Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

визначення концентрації електроліту, який базується на вимірюванні електрохімічного потенціалу індикаторного електрода, зануреного в досліджуванийрозчин.

ПОТІЌ , -оку́ (рос. поток; англ. flux, flow, stream(flow), streaming, current, effluent,flood;(струмінь) blast).

п.випромін́ ювання(рос. потокизлучения; англ. radiantflux) – відношення енергії, що переноситься електромагнітним випромінюванням через яку-небудь поверхню, до часу перенесення, який значно перевищує період електромагнітних коливань.

п.магніт́ ний(рос. потокмагнитный;

англ. magnetic flux, magniflux, magnetic flow) – потік Ф векторамагнітноїіндукції

В через яку-небудь поверхню S: ФВ =

S

BndS. Тут dS – елементплощі,n – одиничний вектор нормалі до S. У СІ п. м. вимірюється у Веберах (Вб), у гауссовій системі одиниць – у Максвеллах (Мкс). Оскільки вектор В є суто вихровим (dіv B = 0), п. м. через довільну замкнуту поверхню S дорівнює нулю. Ця властивість, встановлена Гауссом, може порушуватися тільки за наявності всерединіS магнітних монополів, поки що гіпотетичних.

п.метео́рний(рос. потокметеорный;

англ. meteor flux) – сукупність (рій) метеорних частинок, що виникли в результаті розпаду ядра комети і рухаються приблизно вздовж її орбіти. Метеорним потоком називають також сукупність метеорів у земній атмосфері, які породжуються частинками того самого рою.

п. промени́стий(рос. поток лучистый; англ. radiant flux) – те саме, що

потіќвипромін́ ювання.

п. світлови́й(рос. поток световой; англ. lightflux, luminousflux) – потужність променистої енергії, яку оцінюють

452

за світловим відчуттям, яке вона викликає. Вимірюється влюменах.

п. теплови́й(рос. поток тепловой;

англ. heat flow, thermal flow) – вектор, напрямок якого протилежний градієнту температури, а абсолютна величина дорівнює кількості тепла, що проходить через ізотермічну поверхню за одиницю часу. Вимірюється у Ваттах або в ккал/год.

ПОТОКОЗЧЕПЛЕННЯ́ (в електротехніці) (рос.

потокосцепление (в электротехнике); англ. flux linkage, magnetic linkage, linkage [ і n

e lectrіcal engіneerіng]), Ψ – повний магнітний потік, зчеплений із розглядуваним контуром. Для одновиткового контуру потокозчеплення завжди збігається з магнітним потоком

BdS , де В – вектор магнітної

індукції, а S – поверхня, що обмежується контуром. Для багатовиткового контура

k 1

число витків, зякими зчеплений потік Фk, сума беретьсяза всіма n витками.

ПОТУЖНІСТЬ́ , -ості (рос.

мощность; англ. power, duty, capability, capacity, watts) – фізична величина, яка вимірюється відношенням роботи до проміжку часу протягом якого вона виконана. П. у системі СІ вимірюється у

Вт.п.акти́вна(рос. мощностьактивная; англ. active power, real power, true power,actualpower) – середнє значення миттєвої потужності P за період змінного струму. Фізично п. а. є середньою швидкістю перетворення електромагнітної енергії

в іншу форму (тепло, світло, механічна енергія і т.д.). Визначається інтегралом

значень періодичного струму в колі І та напруги на затискачах U. Виміряється у

В×А. Повна потужність у комплексній

формі: S& UI&&* U&* I&, де U& – компле-

ксне діюче значення напруги, а I&* – комплексна величина, спряжена до комплексного дійового значення струму.

S& P iQ , деP – активна потужність, Q

– реактивнапотужність.

453

п.позір́ на(рос. мощностькажущаяся; англ. apparentwatts) – те саме, що поту́жністьпо́вна.

п.реакти́вна(рос. мощность реактивная; англ. reactivepower,wattless power, imaginary power, jet power) – амплітудаQ (зі знаком "+" або "–") миттєвої потужності Px, зумовленої коливаннями енергії між джерелом і приймачем у колі синусоїдного струму (частоти f). Енергія може запасатися в магнітному полі індуктивної котушки L: WL = ЅLі2, або в електричному полі конденсатора ємністю C: WC = ЅCU2. У послідовному коливному контурі R, L, C:

Px iUL iUC dtd WL WC , тобто дорі-

внює швидкості зміни енергії електричного та магнітного полів (UL і UC – падіння напруги на індуктивності та ємності).

п. статисти́чногокрите́рію(рос. мощность статистического критерия;

англ. strength of test) – імовірність відкинути основну гіпотезу, коли в дійсності правильною є конкурентна гіпотеза(альтернатива).

п. телефо́нна (рос. мощность телефонная; англ. telephone power) –

середня потужність електричних високочастотних коливань, промодульованих за амплітудою звуковими коливаннями, за період модулювальних коливань. Див. також

модуляція́ амплітудна́ .

ПОХИБЌ А (рос. погрешность; англ. accuracy, error, inaccuracy, measureof inaccuracy, uncertainty, mistake, lapse, precision,imprecision).

п. вимір́ ювання(рос. погрешность измерения; англ. measurementaccuracy, metering accuracy, measurement error, measuringerror, error in measurement, error on a measurement, error of measurement, uncertainty in measurement) – характеристика результату вимірювання, яка являє собою відхил результату вимірювання від

істинного значення вимірюваної фізичної величини (істинним вважається найімовірніше значення, яке визначається спеціальними методами, див. також

обро́бкарезульта́тіввимір́ ювань).

п. імовір́ на(п. ймовір́ на) (рос. погрешностьвероятная; англ. probable error) – одна з мір похибки при оцінці результату. Величина ймовірної похибки означає, що отриманий результат відрізняється від середнього, ймовірно не більше, ніж на цю величину. Зазвичай як імовірну беруть 50% похибку, тобто в 50% випадків фактична похибка буде менша за ймовірну. Якщо похибки відповідають нормальному розподілу, то

ймовірна похибка m пов'язана з дисперсією s2 співвідношенням m = 0,674

s.

ПОХІДНА́, -ої́ (рос. производная;

англ. derivative).

п. коваріа́нтна(рос. производная ковариантная; англ. covariant derivative) – узагальнення градієнта у випадку криволінійних координат і неевклідової геометрії. Зокрема, для загальних замін координатхі =хі(у1, …,уп)

з ¶2хі/¶укуl тотожно не рівним нулю, к. п. коваріантних і контраваріантних компонент вектора Т мають відповідно

вигляд ÑіТк = ¶ Тк/¶ хі − ТpГkіp і ÑіТк = ¶

Тк/¶ хі − ТpГpіk; тут Гpіk – символи Крістоффеля.

ПОЧОРНІННЯ́ (рос. почернение;

англ. blackening, darkening; black discoloration).

п. фотографіч́ не(рос. почернение фотографическое; англ. photographic blackening) – металічне срібло або інша спектрально неселективна світлопоглинальна речовина, що утворюється у фотографічному шарі в результаті дії світла і наступного фотографічного проявлення.

454

ПОШИРЕНІСТЬ́ , -ості (рос.

распространённость; англ. abundance) – див. розповсюдженість́ .

радіозв'язок у діапазоні радіохвиль 3 – 30

МГц, який відзначається відсутністю стабільності та низькою якістю, що зумовлено специфікою середовища розповсюдження – складною неоднорідною структурою полярної йоносфери, яку формують процеси взаємодії йоносфери, магнітосфери Землі та збурень плазми в міжпланетному просторі (див. також ві́- терсо́нячний).

п. радіохви́льзавиднокіл́ ьне(рос.

распространение радиоволн загоризонтное; англ. over-the-horizon (radio

wave) propagation, over-the-horizon

(radio wave) transmission) – те саме, що

поши́реннярадіохви́льзаобрійне́ .

п. радіохви́льзагоризо́нтне(рос.

распространение радиоволн загоризонтное; англ. over-the-horizon (radio

wave) propagation, over-the-horizon

(radio wave) transmission) – те саме, що

поши́реннярадіохви́льзаобрійне́ .

п. радіохви́льзанебокра́йне(рос.

распространение радиоволн загоризонтное; англ. over-the-horizon (radio

wave) propagation, over-the-horizon

(radio wave) transmission) – те саме, що

поши́реннярадіохви́льзаобрійне́ .

п. радіохви́льзао́брійне[поши́рення

радіохви́льзавиднокі́льне, поши́рення радіохви́льзанебокра́йне, поши́рення радіохви́ль загоризо́нтне] (рос.

распространениерадиоволнзагоризонтное; англ. over-the-horizon (radio wave)

propagation, over-the-horizon (radio wave) transmission) – поширення радіохвиль на відстані, що перевищують відстань прямої видимості. П. р. з. може здійснюватися внаслідок дифракції радіохвиль навколо земної поверхні, через рефракцію радіохвиль у неоднорідній атмосфері Землі та їхнього перевипромінювання дрібномасштабними неоднорідностями атмосфери, а також завдякиретрансляції.

п. радіохви́ль хвилевід́ не(рос.

распространение радиоволн волноводное; англ. waveguide radio (wave) propagation, waveguide radiopropagation, duct radio (wave)

455

propagation, duct radiopropagation, guidedradio (wave) propagation,guided radiopropagation, radio (wave) waveguiding, radio (wave) ducting) – поширення радіохвиль у хвилеводі, який утворюється поверхнею Землі та (або) неоднорідністю її атмосфери. Довгі та середні хвилі поширюються в сферичному хвилеводі, утвореному поверхнею Землі та нижньою межею йоносфери; короткі хвилі поширюютьсяв приземних і піднятих над Землею хвилеводах, виникнення яких зумовлене сферичністю Землі та немонотонною залежністю показника заламу від висоти.

Див. також хвилевід́ атмосфе́рний, хвилевід́іоносфе́рний.

ПОШИ́РШАННЯ (рос. уширение;

англ. broadening,widening,spread(ing)).

п.спектра́льнихлін́ ійдо́пплерівське (рос. уширение спектральных линий допплеровское; англ. Doppler line broadening, Doppler line widening) – збільшення ширини спектральних ліній унаслідок ефекту Допплера при русі атомів, що випромінюють.

ПОЯС́ , -у радіаційний (рос. пояс радиационный; англ. belt).

п.радіацій́ ний(рос. поясрадиационный; англ. radiation belt) – область навколоземного (навколопланетного) простору з інтенсивними потоками енергійних зарядженихчастинок.

п.ванА́лленарадіацій́ ний(рос. пояс ван Аллена радиационный; англ. radiationbelt) – те саме, що по́яс Землі́ радіацій́ ний.

п. Землі́радіацій́ ний[пояс ван А́лленарадіацій́ ний] (рос. пояс Земли

радиационный, пояс ван Аллена радиационный; англ. radiation belt) – область навколоземного космічного простору, яка заповнена зарядженими частинками, захопленими магнітним полем Землі.

ПРАВИЛО́ (рос. правило; англ. rule, law,principle).

п.Ампе́ра[пра́вилосве́рдлика,пра́- вило пра́вого гвинта́] (рос. правило

Ампера, правило буравчика, правило правого винта; англ. Ampere's rule, corkscrew rule, right-hand screw rule, screwdriver rule) – правило, сформульованеА. Ампером (A. Ampere), яке визначає залежність між напрямком електричного струму та напрямком магнітного поля, яке створюється цим струмом. Якщо угвинчувати свердлик (правий гвинт) так, щоб він рухався поступально вздовж напрямку струму, то напрямок обертання вказуватиме напрямок індукції магнітного поля. Початкове формулювання п. А.: спостерігач, який пливе вздовж провідника в напрямку електричного струму в ньому таким чином, що він повернений лицем до магнітної стрілки, яка розташовананад провідником, бачить північний полюс цієї стрілки відхиленим уліво.

п.дзерка́льноїсиме́трії[пра́вилоЛьо́- вшина] люмінесценції (рос. правилозеркальнойсимметрии[правилоЛёвшина] люминесценции; англ. mirror symmetry rule) – правило взаємного розташування ліній поглинання та люмінесценції.Див. також співвідно́шенняСтепа́нова універса́льне.

п.Ле́нца[зако́н Ле́нца] (рос. правило Ленца, закон Ленца; англ. Lenz's rule, Lenz's law) – встановлений Е.Х. Ленцом у 1834 на уточнення закону електромагнітної індукції, встановленого Фарадеєм у 1831. П. Л. визначає напрямок індукційного струму в замкнутому контурі при його русі в зовнішньому магнітному полі, а також при деформації контуру та (або) зміні магнітного поля в часі (останні узагальнення не належать Ленцу і введені пізніше). Напрямок індукційного струму завжди такий, що сили, яких він зазнає з боку магнітного поля, протидіють рухові та деформації контура, а створюваний цим струмом магнітний потік намагається компенсувати зміни зовнішнього магнітного потоку.

456

п.Льо́вшина люмінесценції (рос. правило Лёвшина люминесценции; англ. mirror symmetry rule) – те саме, що пра́вилодзерка́льної симе́трії.

п.Маттіс́ сена(рос. правилоМаттиссена; англ. Matthiessenrule) – емпіричне правило, яке полягає в тому, що загальний опір кристалічного металевого зразкаρ(Т) є сумою опору ρф(Т), зумовленого розсіянням електронів провідності на теплових коливаннях решітки (фононах), і опору ρ0, пов'язаного з присутністю в металі домішкових атомів та інших дефектів кристалічної решітки: ρ(Т) = ρф(Т) + ρ0 (Л. Маттіссен [L. Matthіessen], 1864). П. М. справедливе, якщо процеси граткового та домішкового розсіянь незалежні та ізотропні.

п.пра́вогогвинта́(рос. правило правого винта; англ. right-hand screw rule,screwdriverrule) – те саме, що пра́- вилоАмпе́ра.

п.све́рдлика(рос. правилобуравчика; англ. corkscrewrule) – те саме, що пра́вилоАмпе́ра.

п.Сто́кса(рос. правилоСтокса; англ.

Stokes rule) – правило, згідно з яким максимум спектру люмінесценції зсунутий вбік довгих хвиль відносно максимуму спектру поглинання. П. С. означає, що при люмінесценції випромінюються переважно кванти меншої енергії, ніж кванти збуджувального світла. П. С. не має абсолютного характеру, оскільки часто існують антистоксові лінії люмінесценції,довжини хвиль яких коротші від довжин хвиль збуджувальногосвітла.

п.сум для і нтенсивностей

спектральних л ін ій (рос. правило сумм для і нтенсивностей

спектральних л ін ій; англ. summationrule f o r spectrum l і ne і ntensіtіes) – полягає втому, що сума інтенсивностейусіх компонентів мультиплету, які починаються з одного підрівня з квантовим числом J, пропорційна 2J+1, а сума інтенсивностей усіх компонентів,