Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

п-ви та відпли́ви(рос. приливы и отливы; англ. ebbs and flows) – почергові підняття й опускання рівнів води в океанах, морях та інших басейнах, деформація твердого тіла Землі й атмосфери під дією тяжіння Місяця та Сонця.

ПРИСКОРЕННЯ́ [при́швид] (рос.

ускорение; англ. acceleration,speedup) – векторна величина, яка характеризує швидкість зміни векторашвидкості точки за його числовим значенням та за напрямком. Вектор п. дорівнює першій похідній від вектора швидкості за часом, напрямлений у бік увігнутості траєкторії точки і лежитьу стичній площині.

п. авторезона́нсне[при́швидавторезона́нсний] (рос. ускорение авторезонансное; англ. self-resonance acceleration) – див. приско́реннякогере́- нтне,ме́тодиприско́ренняколекти́вні.

п. віл́ ьногопадін́ ня[приско́рення

силитяжін́ ня,при́швидвіл́ ьногопадін́- ня, при́швидси́ли тяжін́ ня] (рос.

ускорение свободного падения, ускорение силы тяготения; англ. gravitationalacceleration,accelerationof gravity, intensity of gravity, gravity) –

прискорення, з яким рухається матеріальна точка під дією сили тяжіння. Як і сила тяжіння, в. п. п. залежитьвід широти місцевості та висоти над рівнем моря. На широті Києва п. в.п. g= 981 см/сек2.

п. доти́чне[приско́реннятангенціа́-

льне,при́швидоти́чний, при́швидтангенціа́льний] (рос. ускорение касательное,ускорениетангенциальное;

англ. tangential acceleration) – складова прискорення, спрямована вздовж дотичної до траєкторії. При рівності п. д. нулю рух точки є рівномірним, при його сталості – рівнозмінним.

п. когере́нтне[при́швидкогере́нтний] (рос. ускорениекогерентное; англ.

coherent acceleration) – принцип прискореннязарядженихчастинок, у якому для цілей прискореннявикористовуютьсявласні поля згустків заряджених частинок. За-

471

пропонований і названий В.І. Векслером у 1956. Принцип п. к. послуживосновою розвинених пізніше колективних методів прискорення.

п. Коріо́ліс́ а[приско́ренняповоро́т-

не, при́швид Коріо́лі́са, при́швид поворо́тний] (рос. ускорениеКориолиса,ускорениеповоротное;англ. Coriolis acceleration) – додаткове прискорення wкор, яке точка одержує при складному русі, коли рухома системавідліку переміщується не поступально(див. також рух відно́сний). Вектор wкор і його модуль обчислюються відповідно за формулами

wкор = 2[ωнерvвідн] і wкор = 2ωнерvвіднsіnα, де

ωнер – кутова швидкість повороту рухомої системи відліку відносно нерухомої, vвідн

– відносна швидкість точки, α – кут між vвідн і ωнер. Напрямок п. К. знаходимо, спроєктувавши вектор vвідн на площину, нерпендикулярну ωнер, і повернувши цю

площину на 90° у бікобертання.

п.кутове́[при́швид кутови́й] (рос. ускорение угловое; англ. angular acceleration) – векторнавеличина, яка характеризує швидкість зміни кутової швидкості твердого тіла. Чисельно п. к. дорівнює відношенню елементарної зміни кутової швидкості до елементарного проміжку часу, за який ця зміна відбулася. Напрямок вектора п. к. збігається з напрямком зміни кутової швидкості.

п.норма́льне[приско́реннядо-

центро́ве, при́швиднорма́льний,при́- швид доцентро́вий] (рос. ускорение

нормальное, ускорение центростремительное; англ. normal acceleration, centripetal acceleration) – складова прискорення точки при криволінійному русі, напрямлена вздовж головної нормалі траєкторії до центра кривизни. Чисельно

п.н. дорівнюєv2/r, де v – швидкість точки, r – радіус кривизни траєкторії. При русі по колу п. н. може обчислюватисяза формулі Rω2, де

R – радіус кола, ω – кутова швидкість обертання цього радіуса. При прямолінійному русі п. н. дорівнює нулю.

п. поворо́тне[при́швидоворо́тний] (рос. ускорение поворотное; англ.

Coriolis acceleration) – те ж, що й приско́ренняКоріолі́ са́ .

п. си́литяжін́ ня[при́швидсили́ тяжін́ ня] (рос. ускорениесилытяготения; англ. intensityof gravity,gravity) – див. приско́реннявіл́ ьногопадін́ ня.

ПРИСКОРЮВАЧ́ , -а [пришви́дшувач] (рос. ускоритель; англ. (пристрій) accelerator, acceleration installation; (стартовий) booster;(косм.) accelerating engine, boost(er) motor; (пусковий) launcher; (каталізатор) accelerator).

п. високово́льтний[пришви́дшувач високово́льтний] (рос. ускорительвысоковольтный; англ. high-voltage accelerator) – пристрій для прискорення заряджених частинок електричним полем, сталим протягом усього часу прискорення частинок. Основні елементи п. в. – джерело заряджених частинок, прискорювальна система та високовольтний генератор. Основна перевага п. в. – одержанняпучків зарядженихчастинок із високою стабільністю енергії і малим розкидом за енергіями частинок, створення установок із великою потужністю та високим ккд.

п. електростати́чний[пришви́дшувач електростати́чний] (рос. ускоритель электростатический; англ. electrostatic accelerator) – див. генера́тор електростати́чний.

п. із жорстки́мфокусува́нням[при-

шви́дшувач із жорстки́м фокусува́н- ням] (рос. ускорительс жёсткойфокусировкой; англ. rigid focusing accelerator) – прискорювач заряджених частинок для одержання протонів та електронів із великою енергією, в якому використовується метод жорстко́го, або сильного фокусування. До них належать сильнофокусувальні синхротрони та синхрофазотрони, лінійніприскорювачі.

п. індукцій́ ний [пришви́дшувач індукцій́ ний] (рос. ускоритель индукционный; англ. induction accelerator) –

472

прискорювач заряджених частинок, у якому приріст енергії частинок відбувається за рахунок ерс індукції, створюваної змінним магнітним потоком.

п.кільце́ви́й[пришви́дшувачкільце́- ви́й] (рос. ускоритель кольцевой; англ. annular accelerator) – циклічний прискорювач заряджених частинок, у якому радіуси орбіт частинок змінюються у відносно невеликому діапазоні [(Rмакс – Rмін)/ Rмін << 1], так що магнітна система має вигляд кільця. До п. к. належатьбетатрон і всі циклічні резонансні прискорювачі зі змінним у часі магнітним полем (синхротрони, синхрофазотрони).

п.ліній́ нийпрото́нний[пришви́дшувач ліній́ ний прото́нний] (рос. ускорительлинейный протонный; англ. proton linear accelerator, proton linac) – лінійний прискорювач, призначений для прискорення важких нерелятивістських частинок (протонів, іонів).

п. перезаря́дний[танде́м, пришви́д- шувачперезаря́дний] (рос. ускоритель перезарядный, тандем; англ. recharge accelerator, tandem) – високовольтний прискорювач, у якому завдяки перезарядці прискорюваних частинок (зміні знака, а іноді й величини заряду) одна й та ж сама прискорювальнанапруга застосовується двічі: від'ємні йони прискорюються при русі до позитивно зарядженого високовольтного електрода, а позитивні йони, що утворилисяпісля перезарядки, – при русі від нього до електрода з нульовим потенціалом. Використання перезарядки дозволяє при тій же напрузі генератора збільшити енергію протонів удвічі, а енергію важчих частинок – у кілька разів. При цьому полегшуються живлення й обслуговування йонного джерела, що перебуває під нульовим потенціалом. Ідея використовувати перезарядку для збільшенняенергії прискорюваних частинок запропонована В.Х. Беннеттом [W.H. Bennett] у 1935, однак вона була реалізована лише у 1958 після розробки ефективних джерелвід'ємних іонів і перезарядних пристроїв мішеней.

п. резона́нсний[пришви́дшувачрезона́нсний] (рос. ускоритель резонансный; англ. resonanceaccelerator) – прискорювач елементарних частинок, у якому прискорення проводиться змінним високочастотним електричним полем. До п. р. належатьлінійні прискорювачі та всі циклічні прискорювачі, крімбетатронів. У п. р. частинки проходять прискорювальні проміжки лише в ті моменти часу, коли поле в них перебуває в рівноважній фазі чипоблизу неї.

п-чі великостру́мові[приско́рювачі

сильностру́мові,пришви́дшувачі сильностру́мові,пришви́дшувачі великостру́мові] (рос. ускорители сильноточные; англ. high-currentaccelerators) – установки для отримання великострумових пучків зарядженихчастинок (електронів і йонів),що створюють струм

> 104 А при енергії частинок > 105 еВ. П. в. використовуються головним чином для нагріву плазми.

п-чі заря́дженихчасти́нок[пришви-́ дшувачі заря́дженихчасти́нок] (рос. ускорители заряженных частиц; англ. chargedparticleaccelerators) – установки для одержання пучків протонів,

електронів, дейтронів, α-частинок з енергією від сотень кеВдо десятків БеВі вище. Основна область застосування прискорювачів – це ядерна фізика, мезонна фізика, фізика високих енергій. П. з. ч. можна розбити на 3 групи: 1) електростатичні лінійні прискорювачі (каскадний генератор, генератор ван-дер-Граафа, імпульсний генератор, імпульсний трансформатор та ін); 2)резонансні лінійні прискорювачі; 3) циклічні прискорювачі протонів і електронів (бетатро́н,мікро-

тро́н,циклотро́н,фазотро́н,синхротро́н,синхрофазотро́н).

п-чі ліній́ ні[пришвидшувачі́ ліні́- йні] (рос. ускорители линейные; англ. linearaccelerators,linacs) – прискорювачі заряджених частинок, у яких траєкторії частинок близькі до прямих ліній. П. л. утворюють 4 відосіблені групи: високовольтні прискорювачі, лінійні індук-

473

ційні прискорювачі, лінійні резонансні прискорювачі, колективні прискорювачі (див. також ме́тодиприско́ренняколекти́вні). Термін "п. л." частіше застосовується до 2-ої і 3-ої груп. Незважаючина розходженняв схемах побудови, в усіх п. л., у зв'язку з однократним проходженнямзаряджених частинок через прискорювальні шпари, застосовують сильні прискорювальні поля.

п-чі пла́змові[пришви́дшувачіпла́- змові] (рос. ускорители плазменные; англ. linearaccelerators) – клас плазмодинамічних пристроїв для отримання плазми зенергією йонів від 10 еВі вище.

п-чі сильностру́мові[пришви́дшувачі сильностру́мові] (рос. ускорителисильноточные; англ. high-current accelerators) – те саме, що приско́рювачі великостру́мові.

п-чі хвильові́[пришви́дшувачіхвильові́] (рос. ускорителиволновые; англ. wave accelerators) – пристрої для прискорення йонів хвилями просторового заряду з регульованою фазовою швидкістю, що виникають в електронному пучкупри його проходженні черезпевні хвилевідні структури (див. також ме́тоди приско́ренняколекти́вні).

ПРИСТРІЙ́ , -ою (рос. устройство;

англ. device,arrangement,unit, widget, rig, attachment, assembly, apparatus, facility, gear, element, machine, setup, station, structure, system, technology;

(механічний) mechanism).

п. від́ ліко́вийвимірювального прилада (рос. устройство отсчётное

измерительного прибора; англ. readout [measuring indicator] o f a measurіng devіce) – слугує для візуального визначення значень вимірюваної величини за положеннямпокажчика (штрихового або стрілкового) за поділками шкали чи безпосередньоза цифрами.

п. очіќ увальний(рос. устройство ждущее; англ. waiting device) – імпульсна електронна схема, яка при подачі

зовнішнього сигналу запуску переходить із по-чаткового стійкого стану в квазістійкий, а потім під дією внутрішніх процесів повертається в початковий стан. Процеси переходів мають наростальний, лавиноподібний характер. Прикладом о. п. може слугувати очікувальний мультивібратор (одновібратор). Деякі релаксаційні генератори (напр., блок-генератор, фантастрон) можуть бути переведені в оч ікувальний режим і діяти як п.

о. п. порівнювальний́ (рос. устройство сравнивающее; англ. comparator (unit), comparing unit, comparative instrument, comparison instrument, transition detector, zero-crossing detector, comparator base, comparison base, control base, standard base, standard(ization) length) – див.

компаратор́ .

п. радіопередава́льний (рос. устройство радиопередающее; англ. transmitting set, radio set, radio transmitting equipment) – див. радіопередавач́.

п. радіоприйма́льний (рос. устройство радиоприёмное; англ. receiving set, wireless,radio set, set) – див. радіоприйма́ч.

при́строї запам'ято́вувальні (рос. устройства запоминающие; англ.

memory [devices], storage [devices], store,

memory units, storage units) – те саме, щопри́строїпам'яті́ .

пристрої́ запам'ято́вувальніголографіч́ ні(рос. устройства запоминающие голографические; англ. holographic

memory [devices], holographic storage [devices], holographic store, holographic

memory units, holographic storage units)

використовують голографічний спосіб запису, збереження і відновлення інформації, представленої у двійковому коді, алфавітно-цифровому вигляді або у вигляді зображень.Інформація можебути записанаяк плоска або об'ємна, амплітудна, фазова або поляризаційна голограма (див. також гологра́фія).

474

[devices], magnetic storage [devices], magnetic store, magnetic memory units,

magnetic storage units) – тип запа- м'ятовувальних пристроїв, які застосовуються в автоматиці, техніці зв'язку, машинах із програмним керуванням і в обчислювальній техніці, у яких для запису інформації використовується явище залишкового намагнічення феро- маг-нітних матеріалів.

при́строї ім́ пульсні(рос. устройства импульсные; англ. pulse devices) – пристрої, призначені для генерування і перетворення імпульсних сигналів, а також сигналів, форма яких характеризується швидкими змінами, що чергуються з порівняно повільними процесами (паузами). У більшості випадків в п. і. використовують відеоімпульси – короткочасні уніполярні зміни струму або напруги, розділені паузами (див. також

сигна́лім́ пульсний).

при́строї охоло́джувальні напівпровіднико́ві(рос. устройства охлаждающие полупроводниковые; англ. semiconductorcoolingdevices) – див.холоди́льникитермоелектри́чні.

при́строїпа́м'яті[при́строїпам'ято́- ві, при́строїзапам'ято́вувальні] (рос.

устройствапамяти,устройствазапоминающие; англ. memory [devices], storage

[devices], store, memory units, storage units) – в обчислювальній техніці (див.