади на однаковій відстані від середини довжини

іобчислюється середнє значення.

Згідно із ДСТУ 4020–2–2001 встановлення розмірів круглих лісоматеріалів може здійснюватися також електронними та оптичними системами або іншим обладнанням для автоматичного вимірювання, які атестовані до використання.

3. Таксація дров, хворосту і хмизу. На відміну від ділової деревини таксацію дров здійснюють, переважно, не поштучно, а у стосах, складених у період заготівлі лісу, і обліковують у складових м3 з корою (рис. 4.3). Щільність укладання стосів залежить від деревної по-

Шириною стосу є довжина полін. Оскільки у стосі завжди є пустоти, то для переведення об’єму стосу в щільну кубічну міру, складові кубометри перемножуються на коефіцієнт повнодеревності. Крім уніфікованих значень цього коефіцієнта, в окремих випадках розрахунковий (фактичний) коефіцієнт повноде-

23

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ревності може встановлюватися, наприклад, як відношення суми довжин торців полін, виміряних на умовній діагоналі стосу, до її загальної довжини.

Облік дров завдовжки 3 м і більше згідно з вимогами ГОСТ 3243–88 здійснюють поштучно у щільних м3 за таблицями ГОСТ 2708–75. Хворост і хмиз обліковують у стосах (рис. 4.4) у складових м3 з переведенням об’єму стосу в щільну кубічну міру залежно від довжини

вжина – за середньою довжиною стовбурців чи гілок. Під час обміру складених хворосту і хмизу робиться поправка на осідання у розмірі 10 % – для хворосту і 20 % – для хмизу. Відзначимо, що коефіцієнти повнодеревності дров, хворосту

іхмизу наведено у «Лісотаксаційному довіднику, (2013)».

4.Таксація пиломатеріалів. Пиляні лісоматеріали обліковують шляхом застосування загальновідомих геометричних формул об’єму. У виробничих умовах з цією метою використовуються спеціальні таблиці. Облік більшості видів пиломатеріалів здійснюється у щільних метрах кубічних. Обліку в складовій мірі з наступним переведенням у щільну підлягають обаполи.

Існують такі основні види пиломатеріалів: пластина, брус, брусок, дошка, обапіл, шпала тощо. Пиломатеріали найчастіше мають правильну геометричну форму, а тому їхній об’єм визначається шляхом множення площі поперечного торця на довжину. Ширину необрізних дошок визначають як півсуму ширини верхньої та нижньої сторін, виміряних посередині дошки.

Відповідні стандарти визначають розміри та якість пиляних лісоматеріалів і заготовок різного призначення. Ними ж встановлені припуски на усушку в довжину, ширину і товщину, які є необхідними для виготовлення виробів певних розмірів.

5.Система електронного обліку деревини. Із 2013 року в лісах, підпо-

рядкованих Державному агентству лісових ресурсів України, з метою підвищення точності обліку лісопродукції на всіх стадіях її переміщення, транспортування, реалізації та інвентаризації, автоматичного формування первинних облікових документів і звітності, оперативного отримання інформації про кількісні і якісні характеристики продукції лісозаготівель та рух деревини запроваджено систему її електронного обліку.

Комплект обладнання, за допомогою якого здійснюється електронний облік деревини (рис. 4.5), складається з кишенькового персонального комп’ютера (КПК), мобільного термопринтера та засобів маркування (молоток для маркування, пластикова бирка).

24