Материал: Відсканована книга із оцінки нерухомості

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Джерело: European Valuation Standards. Seventh Edition. 2012. TEGoVA, 2012

Рис. 1.1. Структура Європейських стандартів оцінки 2012

Нерухоме

майно

Рухоме

майно

Вступ до Стандартів 1, 2 і 3

Стандарт 1 Ринкова вартість як база оцінки

Бізнес

Стандарт 2 Оцінка вартості, відмінної від ринкової

Фінансові

інтереси

Стандарт З Звіт про оцінку

Застосування

Застосування

Застосування

Застосування

оцінки для

оцінки для цілей

оцінки активів

фінансової

кредитування

публічного сектору

звітності

для фінансової

звітності

Правила 1

Оцінка

Оцінка

Оцінка

Оцінка

Оцінка

1

нерухомого

інтересів

машин і

нематеріальних

рухомого

майна

(прав)

обладнання

активів

майна

оренда

Оцінка

Оцінка при

Витратний

Аналіз

Оцінка

бізнесу

наявності

ПІДХІД ДЛЯ

дисконтованого

сільськогос-

небезпечних

фінансової

грошового потоку

подарського

і токсичних

звітності

майна

речовин

Рецензування

оцінок

Оцінка майна з торговим потенціалом

Масова оцінка

Оцінка об’ остів

для оподатку-

майна у видобувних

вання

галузях

Оцінка

нерухомих

об’єктів

історичної

спадщини

Додаю к

Глосарій

Джерело: International Valuation Standards. Eighth Edition. IVSC, 2007.

Рис. 1.2. Структура Міжнародних стандартів оцінки 2007

Крім того, до сьомого видання Європейських стандартів оцінки включені положення законодавства Європейського Союзу, що стосуються нерухомого майна, зокрема питання забезпечення сталого розвитку (здоров’я та безпеки людини, енергетики, агрокультури, охорони та збереження навколишнього середовища тощо), а також деякі технічні та інформаційні матеріали ЄГАО щодо професійної етики та поведінки, освітніх вимог до оцінювачів та порядку їх сертифікації, правил вимірювання відстані, площі та об’єму, розподілення вартості між землею та будівлями.

Загалом стацдарти оцінки слід розглядати як своєрідний процес відгуку на нагальні потреби ринку. Тому деякі питання, що були актуальними в попередні роки і набули загальновизнаного вирішення, виклюють із стандартів і їх місце займають нові проблемні задачі. Так, сьогодні, коли пріоритет ринкової вартості не викликає сумнівів, РМСО основним своїм завданням вважає зміцнення впевненості та довіри громадськості до оцінки.

З цією метою був переглянутий стиль і розкриття основних положень у Міжнародних стандартах оцінки. Передусім це стосується уявної складності, що була притаманна стандартам за рахунок численних повторень однакових понять і тем у різних частинах тексту. Покращенню доступності основного змісту стандартів сприяла також відмова від деталізації питань щодо використання та застосування конкретних методів оцінки. Натомість нові стандарти зосередили увагу на загальних принципах оцінки, що в міру потреби ілюстровані прикладами, для того, щоб забезпечити якомога ширшу можливість для їх застосовування.

Починаючи з 2010-х років, Міжнародні стацдарти оцінки набувають нової структури, що включає:

  • визначення МСО;

  • засади МСО, до яких увійшли всесвітньо визнані поняття і принципи оцінки, що забезпечують узгодженість і сприяють кращому розумінню всіх видів оцінки та які мають бути прийняті до уваги і використані під час надання послуг з оцінки.

  • загальні стандарти, що визначають загальні принципи визначення завдання на проведення оцінки, вимоги до її виконання та складання звіту про оцінку та які застосовують для всіх типів активів і цілей оцінки;

  • стандарти оцінки активів, що встановлюють вимоги і містять інструкції про те, як принципи загальних стандартів звичайно застосовуються для певного класу активів. Крім того, ці стандарти надають додаткову інформацію про характеристики кожного типу активів, що мають вплив на вартість, і визначають загальні способи оцінки цих активів;

  • застосування оцінки, що визначають відповідні процеси оцінювання та вимоги до розкриття інформації для основних цілей оцінки, а також рекомендації з дотримання норм інших міжнародних стандартів, які можуть бути застосовані до оцінки, наприклад, Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Слід зазначити, що Міжнародні стандарти оцінки, акумулюючи узгоджене розуміння оцінювачів різних країн основних завдань оцінки, створюють єдину систему вимірювання цінності економічних благ і є необхідною умовою для забезпечення інтеграції національних економік в світове господарство.

МСО 101

МСО 102

МСО 103

Обсяг робіт

Виконання

Складання звіту

Стандарти оцінки активів

МСО 200

МСО 210

МСО 220

Бізнес та інтереси в бізнесі

Нематеріальні активи

Машини та обладнання

МСО 230

МСО 233

МСО 250

Права в нерухомому

Інвестиційна нерухомість

Фінансові інструменти

майні

у стадії будівництва

МСО 300

МСО 310

Оцінка для фінансової звітності

Оцінка прав у нерухомому майні

для забезпечення позики

Джерело: International Valuation Standards 2011. IVSC, 2011

Рис. 1.3. Структура Міжнародних стандартів оцінки 2011

Принциповим для нашої країни є існування в її законодавстві положення, відповідно до якого розробка нормативно-правових актів з оцінки майна повинна здійснюватися на основі міжнародних стандартів оцінки, а інституційним регуляторам оціночної діяльності ставиться за мету «упровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм і правиш оцінки майна».

  1. Етичні норми професійної оціночної діяльності

Дотримання стандартів оцінки є невід’ємною складовою етичних норм професійної діяльності, так само як і кодекс поведінки є складовою стандартів оцінки.

Для розвитку оціночної діяльності принципове значення має те, що послуги з оцінки повинні здійснюватися чесними і компетентними професійними оцінювачами, вільними від упередженості або своєкорисливості, звіти яких будуть зрозумілими, не вводитимуть в оману і розкриватимуть усі істотні моменти для належного розуміння оцінки. Своєю поведінкою оцінювачі завжди мають сприяти підвищенню і збереженню громадської довіри до професії «оцінка».

Як правило, дотримання етичних норм професійної діяльності є основним критерієм членства в саморегулівних організаціях ощнювачів, що забезпечують громадський контроль з виконання стандартів кваліфікації, компетенції, досвіду, етики і розкриття даних при оцінці.

Ктичні норми професійної оціночної діяльності:

Д-Л S с>млінніс ї ї»

ОС ІС І о роп ІІІС І І.

,. ^ неупереджеііісі 1»

rsr ■ [> іісза. ісжніс і ь. шш^> конфідсніїійіііс І ь '^> комне ген і ніс і ь

Природно, що від оцінювача, передусім, вимагається сумлінність при виконанні своїх обов’язків, що виключає свідоме використання помилкових і неперевірених фактів, необгрунтованих думок і упереджених висновків. Це особливо важливо, внаслідок того, що всі оцінки певною мірою залежать від прийнятих припущень, які мають за істину. Такі припущення містять факти, умови або ситуації стосовно об’єкту оцінки або підходу до оцінки, які разом з тим не можуть бути перевірені або в такій перевірці немає необхідності Вони є заявами, які, будучи сформульованими оцінювачем, повинні бути прийняті на віру при інтерпретації результатів оцінки.

Усе це передбачаг безсторонність оцінювача в своїй професійній діяльності. Від нього вимагається повна об’єктивність при проведенні аналізу і трактуванні зібраних даних про об’єкт оцінки, про подібні йому об’єкти та про їх положення на ринку. Оцінювач не повинен покладатися на будь-яку інформацію, надану замовником або якою-небудь іншою особою, без належної перевірки її з незалежного джерела. Також він має виключити в своїй роботі будь-які гіпотетичні умови, що навряд чи будуть реалізовані в розумні масштаби часу. Тобто будь-які гіпотези мають бути розумною можливістю, яка буде обгрунтована як з точки зору перспектив її реалізації, так і з точки зору вартості, що визначається. При цьому важливо, щоб висновок про значення вартості будувався на посилках, що виключають можливість отримання наперед заданого результату.

Звідси витікає ще одна важлива етична норма діяльності оцінювача - його неупередженість і незалежність. Оцінювач не повинен мати особистої заінтересованості а ні в результаті оцінки, а ні в самому об’єкті оціїжи. Перше стосується гонорару оцінювача, розмір якого не може залежати від одержаного результату, або положення у звіті, за яким приховується інтерес клієнта. Друге

відноситься до можливого конфлікту інтересів, пов’язаного з тим, що в об’єкті оцінки присутній інтерес самого оцінювача або його родичів, друзів і компаньйонів, а також іншого клієнта стосовно цього об’єкту. Тому, приступаючи до виконання роботи, оцінювач має переконатися в тому, що його оцінка не приведе до такого конфлікту. Навіть якщо про таку ситуацію оцінювачу стане відомо згодом, він повинен розкрити зміст потенційного конфлікту інтересів.

Незалежність оцінки припускає, що в діяльність оцінювача не допускається втручання замовника або інших заінтересованих осіб, що він не буде обмежений у виборі методів оцінки і в доступі до необхідної інформації’ для формування думки про об’єкт оцінки і його реальної вартості.

І, нарешті, дуже важливо, щоб оцінювач протягом всієї роботи і після її завершення вів справи клієнта з належною обачністю і дотриманням конфіденційності. Він не повинен розкривати життєво важливі для клієнта дані, одержані від нього, а також не оголошувати результати оцінки, за винятком випадків передбачених договором на виконання роботи, умовами обов’язкового рецензування оцінки або законом.

Таким чином, етичні норми вимагають, щоб оцінювач був сумлінним, безстороннім, неупередженим, незалежним і дотримувався умов конфіденційності.

З професійною етикою пов’язано і таке поняття як компетентність оцінювача. Навряд чи можна вважати етичним той факт, що оцінювач приступає до роботи, не будучи упевненим, що він в змозі виконати її в встановлені терміни і з належною якістю.

Ще на стадії отримання завдання на виконання оціїжи віїї має переконатися, що його досвід і знання дозволять здійснити якісне дослідження. Інакше, обов’язок оцінювача відмовитися від даної роботи або, отримавши попередній дозвіл замовника, залучити до виконання окремих розділів оцінки фахівців, в професійній компетенції і етиці яких він не сумнівається. Природно, що всі моменти, пов’язані із наданою допомогою треба докладно відобразити в звіті.

На останок, слід зазначити, що етичні норми професійної діяльності не обмежуються лише взаємостосунками ощнювача з користувачами його послуг. Вони розповсюджується і на його взаємостосунки з колегами. Зокрема, слід уникати безпідставної критики робіт, що виконані іншими оцінювачами. Це відноситься і до рецензування оціїюк, і до виконання повторних ощнок по об’єкту, який раніше оцінювався іїлними. У всіх випадках оцінювач повинен представити неупереджену і обґрунтовану думку, дотримуючись поваги до колеги.

Резюме

Значущість нерухомого майна в економічному житті суспільства сприяла визнанню важливості професійних оцінок нерухомості. Компетентна і об’єктивна оціїжа стала необхідною в найрізноманітніших сферах людської діяльності.

У свою чергу в рамках оцінки формуються зв’язки між людьми, що дозволяють вирішувати задачі що стоять перед нею, на основі єдиних правил і підходів до оцінювання, які закріплюються в стандартах оцінки і нормах професійної діяльності.

Одночасно, враховуючи вплив оціночної діяльності на процес прийняття економічних і фінансових рішень власниками майна, до особи оцінювача висуваються вимоги сумлінності компетентності і безсторонності.

Питання для самостійної роботи

  1. З чим пов’язана необхідність будь-якої оцінки?

  2. Які відмінні риси нерухомого майна?

  3. З якою метою проводиться оцінка нерухомості?

  4. Що таке вартість нерухомого майна?

  5. Спробуйте сформулювати причини, що визначили необхідність виділення оцінки нерухомості в самостійний вцц діяльності.

  6. Дайте визначення оцінці нерухомості як виду діяльності.

  7. Перерахуйте типові випадки обов’язковості проведення оцінки нерухомості.

  8. Чим досягається незалежність оцінки?

  9. Які вимоги висуваються до професійного оцінювача?

  10. Хто є суб’єктами оціночної діяльності?

  11. Назвіть права і обов’язки оцінювача.

  12. Спробуйте дати визначення поняттю «професійна оціночна діяльність».

  13. У чому полягає суть державного і громадського регулювання оціночної діяльності?

  14. Назвіть основні задачі державного регулювання.

  15. Дайте визначення саморегулівним організаціям оцінювачів.

  16. Назвіть основні функції громадського регулювання оціночної діяльності.

  17. Яким чином здійснюється методичне забезпечення проведення оцінки?

  18. Що таке стандарти оцінки?

  19. Чим було викликано потребу в розробці Міжнародних та Європейських стандартів оцінки?

  20. Назвіть основні цілі розробки Міжнародних стандартів оцінки.

  21. У чому полягає професійна етика оцінювача?

  22. Яких етичних норм повинен дотримуватися оцінювач у своїй діяльності?

  23. Що розуміється під безсторонністю та неупередженістю оцінювача?

  24. Чому на Вашу думку компетентність оцінювача розглядається як етична норма?

Источник: https://studfile.net/preview/16666899/