Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

які закінчуються на підрівні J', пропорційна 2J'+1. С. п. використовується для визначення інтенсивностей компонентів тонкої структури. Див. також си́лаосциля́тора,спектроскопія́а́- томна.

п. Труто́на(рос. правило Трутона;

англ. Troutonrule) – емпіричне правило молекулярної фізики, згідно з яким мольна теплота випаровування рідин при температурах їх кипіння під атмосферним тиском прямо пропорційна температурі кипіння, вираженій в градусах абсолютної шкали, причому коефіцієнтом пропорційності є мольна ентропія пароутворення, яка для більшості рідин дорівнює 20 – 22 кал/

(моль×град).

п.фаз (Гіб́ бса)(рос. правило фаз (Гиббса),правилофаз; англ. Gibbsphase law, phaselaw) – закон термодинаміки багатофазних багатокомпонентних систем, відповідно до якого число фаз r, що співіснують у рівновазі, не може переважати числа незалежних компонентів n більше, ніж на два: r ≤ n + 2 (Дж.В.Гіббс [J.W. Gіbbs], 1875). В основі правила лежить припущення, що кожній фазі відповідає свій термодинамічний потенціал (наприклад, енергія Гіббса) як функція незалежних термодинамічних параметрів.

П.ф. (Г.) задає число термодинамічних ступенів вільності системи (варіант- н і сть) і є наслідком умов термодинамічної рівноваги багатокомпонентних багатофазних систем, тому що число незалежних термодинамічних змінних у рівновазі не повинно перевищувати кількості рівнянь для них. П. ф. (Г.) дозволяє розраховувати можливе число фаз і ступенів вільності в рівноважних системах при будь-якій кількості компонентів. Це правило є основою фізи- ко-хімічного аналізу складних систем.

п.Ху́нда(рос. правилоХунда; англ.

Hundrule) – емпіричний спосіб визначення взаємного розташування атомних рівнів, які відповідають заданій електронній конфігурації, але мають різні значен-

457

ня повного орбітального моменту і повного спіна. Згідно із п. Х., найменшу енергію має стан із найбільшим можливим при даній електронній конфігурації значенням спіну і найбільшим можливим значенняорбітального моменту.

п-ла відбо́ру(рос. правила отбора;

англ. selectionrules) – встановлюють дозволені квантові переходи між рівнями енергії квантової системи (атома, молекули, кристала, атомного ядра, елементарної частинки) при дії на неї зовнішнього збурення. Якщо стани системи характеризуються за допомогою квантових чисел, то п. в. визначають їхні можливі зміни при квантових переходах певного типу. Квантовий перехід називають забороненим, якщо порушується хоча б одне п. в.Роз-різняють точніта наближені п. в. Точні п. в. зумовлені симетрією системи і точних законів збереження та накладаютьабсолютні заборони на квантові переходи. Наближені п. в. характеризують переходи між рівнями енергії, що описуються наближеними законамизбереження.

п-ла ква́рковоїлічби́(рос. правила кваркового счёта; англ. quark count rules) – визначаютьшвидкість степеневого спадання перерізів ексклюзивних жорстких процесів взаємодії частинок за участю адронів з ростом енергії і передачі імпульсу залежно від числа кварків і антикварків, які складаютьці адрони. Для випадку двочастинкових реакцій формули п. к. л. визначають енергетичну залеж-

ність диференціальних перерізів розсіяння на великі кути при високих енергіях s1/2 в системі центра інерції частинок, що зутикаються, і фіксованому куті розсіян-

ня J, а також формфакторів адронів Fa(t) при великих передачах4-імпульсу p,%p :

ddt a b c d ~ 1s na nb nc nd 2 f ,

Fa t ~ 1t na 1 ,

де nі – числа елементарних складових (кварків, антикварків) адронів, які беруть

участь у реакції (і = a, b, c, d), f(ϑ) –

деякафункціяϑ. Наприклад,переріз пружного протон-протонного розсіяння на фіксований кут спадаєякs-10.

п-ла Кір́ хгофа[зако́ниКірхгофа́ ] (рос. правилаКирхгофа, законыКирх-

гофа; англ. Kirchhoff's laws) – регламентують розподіл сталого струму в розгалужених електричних колах. Перше п. К.: алгебраїчна сума сил струмів, які сходяться в точці розгалуження (вузлі)кола, дорівнює нулю; при цьому знаки струмів, що течуть до вузлаі від нього, вважаютьсяпротилежними.Друге п. К.: у будь-якому замкнутому контурі, виділеному в колі квазілінійних провідників, алгебраїчна сума сторонніх ерс Еп дорівнює алгебричній сумі спадів напруги на послідовних ділянках цього

– опір n-ої ділянки, N – число ділянок; при цьому знак струму додатний при збігові його напрямку з умовно обраним напрямком обходу контура, а знак Еn додатний, якщо ерс підвищує різницю потенціалів (напругу) у цьому напрямку.

п-ла сум (рос. правила сумм; англ. summation rules) – теоретичні співвідношення, які фіксують значення деякої суми (інтеграла) матричних елементів, що характеризують переходи між станамирозглядуваної системи.

ПРАЗЕОДИМ́ , -у (рос. празеодим; англ. praseodymium), Pr – хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи елементів, атомний номер 59, атомна маса 140,9077, належитьдо лантаноїдів.

ПРЕДИСОЦІАЦІЯ́ (рос.

предиссоциация; англ. predissociation). п. моле́кули(рос. предиссоциация

молекулы; англ. moleculepropagation) – безвипромінювальний перехід збудженої молекули зі стійкого електронного стану

458

в нестійкий з тією ж енергією, який супроводжуєтьсядисоціацією молекули.

еквівалентні, між матрицями операторів цих представленьіснує простий зв'язок.

п. Ге́йзенбергаквантової меха- н і ки (рос. представлениеГейзенберга

квантовой механики; англ.

Heisenbergrepresentationo f quantum mechanіcs) – те саме, що предста́вленняГа́йзенберга.

п. гру́пи(рос. представлениегруппы; англ. group presentation, representation of group) – зображення елементів групи матрицями або перетвореннями лінійного простору, при якому зберігається первісна групова структура.

п. да́нихграфіч́ не(рос. представ-ле- ние данных графическое; англ. graphic(al) data (re)presentation, pictorial data (re)presentation, picture data (re)presentation, iconic data (re)presentation, graphical data form, graphicdataexpression) – спосіб наочного представлення даних у вигляді якогонебудь геометричного образу, що кількісно відповідає числовим даним, і зображення його на кресленні, малюнку. П. д. г. дозволяє іс-тотно підвищити ефективність аналізуданих, цінне тим, що залучає до процесу аналізу інтуїцію, здійснюючи перетворення понять в образи й образів у поняття. Поширеним способом представлення однопараметричних функціональних залежностейє побудоваграфіків у вигляді ряду точок з імовірнісними похибками, діаграм, кривих (у декартових чи полярних координатах); двопараметричних залежностей – фронтальні чи профільні проєкції, лінії однакового рівня, поверхні, призмограми. Багатопараметричні залежності представляють об'єктами багатовимірного простору і досліджують їхні проєкції на двовимірний читривимірний простір.

п. ім́ пульсне [р–предста́влення] квантової механіки (рос. представление импульсное [р–представле- ние] квантовой механики; англ.

impulse representation [р–representation]

459

o f quantum mechanіcs) – опис квантовомеханічних систем, заснований

на розкладанні векторів станів |Ψ(t)> за базисними векторами |р1,р2,…>, що відповідають певним значенням імпульсів р1, р2,... кожної з частинок. Якщо число частинок n є фіксованим, то

струнних моделей адронів (див. також

дуа́льність).

п. спектра́льне(рос. представление спектральное; англ. spectral

representation, spectral expansion) –

математичний спосіб типу інтегрального представлення інтеграла Коші, який дозволяє задавати матричні елементи матриць, що описують квантові властивості поля

п. спектра́льнеодвій́ не(рос. представлениедвойноеспектральное; англ.

double spectral representation) – те саме, що предста́вленняМандельстама́ .

п. Шре́дінгера(рос. представление Шрёдингера; англ. Schroedinger representation) – одне з можливих рівноправних представлень операторів і хвильових функцій у квантовій механіці. У п. Ш. системаописується залежноювід часу хвильовою функцією, яка задовольняє рівняння Шредінгера, а динамічним змінним відповідають оператори, що явно від часу не залежать.

ПРЕЦЕСІЯ́ (рос. прецессия; англ. precession,wobble) – рух твердого тіла, що має нерухому точку О, який

визначаєтьсязміною кута прецесіїψ (див. також кути́ Ейлера́ ) і являє собою обертання навколо нерухомої осі Оz1 із кутовою швидкістю прецесії ω = ∂ψ/∂t. Разом із п. тіло здійснює власне

обертання з кутовою швидкістю Ω навколо незмінно пов'язаної з тілом осі Оz (вісь власного обертання), а також нутаційний рух, при якому відбувається

зміна кута нутаціїθ = z1Oz.

п. Лармо́ра (рос. прецессия Лармора; англ. Larmor precession) –

прецесія системи заряджених частинок (як цілого), що складається з частинок з однаковим відношенням qі/mі = q/m, які здійснюють нерелятивістський фінітний рух у слабкому магнітному полі Н (qі і mі

– заряд і маса і-ої частинки). Прецесія відбуваєтьсянавколо напрямку магнітного поля з кутовою швидкістю ωL = q/(2mc),

460

яка називається частотою Лармора (іноді частотою Лармора називають удвічі більшу величину – гіромагнітну частоту).

ПРИВАБЛИВІСТЬ́ , -ості у теорі ї елементарних частинок (рос.

прелесть в теории элементарных частиц; англ.

beauty), b – те саме, що краса́.

ПРИЗМА́ (рос. призма; англ. prism, prismaticsolid).

п. Аміч́ і(рос. призма Амичи; англ.

Amici prism) – спектральнапризма "прямого бачення", яка склеєназтрьох призм – двох зовнішніх із крону та однієї внут-рі- шньої з флінту. П. А. має невелику дисперсію та застосовується в кишенькових спектроскопах та в деяких простих спектральних приладах. Названа іменем Дж.Амічі (G. Amіcі).

п.Дове́(рос. призмаДове; англ. Dove prism) – відбивальнапризма з одним відбиванням, яка не змінює напрямок паралельного пучка світла, що проходить через неї, і створює дзеркальний образ віддаленогопредмета.

п. До́ллонда(рос. призмаДоллонда;

англ. Dollondprism) – спектральнапризма прямого бачення, утворена шляхом занурення скляної призми в посудину з плоскими прозорими стінками, наповнену водою (або іншою рідиною).

п. Ніко́ля[ніко́ль] (рос. призмаНиколя, николь; англ. nicol) – див. при́зми поляризацій́ ні.

п. об'єкти́вна(рос. призмаобъективная; англ. objectiveprism) – призма, що встановлюється перед об'єктивом рефрактора (чи перед отвором рефлектора) для фотографування спектрів небесних світил.

п. оберта́льна(рос. призмаоборачивающая; англ. reversalprism) – див. систе́маобе́рнення.

п. прямо́гозо́ру(рос. призмапрямого зрения; англ. direct vision prism) – спектральнапризма, почережно складена з трьох або п'яти тригранних призм,