Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

системи, які визначають її стан (фазу). Стан системи в певний момент часу в цьому просторі зображається точкою, а змінустану з часом можнаподати як рух точки по фазовій траєкторії. У квантовій механіці стан системи зображається у п. ф. не точкою, а коміркою, об'єм якої визначаєтьсячислом ступенів вільності.

п. функціона́льний (рос. пространство функциональное; англ. function space) – сукупність функцій із визначеним для них тим чи іншим способом поняттям відстані або, більш загально, близькості. П. ф., який містить разом із двома елементами f1 і f2 всі їх

лінійні комбінації αf1+βf2, де α і β – дійсні або комплексні числа, називається лінійним ф. п. Прикладом лінійного п. ф. є гільбертів простір.

п.-час де Сіттера́ (рос. пространствовремя де Ситтера; англ. deSitterspace-

time) – чотиривимірний простір-час сталої кривизни, є частинним однорідним та ізотропним розв'язком рівнянь Ейнштейна загальної теорії відносності (див. також тяжіння́ ), у правій частині яких на місці тензора енергії-імпульсу

матерії T стоїть космологічна стала Λ, тобто (8πG/c4) T =Λ , де G – гравіта-

ційна стала, – символ Кронекера (μ, ν

= 0, 1, 2, 3). За-лежно від знака кривизни, розрізняють

п.-ч. де С. першого та другого роду.

п.-час Ке́рра(рос. пространствовремя Керра; англ. Kerr space-time) – чотиривимірний стаціонарний аксіальносиметричний асимтотично плоский про- стір-час. Його метрика є точним розв'язком рівнянь Ейнштейна загальної теорії відносності у вакуумі (тензор Річчі Rіk=0). Введений Р. Керром у 1963.

п.-час Мінко́вського (рос. пространство-время Минковского; англ. Minkowskispace-time) – чотиривимірний простір, точки якого зкоординатами хі (і = 0, 1, 2, 3) зіставляються з подія-

ми спеціальної теорії відносності.

484

Введено у фізику Г. Мінковським [H. Mіnkowskі] у 1908 з метою геометричної інтерпретації релятивістської теорії.

ПРОТАКТИНІЙ́ , -ю (рос.

протактиний; англ. protactinium), Pa – радіоактивний хімічний елементІІІ групи періодичної системи елементів, атомний номер 91, належитьдо актиноїдів.

ПРОТИВИПРОМІНЮВАННЯ́ (рос.

противоизлучение; англ. counterradiation,backradiation).

п. атмосфе́ри [випромін́ ювання атмосфе́ри зустріч́]не (рос.

противоизлучение атмосферы, встречноеизлучениеатмосферы; англ. atmospherecounterradiation,atmosphere back radiation) – довгохвильове випромінювання атмосфери (теплове), спрямованевбікземної поверхні.

ПРОТИСПІВПОМІР́ , -у (рос. антисимметрия; англ. antisymmetry) – те саме, що антисиметрія́ .

ПРОТІЙ́ , -ю (рос. протий; англ. protium), 1Н – стабільний і найбільш розповсюджений у природі (99,98%) ізотоп водню з масовим числом 1. Атомне ядро протію – протон.

ПРОТОЗІРКА́ (рос. протозвезда; англ. protostar) – те саме, що протозоря.́

ПРОТОЗОРЯ́ [протозір́ ка] (рос. протозвезда; англ. protostar). Загальноприйнятого та повного означення протозорі не існує.Найчастіше під п. розуміють об'єкт, який перебуває на стадії еволюції зір від батьківської міжзоряної хмари, що колапсує, до появи в центрі хмари повністю йонізованого гідростатично рівноважного ядра, тобто зародкамолодої зірки.

ПРОТОН́ , -а (рос. протон; англ. proton), p – стабільна елементарна

частинка, ядро протію (ізотопа атома

водню). Маса mp = 1,672614(14)×10–27 кг » 1836me, де

me – маса електрона; в енергетичних одиницях mp » 939,9 МеВ. Електричний

зарядп. додатній: е= 1,60217733(49)×10–19

Кл. Спін п. дорівнює 1/2, тому протони підкоряються статистиці Фермі-Дірака.

Магнітний момент п. mр = 2,792763(30)mя, де mя – ядерний магнетон.

ПРОТУБЕРАНЦІ́ , -ів, мн. (рос.

протуберанцы; англ. protuberances) – холодні (Т £ 104 К) щільні утворення

всередині гарячої (Т ³ 106 К) розрідженої корони Сонця.

ПРОФІЛЬ́ , -ю 1(рос. профиль; англ. profile, section, shape, cutout, flank, form

(of section), (вертикальна проєкція) elevation; (геофіз.) line, traverse).

п. спектральної́ лінії́ (рос. профиль спектральной линии; англ. spectral line profile) – те саме, що контур́ спектральної́ лінії́ .

ПРОФІЛЬ́ , -я 2 (рос. профиль; англ. profile, cross-section, section, shape, cutout, flank, form (of section); (мет.) design of section).

ПРОЦЕС́ , -у (рос. процесс; англ. process,procedure,making).

п. адіабати́чний (рос. процесс адиабатический; англ. adiabaticprocess)

– термодинамічний процес, який відбувається в системі без теплообміну з

навколишнім середовищем(dQ = 0), тобто в адіабатично ізольованій системі, стан якої можна змінити тільки шляхом зміни зовнішніх параметрів. Енергія адіабатично ізольованого укладу може змінюватися тільки за рахунок роботи, яку здійснює система (або роботи, яка здійснюється над нею). Відповідно до другої засадитермодинаміки, при зворотливому п. а.ентропія стала, dS = dQ/T = 0, а при незворотливому – зростає. Зворотливий п. а. називається також

485

цесс случайный стационарный; англ. stationary random process) – випадковий процес, визначений для всіх моментів часу, стохастичні характеристики якого не залежать від вибору початкового моменту відліку.

п. діазотипний́ (рос. процесс диазо-

встановлення термодинамічної рівноваги в даній системі), щоб його можна було розглядатияк неперервний ряд рівноважних станів. Такі процеси називаються також квазістатичними або квазі- р івноважними.

п.ізентальпій́ ний(рос. процесс изэнтальпийный; англ. isenthalpic process)

–те саме, що процес́ізоентальпій́ ний.

п.ізентропій́ ний(рос. процесс изэнтропийный; англ. isentropic process) – те саме, що процес́ізоентропій́ ний.

п.ізобари́чний (рос. процесс изобарический; англ. isobaric process;

від грец. ίσος – однаковий, рівний і βάρος

–вага) – термодинамічний процес, який відбуваєтьсяв системі при сталому зовнішньому тискові; на термодинамічній діаграмі зображаєтьсяізобарою.

ізоентальпій́ ний [процес́ ізентальпій́ ний] (рос. процесс из(о)энтальпийный; англ. is(o)enthalpic

) – термодинамічний процес, який відбувається при сталій ентальпії, напр., протікання газу через пористу перетинку при відсутності теплообміну з навколишніми тілами (див. також ефе́ктДжо́у- ля–То́мсона); зображається на діаграмі стану ізоентальпою.

ізоентропій́́ ний[процес́ ізентропі́-

йний, процес́ адіабати́чний зворо́тливий] (рос. процесс из(о)энтропийный, роцесс адиабатический обратимый;п.processп.п

англ. is(o)entropic process, reversible adiabatic process) – термодинамічний процес, який відбувається при сталій ентропії системи; те саме, що зворотливий адіабатичний процес. Зображається на діаграмі стану ізоентропою (адіабатою).

п. ізотерміч́ ний(рос. процесс изотермический; англ. isothermal process; від грец. ίσος – однаковий, рівний і τερμή – теплота) – термодинамічний процес, який відбувається в системі при сталій температурі; на термодинамічній діаграмі зображаєтьсяізотермою. П. і. є ідеалізацією процесу в системі, що перебуваєв тепловому контакті зтермостатом.

п. ізохори́чний (рос. процесс

изохорический; англ. isochoric process,

isometric process) – те саме, що процес́

ізохо́рний.

п. ізохо́рний [процес́ ізохори́чний] (рос. процесс изохорный, процесс

486

process, non-static process) – фізичний процес, який може самовільно протікати лише в одному певному напрямку. До таких процесів належать: дифузія, теплопровідність, електропровідність, в'язкий потік і інші процеси, при яких відбувається напрямленепросторове перенесення речовини, енергії, імпульсу чи заряду. Усі незворотливі процеси є нерівноважними (див. також термодина́міканерівнова́жнихпроце́сів).

п. нерівнова́жнийу термодинаміці та статистичній фізи- ц і (рос. процесс неравновесныйв термодинамике и статистической физике; англ. nonequilibrium process і n thermodynamіcs and statіstіcal physіcs) – фізичний процес, який включає нерівноважні стани. Якщо в ізольованій системі, що перебуває в нерівноважному стані, існують неоднорідне поле температур, градієнти концентрацій і швидкостей упорядкованого руху частинок, товикликані ними п. н. теплопровідності, дифузії, в'язкої течії сприяють усуненню розходженнявластивостейу різних частинах системи і встановленню рівноваги. П. н. – незворотливий процес, пов'язаний зі збільшенняментропії.

п. нестати́чний(рос. процесс нестатический; англ. non-static process) –

те саме, щопроце́снезворо́тливий.

п. одноступене́вий(фотографіч́ ний) (рос. процесс одноступенный (фотографический); англ. self-developing process) – швидкеодержанняпозитивного фотовідбитка одночасно з проявленням негатива.

п. перехід́ нийв електричному колі (рос. процесс переходныйв электрической цепи; англ. transient (phenomenon) іn electrіcal cіrcuіt)

– процес встановлення нового режиму в електричному колі, що виникає в момент її комутації. Комутацієюназивають будьякі стрибкоподібні переключення пасивних елементів кола, його ділянок чиджерел енергії. Фізична причина п. п. – пере-

487

розподіл енергії в реактивних елементах кола, що відбуваєтьсявнаслідок комутації. При аналізі лінійних кіл застосовуютькласичний, операторний і суперпозиційний методи.

п. політро́пний(рос. процесс политропный; англ. polytropic process) – зворотливий термодинамічний процес при сталій теплоємності системи.

п. рівнова́жний[процес́ квазістати́- чний] у термодинаміці (рос. процесс равновесный[процесс квазистатический] в термодинамике; англ. equilibriumprocess[quasi-static process] і n thermodynamіcs) – процес переходу термодинамічної системи з одного рівноважного стану в інший, настільки повільний, що всі проміжні стани можна розглядатиякрівноважні, тобто ті, що характеризуються дуже повільною (гранично – нескінченно повільною) зміною термодинамічних параметрів стану. Усякий рівноважний процес є зворотливим процесом, і навпаки, будь-який зворотливий процес є рівноважним.

U-проце́си(рос. U-процессы; англ. U- processes; від нім. Umklapp – перекид) – те саме, що проце́сипере́киду.

п-си багатофото́нні(рос. процессы многофотонные; англ. multiphoton processes) – процеси взаємодії електромагнітного випромінюваннязречовиною, при яких в одному елементарному акті поглинається або висилається (чи й те й інше) кілька фотонів. У речовині при цьому відбувається багатофотонний перехід між квантовими станами |1> та |2>, причому різниця енергій кінцевого й початкового станів дорівнює різниці енергій поглинених і висланих фотонів.

п-сивипадко́віма́рковські(рос. процессы случайные марковские; англ.

Markov('s) random processes, Markov('s) stochastic processes) – процеси без імовірнісного наслідку, статистичні властивості яких у наступні моменти часу залежать тільки від їхньої передісторії. П. в. м. – зручна математична

ідеалізація різних випадкових процесів, які зустрічаються у фізиці(напр., броунівський рухта ін.).

п-си гли́боконепру́жні[розсія́ ння гли́боко непру́жне] (рос. процессы

глубоконеупругие,рассеяние глубоко неупругое; англ. deeply inelastic

processes, deeply inelastic scattering) –

інклюзивні процеси взаємодії лептонів і адронів, при яких як квадратпередачі 4- імпульсу лептоном, так і квадрат сумарної повної енергії вторинних адронів у системі їхнього центра інерції значно перевищує характерну енергію

спокою адронів ≈ 1 ГеВ (використовується система одиниць, у якій h = с = 1). Завдяки великій передачі імпульсу глибоко непружні процеси (внаслідок співвідношення невизначеностей) відіграють важливу роль у дослідженні структури адронів і ядер і з'ясуванні динаміки взаємодіїна малих відстанях.

п-си електро́дні(рос. процессы электродные; англ. electrode processes) – процеси, які відбуваються в тонких поверхневих шарах на межі гальванічного електродаз електролітом і призводять до приєднання або до передачі електронів електродам.

п-си жорсткі́ у фізиці елементарних частинок (рос. процессы жёсткие в физике элементарных частиц; англ. hard processesі n e lementary partіc le physіcs) – високоенергетичні процеси, в яких кожній із вторинних частинок, що реєструються, передається великий імпульс. Більш точно, у п. ж. для кожної із реєстровних частинок величина добутку 2рsіn(θ/2)> 1ГеВ/с, де рі θ – імпульс і кут вильоту вторинної частинки в системі спокою якої-небудь із початкових частинок. До п. ж. належатьінклюзивніпроцеси з великим поперечним імпульсом (див. також проце́симножи́нні), кумуля-тивні процеси, глибоко непружні процеси, процеси народженняадронних струменів, пружне розсіяння на великі кути та ін.

488

п-си ймовір́ нісністаціона́рні(п-си імовір́ нісністаціона́рні) (рос. процессы вероятностные стационарные; англ.

stationary random processes, stationary stochastic processes) – такі випадкові процеси, при яких усі характеристики не змінюються з часом, а спільний розподіл імовірностей величини, що описує такий процес, для будь-яких двох моментів часу залежить лише від проміжку часу між цими моментами, а не від положення цього проміжку на осі часу.

п-си множи́нні (рос. процессы

множественные; англ. multiple processes)

– народження великого числа вторинних адронів в одному акті взаємодії часток при високій енергії. Дослідження п. м. є істотним для з'ясування структури адронів і побудови теорії сильної взаємодії.

п-си мю-а́томні(рос. процессы мюатомные; англ. mu-atomic processes) –

сукупність реакцій, що відбуваються при утворенні та зіткненнях мюонних атомів зядрамиатомів речовини.

п-си м'які́(рос. процессы мягкие;

англ. soft processes) – реакції за участю адронів із малим поперечним імпульсом

(< ≈ 1 ГеВ/с)усіх реєстрованих частинок. Дом. п. можнавіднести процеси пружного розсіяння, дифракційної дисоціації, перезарядки, множинні процеси та ін.

п-синепру́жні[розсія́ ння непру́жне] (рос. процессы неупругие, рассеяние неупругое; англ. inelastic processes, inelastic scattering) – зіткнення частинок, що супроводжується зміною їхнього внут-рішнього стану, перетворенням в інші частинки чи додатковим народженням нових частинок (наприклад, збудження чи йонізація атомів при їхньому зіткненні, ядерні реакції, перетворення елементарних частинок). Кожному типу (каналу) п. н. властива своя найменша (гранична) енергія зіткнення, починаючи з якої можливе протікання даного процесу.

п-сиопти́чнінеліній́ нікогере́нтніта некогере́нтні (рос. процессы нели-