Розкріпачення – творчий і навчальний процес вироблення професійних навичок органічного співіснування на ігровому майданчику в рамках творчих завдань режисера, педагога. Зняття фізичного затиску. Сценічна свобода.
Розмовні жанри – умовна назва жанрів, в основі яких лежить слово;
синтез словесного (літературного) матеріалу з акторською майстерністю.
Витоки – народні гуляння, творчість мандрівних артистів – скоморохів,
жонглерів, трубадурів, менестрелів, вагантів та ін. До номерів Р. ж. відносяться:
реприза, конферанс сольний і парний, інтермедія, скетч, естрадний монолог,
монолог в образі, фейлетон, розмовна пародія, імітація, каламбур, мініатюра,
естрадне оповідання, сатиричний дует. Інформація передачі комічних елементів відбувається за допомогою вербально-художніх прийомів.
Роль (франц. role – опис, список, реєстр від пізньолат. rotulus, rotula –
сувій; англ. role, нім. Rolle, пол. rola) – художній, літературний образ,
створений драматургом у п’єсі, сценарії і впроваджується у сценічній грі актором. Сукупність тексту, який вимовляється актором в п’єсі.
Романс на естраді (ісп. romance) – ліричний вокально-інструментальний жанр. Музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом
(переважно фортепіано, гітара), важливий жанр камерної музики. Види Р.:
міський, російський, циганський, побутовий, художній. Різновиди Р.: балада,
елегія, баркарола. Тематика, переважно, висвітлює людські почуття, думки,
переживання, сутність життя.
С
Садово-паркова естрада – різноманітний комплекс розваг для широкої публіки, який проводиться під відкритим небом у міських парках, відкритих естрадних площадках. Садово-паркові розваги вражають своєю масштабністю проведення та розмаїттям репертуару. Заходи, які проводяться під відкритим небом обов’язково повинні враховувати інтереси всіх присутніх, зважати на вікову категорію. Такі комплекси розваг включають різні атракціони, конкурси,
ігри, ілюмінацію, клоунади, лотерею, ярмарок, феєрверки, майстер-класи по різноманітним сферам діяльності, виставки, концертні програми, які можуть проводитися на декількох сценічних площадках.
Саморобка (цех) – так зазвичай у театрі називають столярні роботи з виготовлення декорацій в спеціальному приміщенні.
Сарказм (грец. sarkadzo – роздирання) – уїдлива, жорстока, іронічна насмішка; їдка іронія.
Сатира (лат. satura – мішанина) – одна з форм комічного, що містить різке викриття, осміяння негативних явищ дійсності. Важливе значення сатири – актуальність і злободенність.
Сатиричний дует – одна із форм розмовних жанрів на естраді.
Характерною особливістю форми є публіцистика, злободенність, сатира,
комізм, гумор, жарти. Номери представляють у виді комедійної або сатиричної сценки, скетчу, інсценованого анекдоту.
Світлова апаратура – електричні прилади, призначені для освітлення сцени, декорацій, актора; світлові ефекти і т. д. Один з важливих компонентів у роботі режисера над спектаклем.
Світлова партитура – складова частина режисерської документації, в
якій фіксується послідовність включення світлової апаратури і характер світлових ефектів для створення атмосфери масового заходу.
Світлові ефекти – технічні прийоми з використанням світла, які спільно з іншими компонентами зовнішньої форми видовища допомагають режисеру і художнику образно розкрити його зміст.
Свобода (творча) – сценічна свобода, досягнута за допомогою роботи актора над собою, здатність людини діяти у відповідності зі своїми інтересами і метою, спираючись на знання, психофізичне самопочуття і досвід.
Свято – рід торжества, з якої-небудь нагоди, вираженого особливим емоційним, піднесеним настроєм. В основі свята – масове почуття причетності до особливих подій; масові походи, демонстрації, ритуали, обряди.
Розрізняються такі види свят: сімейні, календарні, релігійні, історичні,
виробничі, галузеві.
Символ (грец. sýmbolon – знак, пізнавальна прикмета) – умовний знак якогось поняття, явища, ідеї. Певне, соціально зафіксоване змістовне значення речі, предмета, події (прапор, обручка, хрест та ін.), що передається від покоління до покоління. Певний знак, що викликає однакову соціальну реакцію, важливий засіб соціальної взаємодії; функції символу виконують не тільки речі, події, а й вербальні вираження і форми поведінки. Це образ, що є представником (як правило, вельми різноманітних) образів, змістів, відносин.
Симультаність (франц. simultané – одночасний) – одночасність дії,
проведення кількох заходів у межах єдиного свята.
Синкретизм (грец. synkrëtismós – з’єднання) – нерозчленована, що характеризує нерозвинений стан якого-небудь явища (наприклад, мистецтва на первинних стадіях людської культури, коли музика, спів, поезія, танець не були відокремлені один від одного.
Синтез (грец. σύνθεση – поєднання) – 1) метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин;
протилежне аналіз. Логічний прийом, за допомогою якого мислено сполучаються в одне ціле розчленовані в аналізі окремі частини предмета,
явища; 2) єдність, цілісність певних сполучених, пов’язаних між собою явищ,
предметів дійсності.
Синтез мистецтв – органічне з’єднання різних мистецтв або видів мистецтва в художнє ціле, яке естетично організовує матеріальне і духовне середовище буття людини.
Синхронний (грец. syn – разом і chronos – час) – відбувається одночасно.
Синхронність дії на сцені.
Система К. С. Станіславського (рос. система Станиславского) –
впроваджений К. Станіславським метод роботи, що дає змогу акторові створювати сценічний образ, розкривати і втілювати його в художній формі життя людського духу.
Компоненти системи:
1. Работа актора над собою:
а) робота над собою у творчому процесі переживання (розвиток внутрішніх елементів психіки, необхідних для творчості);
б) робота над собою у творчому процесі втілення (робота над фізичним апаратом).
2.Робота актора над роллю.
3.Етика.
Ситуація (франц. situаtion – положення) – життєва обстановка, яка складається в різних епізодах і сценах спектаклю, в результаті взаємин і боротьби дійових осіб. Ситуація завжди вимагає виходу зі сформованих обставин.
Сезон (франц. saison, лат. satio – година сівби) – період, протягом якого здійснюється театральна діяльність, зручний, придатний час для творчої роботи. Театральний сезон триває з вересня по травень.
Скандування (лат. scando – розмірено читаю) – одночасні голосні вигукування слова або вислову. Це штучне читання віршів, що підкреслює їх метричну структуру. При скандуванні віршів підкреслюється виділеність кожного складу; ставляться наголоси на всіх сильних складах і опускаються на всіх слабких складах.
Скетч (англ. sketch – начерк, ескіз; франц. sketch; англ. sketch; нім. Sketch;
ісп. sketch) – коротка сцена, в якій розігрується, як правило, комічна ситуація з участю двох-трьох акторів без глибоких характеристик персонажів і складної інтриги. Театральна вистава жартівливого чи сатиричного характеру,
побудована на несподіваних комедних ситуаціях.
Скоморохи – мандрівні актори, які виступають як співаки, гострослови,
музиканти, дресирувальники, акробати, факіри, виконують театральні сценки
(зазвичай комічні). Відомі з ХІ ст. Особливо популярними стали у ХV–
ХVІІ стст. Скоморохи були обов’язковими учасниками народних ярмаркових гулянь, ігрищ, обрядів, балаганів. Перебували під тиском церкви та держави за
номери з гострою сатирою, жартами, абсурдним і вульгарним текстом,
висміюванням церкви, царя, купців. Виступали на вулицях, площах, ярмарках,
постійно спілкуючись із глядачем. Мистецтво скоморохів – це синтез усіх жанрів і форм сучасної естради.
Словесний вплив – спосіб впливу на свідомість партнера з метою перебудувати його, «пристосувати» в інтересах діючої особи. Шість «адрес» впливу на свідомість: увага, почуття, уява, пам’ять, мислення і воля.
Софіт (італ. soffitto – стеля; англ. batten) – прилад верхнього розсіяного освітлення, розташований на всіх планах сцени. Використовується здебільшого для загального і кольорового освітлення сцен ночі та ін. Софіти – це горизонтальний ряд ламп, розміщених угорі, а іноді і з боків сцени. Прилад складається зі світильників розсіяного світла, змонтованих у секціях і підвішених до спеціальних металевих ферм. Софіти відомі в українському театрі з кінця ХІХ ст.
Співпереживання – моральний принцип, пов’язаний із загальнолюдськими уявленнями про правду та брехню, про справедливість.
Емоційний настрій глядачів під час перегляду вистави, концерту і т. д.
Спілкування – прояв нашого ставлення до об’єкта. Спілкування – це дія двостороння. Спілкування може бути: 1) словесне; 2) фізичне; 3) енергетичне
(«розмова очей»). Спілкування може бути з партнером, без нього, з самим собою, з предметом і т. д. Спілкування – це активна взаємодія партнерів, в якій бере участь як фізична, так і духовна природа актора.
Спектакль (лат. spectaculum – видовище) – театральна постановка в обмеженому сценою просторі. П’єса, поставлена режисером і зіграна акторами.
Вистава складається з одного або декількох актів, дій, частин, що перериваються антрактом.
Спостереження – один з способів формування сценічного образу. Даний спосіб заснований на копіюванні і відображенні реально існуючої дійсності, що викликає непідробний інтерес, з перспективою художнього осмислення образу.