Дипломная (вкр): Підвищення конкурентоспроможності творчих індустрій України в умовах євроінтеграції

Розширення практики спільного виробництва як ефективного механізму розвитку вітчизняної кіноіндустрії та підвищення її конкурентоспроможності вимагає виконання низки умов. Одна з них - фінансова підтримка кіновиробництва з боку держави. В умовах процесу копродукції вона є ознакою надійності проекту. У першу чергу, тому, що домовленість про спільну роботу над фільмом - це міжнародний документ, який потрібно застрахувати від ризику виникнення в процесі роботи дисбалансу між різними учасниками проекту.

Для прикладу, серед країн Східної Європи найбільш активним учасником спільного кіновиробництва є Угорщина, і це пояснюється зручною схемою фінансування: держава відшкодовує витрати, задіяні на виробництво фільму, по закінченню роботи над ним. Створення сприятливих умов та подолання комплексу невирішених проблем розвитку вітчизняного кінематографу потребує використання широкого спектру шляхів інтеграції в європейський кінематографічний простір.

В Україні розвиток національного кінематографу задекларовано як пріоритетний напрям державної політики в гуманітарній сфері, що закріплено Законами України «Про культуру» <#"884614.files/image008.gif">

Рис.3.1«Кіно вітчизняного виробництва в Європі 2013/2014 рр.»

Протягом 2014 року у кінотеатральний прокат вийшло 8 повнометражних ігрових фільмів та 1 кіноальманах, створених за підтримки Державного агентства України з питань кіно: «Плем'я», «Поводир», «Трубач», «Зелена кофта», «Креденс», «Такі красиві люди», «F 63,9. Хвороба кохання», «Бабай», збірка короткометражних фільмів «Українська нова хвиля»). Крім того, відбулися прем'єрні одноразові покази ще 4 ігрових та неігрових фільмів.

Загалом протягом 2014 року за підтримки Держкіно завершено виробництво 23 фільмів (9 ігрових, 13 неігрових фільмів, 1 анімаційний фільм). У виробництві наразі перебуває 30 фільмів (23 ігрових, 2 неігрових, 5 анімаційних). Серед кінопроектів, що перебувають у Програмі виробництва, є 8 фільмів, виробництво яких триває більше 5 років і не закінчено за різних обставин.

Для оцінки кінопроектів було сформовано Експертну комісію з питань кінематографії з найкращих фахівців галузі, які не переривали своєї професійної діяльності в кінематографії і сьогодні беруть активну участь у кіновиробництві. Станом на сьогоднішній день проведено 6 конкурсних відборів кінопроектів та 1 позачерговий конкурсний відбір неігрових фільмів, присвячених життю і творчості Т. Г. Шевченка. За результатами конкурсних відборів до Програми створення та розповсюдження національних фільмів було включено 153 проекти (табл.3.1).

Таблиця 3.1 Програма створення та розповсюдження національних фільмів (складено за даними «Держкіно»)

З них запущено у виробництво 107 фільмів, у виробництві наразі перебуває 30 фільмів, закінчено виробництво - 70, вийшли в прокат протягом 2013 - 2014 років 13 ігрових повнометражних фільмів.

Протягом вересня-грудня 2014 року було проведено черговий конкурсний відбір кінопроектів, за результатами якого Держкіно формуються пропозиції щодо внесення нових фільмів до програми кіновиробництва.

Виробництво українського кіно отримало позитивний імпульс у 2011 році, коли державне бюджетне фінансування, порівняно з попередніми роками, виросло утричі і склало 95,8 млн. гривень, у 2012 та 2013 роках бюджет на виробництво кіно зріс відповідно до 137 млн. та 132 млн. грн.(рис. 3.2)

Рис.3.2 Фінансування українського кіно

Однак, навіть при мінімальних запланованих бюджетних показниках, які не далеко не повністю задовольняли потреби галузі, відбувалося систематичне невиконання бюджету. (рис.3.3)

Рис.3.3 Виконання бюджету

Серед іншого, система бюджетного фінансування характеризується нерегулярним надходженням коштів на потреби галузі протягом фінансового року, найбільші обсяги фінансування припадають лише на окремі місяці третього та четвертого кварталів. Наприклад, приведемо дані 2013 року, коли фінансування фільмів за державним замовленням виконане на 100 % (табл. 3.4), а державна фінансова підтримка на 88 % (табл. 3.5).

Рис.3.4 Виконання бюджету

Рис.3.5 Виконання бюджету

У 2014 році на виробництво фільмів виділено 26,4 млн. грн. із запланованих 57,3 млн. грн., що складає 46 відсотків.

Крім того, існують механізми стимулювання вкладання коштів потенційними інвесторами у національне кіновиробництво. Зокрема, звільняються від оподаткування суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані на користь резидентів для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній податковий рік, проте ці преференції не достатньо ефективні на практиці і не здатні зацікавити інвесторів кіновиробництва.

3.3 Аналіз основних тенденцій та перспектив розвитку українського кіно в умовах посилення глобалізаційних та інтеграційних зв’язків

Триваюче розширення асортименту українського прокату завдяки переходу індустрії на цифрові технології має свої негативні наслідки, що виражаються в нестачі екранів для тривалого показу фільмів, а малим релізів часом доводиться вступати в жорстку конкуренцію з блокбастерами. У той час як середні релізи (жанрові картини, мейнстрім) мають можливість збільшувати свої тиражі і збори, артпроекти йдуть у формат «кіно за запитом» («Життя Аделі») і альтернативного контенту. З форматом таких особливих подій кінотеатри все частіше готові експериментувати, в результаті чого касові збори програм креативного контенту досягли в нашій країні за підсумками 2013 0,3%, що порівнянно з рівнем окремих європейських країн, де він коливається від 0,3 до 1% каси.

Перехід до цифрового кінопоказу в Україні завершиться в 2014 році; за підсумками ж минулого року наша країна знаходиться на загальносвітовому і загальноєвропейському рівні - 85% екранів оснащені цифровою проекцією. Причому вітчизняні показчик обійшлися без масштабної допомоги схем типу VPF (такі договори змогли укласти лише найбільші кіномережі, не афішувати ці угоди). Крім проекторів, кінотеатри все активніше освоюють нові формати звуку і ефекти руху; хоча тільки останні дозволяють встановлювати більш високі ціни на квитки - сеанси Atmos і Auro стоять в Україні в середньому стільки ж, як звичайні. Впровадження нових технологій не обмежується тільки кінотеатрами - онлайн-продажу з кожним роком все більш щільно входять в практику вітчизняного кінопоказу. За підсумками 2013 частка проданих через Інтернет кінобілетов склала 4,8% і їх обсяги, безсумнівно, будуть зростати.

В цілому розширення сучасної кіномережі в Україні йде все повільніше, оскільки вільних ніш залишається все менше: уже освоєні всі міста з населенням понад 250 тис. І майже всі 100-250 тисячники. При населенні менше 100 тис. Жителів на перший план виходять зусилля муніципальних властей, зараз вкладають гроші в цифровизацию будинків культури; але їх зусиль недостатньо, щоб утримати увагу сучасних глядачів надовго. Вже зараз в країні збільшилася кількість закриттів, досягнувши в 2013 році максимальної кількості з кінця 1990-х рр. В очах інвесторів довіру отримують в основному федеральні мережі, а на місцевому рівні - окремі незалежні проекти, тоді як випадки розширення малих регіональних мереж останнім часом все більш рідкісні. В результаті гравці українського кінопоказу все частіше прагнуть до об'єднання - їх кількість з кожним роком скорочується через злиття як серед невеликих компаній, так і серед лідируючих кіномереж. При цьому рівень концентрації в руках трьох перших компаній по числу кінобілетов в минулому році знизився - причина тому в зростанні відвідуваності в регіонах, де ці мережі не представлені. Ймовірно, подальше укрупнення лідерів дозволить відіграти число продаваних ними кінобілетов у регіонального ринку, хоча все більш очевидно зміцнення цього останнього.

Європейський Союз рекомендує, щоб каталогізація фільмів здійснювалась за хронологічним та тематичним принципом. З метою заохочення роботи в даній сфері також рекомендовано використовувати комерційні можливості заохочення комплектування колекцій, зокрема шляхом випуску відповідних акцій.

Україні слід більш активно долучатися до європейського каналу підтримки аудіовізуальних творів через програму Медіа-2007 із загальним семирічним бюджетом близько 755 млн євро. Власне, ця програма була відкрита для великої кількості європейських держав, перш за все країн - кандидатів на вступ у ЄС - Хорватії, Болгарії, Румунії та Словенії. Для інших країн - кандидатів до ЄС, наприклад для Македонії, Албанії, Боснії та Герцеговини та Сербії доступ до програми залежить від адаптації національного законодавства. Молдова, яка співпрацює з ЄС в рамках Європейської політики сусідства, зможе взяти участь у проекті після ратифікації Конвенції Ради Європи про транскордонне телебачення [26, с.18].

Кошти, що виділяються в рамках програми MEDIA, зазвичай не перевищують 50 % від фактичної вартості проекту. Для країн - партнерів ЄС вона передбачає 15 млн євро допомоги на трирічний термін дії. Зазначимо, що перш за все необхідно розвивати співробітництво з європейськими кінематографічними та аудіовізуальними організаціями EURIMAGES, CEPI, MEDIA, Cinema Net Europe, Europa Cinemas тощо.- Європейський фонд підтримки спільного виробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт - міжнародний фонд РЄ, основною метою якого є сприяння розвитку кіноіндустрії європейських країн шляхом заохочення спільного виробництва і розповсюдження фільмів. З моменту свого створення (1989 р.) EURIMAGES надав підтримку у виробництві більш ніж 700 повнометражних і документальних фільмів. Його річний бюджет складає майже 20 млн євро. Фінансування виробництва кінопродукції відбувається за двома схемами - для фільмів, які можуть реально виходити в прокат всією Європою та фільмів, що відображають культурну різноманітність європейського кіно. Це фонд підтримки спільного кіновиробництва і прокату аудіовізуальних робіт, створений при Раді Європи в 1988 р. Йдеться про фінансову підтримку виробників документальних, ігрових і анімаційних фільмів хронометражем не більше 7 - 10 хв., створених як копродукція. Щорічно більше 760 тис. євро витрачається на допомогу в дистрибуції кінопродукції, у співпраці з компанією “Європа Сінема” Єврімаж підтримує більше сорока кінотеатрів у чотирьох країнах із сукупним бюджетом на це близько 616 тис. євро на рік.

Для України членство в EURIMAGES дасть можливість отримати допоміжне фінансування на виробництво вітчизняного кінопродукту та можливість розширення ринку збуту для українського кінопродукту. Процедуру вступу України до EURIMAGES розпочато в 2002 р. та затверджено Законом України «Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003 - 2007 роки».

Хоча термін дії закону завершився, процедура вступу України до цієї організації не реалізована. Подальше відтягування цього процесу не лише гальмує розвиток вітчизняного кінематографу, а становить загрозу втратити можливість скористатись преференцією щодо пільгового обсягу вступного внеску, що для України надала EURIMAGES (для інших країн ця сума становить 1 млн євро, а для України за попередньою домовленістю ця сума становитиме 300 тис. євро). Про необхідність співпраці України із EURIMAGES говорилось і під час парламентських слухань «Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення» 18 березня 2005 р.- Міжнародна федерація асоціацій кінопродюсерів, заснована в 1989 р. з метою організації і представництва інтересів незалежних кіно- і телепродюсерів Європи. Це єдина організація телевізійних продюсерів і кінопродюсерів світового масштабу. До її завдань входить вироблення єдиної стратегії, лобіювання інтересів та координація дій продюсерів, вироблення правил діяльності в таких галузях: законодавство з авторського права та інших питань інтелектуальної власності, протидія піратству, застосування цифрових технологій, процес стандартизації технологій, регулювання ЗМІ, механізми фінансування фільмів із приватного і суспільного секторів, питання розповсюдження і торгівлі, акредитація фестивалів. Її учасниками є 26 продюсерських організацій із 23 країн.

Сьогодні асоціація CEPI представляє близько 4000 незалежних продакшн- компаній Європи, що складає 95 % всієї європейської аудіовізуальної продакшн- індустрії. До основних напрямків діяльності Федерації входить представництво незалежного телебачення і виробництво кіно в європейському масштабі, сприяння розвитку та захист інтересів на міжнародній арені; розвиток комерційних відносин між європейськими виробниками; створення мережі інформації та обміну досвідом між європейськими виробниками; просування інтересів незалежних виробників Європи, національного і міжнародного рівня.

Асоціація продюсерів України є членом CEPI тільки з липня 2007 р., однак уже 2008 р. виграла тендер на проведення Генеральної асамблеї Європейської асоціації незалежних продюсерів. Взаємний інтерес українських та європейських продюсерів зумовлений зацікавленістю щодо використання українських локацій для європейського кінобізнесу. Членство української сторони в CEPI надасть можливість приходу не лише потужного іноземного капіталу, а й можливість спільного та взаємовигідного вирішенняпроблем розвитку кінематографії на національному та загальноєвропейському рівні (проблеми пов’язані з кадровим забезпеченням, зокрема технічним персоналом, рівень їхнього професіоналізму тощо).

На сьогодні рівень фінансування вітчизняного кіно скотився практично до 2010 року, який називали одним з найгірших для нашої кіногалузі. Адже тоді на зйомки фільмів в бюджеті було передбачено всього $ 3 млн, а зараз - 75500000 грн, що при курсі 20 грн / $ виходить $ 3770000. Починаючи з 2011-го в наше кіно пішли великі вливання, стали проводитися пітчинг - конкурси, на яких українські режисери могли отримати під своє кіно бюджетні гроші. Аж до 100 відсотків, наприклад, для анімації і дитячих картин, як це було з мультфільмом «Бабай» (бюджет - $ 2 млн), мюзиклом «Трубач» ($ 2 млн) і пригодницьким фільмом «Іван Сила» ($ 1,8 млн).

Найвдалішим був 2012 рік, коли під фільми дали $ 22 млн. Після такого підкріплення в 2013 і в 2014 роках в прокат вийшла рекордна кількість різножанрових українських картин - «Параджанов», «Поводир», «Тіні незабутих предків», «Ломбард» ... На малюнку 3.6 відображено фінансування українського кіно відносно курсу долара.

Рис.3.6 Фінансування українського кіно

Скільки ж тепер картин зможе підтримати Держкіно на цю суму? Враховуючи, що бюджети наших фільмів, які викликали у глядачів інтерес, в середньому - $ 2 млн, то навряд чи вистачить на дві картини. І за умови, що задекларовану суму дадуть, адже реальних грошей, за інформацією Держкіно, виділяється в рази менше (так, у держбюджеті на 2014-й було заплановано 123 млн грн, а дали тільки 23,9 млн грн).

«Адже можна зняти непогане кіно і за € 1 млн (у перерахунку на гривні це 23,5 млн.), Але краще за € 5 млн (117 млн грн)», - зазначає режисер фільму « Плем'я »Мирослав Слабошпицький, який зараз шукає інвесторів в Європі. Туди ж переключився режисер Олексій Шапарев: «На Заході збирати бюджет можна півроку, а можна і два ... Дають трохи - до € 300 тисяч, ну нехай краще так, ніж нічого»[27, c.11].