саджанці Chaenomeles ×californica ‘Каліф’, Chamaemespilus alpina, Cotoneaster sp., Cydonia oblonga Кримська‘ ароматна’, ×Pyronia vitchii, Pyrus elaeagrifolia, ×Pyralus sp., ×Pyraria auricularis, Sorbus aucuparia, Torminalis clusii. Саджанці ви-
саджено на постійне місце в сад для подальшого вивчення, але вже можна зробити попередні висновки про недостатню сумісність C. submollis з більшістю сортів груші, що вивчалися. У той же час він має кращий афінітетз іншими представниками Malinae. Це підтверджується і даними щодо вирощування на ньому Aria alnifolia, що були проведені свого часу в Донецькому ботанічному саду (Поляков, Рубцов, 1980). Нині ці дерева уже дорослі і мають чудовий вигляд (мал. 39.4, вклейка).
Усі види глоду, які ми залучили до колекції, добре ростуть на С. monogyna і C. rhipidophylla. Вони не мають ознак прищепної несумісності, хоча в деяких випадках спостерігається неповна відповідність між підщепою і прищепою за діаметром стовбура, тому що підщепи – це чагарникові види, а прищепи – дерева (мал. 39.3, вклейка). На глід можна щепити також айву, мушмулу, гороб и- ну. Вдається щепити на глід також Cormus domestica (мал. 39.1, вклейка), хоча повідомляється (Попов,1960), що цей вид горобини сумісний тільки сам з собою. У випадках поганої сумісності, в місці прищеплювання утворюються напливи і спостерігається значна різниця в діаметрі прищеплених компонентів, як у випадку прищеплюванням на глід Pyrus pyrifolia (мал. 39.2, додаток).
Таким чином, види глоду можна використовувати як підщепу для груші, принаймні тимчасово, за відсутності на момент прищеплювання кращої. Адже навіть айва, як традиційна підщепа для груші, виявляється несумісною з низкою сортів. Існує також прищеплювальна несумісність між різними групами груш. Тому наявність сотень видів глоду наштовхує на пошук сорто-підщепних комбінувань з високим афінітетом.
180
ЗАКІНЧЕННЯ
Дослідження колекції видів роду Crataegus L., створеної в Артемівській дослідній станції розсадництва, дозволило дібрати і вперше занести до Державного Реєстру сортів рослин України плодові сорти ‘Збіґнев’, ‘Людмил’, ‘Шаміль’, що допускає промислове вирощування глоду як плодової культури.
З'ясовано можливість отримування сходів глоду зеленоплодого наступної весни за умови ранньоосіннього терміну сівби, що пришвидшує вирощування насіннєвих підщеп. Розроблено простий спосіб насіннєвого розмноження видів з насінням, що важко проростає. Він полягає в попередній передпосівній підготовці насіння шляхом витримування його у зволоженому ґрунті впродовж року. Доведено перспективність вегетативного розмноження сортів і видів глоду загальноприйнятими в садівництві способами, що дозволяє вирощувати стандартний садивний матеріал.
Визначено зразки-донори і джерела цінних ознак для подальшої селекційної роботи з поліпшення сортименту глоду в декоративному, плодовому та фармацевтичному аспектах. Колекцію глоду, яку зосереджено в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, поповнено новими видами, котрі ще не досліджувалися в умовах України та добірними формами плодового спрямування.
Автори сподіваються, що ілюстрований матеріал (40 сторінок кольорових фотографій) та широкий перелік літературних джерел за темою досліджень (1001 назва), становитимуть для читачів окремий інтерес.
181
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА
Авдеев В.И. Популяционная изменчивость плодов Crataegus pontica C.Koch в Центральном Таджикистане // Растит. ресурсы. – 1988. – Т. 24, № 3. – С. 368–373.
Авдеев В.И., Ерги Э.Э. Изменчивость признаков перспективных для культуры видов боярышника из Юго-западного Копетдага // Науч.-техн. бюл. ВИР. –1990. – Вып. 202. – С. 56–62.
Агамиров У.М. Испытание североамериканских видов боярышника на Апшеронском полуострове // Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. – 1981. – Вып. 121. – С. 25–30.
Агроклиматический справочник по Сталинской области. – Л. : Гидрометеоиздат, 1959.
– 103 с.
Александровский В. Боярышник колючий и кроваво-красный // Сел. зори. – 1993. – № 5–6. – С. 50–51.
Андреев В.Н., Николаева Л.П. Боярышник; пэдучел (молд.) – Crataegus L. // Андреев В.Н. Деревья и кустарники Молдавии. – Кишинев : Картя Молдовеняскэ, 1964. – Вып. 2. – С. 148–167.
Андржиевский А. Л. Исчисление растений Подольской губернии и смежных с нею мест // Тр. комис. по описанию губерн. Киевск. учеб. округа.– 1860. – Т. 4, вып. 1. – С. 1–51.
Анисимова А.И. Итоги интродукции древесных растений в Никитском ботаническом саду за 30 лет (1926–1955 гг.) // Тр. / Гос. Никит. ботан. сад. – 1957. – Т. 27. – С. 5–239.
Анотований каталог різновидів, культиварів, форм деревних та кущових рослин. Ч. 3. Красивоквітучі та декоративно-листяні дерева та кущі (Полісся та Лісостеп України) / Трофименко Н.М. [та ін.]. – К. : Фітосоціоцентр, 2009. – 51 с.
Арендт Н.К. Использование апомиксиса в селекции инжира // Тр. Гос. Никит. ботан. сада. – 1969. – Т. 40. – С. 95–120.
Арнольди В.М. Ботанический сад Императорского Харьковского университета // Зап. Имп. Харьков. ун-та. – 1914. – Кн. 2. – С. 59–121.
Артюшенко З.Т., Федоров Ал.А. Атлас по описательной морфологии высших растений. Плод. – Л. : Наука, 1986. – 392 с.
Ахматов К.А. Жароустойчивость боярышников // Интродукция и акклиматизация древесных растений. – Фрунзе : Илим, 1977. – С. 49–51.
Ахматов К.А. Посевные качества семян боярышников и кизильников и ускоренные способы предпосевной обработки // Качество семян древесных растений и способы их предпосевной обработки. – Фрунзе : Илим, 1976. – С. 3–11.
Бабарэка Я.З. Аб крытычнай праверцы глогаў у батанічных садах СССР і філогенетычных схемах секцый роду Crataegus L. // Весці АН БССР : сер. біял. навук. – 1973.
– № 5. – С. 11–14.
Бабарэка Я.З. Асаблівасці прыроднага аднаўлення інтродуцыраваных глогаў у Цэнтральным ботанічным садзе АН БССР // Там же. – 1972. – № 6. – С. 18–22.
Бабарэка Я.З. Колкосць караціну і аскарбінавай кіслоты у пладах некаторых відаў глогу // Там же. – 1964. – № 4. – С. 42–45.
Бабарэка Я.З. Ураджай пладоў інтродуцыраваных глогаў у БССР // Там же. – 1971. – № 2. – С. 10–15.
182
Балабак А.Ф. Кокоба Ю.А. Ефективність розмноження глоду (Crataegus L.) стебловими живцями з використанням рістактивуючих сполук // Зб. наук. праць Уман. ДАУ. – 2005. – Вип. 59. – С. 141–151.
Баранов В.И. Этапы развития флоры и растительности в третичном периоде на территории СССР. – М. : Высш. шк., 1959. – 364 c.
Батюк В.С. Виділення та хімічне вивчення флавоноїдів з листя глоду зігнуто чашечкового (Crataegus curvisepala Lindm.) // Фармац. журн. – 1964. – № 2. – С. 47.
Батюк B.C. Применение полиамидного сорбента для выделения флавоноидов из листьев боярышника согнуточашечкового// Мед. пром-ть СССР. – 1965. – № 11. – С. 20–22.
Батюк В.С. Получение и химическое изучение флавоноидов боярышника согнуточашечкового : автореф. дис. … канд. хим. наук. – М., 1966а. – 19 с.
Батюк B.C. Структура флавоноидов Crataegus curvisepala // Химия природ. соединений.
– 1966б. – № 4. – С. 28–29.
Батюк B.C., Прокопенко А.П., Колесников Д.Г. Выделение суммы флавоноидов из листьев боярышника согнуточашечкового (Crataegus curvisepala Lindm.) // Мед. пром-ть СССР. –1963. – № 1. – С. 22–25.
Батюк B.C., Чернобровая Н.В., Колесников Д.Г. Флавоноиды боярышника: Структура кратенацина // Химия природ. соединений. – 1969. – № 4. – С. 234–236.
Батюк B.C., Чернобровая Н.В., Прокопенко А.П. Кратенацин-новый флавонгликозид из Crataegus curvisepala // Химия природ. соединений. – 1966. – № 2. – С. 90–93.
Бенькович Е.И. Биологически активные вещества плодов боярышника и изменения их в процессе созревания // Биологически активные вещества плодов и ягод. –М., 1976. – С. 170–173.
Бенькович Е.И. Боярышник // Сел. хоз-во Белоруссии. – 1969. – № 8. – С. 46–47. Бенькович Е.И. Полифенольные соединения плодов некоторых интродуцированных в
БССР видов боярышника : автореф. дис. … канд. биол. наук / Центр. ботан. сад АН БССР. – Минск, 1971. – 21 с.
Биологический энциклопедический словарь / гл. ред. М.С. Гиляров. – М. : Сов. энциклопедия, 1986. – 831 с.
Білик В. Устимовський ботанічний садок // Тр. с.-г. ботаніки. – 1927. –Т. 1, вип. 4 – С. 181–188.
Білоус В.І. Садово-паркове мистецтво. – К. : Наук. світ, 2001. – 299 с.
Біологічний словник / за ред. Ш.Г. Підоплічка, К.М. Ситника, Р.В. Чаговця. – К. : Голов. ред. УРЕ,1974. – 552 с.
Бобореко Е.З. Боярышники. – Минск : Наука и техника, 1974а. – 224 с.
Бобореко Е.З. Интродуцированные боярышники в Белорусской ССР и перспективы их использования : автореф. дис. … канд. биол. наук : 03.00.05. – Минск, 1967. – 27 с.
Бобореко Е.З. Качество семян боярышников, интродуцированных в условиях Белоруссии // Экологические проблемы семеноведения интродуцентов : тез. докл. VII Всес. конф. – Рига : Зинатне, 1984. – С. 10–11.
Бобореко Е.З. Метод ускоренного выращивания саженцев боярышника мягковатого // Весці АН БССР : сер. біял. навук. – 1987. – № 4. – С. 109–110.
Бобореко Е.З. Экспериментальные исследования долговечности семян различных интродуцированных видов рода Crataegus L. // Вопросы теории и практики семеноведения при интродукции : тез. докл. V всесоюз. сов. 1–3 июня 1977 г. – Минск : ЦБС АН БССР, 1974б. – С. 132–133.
183
Бобров А. В., Меликян А.П., Романов М.С. Морфогенез плодов Magnoliophyta. – М : Либроком, 2009. – 400 с .
Богушевский П.Н. Плодовые породы Западного Копет-Дага // Тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции. – 1932. – Сер. 8, № 1. – С. 3–161.
Божко М. П. Фауна тлей (Aphidoidea) степной зоны Украины и лесостепи ее Левобережья : автореф. дис. … докт. биол. наук. – К.,1962. – 40 с.
Большакова М.И. Опыт прогнозирования семян интродуцированных в ГБС АН СССР
видов Crataegus L. // Вопросы теории и практики семеноведения при интродукции : тез. докл. V всесоюз. совещ. 1–3 июня 1977 г. – Минск : ЦБС АН БССР, 1977. – С. 17–18.
Бонюк З.Г., Гирин А.И., Белемец Н.М. Интродукция представителей родов Spiraea L. и Crataegus L. (Rosaceae) флоры Средней Азии, использование их в ландшафтной архитектуре // Роль ботан. садов в сохранении разнообразия растений : материалы юбилей. междунар. на- уч.-практ. конф. (Батуми, Грузия, 8–10 мая, 2013 г.). – Ч. 1.– Батуми, 2013.– С. 62–64.
Бортняк М.М., Любченко В.М. Зростання рідкісних для флори УРСР видів Crataegus ucrainica Pojark. і С. klokovii Іvaschin (Rosaceae) на Київщині // Укр. ботан. журн. – 1987. – Т. 44, № 1. – С. 94–96.
Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна. Каталог рослин. (Природно-заповідні території України. Рослинний світ. Вип.7.) / відп. ред. В.А. Соломаха –К. : Фітосоціоцентр, 2007. – 320 с.
Васильев В.Ф. Mespilus L. Мушмула // Вульф Е.В. Флора Крыма / ред. С.С. Станков. – М. : Сельхозгиз, 1960. – Т. 2, вып. 2. – С. 24.
Васильева В.Н. Боярышник – Crataegus L. // Дикорастущие и культурные в Сибири ягодные и плодовые растения. – Новосибирск : Наука, 1980. – С. 111–113.
Вафин Р.В. Антэкология интродуцированных видов боярышника в Уфе // Бюл. Гл. ботан. сада. – 2003. – Вып. 185. – С. 36–44.
Вафин Р.В., Путенихин В.П. Боярышники: Интродукция и биологические особенности.
– М. : Наука, 2003. – 224 с.
Великанова Е.В., Петров Д.Ф. Кариология яблони // Тр. Центр. генет. плодо-ягод. лаборатории им. И.В. Мичурина. – 1934. – Т. 2.– С. 90–94.
Вечар А.С., Бяньковіч Я.І. Колкасць флаваноідных злучэнняў у паспяваючых пладах глогу // Весці АН БССР : сер. біял. навук. – 1971. – № 2. – 16–18.
Вечер А.С., Бенькович Е.И. О флавоноидах некоторых видов рода Crataegus L. // Там же. – 1970. – № 6. – С. 107–110.
Вигоров Л.И. Витамины на ветках. – Свердловск: Среднеурал. кн. изд-во, 1969. – 158 с. Визначник рослин Українських Карпат / Барбарич А.І. [та ін.] ; відп. ред. В.І. Чопик. –
К. : Наук. думка, 1977. – 434 с.
Вовк О.Г., Котов А.Г., Шатровська В.І. Розробка розділів "Зовнішні ознаки" та"Мікроскопія" монографії "Глоду листя та квітки"для введення її до Державної Фармакопеї України // Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи : тези доп. ювіл. наук.- практ. конф. (м. Харків, 26 березня 2009 р.). – Х. : Вид-во НФаУ, 2009. – С. 30–31.
Воинов Г.В. Парковая растительносмть Крыма // Зап. Гос. Никит. ботан. сада. – 1930. – Т. 13, Вып. 1. – С. 1–70.
Волошин М.П. Деревья и кустарники для озеленения Донбасса // Бюл. Гл. ботан. сада. – 1962. – Вып. 45. – С. 34–37.
Вольф Э., Палибин И. Определитель деревьев и кустарников Европейской России, Крыма и Кавказа по листьям и цветам. – СПб : А.В. Орлов, 1904. – 640 с.
184