Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

ПОСТУЛАТ́ , -у (рос. постулат; англ.

postulate).

п. Чапли́гіна–Жуко́вського (рос. постулат Чаплыгина–Жуковского;

англ. Chaplygin–Zhukovskij postulate) – положення, згідно з яким при безвідривному обтіканні профілю крила потоком ідеальної рідини чи газу точкою плавного сходження струменів з його контуру є хвостова точка профілю. При цьому вважається, що хвостова точка є точкою загострення. Постулатє умовою того, щоб при обтіканні профілю з однією гострою крайкою швидкість в усіх точках була скінченною.

п-ти Бо́ра(рос. постулаты Бора;

англ. Bohr postulates) – основні положення про існування стаціонарних

448

станів і про квантові переходи з випромінюванням, введені Н. Бором [N. Bohr] у 1913 у його квантовій теоріїатома.

Див. також фіз́ ика́томна.

ПОСУДИНА́ (рос. сосуд; англ. vessel, flask,bottle,cell,bulb,bucket,case).

п. Дьюа́ра[дьюар́] (рос. сосуд Дьюара, дьюар; англ. Dewar (vessel), Dewarflask,Dewarbottle) – посудина із подвійними стінками, простір між якими відгнічений до високого вакууму, завдяки чому різко зменшується теплообмін конвекцією між навколишнім середовищемі вмістом посудини.

ПОТЕНЦІАЛ́ , -у [фу́нкція потенціа́льна] (рос. потенциал, функция потенциальная; англ. potential [function]; (ел.) potential, voltage) – характеристикавекторних полів, до яких належать багато силових полів (електромагнітне, гравітаційне), а також поле швидкостей у рідині та ін. Якщо потенціал векторного поля X(r) є

скалярнафункція j(r), X = Ñj, то поле X називають потенціальним (іноді потенціалом називають функцію U = –

j). дзе́тапотенціа- ́л (рос. дзета-потен- циал; англ. zetapotential) – див. потенці- а́лелектрокінети́чний.

п. ве́кторний(рос. потенциал векторный; англ. vectorpotential) – потенціал, який визначає вихрову частину векторного поля. В електродинаміці поле магнітноїіндукції В є суто вихровим (dіv B = 0); для цього поля вводять векторний потенціал А (часто називають також вектор-потенціалом): B = rot A. Зв'язок потенціалів і полів не є взаємнооднозначним, тому векторний потенціал слід розглядати як допоміжну величину, що полегшує розрахунок електромагнітних полів.

п. Ву́дса–Са́ксона(рос. потенциал Вудса–Саксона; англ. Woods–Saxonpo- tential) – використовуваний у ядерних моделях потенціалвигляду

йони, що беруть участь в електронному процесі, мають активність, яка дорівнює одиниці. П. е. с. визначається відносно нормальноговодневогоелектрода.

п. електрокінети́чний[дзе́та-потен- ціа́л] (рос. потенциалэлектрокинетический, дзетапотенциал; англ. electrokinetic potential, zetapotential) – частина різниці потенціалів, що виникає на межі розділу фаз і зумовлена наявністю подвійного електричного шару.

п. електрохіміч́ ний(рос. потенциал электрохимический; англ. diffusion potential) – хімічний потенціал для термодинамічної системи, що складається із заряджених частинок (електронів, атомів).

п. запа́лювання(рос. потенциалзажигания; англ. ignition potential) –

найменша різниця потенціалів між електродамив газі, необхідна для виникнення самостійного розряду, тобто розряду, підтримання якого не вимагає наявності зовнішніх іонізаторів. При цій різниці потенціалів швидкість іонізації газу вміжелектродному проміжку за рахунок різноманітних механізмів електричного пробою починає перевищувати швидкість дейонізації.

п. збу́дження(рос. потенциалвозбуждения; англ. excitationpotential,critical potential) – різниця потенціалів, яку повинен пройти електрон у прискорювальному електричному полі, щоб набути запас кінетичної енергії, достатній для збудження атома (або молекули) газу, тобто для переходу валентного електрона атома (або молекули) на вищий енергетичний рівень.

п. ізобарно́ -ізотермічний́ (рос. по-

тенциал изобарно-изотермический;

англ. Gibbs energy, Gibbs thermodynamicpotential, freeenthalpy)

– те саме, що ене́ргіяГіб́ бса.

п. ізохорно́ -ізотермічний́ (рос. по-

тенциал

англ. free energy, Helmholtz (free)

energy) – див. енергія́ вільна́ .

п. іонізацій́ ний(п. йонізацій́ ний) (рос. потенциал ионизационный; англ.

ionic potential, ionization potential, firing potential) – енергія йонізації, поділена на величину заряду електронае. П. і. дорівнює прискорювальній різниці потенціалів V, яку потрібно прикласти, щоб надати електронові енергію eV, достатню для йонізації атома (або молекули) при їхньому зіткненні. Найчастішепід значенням п. й. розуміють п. і. нейтрального атома в основному стані. Див. також ене́ргія іоніза́ції.

п. кінети́чний(рос. потенциал кинетический; англ. kinetic potential) – те саме, що фу́нкціяЛагра́нжа.

п. нульово́гозаря́ду[то́чкамета́лу нульова́] (рос. потенциал нулевого заряда, точка металла нулевая; англ. zerochargepotential,metalzeropoint) – по-тенціал електрода, зануреного в електроліт, при якому заряд його дорівнює нулеві, тобто на електроді відсутній іонний подвійний електричний шар.

п. Нью́тонів(рос. потенциал Ньютонов; англ. Newton potential) – див. потенціа́л.

п.о́кисно-відно́вний(рос. потенциал окислительно-восстановительный; англ. redoxpotential,oxidation-reduction potential) – потенціал, що встановлюється при зануренні інертного електродав окисно-відновне середовище (що має як окиснювальні, так і відновлювальні компоненти реакції). Цей потенціал є мірою окиснювальної (або відновлювальної) спро-можності середовища.

п. осідання́ (рос. потенциал оседания; англ. sedimentation potential) – те

саме, що ефект́ Дорна́ .

п. падіння́ (рос. потенциалпадения; англ. sedimentation potential) – те саме,

що ефект́ Дорна́ .

п. седиментаційний́ (рос. потенциал седиментационный; англ. sedimentation

potential) – те саме, що ефект́ Дорна́ .

п. Гіб́ бсатермодинаміч́ ний(рос. потенциал термодинамический Гиббса; англ. Gibbs thermodynamicpotential) – те саме, що ене́ргіяГіб́ бса.

450

п.хіміч́ ний(рос. потенциалхимический; англ. chemicalpotential) – функція стану системи, яка визначається як енергія, на яку зростає будь-який із термодинамічних потенціалів при додаванні до системи однієї частинки певного сорту. Решта змінних вважається фіксованими. П. х. використовується для опису термодинамічних систем зі змінним числом частинок, коли в результаті хімічних реакцій, фазових перетворень, наявності зовнішнього поля відбувається зміна числа частинок або їх перерозподіл.

Див. також рівнова́га термодинаміч́ на,

перетво́рен- я фа́зові,стати́стика Бо́- льцмана,стати́стикаБозе́–Ейнште́йна, стати́стикаФе́рмі-Діра́ка.

п.шви́дкості (рос. потенциал скорости; англ. velocity potential) – скалярна функція координат і часу, що характеризує векторне поле швидкостей безвихорового потоку рідини або газу.

п.Юка́ви(рос. потенциалЮкавы;

англ. Yukawa potential) – потенціал, який описує поле, створюванестатичним нуклоном, що здатен випромінювати нейтральні скалярні мезони з масою

ν – величина, оберненарадіусу дії п.Ю.

п-ли випереджа́льні в

електродинаміці (рос. потенциалы опережающие в электродинамике; англ. advancedpotentials і n e lectro- d ynamіcs) – потенціали, зміни яких у точці спостереження випереджаютьза часом зміни джерел. Якщо останні вважати причиною, а перші – наслідком, то п. в. не задовольняють класичний принцип причинності. Однак п. в. часто є розв'язком, формально рівноправним із запізненимипотенціалами. Вперше в. п. введені для полів, що збуджуються зарядамиі струмами у вакуумі. Існують ситуації, у яких п. в. фігурують у фізично здійсненних рішеннях (зворотні хвилі).

п-ли зага́йнів електродинамі- ц і (рос. потенциалызапаздывающиев

электродинамике; англ. lagging

potentials [delayed potentials, retarding potentials] і n e lectrodynamіcs) – те саме, що потенціа́лизапіз́ нені.

п-лизапіз́ нені[потенціа́лизага́йні] в електродинаміці (рос. потенциалы запаздывающие в электродинамике; англ. lagging potentials

[delayedpotentials, retardingpotentials] і n e lectrodynamіcs) – потенціали електромагнітного поля, що задовольняють принцип причинності. Вони характеризують це поле поряд із напруженостями електричного та магнітного полів(Е і Н). Зміна значень потенціалів або полів у точці спостереження r запізнюється відносно зміни джерелполя, розташованих у

точці r', на час Dt = êr – r'ê/C, необхідний для розповсюдження збурення з точки r до r', С – швидкість поширеннязбурень.

п-ли парціа́льні(рос. потенциалы парциальные; англ. partial potentials) –

термодинамічні потенціали, які розглядаються як парціальні мольні величи-

ни.п-ли електромагніт́ ногопо́ля(рос. потенциалы электромагнитного поля; англ. electromagnetic field potentials) – допоміжні функції, через які виражаються вектори, що характеризують електромагнітне поле. Найчастіше використовуються векторний потенціал А

та скалярний потенціалj.

п-лиЛьєна́ра–Віх́ ерта(рос. потенциалы Льенара–Вихерта; англ. Lienard– Wichert potentials) – скалярний і векторний запізнені потенціали, які визначають електромагнітне поле, створюване зарядами, що довільно рухаються. Знайдені А. Льєнаром (1898) і Е. Віхертом (1900).

П. Л.-В. в точці r у момент спостереження t визначаються такими формулами:

j = e/[R – vR/c], A = (ev/c)/[R – vR/c], де

е – величина заряду,R = r – r' – вектор, проведений у точку спостереження r із точки місцеперебування заряду r' у

деякий момент часу t' = t – R(t')/c, v – швидкість заряду вмомент часу t'.

451

параметрів, що дозволяють знайти всі термодинамічні характеристики системи як функції цих параметрів. Усі термодинамічні потенціали пов'язані між собою: за кожним із них за допомогою диференціювання за його параметрами можназнайти всііншіпотенціали.

ПОТЕНЦІАЛОМЕТР́ , -а (рос. потенциалометр; англ. potentialometer).

п. магніт́ ний(рос. потенциалометр магнитный; англ. magnetic potentialometer) – котушка для вимірювання різниці магнітних потенціалів чи середньої напру-женості магнітного поля між двома точками магнітного кола, а також повної магніторушійної сили в замкнутому контурі.

ПОТЕНЦІАЛОСКОП́ , -а (рос.

потенциалоскоп; англ. beam-storage tube,storage(cathode-ray) tube,cathoderay memory tube, cathode-ray storage tube, memory (cathode-ray) tube, recording (cathode-ray) tube, Williams tube) – те саме, що трубка́

запам'ято́вувальна (електроннопромене́ва).

ПОТЕНЦІОМЕТР,́ -а (рос.

потенциометр; англ. potentiometer, pot (resistor), high-precisionvariableresistor)

– прилад порівняння, призначений для вимірювання компенсаційним методом ерс, напруг (рідше струмів) або величин, функціонально з ними пов'язаних. У цих приладах у процесі вимірювання відбувається порівняння вимірюваної величини або її частини з електричною мірою, наприклад з ерс нормального елемента.

ПОТЕНЦІОМЕТРІЯ́ ́ (рос.

потенциометрия; англ. potentiometry, potentio-metric measurements) – метод