два роки. Петров, сплатив штраф через шість місяців після набрання вироком законної сили.
Зякого моменту потрібно обчислювати строки погашення судимості?
Уякий термін після набрання вироком законної сили судимість Петрова буде вважатися погашеною?
3.За вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України Коркін був засуджений до шести років позбавлення волі. Через чотири роки після початку відбування покарання він був умовно-достроково звільнений від його відбування, а через один рік після звільнення вчинив кишенькову крадіжку. За цей злочин Коркіна було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка вчинена повторно) до обмеження волі строком на чотири роки.
Чи правильно вирішив суд? Відповідь обґрунтуйте. Яким чином необхідно вирішити питання про кримінальну відповідальність Коркіна?
4.За вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 154 КК України (в редакції 1960 р), Громов був засуджений до семи років позбавлення волі. Під час відбування Громовим покарання набрав чинності КК України 2001 р., за яким кримінальна відповідальність за спекуляцію взагалі відсутня.
Чи повинен Громов визнаватись таким, що має судимість? Які положення КК України слід врахувати для вирішення цього питання?
5.Лікаря Прокопенка було засуджено за неналежне виконання професійних обов’язків за ч.2 ст. 140 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням його права займатися лікарською діяльністю на три роки. Згідно зі ст. 75 КК України Прокопенко був звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Обчисліть у даному випадку строк погашення судимості. Визначте, чи можна було Прокопенка одночасно звільнити як від основного, так і від додаткового покарання?
6.Лукаш був засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. За вироком суду йому був встановлений іспитовий строк тривалістю 2 роки. По його закінченні Лукаш був остаточно звільнений від відбування покарання на підставі ч. 1 ст. 78 КК України.
З якого моменту Лукаш буде визнаватися таким, що не має судимості? Відповідь обґрунтуйте.
7.Бровченко був засуджений за ч. 1 ст. 367 КК України до виправних робіт на строк 1 рік з позбавленням права обіймати певні посади на строк 2 роки і відбув основне покарання повністю.
51
Який термін має пройти після відбуття основного виду покарання для того, щоб судимість у Бровченка вважалася погашеною? Відповідь обґрунтуйте.
8.Романов був засуджений за ч. 1 ст.383 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців, за ч. 1 ст. 398 КК України – до обмеження волі на строк 2 роки і за сукупністю вчинених злочинів — до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Через який строк після відбуття покарання Романов буде визнаватися таким, що не має судимості? Відповідь обґрунтуйте.
9.Продан був засуджений за ч. 2 ст. 368 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 2 роки та з спеціальною конфіскацією майна. Через 3 роки на підставі ст. 82 КК України невідбута частина основного покарання була йому замінена обмеженням волі на строк 2 роки і 6 місяців.
Оцініть рішення суду. Чи правильно було замінено судом покарання? Який термін повинен пройти після заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, щоб Продан був визнаним таким, що не має судимості?
10.У серпні 1998 року Сандул вчинив шахрайство, яке було розкрите лише у червні 2001 року. Кримінальна справа, порушена за ч. 1 ст. 143 КК України 1960 р., була передана до суду у серпні 2001 року. Під час судового розгляду набрав чинності КК України 2001 р.
Ознайомтеся з ч. 1 ст. 143 КК України 1960 р. та ч. 1 ст. 190 КК України 2001 р. Чи буде Сандул визнаватися таким, що має судимість, у разі постановлення обвинувального вироку щодо нього і набрання цим вироком законної сили? Визначте яке максимальне і мінімальне покарання може призначити суд за вчинення даного злочину Сандулом?
ТЕМА: Інші заходи кримінально-правового характеру.
Під час вивчення теми студенти повинні звернути увагу на визначення поняття примусових заходів медичного характеру; особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, а також види примусових заходів медичного характеру. Особливу увагу заслуговує виділення питання відносно продовження, зміни і припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Окремим питання вивчення повинно бути примусове лікування.
52
Практичні завдання
1.За незакінчений замах на умисне вбивство щодо Муленка було зареєстровано злочин у ЄРДР за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Під час судового розгляду даного кримінального провадження в нього розвинувся реактивний психоз. Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи Муленко потребував застосування примусових заходів медичного характеру. У зв’язку з цим суд звільнив його від кримінальної відповідальності і застосував до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Чи правильно вирішив суд справу щодо Муленка?
2.За заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження Рябчика було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі. Через 1 рік після початку відбування покарання виникли сумніви щодо його психічної повноцінності. У зв’язку з цим Рябчика госпіталізували до психіатричного закладу в примусовому порядку для проведення обстеження. Комісія лікарівпсихіатрів дійшла висновку, що Рябчик перебуває у тяжкому реактивному стані, який розвинувся на фоні залишкових явищ органічного захворювання центральної нервової системи. За психічним станом він не здатний усвідомлювати свої дії і підлягає госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Як має вирішити справу суд?
3.За умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони щодо Титарєва було внесено відомості до ЄРДР за вчинення злочину передбаченого ст. 124 КК України. На стадії досудового слідства судово-психіатрична експертиза встановила, що він страждає на шизофренію в параноїдальній формі, а тому щодо вчиненого ним суспільно небезпечного діяння є неосудним. У зв’язку з надмірною агресивністю й озлобленістю хворого комісія лікарів-психіатрів визнала, що стосовно Титарєва необхідно застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Як має вирішити справу суд?
4.За вчинення насильницького грабежу Дронь був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Дроня були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через 4 роки
53
3 місяці Дронь одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру були щодо нього припинені.
Чи підлягає Дронь покаранню за вчинений ним злочин? Відповідь обґрунтуйте.
Варіант. За ч. 2 ст. 186 КК України Дронь був засуджений до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
5.За зараження неповнолітнього венеричною хворобою Шутову було засуджено за ч. 2 ст. 133 КК України до обмеження волі на строк 4 роки. Крім того, до неї на підставі ч. 1 ст. 96 КК України було застосоване судом примусове лікування від гонореї. В апеляції Шутова просила апеляційний суд не застосовувати до неї примусове лікування або принаймні точно визначити його строк.
Чи може задовольнити апеляційний суд прохання Шутової?
6.Чекалін був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 96 КК України до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Чекаліна на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Чекалін не закінчив лікування від сифілісу.
Чи обґрунтоване таке рішення суду?
7.Піліпенко, повертаючись з полювання, зайшов по дорозі до свого друга Брянченко, з яким вони розпивали спиртні напої. Після цього Піліпенко в стані сильного алкогольного сп'яніння попрямував додому. Удома Піліпенко з необережності зробив постріл, яким смертельно ранив свою дочку. Прокинувшись вранці і дізнавшись про те, що трапилося, він заявив, що нічого не пам'ятає. За висновком судово-психіатричної експертизи, у момент вчиненого пострілу Піліпенко знаходився у важкому ступені звичайного (але не патологічного) сп'яніння, причому сп'яніння не супроводжувалося втратою здатності віддавати звіт своїм діям і керувати ними.
Визначте, чи підлягає Піліпенко кримінальній відповідальності. Вкажіть, чи можуть бути застосовані до Піліпенко примусові заходи медичного характеру.
Варіант: Як змінилося б Ваше рішення, якщо тією ж експертизою було
бвстановлено, що у Піліпенко у момент пострілу спостерігалося патологічне сп'яніння.
8.Дії Бобова, що скоїв злочин, були кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України. Після пред'явлення йому підозри Бобов впав в реактивний стан і, за висновком судово-психіатричної експертизи, потребував застосування
54
примусових заходів медичного характеру. Кримінальне провадження було зупинено, а Бобов поміщений в психіатричний стаціонар. Через 2 роки 6 місяців комісія лікарів-психіатрів зробила висновок, що Бобов вилікувався.
Чи підлягає Бобов засудженню судом після лікування? Відповідь обґрунтуйте.
9.Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси, Ляпін засуджений за закінчений замах на умисне вбивство до позбавлення волі строком на 8 років із застосуванням примусового лікування від алкоголізму.
Уапеляції Ляпін, не заперечуючи проти того, що він є хронічним алкоголіком, просив точно визначити строк лікування.
Чи обґрунтована скарга Локтева? Який порядок лікування алкоголіків, наркоманів і токсикоманів, які скоїли злочин?
10.Пирченко вчинив вбивство, знаходячись в нетверезому стані. Призначаючи покарання, суд у вироку застосував до Пирченко примусове лікування від алкоголізму.
Дайте оцінку рішенню суду.
ТЕМА: Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх тільки тоді будуть сприйматись суспільством як справедливі, коли будуть максимально враховувати особливості віку, рівень фізичного та психічного розвитку неповнолітнього, умови його життя та виховання, вплив дорослих і т.п. Виходячи з цього, потрібно усвідомити особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх, що сформульовані законодавцем в розділі XV Загальної частини КК України. Зокрема, потрібно розглянути такі питання: звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру; особливості застосування до неповнолітніх окремих видів покарань; особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
Практичні завдання
1.16-річний Коперніков був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 186 КК України.
Чи може суд звільнити його від покарання? Якщо таке звільнення можливе, то за яких умов? Які примусові заходи виховного характеру може застосувати суд до неповнолітнього у разі звільнення його від покарання?
2.16-річий Федькович завдав однокласнику Гордієнко легке тілесне
55