Курсовая работа (т): Проектування жіночих ботильйонів

Класифікація колодок за матеріалами

За матеріалами, з яких вони виготовлені, колодки бувають: дерев'яні, металеві, пластмасові. Дерев'яні затягувальні колодки виготовляють з деревини бука або граба, опоряджувальні - з берези.

Недоліки дерев'яних колодок:

ü нестабільність розмірів колодок в умовах взуттєвого виробництва;

ü  низька стійкість до навантажень;

ü  низький відсоток використання деревини під час виготовлення колодок та ін.

Металеві пресові колодки застосовують під час виготовлення взуття методом пресової вулканізації та литтєвим. Пластмасові колодки виготовляють з поліетилену високого та низького тиску, останнім часом з силікону (найпоширеніші). Переваги пластмасових колодок: мають стабільніші розміри; більшу стійкість до навантажень і термін їх використання; підлягають повторній переробці, ремонту та ін.

Класифікація колодок за асортиментним призначенням

Асортимент - підбір товарів за різними видами, найменуваннями та призначенням. За асортиментним призначенням колодки класифікують за: статево-віковими ознаками, розмірами, повнотами, типом, висотою підняття п’яткової частини, шириною носкової частини.

Класифікація колодок за статево - віковими ознаками, розмірами, повнотами

Класифікація колодок за статево - віковими ознаками, розмірами збігається з класифікацією взуття за статево - віковими ознаками та розмірами. Стопи за тієї самої довжини Д_ст мають різну повноту. Тому колодки тієї ж статево - вікової групи за однієї і тієї самої довжини стопи (розміру) виготовляють у кількох повнотах. Повнота колодки характеризує її обхват по головках плеснових кісток. Інтервал між суміжними повнотами за метричної системи становить:

мм - для юхтового взуття (виробничого);

мм - для повсякденного взуття;

мм - для модельного взуття та взуття з 1-ої до 3-ї групи.

Колодки кожного розміру мають бути виготовлені щонайменше в трьох повнотах: вузькій, середній, широкій (окрім пінеток, закритого та літнього взуття; 1, 2, 3 груп і домашнього взуття, що виготовляються в одній повноті).

У нашій країні та в країнах СНД повноти колонок позначають арабськими цифрами від 1 до 12. В інших державах (Австрії, Німеччині) повноту колодки позначають великими літерами латинського алфавіту від А до Н відповідно.

Класифікація колодок за типом За типом взуття колодки поділяють: 1 - для закритого(черевики, напівчеревики, туфлі, опанки, сандалети); 2 - для легкого(сандалі, домашні туфлі, дорожні туфлі, чув’яки); 3 - для літнього відкритого(туфлі з відкритими п’ятковою та носковою частинами, ремінцевого типу); 4 - для утепленого(чобітки, на півчобітки, черевики на резинках); 5 - для модельного взуття(туфель типу "човник"); 6 - для хромових чобіт; 7 - для юхтових чобіт(полуботків); 8 - для спортивного взуття; 9 - для спеціального виробничого взуття.

Класифікація колодок за висотою підняття п'яткової частини

За цією ознакою колодки можуть бути:

ü 0 - без каблука;

ü  1,2 - на низькому (5-25 мм);

ü  3,4 - на середньому(30-40 мм);

ü  5,6 - на високому (50-60 мм);

ü  7-9 - на особливо високому каблуці (70-90 мм).

Класифікація колодок за шириною носкової частини

За цією ознакою їх поділяють на колодки:

ü 1 - з широкою;

ü  2 - з середньою;

ü  3 - з вузькою носковою частиною.

Далі в індексі є буква"У" (Україна) і знову одна або дві цифри, які позначають порядковий номер моделі колодки в даній серії. У колодках, які призначені для випуску чобіток без підкладки, друга цифра в індексі - 1, а після останніх - буква "С". Іноді в колодках, які призначені для виробництва модельного взуття, перед індексом ставиться буква "М".

Дана колодка має такий індекс 8182-У 15:

- взуття жіноче;

- для закритого взуття;

- висота каблука 80 мм;

- носкова частина середня;

У- Україна

- порядковий номер

. Обґрунтування вибору конструкції взуття

взуття колодка фурнітура каблучний

Так як восени та весною як правило прохолодно, потрібно робити взуття закритого типу.

Саме тому я роблю закрите взуття. Я відштовхуюсь від останніх тенденцій моди: округла форма носкової частини, кольорова гама спокійна та класична форма взуття з мінімумом фурнітури.

Конструкція верху - ботильйони, метод кріплення на нозі - за допомогою застібки - "блискавка", із відрізним носком.

Стильова направленість цього взуття - це поєднання стилю "класика" і молодіжного "casual", я вважаю, що це дуже актуально і оригінально.

Враховуючи те, що взуття повинно бути комфортним, відповідати ергономічним показникам якості я підібрала необхідні матеріали, форму колодки, розробила конструкцію моделі. Для закріплення конструкції на нозі я пропоную застібку - "блискавку", яка буде краще утримати взуття на стопі (більш комфортні умови експлуатації), та навколощиколотним ремінцем, який є декоративною прикрасою цього взуття.

Через те, що це взуття не на високому каблуці, не має специфічного забарвлення та фурнітури, воно підходить для людей, які люблять класику, простоту і зручність.

Всі деталі верху та підкладки - натуральні матеріали.

Метод кріплення - клейовий.

5. Засоби художньої виразності; способи гармонізації, що застосовується при проектуванні розроблюваної моделі

Гармонія - це злиття різноманітних компонентів в одне ціле.

Гармонія досягається шляхом застосування гармонізуючих засобів композиції.

Кожен дизайнер-художник при створенні своїх моделей, повинен дотримуватись правил гармонії, знати принципи гармонізації. Існує декілька принципів гармонізації, завдяки яким можна досягти гармонії у будь-якому витворі:

-     принцип пластичної узгодженості;

-        принцип симетрії - асиметрії;

         принцип пропорційності та рівноваги;

         принцип ритмічної та метричної узгодженості;

         принцип контрасту, подібності та нюансу.

Для досягнення бажаного привабливого вигляду розроблюваної моделі, використовувались наступні з вище зазначених принципів гармонізації. Принцип пластичної узгодженості забезпечується стильовою єдністю та єдністю пластики матеріалів. Пластична узгодженість характеризується єдиною пластикою ліній всіх елементів форми. Пластична узгодженість форм костюма та взуття тісно пов’язана з єдністю пластики лінії та силуету.

Принцип симетрії сприяє досягненню художньої рівноваги композиції. Симетрія і асиметрія доповнюючи одна іншу становиться якісною

характеристикою виробу та забезпечує його гармонію та красу. Асиметрія може виступати як своєрідний принцип композиції. Вона сприяє досягненню динамічності композиції та надає речі більш оригінального вигляду.

Принцип пропорційності та рівноваги. Пропорція - співрозмірність, співвідношення елементів, узгодженість частині цілого. Пропорція є найважливішим засобом гармонізації. У даному випадку розчленованість конструкції була викликана: конструктивними особливостями, утилітарними вимогами та, перш за все, художньою ідеєю.

За допомогою емоційної виразності ліній та самої форми моделі була досягнута динамічність виробу, як єдиного цілого.

До засобів художньої виразності відносяться лінії, форма, фактура матеріалу.

Лінії бувають контурні (силуетні), конструктивні (обмежують кожну окрему деталь) та декоративні (композиційні).

В даному взутті застосовуються всі види ліній, які своєю плавністю забезпечують більшу м’якість та тендітності даного взуття, що сприяє кращому зовнішньому вигляду і покращує його естетичні властивості.

Форма взуття відіграє чи не одну з самих головних ролей в його привабливості. Форма - це об’ємно - просторова характеристика виробу. Найбільш привабливими виглядають конструкції прямокутної видовженої форми і прилягаючого силуету. Форма взуття складається із форми верху + форма низу.

Найбільш залежною від моди є саме форма носкової частини і форма та висота каблука. Для даної конструкції взуття запропонована саме округла форма носкової частини, яка виглядає витончено і жіночно, а високий каблук стовпчик створює більшу грандіозність конструкції, і одночасно підкреслює тендітність жіночої ніжки, робить саму фігуру жінки ще стрункішою.

Фактура матеріалу також відіграє невід’ємну роль у художньому оздобленні моделі, оскільки саме завдяки їй можна надати виробу більш об’ємної форми, чи навпаки візуально звузити його. Гладкі глянцеві поверхні відбиваючи від себе світло візуально звужують виріб, витягують форму, наближаючи її до прямокутника. Шершаві, ворсисті поверхні з нерівномірною структурою додають формі більшої приземленості, візуально розширюють її.

Отже, для більшої гармонізації даного взуття і надання йому витонченої форми я використовую коричневу шкіру з натуральною лицьовою поверхнею.

До зовнішніх деталей верху в даній конструкції належать: зовнішня союзкова частина та внутрішня союзкова частина - призначена для закриття тильної поверхні плесни стопи; внутрішня задинкова частина - призначена для закривання тильної поверхні п’ятково - геленкової частини стопи; носок - призначений для закриття носкової частини взуття, захисту від механічних ушкоджень під час ходьби; навколощиколотний ремінець - декоративний елемент взуття.

Внутрішні деталі верху взуття: кишеня заготовки - призначена для розміщення задника або підноска; підкладка взуття - призначена для поліпшення гігієнічних і теплозахисних властивостей, формостійкості взуття, а також для ізоляції ноги від швів і зовнішніх деталей верху.

Проміжні деталі верху взуття: задник - призначений для збереження форми п’яткової частини взуття; підносок - призначений для збереження форми носкової частини; міжпідкладка - призначена для підвищення формостійкості взуття.

До зовнішніх деталей низу в даній конструкції належать: каблук - призначений для того, щоб підняти п’яткову частину стопи на певну висоту; набійка - призначена для захисту нижньої частини каблука від швидкого

стирання; підошва - призначена для захисту плантарної поверхні стопи від механічних ушкоджень. Внутрішні деталі низу взуття: устілка - відповідає п’ятково - геленковій частині основної устілки. Проміжні деталі низу взуття: геленок - призначений для формостійкості геленкової частини взуття; простилка - проміжна деталь, що заповнює об’єм, обмежений краями затяжної кромки сліду затягнутого взуття. До фурнітури в жіночих ботильйонах згідно завдання на курсовий проект та розробленої моделі належить пряжка, яка не виконує функціональних властивостей, а являється декоративним елементом у взутті. Далі наводяться порівняльні таблиці фізико-механічних властивостей матеріалів для взуття.

Таблиця 1. Фізико-механічні властивості шкіри для верху взуття.

Таблиця 2. Фізико-механічні властивості гуми для низу взуття

Таблиця 3. Фізико-механічні властивості шкір для підкладки

Для задників та підносків вибираємо матеріал термопластичний ЕП-2(ТУ 17-21-592-87).

Ергономічні вимоги

Ці вимоги повинні забезпечувати оптимальні умови експлуатації взуття. Вони складаються з антропометричних, фізіологічних та гігієнічних вимог.

Гігієнічні вимоги

Важливими є гігієнічні вимоги до даних матеріалів. Вони повинні мати достатні ізоляційні властивості проти втрати тепла стопою і проникнення води у взуття ззовні, що дуже важливо, оскільки взуття призначене саме для весняно - осіннього сезону носіння.

Антропометричні вимоги

Забезпечують відповідність взуття розмірам стопи та гомілки людини. Ці вимоги визначають вплив внутрішніх розмірів і форми взуття на зовнішні розміри та форму взуття. Із внутрішніми розмірами та формою взуття пов’язані зовнішні розміри і форма взуття. Форма взуття визначається формою носкової частини взуття, висотою і формою підборів, формою п’яткової частини взуття, габаритами та формою підошов взуття та іншими факторами.

Я вважаю, що форма носової частини жіночих ботильйонів повинна бути округлою. Форма п’яткової частини залежить від висоти підбору.

Фізіологічні вимоги

Забезпечують зручність взуття в процесі носіння, загальні енергетичні витрати людини при ходінні та її втомленість. Ці вимоги реалізуються через масу, гнучкість та жорсткість взуття. Зменшення ваги взуття досягається за рахунок малої щільності і товщини матеріалу.

Гігієнічні вимоги

Матеріал повинен мати достатні ізоляційні властивості проти втрати тепла стопою і проникнення води у взуття ззовні. Але взуття повинно поглинати вологу і піт, які виділяє стопа і віддавати вологу в навколишнє середовище.

Естетичні вимоги

Забезпечують зовнішній вигляд взуття, гармонію та його образність, художньо-колористичне оформлення, виразність та стиль взуття. Ці вимоги визначаються такими естетичними елементами, як композиція, краса виробу, гармонічна цілісність форми взуття та його інформативна виразність, колір та фактура поверхні матеріалів, з яких виготовлене взуття, модель та фасон взуття в залежності від напрямку моди.