Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

обробки дискретної і (чи) аналогової інформації і для керування процесом цієї обробки, побудований на одній або кількох великих інтегральних схемах. МП може виконувати ті ж функції, що і процесор комп'ютера, звідси назва "МП".

МІКРОРАДІОХВИЛІ́ , -ль, мн. (рос. микрорадиоволны; англ. microwaves) – див. мікрохвилі́ .

МІКРОРЕНТГЕНОГРАФІЯ́ (рос. микрорентгенография; англ. X-ray micrography) – мікроскопія́ рентгенівська́ .

МІКРОСЕЙСМИ́ , -ів, мн. (рос. микросейсмы; англ. microseisms) – квазістаціонарні коливання земної кори, які скрізь спостерігаються. Зазвичай мають горизонтальні та вертикальні компоненти і мають період 2-10 сек; амплітуда – від частки μ до сотень μ. Вважають, що причина мікросейсмів – стійні хвилі в океанах і морях.

МІКРОСКОП́ , -а (рос. микроскоп;

англ. microscope; від грец. μικρός – малий і σκοπεύω – мічу, цілюся).

microscope) – найбільш розповсюджений мікроскоп для біологічних, цитологічних, мікробіологічних, медичних і інших робіт, для прозорих об'єктів у хімії, фізиці, мінералогії й інших областях.

м. вимірювальний́ (рос. микроскоп измерительный; англ. measuring microscope) – прилад для вимірювання розмірів об'єкта. М. в. складається з власне мікроскопа, предметного столика, освітлювального пристрою та вимірювального механізму.

330

м. для ядерних́ досліджень́ (рос. микроскоп для ядерных исследований; англ. nuclear emulsion microscope) – мікроскоп для вивчення фотоемульсій, які зазнали бомбардування елементарними частинками.

м. електронний́ (рос. микроскоп электронный; англ. electron microscope)

– прилад для отримання зображень мікрооб'єктів із дуже великим зільшенням, у якому, на відміну від світлового мікроскопа, замість світлових пучків використовуються пучки швидких електронів, прискорених електричним полем, а замість скляних лінз використовуються електронні лінзи.

Роздільна спроможність найкращих м. е. досягає 4,5 – 5 Ангстремів.

м. електронний́ просвічувальний́ (рос. микроскоп электронный

просвечивающий; англ. transmission electron microscope) – електронний мікроскоп, у якому зображення створюється електронами, що проходять крізь об'єкт.

м. електронний́ растровий́ (рос. микроскоп электронный растровый; англ. electron-scan microscope, reflection electron microscope) – електронний мікроскоп, який працює на принципі сканування, тобто послідовного від точки

interference microscope) – мікроскоп, що застосовується для вивчення мікрорельєфу поверхонь оброблених металевих деталей і для вивчення біологічних об'єктів.

м. іонний́ (м. йонний́ ) (рос. микроскоп ионный; англ. ion microscope) – електроннооптичний прилад, у якому для одержання зображення застосовується йонний пучок, створюваний термойонним або газорозрядним іонним джерелом. За принципом дії м. й. аналогічний електронному мікроскопу. Проходячи

через об'єкт і зазнаючи в різних його ділянках розсіяння та поглинання, йонний пучок фокусується системою електростатичних або магнітних лінз і створює на екрані або фотошарі збільшене зображення об'єкта. М. і. має вищу роздільну спроможність порівняно з електронним мікроскопом. Довжина хвилі де Бройля для йонів у (M/m)1/2 раз менша, ніж для електронів (М – маса йона, m – маса електрона) при однаковій прискорювальній напрузі, внаслідок чого в м. і. спотворення, зумовлені дифракцією, які обмежують роздільну спроможність електронного мікроскопа, дуже малі.

м. іонний́ польовий́ (м. йонний́ польовий)́ (рос. микроскоп ионный полевой; англ. field-ion microscope) – те саме, що проєктор́ іонний́ .

м. люмінесцентний́ (рос. микроскоп люминесцентный; англ. fluorescence microscope) – мікроскоп для спостереження мікрооб'єктів у світлі їхньої люмінесценції. Оптична схема м. л. відрізняється від звичайної схеми вибором джерела світла та наявністю двох світлофільтрів: перед конденсором і після об'єктива.

м. металографічний́ (рос. микроскоп металлографический; англ. metallographic microscope) – мікроскоп для дослідження мікроструктури металів і інших непрозорих об'єктів.

м. оптичний́ (рос. микроскоп оптический; англ. light microscope, optical microscope) – оптичний прилад для одержання дуже збільшених зображень об'єктів (чи деталей їхньої структури), не видимих неозброєним оком. М. о. дає можливість розрізняти структури з відстанню між елементами до 0,2 мкм. М. о. має двоступеневу систему збільшення (об'єктив і окуляр), що забезпечує збільшення до 1500 крат.

м. поляризаційний́ (рос. микроскоп поляризационный; англ. polarizing microscope) – мікроскоп для вивчення анізотропних об'єктів у поляризованому

331

світлі. Застосовується для дослідження гірських порід, мінералів, шлаків, вогнетривів, біологічних препаратів та ін.

м. проєкційний́ (рос. микроскоп проекционный; англ. projection microscope) – мікроскоп для проєктування на екран зображень мікроскопічних препаратів.

м. проєкційний́ лазерний́ (рос. микроскоп проекционный лазерный; англ. laser microscope projector) – те саме, що мікропроєктор́ лазерний́ .

м. рентгенівський́ (рос. микроскоп рентгеновский; англ. X-ray microscope)

– мікроскоп, у якому завдяки малій

декількох десятків нм і який за

microscope) – прилад, який складається зі звичайного мікроскопа і телевізійного

пристрою для передачі зображення на екран телевізійної трубки.

м. ультрафіолетовий́ (рос. микроскоп ультрафиолетовый; англ. ultraviolet microscope) – мікроскоп для дослідження мікрооб'єктів в ультрафіолетовому промінні.

МІКРОСКОПІЯ́ (рос. микроскопия; англ. microscopy).

м. акустична́ (рос. микроскопия акустическая; англ. acoustic microscopy)

– сукупність методів візуалізації мікроструктури та форми малих об'єктів

microscopy) – область електронної мікроскопії, метою якої є підвищення роздільної спроможності електронного мікроскопа. М. д. полягає в тому, що спочатку одержують фотографію дифракційної картини об'єкта,

освітлюючи його випромінюванням з короткою довжиною хвилі (електронним пучком), а на другому етапі відтворюють образ об'єкта, освітлюючи отриману фотографію дифракції випромінюванням з набагато більшою довжиною хвилі (видимого діапазону).

м. електронна́ (рос. микроскопия электронная; англ. electronic microscopy)

– розділ електроніки, в якому розглядаються питання формування зображення, методи препарування об'єктів і їх дослідження в електронному мікроскопі, а також методи визначення параметрів мікроскопа. Див. також мікроскоп́ електронний́ .

м. оптична́ [мікроскопія́ світлова́] (рос. микроскопия оптическая, микроскопия световая; англ. light microscopy, optical microscopy, visible(light) microscopy) – сукупність методів спостережень і досліджень за допомогою оптичного мікроскопа. Розрізняють методи світлого (темного) поля в відбитому світлі або прохідному світлі, фазово-контрастну м. о., метод інтерференційного контрасту, поляризаційну м. о., люмінісцентну, ультрафіолетову й інфрачервону, стереоскопічну, контактну, телевізійну, конфокальну, аналітичну м. о.

м. світлова́ (рос. микроскопия световая; англ. light microscopy, optical

ultraviolet microscopy) – мікроскопія, в якій освітлення об'єкта спостереження здійснюється ультрафіолетовим випромінюванням. Застосування ультрафіолетового проміння дозволяє збільшити роздільну спроможність мікрооб'єктива і одержати більші значення оптичного збільшення, ніж при використанні світла видимого діапазону. Спостереження об'єкта в ультрафіолетовому мікроскопі проводять на люмінесцентному екрані або за

332

допомогою електроннооптичного перетворювача чи фотоемульсії.

МІКРОСПЕКТРОФОТОМЕТР́ , -а (рос. микроспектрофотометр; англ. microspectrophotometer) – вид мікрофотометра.

МІКРОСХЕМА́ (рос. микросхема; англ. microelectronic circuit, microcircuit chip) – те саме, що схема́ інтегральна́ .

МІКРОТРОН́ , -а (рос. микротрон;

англ. microtron; від грец. μικρός – малий і (елек)трон) – циклічний резонансний прискорювач електронів з незмінним у часі провідним магнітним полем і сталою частотою прискорювального НВЧ поля.

МІКРОФОН́ , -а (рос. микрофон;

англ. microphone; від грец. μικρός – малий і φωνή – звук) – приймач звуку, що являє собою електроакустичний перетворювач, призначений для перетворення звукових коливань у повітряному середовищі в електричні сигнали. У комплект м., крім перетворювача, входять узгоджувальні трансформатори, попередні підсилювачі та ін.

МІКРОФОТОМЕТР́ , -а (рос. микрофотометр; англ. microphotometer)

– прилад для вимірювання оптичних густин на малих ділянках фотографічних зображень – спектрограм, рентгенограм, астрономічних знімків і т.п. Мікрофотометри являють собою денситометри, укомплектовані мікроскопічною оптикою.

МІКРОХВИЛІ́ , -ль, мн. [мікрорадіохвилі́ ] (рос. микро(радио)волны; англ. microwaves)

– не цілком чіткий термін, що позначає електромагнітні хвилі, як правило, з довжиною хвилі λ < 1 м, іноді λ < 30 см. Термін "м.", прийнятий головним чином у літературі англійською

мовою, приблизно еквівалентний терміну "НВЧ" (надвисокі частоти).

МІЛІ…, м (рос. милли…, м; англ. milli…, m) – основа до найменування одиниці вимірювання для утворення найменування частинної одиниці, що складає одну тисячну (10-3) від первісної одиниці.

МІЛІМЕТР́ , -а (рос. миллиметр; англ. millimeter).

м. ртутного́ стовпа́(рос. миллиметр ртутного столба; англ. millimeter of mercury, mm Hg), мм рт. ст. – позасистемна одиниця тиску: 1 мм рт. ст. = 133,332 Па.

МІНІМАКС́ , -у (рос. минимакс; англ. minimax; скорочення від "мінімуммаксимум") – термін, що описує таке поводження дійсної диференційовної функції f(x1,…,xn) декількох змінних поблизу її стаціонарної точки [x1(0), …,xn(0)] (точки, у якій частинні похідні дорівнюють нулю), коли в будь-якому околі цієї точки функція набуває значень як більших, так і менших f[x1(0), …,xn(0)]....

МІНІТРОН́ , -а (рос. минитрон; англ. minitron; від лат. mіnіmus – найменший і ...трон) – вакуумний електронний прилад для генерування НВЧ коливань, який являє собою надмініатюрний різновид відбивального клістрона.

МІРА́ 1 (рос. мера; англ. measure, extent, modulus).

м. дисперсії́ (рос. мера дисперсии; англ. measure of dispersion, DM) – величина, яка визначає запізнення імпульсів випромінювання космічних об'єктів. Затримка радіовипромінювання зумовлена залежністю показника заламу плазми від довжини хвилі (див. також дисперсія́ хвиль). Основна частина м. д. набирається в міжзоряному газі.

м. точності́ (рос. мера точности; англ. modulus of precision) – характеристика розсіяння значень

333

випадкової величини. Т. м. h пов'язана з квадратичним відхилом σ формулою: h = 2–1/2/σ. Мірою точності користуються як характеристикою розсіяння, головним чином у теорії похибок.

МІРА́ 2 (рос. мера; англ. measure, ga(u)ge, pail). Міри утворюють матеріальну основу для виконання вимірювань засобами вимірювань.

міри́ довжини́ (рос. меры длины; англ. measures of length, linear measures, measuring bars, length ga(u)ges) – міри, призначені для речового відтворення одиниці довжини. М. д. підрозділяються на штрихові та кінцеві.

міри́ електричних́ величин́ (рос. меры электрических величин; англ. electrical quantities measures) – тіла або пристрої, призначені для матеріального відтворення одиниць вимірювання електричних величин та їхніх визначених кратних або частинних значень. Безпосередньо відтворюються міри таких електричних величин: опору, ємності, індуктивності, взаємної індуктивності.

міри́ зразкові́ та вимірювальні́ прилади́ (рос. меры образцовые и измерительные приборы; англ. standard measures and instruments, reference standards and instruments, inspection standards and instruments, master standards and instruments, reference standards and instruments, standards and instruments, standard tests and instruments, check ga(u)ges and instruments, control ga(u)ges and instruments, inspection ga(u)ges and instruments, master ga(u)ges and instruments, reference ga(u)ges and instruments, standard ga(u)ges and instruments, test ga(u)ges and instruments) – міри та вимірювальні прилади для збереження одиниць вимірювання і для перевірки та градуювання за ними інших мір і вимірювальних приладів.

міри́ кутові́ (рос. меры угловые;

англ. angular measures) – міри, призначені