Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

разбавленные; англ. semimagnetic semiconductors, cut magnetic semiconductors) – напівпровідникові тверді розчини, в яких основна діамагнітна кристалічна решітка містить деяку кількість парамагнітних домішкових атомів.

н. прямозонні́ (рос. полупроводники прямозонные; англ. direct bandgap semiconductors) – напівпровідники, в енергетичному спектрі яких "стеля" валентної зони Ev і дно зони провідності Ec відповідають одному й тому ж значенню квазі-імпульсу.

н. рідкі́ (рос. полупроводники жидкие; англ. liquid semiconductors) – розплави з електронним механізмом

електропровідності s, у яких s < 105 Ом- 1×м−1 при кімнатній температурі і зростає при підвищенні температури; розплави з s

³5×105 Ом-1×м-1

зараховують до рідких металів, з s = (1÷5)×105 Ом-1×м-1 – до рідких напів-

металів, з s < 10-8 Ом-1×м-1 – до рідких

діелектриків.

н. сильнолеговані́ (рос. полупроводники сильнолегированные; англ. highly doped semiconductors) – кристалічні напівпровідники, в яких домішкові атоми (йони) хаотично розподілені в решітці, а їхня концентрація N перевищує деяку критичну концентрацію. Н. с. є невпорядкованою системою домішок усередині впорядкованої монокристалічної напівпровідникової матриці.

НАПІР́, -ору́ у г і д р а в л і ц і (рос.

величина, що виражає питому (віднесену до одиниці ваги) енергію потоку рідини в даній точці. Повний запас питомої енергії потоку Н визначається рівнянням Бернуллі

357

розглядуваної точки над площиною відліку, pv – тиск рідини, що тече зі швидкістю v, γ – питома вага рідини, g – прискорення вільного падіння. Перші два доданки – повний запас питомої потенціальної енергії (гідростатичний н.), третє – питома кінетична енергія (швидкісний, кінематичний н.). Уздовж потоку н. зменшується. Різниця н. у двох поперечних перерізах реальної рідини називається в т р а ч е н и м (див. також

формулу́ Дарсі́–Вайса́ [Дарсі́–Вейса́ ]).

НАПРУГА́ (електрична)́ (рос. напряжение электрическое; англ. voltage, potential difference) – робота на переміщення одиничного електричного заряду, яка визначається інтегралом напруженості ефективного електричного поля Eе (разом зі сторонніми полями) вздовж заданого контура γ, що з'єднує дві

Вимірюється н. у СІ у вольтах (1 В = 1

Дж/(А×с)). Поняття н. ввів Г. Ом [G. Ohm],

1927, див. також закон́ Ома́ .

н. активна́ (рос. напряжение активное; англ. active voltage) – проєкція вектора дійового значення напруги на напрямок вектора струму. Н. а. визначається як відношення активної потужності до чинного значення струму:

Ua = P/І.

н-ги високі́ (рос. напряжение высокие; англ. high voltages, high potentials) – електричні напруги, що перевищують за величиною деякий умовний рівень (в електротехніці – 250 В, у ядерній фізиці, рентгенотехніці – десятки кВ).

НАПРУЖЕНІСТЬ́ , -ості (рос. напряжённость; англ. strength, intensity, potential stress).

н. електричного́ поля́ [градієнт (електричного)́ потенціалу́ ] (рос.

напряжённость электрического поля, градиент (электрического) потенциала; англ. electric field strength, electric (field) intensity, electric stress, electrostatic stress, electric force, voltage gradient, potential gradient, electromotive intensity) – векторна характеристика електричного поля, сила, що діє на нерухомий у даній системі відліку одиничний заряд. При цьому вважається, що внесення заряду в зовнішнє поле Е не змінює останнього. Електричне поле, яке створюється системою нерухомих зарядів, є суто потенціальним. Електричне поле випромінювання, у т. ч. поле в поперечних електромагнітних хвилях, є суто вихровим.

н. магнітного́ поля́ (рос. напряжённость магнитного поля; англ. magnetic (field) intensity, magnetic field strength, magnetic force) – аксіальний вектор Н(r, t), який визначає, поряд із вектором магнітної індукції В(r, t), властивості макроскопічного магнітного поля.

НАПРУЖЕННЯ́ (механічне́ ) (рос. напряжение (механическое); англ. stress, strain, tension) – міра внутрішніх сил, які виникають при деформації матеріалу. Для введення поняття н. із середовища подумки виділяється деякий об'єм, по поверхні якого розподілені сили взаємодії з усією іншою частиною середовища, які виникають при деформації.

н. еквівалентне́ (рос. напряжение эквивалентное; англ. equivalent stress) – напруження одновісного розтягу, рівнозначне щодо міцності розглядуваного складного напруженого стану.

н. контактне́ (рос. напряжение контактное м е х а н и ч е с к о е ; англ. contact stress) – напруження, яке виникає при механічній взаємодії тіл, що деформуються, на площинці їхнього дотику та поблизу площинки (наприклад, при стисканні дотичних тіл). Н. к. мають

358

місцевий характер і швидко спадають при

s t r e n g t h t h e o r y ) – напруження, що існує в напруженому тілі в момент, який безпосередньо передує його руйнуванню. Н. р. – одна з основних характеристик матеріалу і для металів визначається розривом циліндричних зразків на випробувальній машині.

н-ння головні́ (рос. напряжения главные; англ. principal stress) – нормальні напруження до площинок, на яких відсутні дотичні напруження. У кожній точці тіла існують три такі взаємно перпендикулярні площинки, які називаються головними площинами. Напрямки головних напружень називаються головними осями. З усіх нормальних напружень, які проходять

через дану точку, найбільше і найменше значення нормальних напружень у даній точці і є головними напруженнями.

н-ння температурні́ (рос. напряжения температурные; англ. temperature stress) – напруження, що виникають у тілі внаслідок нерівномірного розподілу температури в його частинах і накладених на тіло зв'язків із боку оточення.

в и п р о м і н ю в а ч і в і п р и й м а ч і в (рос. направленность а к у с т и ч е с к и х

t r a n s m і t t e r s a n d r e c e і v e r s ) – деяка просторова вибірковість випромінювачів і приймачів, тобто здатність випромінювати (приймати) звукові хвилі в одних напрямках у більшій мірі, ніж в інших. У режимі випромінювання н. зумовлюється

інтерференцією звукових коливань, що приходять у дану точку середовища від окремих ділянок випромінювача. У деяких випадках (рефлекторні, рупорні і лінзові антени) у створенні н. бере участь і дифракція хвиль.

НАПРЯМОЌ , -мку (рос. направление; англ. direction).

н. легкого́ намагнічення́ (рос. направление лёгкого намагничивания; англ. easy direction) – те саме, що вісь легкого́ намагнічення́ .

НАРОДЖЕННЯ́ (рос. рождение; англ. birth; production; (іn solіds)

частинок, у якому в результаті електромагнітної чи якої-небудь іншої взаємодії одночасно виникають частинка й античастинка.

НАСАДКА́ (рос. насадка; англ. head, attachment, neck, nozzle, checker (work), checkerwork, checker filling, capping, hurdle; (сопло) jet; (отвір) orifice; (колони) packing, filling; (скрубераабсорбера) packed bed; (будів.) rafter plate, top plate).

н. анаморфотна́ (рос. насадка анаморфотная; англ. anamorphoscope, anamorphic head, anamorph(ot)ic attachment) – афокальна оптична система, розташована перед звичайним знімальним чи проєкційним об'єктивом і призначена для анаморфування зображення (при зйомці) або дезанаморфування (при проєкції).

н. гідравлічна́ (рос. насадка гидравлическая; англ. hydraulic checker)

– коротка труба, через яку здійснюється витікання рідини.

НАСЕЛЕНІСТЬ́ , -ості р і в н я (рос. населённость у р о в н я ; англ. population, occupancy, occupation) – див. заселеність́ .

НАСИЧЕННЯ́ (рос. насыщение; англ. saturation).

н. магнітне́ (рос. насыщение магнитное; англ. magnetic saturation) – стан речовини, при якому його намагніченість М досягає насичення

(граничного значення) М∞, яке не

змінюється при подальшому зростанні напруженості намагнічувального поля.

НАСМОЌ ́, -а (рос. насос; англ. pump)

– див. насос́.

НАСОС́ , -а [нагнітень,́ ́ насмок,́ ́ гнітильник,́ помпа́ ] (рос. насос; англ. pump).

н. адсорбційний́ (рос. насос адсорбционный; англ. adsorption pump)

– високовакуумний насос, дія якого заснована на фізичній адсорбції відгнічуваного газу розвиненою поверхнею адсорбента.

н. вакуумний́ двороторний́ (рос.

насос вакуумный двухроторный; англ. two-rotor vacuum pump) – об'ємний насос, що складається з корпуса та двох роторів, які співчасно обертаються без дотикання один до одного і до стінок камери.

н. гетерно́ -йонний́ (рос. насос

диффузионный; англ. diffusion pump) – вакуумний насос, дія якого базується на дифузії молекул відгнічуваного газу в струмінь пари робочої речовини. Див. також насос́пароструменевий́ .

н. електророзрядний́ магнітний́ (рос. насос электроразрядный магнитный; англ. magnetic electric-discharge pump) – високовакуумний насос, дія якого грунтується на поєднанні йонного відгніту і поглинання газу розпилюваним в

359

результаті йонного бомбардування матеріалом електродів.

н. молекулярний́ (рос. насос молекулярный; англ. molecular pump) – вакуумний насос, у якому молекули відгнічуваного газу захоплюються

рухомими твердими тілами і видаляються з об'єму, що відгнічується.

н. пароструменевий́ (рос. насос пароструйный; англ. vapo(u)r(-jet)

pump, steam jet (air) pump, steam-jet injector) – вакуумний насос, у якому неперервний струмінь пари захоплює газ, що підводиться при низькому тиску, і несе його в область більш високого тиску.

форвакуумный; англ. fore pump, forepump, backing pump, preevacuation pump, rough(ing) pump) – насос, який створює попереднє розрідження для інших нагнітнів, не здатних викидати газ безпосередньо в атмосферу. Повний залишковий тиск в одноступеневих

насосах складає 1×10–2 – 5×10–2 мм. рт. ст.;

сорбционный; англ. sorption pump) – вакуумний насос, який базується на поглинанні газів (сорбції) активними газопоглиначами (Tі, Zr, Ba, Mo і т.д.), які неперервно напилюються на стінки насоса при кімнатній температурі або на спеціальні конденсатори, охолоджувані рідким азотом, воднем і т.п. Плівки, що утворюються при цьому, поглинають більшість газів, присутніх у вакуумних системах: N2, O2, H2, CO, CO2 і пари H2O.

н. сорбційно́ -йонний́ [насос́ гетерно́ - йонний́ ] (рос. насос сорбционноионный, насос геттерно-ионный; англ. sorption ion pump, getter ion pump) – високовакуумний насос, який поєднує сорбцію газів (див. також насос́ сорбційний́ ) з іонним відгнітом газів, які не взаємодіють із поглиначем. Поглиначем зазвичай слугує Tі (відомі також н-си с.-й.

360

з Ba і Zr). Ці насоси поділяються на магнітні електророзрядні насоси та випаровувальні насоси, де здійснюється термічне випаровування.

н. форвакуумний́ (рос. насос форвакуумный; англ. fore pump, forepump, backing pump) – див. насос́ попереднього́ розрідження́ .

вакуум́ -насоси́ ежекторні́ (рос. вакуум-насосы эжекторные; англ. vacuum ejectors) – те саме, що насоси́ ежекторні́ .

н-си ежекторні́ [вакуум́ -насоси́ ежекторні,́ вакуум́ -ежектори́ ] (рос.

вакуум-насосы эжекторные, вакуумэжекторы; англ. vacuum ejectors) – вакуумні насоси, в яких відгнічуваний газ захоплюється турбулентним струменем пари або рідини, що витікає із сопла ежектора у процесі турбулентного перемішування потоків газу та пари.

НАТІКАННЯ́ (рос. натекание; англ. inleakage, leakage) – проникнення газу в апаратуру внаслідок її неідеальної герметичності, вимірюється сумарним потоком газу, що надходить в об'єм.

НАТІКАЧ́ , -а́(рос. натекатель; англ. leak valve, inlet valve) – пристрій для напуску малих кількостей газу у вакуумований об'єм.

НАТРІЙ́ , -ю (рос. натрий; англ. sodium; лат. Natrіum), Na – хімічний елемент головної підгрупи І групи періодичної системи елементів, належить до лужних металів, атомний номер 11, атомна маса 22,98977. У природі представлений одним стабільним нуклідом 23Nа. Електронна конфігурація зовнішньої оболонки 3s1. Енергія йонізації 5,138 еВ. Н. – м'який сріблясто-білий метал, що швидко тьмяніє на повітрі. Має кубічну об'ємноцентровану решітку.

Густина 0,968 кг/дм3, tпл = 97,83°C,

tкип = 882,9°C. Н. хімічно високоактивний, бурхливо реагує з водою, швидко