Дипломная (вкр): Прямі податки в Україні: теорія і практика

На нашу думку, для подальшого нормального функціонування спрощеної системи оподаткування необхідно:

Спрощена система оподаткування

Єдиний податок

Підвищити ставку податку до розміру:

–        З 1-го кварталу роботи з 1 видом підприємницької діяльності встановити пільгову ставку у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а з 2-го кварталу і в подальшому застосувати по такій формулі:

Є _{для ПП} = ЗП _{мін кв} * ЄСВ (3.1)

де, ЗП _{мін кв} - мінімальна заробітна плата станом на початок кварталу.

–        З 1-го кварталу і в подальшому встановити ставку у розмірі 1 мінімальної заробітної плати +50% від мінімальної заробітної плати за кожен вид діяльності. Розглянемо приклад з 2-ма видами діяльності:

Є _{для ПП за видами діяльн.} = ЗП _мін + (ЗП _мін *50% * К_вд) (3.2)

де, К_вд - кількість видів діяльності

Таблиця 3.1

Розрахунок запропонованих ставок єдиного податку

Як видно з розрахунків (див табл. 3.1) приватний підприємець який займається 1 видом діяльності буде сплачувати щомісячно в 1 кварталі пільгову ставку податку у розмірі 1 мінімальної заробітної плати - 941,0 грн. А в подальшому, починаючи з 2-го кварталу роботи доплачувати єдиний соціальний внесок - 34,7%.

А приватний підприємець який займається 2 видами діяльності буде доплачувати 50% від мінімальної заробітної плати за кожен вид діяльності.

Підприємцям, яким невигідно буде працювати за цими ставками змушені будуть перейти на загальну систему оподаткування, тобто будуть сплачувати податок на доходи фізичних осіб у розмірі - 15% від чистого доходу та вести податковий облік.

Запропоновані ставка податку будуть не фіксованою, а плаваючі і залежатимуть від розміру мінімальної зарплати станом на 1 число першого місяця кварталу та кількості видів діяльності.

Також з веденням цієї методики буде спостерігатися збільшення надходжень до місцевого бюджету порівняно з існуючою ставками (див. таблицю 3.2):

Таблиця 3.2

Збільшення податкових надходжень до бюджету

З приведених розрахунків видно, що значне збільшення податкових надходжень відбудеться за рахунок підприємців які працюють з 2 видами діяльності (+1 796,00 грн./місяць з поступовим ростом до 1 834,00 грн./місць) та підприємців які вже працюють і займаються 1 видом діяльності (+855,00 грн./місяць з поступовим ростом до 1207,12 грн./місяць).

Крім того необхідно удосконалити:

–        облік і звітність, що спрямована на запобігання порушення законодавства та поліпшення умов діяльності платників єдиного податку;

–        підвищити відповідальність в разі порушення законодавчих норм;

–        перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування;

–        вилучити з переліку податків які не сплачуються при умові застосування спрощеної системи оподаткування - плати заземлю;

–        виключити такі види діяльності, які є високорентабельними: зовнішньоекономічна діяльність, оптова торгівля, надання в оренду торговельних площ і нежитлових приміщень, фінансове посередництво, продажу предметів мистецтва, предметів колекціонування і антикваріату, надання послуг комунікацій, мобільного і стільникового зв’язку;

–        включити до об’єкта оподаткування єдиним податком для юридичних осіб доходів, котрі отримують такі особи, а не лише виручку від реалізації;

–        усунути викривлення у розподілі податкового навантаження, які використовують суб’єкти господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, у схемах мінімізації податкових зобов’язань підприємств, які працюють на загальній системі оподаткування;

–        відмінити авансові нарахування податку;

–        щодо розрахунків нарахувань і утримань із заробітної плати працівників все залишити без змін.

Фіксований податок

–        повністю скасувати.

Щодо загальної системи оподаткування то з прийняттям податкового кодексу теж деякі норми суперечать одне одному (див. підрозділ 1.3). На основі цього, на нашу думку, слід упорядкувати загальну систему оподаткування:

Загальна система оподаткування

Податок на доходи фізичних осіб

На нашу думку, слід змінити розрахунок єдиного соціального внеску:

Таблиця 3.3

Запропонований розрахунок Єдиного соціального внеску

Згідно розрахунків в таблиці 3.2 підприємець сплачує за 3 квартали до Пенсійного Фонду єдиного соціального внеску у розмірі 6 097,40 грн., тобто на 50% менше ніж діюча методика розрахунку.

За рахунок того, що підприємець сплачує ЄСВ з 50% прибутку, реально підприємець буде перераховувати 33,94% (а не 49,14%) від свого чистого доходу до бюджету: 18,75% як ПДФО та ЄСВ - 15,19%, а решту - 66,06% (а не 50,86%) прибутку підприємець направляє на розвиток свого бізнесу.

Таким чином, підприємець отримає додатково 15,2% грошових коштів, які можна буде використати на розвиток свого бізнесу.

А також необхідно:

–        змінити визначення податку з доходів фізичних осіб як плати за послуги, які надаються фізичній особі територіальною громадою, оскільки це положення суперечить загальному визначенню у фінансовій науці поняття «податок»;

–        встановити чіткі критерії при наданні пільг із урахуванням рівня задекларованого доходу;

–        уніфікувати підходи до оподаткування пасивних доходів з метою стимулювання інвестиційної діяльності;

–        розробити методи виявлення перевищення витрат над задекларованими доходами (крім витрат, що дозволено враховувати при оподаткуванні) з метою недопущення ухилення від обов’язку щодо сплати податків.

–        щодо приватних підприємців, то відмінити Книгу доходів і витрат. Визначати податкове зобов’язання згідно даних прибуткових накладних і Книги розрахункових операцій.

Щодо аналізу податкових надходжень, незважаючи нате, що в започаткованих дослідженнях податкових надходжень «Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій» який щомісячно видає випуск журналу «Огляд та прогноз податкових надходжень України» та дослідженнях Міністерства фінансів України - основна увага приділяється оцінці ефективності запроваджених законодавчих норм для наповнення бюджету. В цьому і проявляється проблема аналізу податкових надходжень і на сьогодні стоїть надзвичайно гостро, оскільки немає науково обґрунтованих і нормативно оформлених методик на мікро та макрорівнях, які б давали можливість максимально точно розрахувати дохідну частину бюджету в частині податків.

Дане питання вивчається й обговорюється в наукових і політичних колах, але протягом тривалого часу не досягнуто згоди щодо змісту, засобів і принципів створення методики прогнозування податкових надходжень до бюджету.

На нашу думку, для аналізу податкових надходжень треба користуватися обґрунтованими розрахунками, які повинні базуватися на планових передбаченнях. Ці передбачення слід починати з планування обсягів виробництва і всіх його складових кожного об’єкта оподаткування.

Такі розрахунки будуть складними лише у перші роки здійснення. Далі, за умови використання інформаційних систем управління, вони не будуть вимагати великих труднощів. Адже планові розрахунки будуть здійснюватися за спрощеною схемою:

–              планові показники розвитку;

–              визначення за податковим обліком;

–              пільги, знижки, квоти, обмеження;

–              оподатковані кількісні значення виробничої програми;

–              ставка оподаткування;

–              сума податку до стягнення.

Для здійснення зазначених зрушень у системі прямого оподаткування необхідно також застосовувати важелі, які не дозволять збільшувати ресурсоспоживання, стимулюватимуть зростання матеріальної основи відтворення виробництва, забезпечуватимуть позитивні перетворення структури ціни та її об’єктивне визначення.

І на основі цього розробити методичні рекомендації щодо аналізу податкових платежів за такою структурою:

–        аналіз динаміки податкових надходжень

Сутність такого аналізу повинно полягати у визначенні інтенсивності тенденцій зміни обсягів податкових платежів у відповідні бюджети при умові врахування впливу різних чинників, у першу чергу інфляційних та чинників економічного зростання.

–        аналіз структури податкових надходжень.

Проведення оцінки надходження податкових платежів в розрізі їх видів дозволить об’єктивно оцінити існуючу податкову систему на рівні держави, на рівні місцевого самоврядування і розробити відповідні заходи по її зміні або вдосконаленню.

–        аналіз співвідношення між різними видами податкових платежів у загальному розмірі їх надходження.

Визначення такого співвідношення дозволить ретельно дослідити та визначити вплив різних чинників в цілому на систему оподаткування в країні і прийняти більш обґрунтоване рішення щодо її змін.

–        індексний аналіз податкових надходжень.

Такий аналіз дозволить зробити відповідні висновки про розміри середньої суми надходження податкових платежів від одиниці об’єкта оподаткування. Він також дозволить визначити не тільки зміни за рахунок кількості платників податкових платежів, а й за рахунок зміни обсягів податкових надходжень та збільшення навантаження на одного платника податкового платежу.

–        прогнозування обсягів надходження податкових платежів до бюджетів всіх рівнів.

Проведення такого аналізу дозволить спрогнозувати бюджет відповідного рівня на наступний період, і в першу чергу, визначити та обґрунтувати його дохідну частину, виходячи з витратної частини.

3.2    
Використання світового досвіду прямого оподаткування

Сьогодні в Україні діє податкова система, яка за своїм складом та структурою подібна до податкових систем розвинутих європейських країн.

Проте, на відміну від країн Європейського Союзу, податкова система України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб’єктів господарювання.

Чинна система оподаткування в Україні виконує лише фіскальну функцію і є індиферентною до пріоритетів довготривалого розвитку, до національних завдань поліпшення умов участі в системі міжнародного поділу праці, формування інформаційної економіки в Україні.

У сучасному світі характерною рисою більшості розвинутих країн є поєднання прямих та непрямих податків. Однак є певна відмінність у їх співвідношенні. За останні два десятиріччя загальна ситуація прямого і непрямого оподаткування в розвинених країнах була такою:

–              прямі податки переважають у Голландії, Данії, Канаді,Австрії, Швейцарії, США. Зростання їх ролі відбулося у Великобританії, Німеччині, Японії, Канаді, США, Швеції.

–              непрямі податки переважають у Норвегії, Франції, Австрії, Італії, Греції, Іспанії. Зростання їх ролі відбулося в Австрії, Італії.

Росія

Податок на доходи фізичних осіб

Обов'язок по обчисленню й сплаті лежить на роботодавцеві.

Оподатковуваною базою є сукупний дохід фізичної особи, що є резидентом Російської Федерації, й доходи із джерел у Російській Федерації, одержувані особами, що не є резидентами.

Ставка податку:

–        доходи резидентів становить 13 %

–        на доходи у вигляді виграшів, страхових виплат - 35 %

–        доходи нерезидентів - 30 % крім доходів: 15% - на дивіденди від дольової участі російських організацій; 13% - від здійснення трудової діяльності; 9% - дохід на облігації з іпотечним покриттям, емітованих до 01.01.07 року.

Якщо підписано міжнародну угоду про запобігання подвійного оподатковування, то ставки можуть бути знижені.

Іноземні громадяни, що перебувають на території РФ 183 дні і більше в календарному році, вважаються податковими резидентами, і в них виникає обов'язок по сплаті податку на доходи фізичних осіб. При цьому об'єкт обкладання буде включати весь сукупний дохід, включаючи доходи, отримані за межами РФ. Згодом іноземний громадянин може одержати звільнення від сплати податку в країні свого проживання, якщо таке звільнення передбачене відповідними міжнародними й внутрішніми актами.

Існують відрахування, що зменшують оподатковувану базу:

–        стандартні - від 3000 до 500 руб. на місяць для пільгових категорій платників податків і 400 руб. для всіх інших платників податків, а також 600 руб. на кожну дитину;

–        соціальні - суми в певних межах, витрачені на благодійні цілі, лікування, утворення;

–        майнові - суми в певних межах, отримані від продажу житла й іншого майна й витрачені на придбання житла;

–        професійні - для певних категорій платників податків.

Польща

Податок на доходи фізичних осіб встановлено Законом «Про податок з фізичних осіб» від 26 липня 1991 року і Законом «Про акордне нарахування податку на деякі види доходу фізичних осіб» від 20 листопада 1998 року.

Оподаткуванню належать доходи фізичних осіб незалежно від джерела надходження. Підприємці-фізичні особи мають право обрати фіксований податок в розмірі 19%. Закон «Про податки з фізичних осіб» передбачає більше ніж 100 видів діяльності, що звільнені від податку на доходи, або передбачають певні пільги.

З 1 січня 2009 року у Республіці Польща введено два види податку для фізичних осіб. Якщо платник податку протягом року отримував дохід у розмірі до 85 528 польських злотих (30545 дол. США), то повинен сплатити податок у розмірі 18% від доходу. Всі доходи платника податку, які перевищуватимуть вищезгадану суму доходу, сплачуватимуть податок у розмірі 32%.