Материал: Меженська Л.О., Меженський В.М. Рід Глід (Crataegus L.) в Україні інтродукція, селекція, еколого-біологічні особливості

ґрунтів, агротехніки, віку рослин, впливу їхніх спадкових особливостей та інших причин (Шнелле, 1961). Тому фенологічними спостереженнями в наукових установах країни зафіксовано різні дані щодо фенодат та тривалості міжфазних періодів (Мисник, 1976; Рубіс, 2004а). Так, наприклад, C. submollis var. arnoldiana в умовах півночі України (Ічня) починає цвісти в середньому 14 травня (Мисник, 1976), а в умовах Буковини (Чернівці) – в середньому 27 квітня (Літвіненко, 2004). В умовах південного сходу України в Артемівську він зацвітає в середньому 5 травня. Ці дані майже ідеально узгоджуються з біокліматичним законом А.Гопкінса, згідно з яким початок весняно-літніх явищ запізнюється в середньому на 4 доби на кожний градус широти в північному напрямку і на кожні 5 градусів довготи на схід (Мисник, 1976). Артемівськ знаходиться приблизно на 2 градуси південніше від Ічні і приблизно на 10 градусів східніше за Чернівці, тому вирахована різниця в початку цвітіння C. submollis var. arnoldiana повинна становити 8 діб, що практично не відрізняється від фактичної різниці в 9 діб.

У Донецькому ботанічному саду зібрана значна колекція видів глоду (Малюгин, 1983; Каталог…, 1988). Тут фенологічні спостереження проводилися над 28 видами глодів. Було встановлено, що набубнявіння бруньок у видів глоду розпочинається в середньому з 20 березня. Найраніше бруньки бубнявіють у євразійського C. sanguinea 12–19 березня, найпізніше у північноамериканського C. crus-galli – 9–30 квітня. Повне розгортання листя до утворення повнорозмірних листків з початку набубнявіння бруньок триває у середньому 54 доби (20.03–12.05). Першими листкові пластинки досягають своїх розмірів у C. chlorosarca та C. douglasii 23 квітня і лише 25 травня завершується процес розпус-

кання листків у C. crus-galli, C. meyeri та C. ×persimilis. Облисненими дерева видів глоду перебувають 143 доби, з моменту повного розпускання листків 12 травня до масового листопаду 1 жовтня. Найдовше 180 діб вкритий листками C. monogyna – з 26 квітня по 22 жовтня, а найкоротший строк облиснення 119 діб притаманний C. ×almaatensis – з 21 травня по 11 вересня.

Цвітіння у видів глоду триває в середньому 26 діб – з 3 по 30 травня. Найдовше 25 діб цвітуть C. monogyna і C. crus-galli, відповідно 14.05–7.06 і 21.05– 14.06, найкоротше 11 діб цвітуть C. rivularis та C. chlorosarca (10.05–21.05). Інші глоди за термінами цвітіння займають проміжне положення. Достигання плодів триває 50 діб – з 17 липня по 13 вересня. На відміну від цвітіння, котре у різних видів глоду відбувається у більш-менш стислий період – упродовж травня, достигання плодів триває значно довше – від другої декади липня до кінця жовтня. У С. viridis плоди достигають 15 діб – з 2 по 16 серпня, у C. dahurica – 19 діб (2.08–20.08), тоді як у C. succulenta – 82 доби з 26 липня по 15 жовтня. Найдовше достигають плоди у C. punctata – 85 діб (19.07–11.10).

105

Більшість видів глоду вже з другої декади липня набувають осіннього забарвлення листків, що приваблює різною гамою відтінків: золотаво-жовтого у C. dahurica, світло-червоного – C. chrysocarpa чи червоно-бордового – у C. submollis та C. mollis. У цей період експозиції глоду, окрім гри кольорів осіннього листя, прикрашені різнобарвними плодами і є дуже декоративними. Тому вони становлять значний інтерес для ландшафтного озеленення міст і населених пунктів Донбасу. Тривалість вегетаційного періоду в середньому становить 196 діб – з 20 березня по 1 жовтня. Вона коливається від 162 діб у C. chlorocarpa до 218 діб у C. monogyna. Листопад у видів глодів відбувається швидко, переважно у другій і третій декадах жовтня. Його тривалість становить до 20 діб.

3.2.1. Цвітіння та плодоношення. Для деревних рослин фенофази за своєю інформативністю розташовуються відповідним чином у напрямку зменшення: початок цвітіння, завершення цвітіння, початок розпускання листків, початок осіннього забарвлення листків, достигання плодів, початок листопаду (Зайцев, 1981). Таким чином, головною фенофазою, що визначає хід інших, є початок цвітіння. Фаза цвітіння є дуже важливою для визначення декоративності рослин, бо у цей період вони є найбільш ефектними. Знання термінів і характеру цвітіння потрібне також для пасічників, селекціонерів, садівників та ін. (Ми-

сник, 1976).

Упершій декаді травня починають цвісти представники секції Coccineae:

C. coccinea, C. submollis var. arnoldiana, C. schuettei, C. flabellata, C. submollis, C. mollis, С. chrysocarpa, C. pennsylvanica та C. holmesiana (табл. 5, 6). Серед-

ньорічними датами початку цвітіння у них є 5–8 травня. В умовах південного сходу України C. submollis var. arnoldiana розпочинає цвісти за суми активних температур понад 10 °С 250,3±22,9 °С, у той час як в Чернівцях – за суми 177,6±6,5, а в Білій Церкві – 220 °С. Якщо коефіцієнт варіювання для фенодати початку цвітіння становить 7,9 %, то для суми активних температур – 22,4 %.

Удругій декаді травня розпочинають цвітіння північноамериканські види глоду секцій Douglasiana і Crus-galli, а також глоди Старого Світу, що нале-

жать до секції Sanguineae та серій Crataegus і Pinnatifidae секції Crataegus.

В Артемівську C. punctata розпочинає цвісти за суми активних температур понад 10 °С 444,1±28,8 °С, у той час як у Чернівцях – за суми 262,0 ±41,0, а в Бі-

лій Церкві – коли ця сума перевищує 300 °С. Як у випадку з C. submollis var. arnoldiana, коефіцієнт варіації для фенодати початку цвітіння C. punctata значно менший – 4,9 %, аніж для суми активних температур – 17,2 %. Порівнюючи дані по C. submollis var. arnoldiana та C. punctata, можна виявити закономір-

ність, що сума активних температур, що потрібна для початку цвітіння в межах України зростає в напрямку із заходу на схід.

106

Таблиця 5. Фенодати початку цвітіння видів роду Crataegus, 1993–2009 рр.

Пізні терміни початку цвітіння – у третій декаді травня і на початку червня, характерні для представників секції Mespilus, серії Macracanthae секції

Coccinea та серій Orientalis i ×Orientigynae секції Crataegus, а також C. meyeri,

котрий є найпівденнішим за ареалом серед інших видів серії Crataegus. Середня дата початку цвітіння C. ×pojarkovae пов'язана з середньою сумою активних температур понад 10 °С 711,0±32,7 °С, коефіцієнт варіації якої становить 9,2 %. Варіювання суми температур повітря корелює з календарними датами, зменшуючись у напрямку з початку травня до початку червня.

107

Інтродуковані види глоду за фенофазою початку цвітіння розподілено на чотири групи: 1 – раннього, 2 – середнього, 3 – пізнього і 4 – дуже пізнього цвітіння (табл. 6).

Таблиця 6. Розподіл видів роду Crataegus на групи за термінами початку цвітіння

До першої групи – раннього строку цвітіння належать винятково інтродуковані види глоду, тоді як аборигенний вид C. rhipidophylla входить до другої групи – середнього строку цвітіння, що забезпечує їм стабільніше цвітіння і плодоношення, бо за агрокліматичним довідником (Агроклиматический…, 1959) у регіоні досліджень існує 5 % вірогідність приморозків у першій декаді травня, тоді як у другій декаді травня вірогідність пониження температури повітря до від'ємних величин упродовж десятиріччя є нульовою. Види флори України, ареали яких знаходяться в Криму, квітують у третій декаді травня – першій декаді червня: C. germanica, C. meyeri, C. orientalis тощо.

Дати початку цвітіння різних видів глоду характеризуються коефіцієнтом варіації – 1,7–12,6 %, що вказує на проходження цих фенофаз у стислі терміни. Таке варіювання вважається невеликим та нормальним (Зайцев, 1984). У той же час суми активних температур гірше співвідносяться з цими фенофазами, маючи значно більший коефіцієнт варіації – 9,2–22,4 %. Як за роками, так і по різних географічних районах метод підрахування суми активних температур дає дуже значні розбіжності. На недоліки цього методу при обробці фенологічного матеріалу вказують різні дослідники, зокрема Мисник (1976).

У Башкортостані тривалість цвітіння окремої квітки становить 2–7 діб, суцвіття – 3–13, дерева 5–14. Серед групи досліджуваних видів за тривалістю цвітіння вирізняється C. monogyna (Вафин, 2003). В умовах Білорусі тривалість цвітіння окремої квітки глоду становить 3–5 діб, суцвіття – 5–14, дерева – 6–17

108

діб. Залежить вона від видових особливостей та температури повітря, збільшуючись під час прохолодної погоди (Бобореко, 1974а). Натомість, у тепліших умовах Туркменістану й Азербайджану відмічено триваліше цвітіння окремих квіток, суцвіття та рослини в цілому, відповідно, до 7–9, 15–24, 24–25 діб (Эсенова, 1968; Кулиев, Зейналова, 1983). В умовах південного сходу України тривалість цвітіння однієї рослини становить 4–10 діб, збільшуючись у роки з прохолодною погодою до 10–19 діб. Сорти з махровими квітками розпочинають цвісти одночасно з сортами з пентамірним віночком, але квітування у них триває у півтора рази довше.

Для плодових рослин, окрім фази цвітіння, найважливішою є фаза достигання плодів. Дані початку знімальної стиглості плодів наведені в табл. 7.

Таблиця 7. Фенодати достигання плодів видів роду Crataegus, 1993–2009 рр.

109