Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

Х. Альфвена[H. Alfvén, 1950], але тільки експерименти на штучних супутниках Землі підтвердилиреальнеіснування геомагнітної пастки і показали, що вона заповнена частинками високих енергій (від декількох кеВ до сотень МеВ), які утворюють радіаційні пояси Землі. Частинки, захоплені в п. г. (час життя від однієї доби до 30 років), здійснюють коливальні рухи з однієї півкулі в іншу, рухаючись уздовжсилових ліній,одночасно обертаючись навколо них (див. також преце́сія Лармо́ра) і дрейфуючи по довготі внаслідок неоднорідності геомагнітного поля.

п. магніт́ на[ловни́ця магніт́ на] (рос. ловушкамагнитная; англ. magnetictrap)

– конфігурація магнітного поля, здатна тривалий час утримуватизаряджені частинки в обмеженому об'ємі. Природною п. м. є, наприклад, магнітне поле Землі, що захопило плазму сонячного вітру й утримує її у вигляді радіаційних поясів Землі. Магнітне поле може утримувати заряджені частинки як у поперечному (якщо ларморівський радіус малий порівняно з поперечним розміром п. м.), так і в поздовжньому напрямку відносно вектора магнітної індукції.

ПА́СТКИ, род. па́сток, мн. [ловни́ці]

2 в напівпровідниках (рос. ловушки в полупроводниках; англ. traps [sites, trapping centers, trapping centres, trapping traps, trapping sites, trapping states] і n semіconductors) – порушення періодичності решітки напівпровідникового кристала, на яких можлива локалізація ("захоплення") електронів із зони провідності чи дірок із валентної зони (див. також тео́ріязо́нна).

ПЕНТАГРІД́, -а (рос. пентагрид; англ. pentagrid) – див. гепто́д.

407

ПЕНТАПРИ́ЗМА (рос. пентапризма;

англ. pentaprism) – п'ятикутна відбивальна призма з двома заламлювальними та двома відбивальними гранями, що дає

поворот пучка на 90° без обертання. Відхил пучка не змінюється при обертанні призми навколо осі, перпендикулярної площині повороту.

ПЕНТО́Д, -а (рос. пентод; англ. pentode) – п'ятиелектродна електронна лампа.

ПЕПТИЗАЦІЯ́ (рос. пептизация; англ. peptization,resolution) – розщеплення на первинні частинки під дією зовнішнього рідкого середовищаагрегатів, які виникають у результаті коагуляції дисперсних систем. П. відбувається в суспензіях і колоїдних розчинах і виражається впідвищенні дисперсності (збільшенні числа вільних частинок дисперсної фази в одиниці об'єму).

ПЕРЕВІР́КА (рос. проверка; англ. check, checking, checkout, control, inspection,proof,prove-out,test,testing, verification, verifying, ga(u)ging, assay; (ревізія) audit;(телегр.) collation).

п. гіпо́тез статисти́чна (рос. проверкагипотезстатистическая; англ. statistical hypothesis verification, statistical hypothesis check, statistical hypothesischecking) – сукупність прийомів математичної статистики для перевірки відповідності дослідного матеріалу гіпотезі, що перевіряється. Статистична гіпотеза вважається прийнятною, якщо дослідні дані відповідають певному статистичному критерію. Наприклад, гіпотеза прийнятна з певною

ймовірністю, якщо відхил експериментальногорезультатувід очікуваного на основі гіпотези не перевищує деякої величини, що пов'язана з умовами експерименту – похибкою прилада і кількістю вимірювань.

ПЕРЕГІНКА́ (рос. перегонка; англ. distillation) – те саме, що дистиляція́ .

сп інодалі – межі термодинамічної

стійкості однорідної системи (умова (∂P/

∂V)Т = 0). Рідини вдається перегріти значно вище температури рівноваги з пароюТнас. П. можна досягти і зменшенням зовнішнього тиску Р нижче Рнас (Т).

п. грани́чнийр ідини (рос. перегрев предельный жидкости; англ. limit of superheat o f a l і qu іd) –

максимально можливий перегрів рідини за умови її внутрішньої стійкості вище температури рівноваги з парою (при заданому тиску).

ПЕРЕДА́ЧА (рос. передача; англ. (сигналів) transmission, dissemination, relaying; (даних, повідомлень) transmission, transfer, communication; (напружень) transfer, transference; (посилка) dispatch,sending;(енергії, потужності, навантаження) transmission, transfer; (тепла) transmission, transfer;

(струму, звуку, зображення) transmission; (керування) transfer;

(стандартів) dissemination; (привід) transmission, drive; (зубчаста)

408

transmission, gear, gearing, speed; (обмін) exchange;(обч.) transfer,passing, (кольору) transfer,rendering,rendition).

п. односму́го́ва(рос. передача однополосная; англ. single-sideband transmission) – передачарадіосигналів зі збереженням тільки однієї бокової смуги частот у спектрі амплітудно модульованого коливання. При амплітудній модуляції інформація цілком міститься в кожній із двох смуг бокових частот.

ПЕРЕЗАРЯДКА́ (рос. перезарядка;

англ. chargeexchange;(надлишокзаряду) overcharge,overcharging).

п. іо́нів(п. йо́нів) (рос. перезарядка ионов; англ. ion charge exchange) – елементарнийпроцес взаємодіїдодатного йона з нейтральним атомом (молекулою) газу, при якому один із електронів нейтральної частинки переходить до йона. П. і. відбувається за схемою: А+ + В0 → А0 + В+ (верхнііндекси вказують на заряд частинки). Якщо при п. і. внутрішня енергія системи взаємодіючих частинок не змінюється, то перезарядканазивається резонансною. Імовірність п. і. визначається ефективним перерізом перезарядки σ, що залежить від роду частинок, які зіштовхуються, їхньої відносної швидкості v і так званого параметраМессі. І. п. відіграє істотну роль у балансі частинок високотемпературної плазми; визначає гальмування пучка атомів, інжектованих у плазму того елемента, рухливість іонів у власному газі, властивості газорозрядної плазми, створеної в атомному газі, і т.д.

ПЕРЕЗ'ЄДНАННЯ́ магнітних полів у плазмі (рос. пересоединениемагнитных полей в плазме; англ. reconnection of magnetіc fіelds і n a p lasma) – фізичний процес, пов'язаний з вивільненням запасів магнітної енергії, що накопичується в різних плазмових конфігураціях, і її перетворенням у кінетичну і теплову енергію

плазми. Частина енергії, яка виділяється при п.,можепередаватисяневеликій групі частинок, які при цьому прискорюються до дуже високих (іноді ультрарелятивістських) енергій. При п. обов'язково змінюється топологія магнітного поля – виникають нові магнітні структури: петлі магнітних ліній, магнітні острови, нейтральні точки і нейтральні лінії магнітного поля, течії плазми. Перебудова топології магнітного поля, що відбувається при п., пов'язана з порушенням вмороженості магнітних силових ліній у плазму (див. також вморо́женістьмагні́- тного по́ля). Процес п. відіграє важливу роль у багатьох фізичних явищах, що відбуваютьсявкосмічній і термоядерній плазмах.

ПЕРЕ́КИСИ, -ів, мн. (рос. перекиси;

англ. peroxids) – кисневі сполуки хімічних елементів, що характеризуються наявністю групи –О–О– і здатністю виділяти кисень вактивному стані.

ПЕРЕКРАП́ , -у (рос. перегонка; англ. distillation) – те саме, що дистиляція́ .

ПЕРЕМАГНІЧ́ЕННЯ (рос. перемагничивание; англ. reversal magnetization, magnetic reversal, magnetization reversal, flux reversal, back magnetization) – зменшення намагніченості М зразків магнітновпорядкованих речовин і зміна напрямку М на зворотний, які викликані зменшенням і наступною зміною на зворотне зовнішнього магнітного поля Н, під дією якого зразок був попередньо намагнічений.

ПЕРЕМІШ́ УВАННЯ 1 (рос. перемешивание; англ. (змішування) mixing, intermix; (помішування) concitation; (збовтування) stir, agitation, churning;

(повітря при конциціонуванні) baffling;

(тіста) kneading).

п. турбуле́нтне(рос. перемешивание турбулентное; англ. turbulentmixing) –

409

рух один відносно одного в турбулентних потоках макроскопічних об'ємів (турбулентних елементів), розміри яких не менші, ніж внутрішній масштабтурбулентності (див. також турбуле́нтність).

ПЕРЕМІШУВАННЯ́ 2 в фазово- м у просторі (рос. перемешиваниев

фазовом пространстве; англ. mixing і n phase space) – властивість потоку траєкторій консервативної динамічної системи, достатня для переходу цієї системи в процесі її часової еволюціїдо стохастичної поведінки.

ПЕРЕМІЩ́ ЕННЯ в механіці

(рос. перемещениев механике; англ. displacement[move,movement,moving, motion, locomotion, travel, transfer, relocation, shift, shifting, drift, float, traversing, traverse, traversal; transposition; transport, transportation, conveyance,handling;translation;stroke] і n mechanіcs) – вектор, що з'єднує положення рухомої точки на початку і наприкінці деякого проміжку часу. Вектор п. спрямований уздовж хорди траєкторіїточки.

п-ння віртуа́льні(рос. перемещения виртуальные; англ. virtual displacement) – те саме, що переміщ́ енняможли́ві.

п-нняможли́ві[переміщ́ ення віртуа́- льні] (рос. перемещения возможные, перемещения виртуальные; англ. virtual displacement) – нескінченно малі переміщення, що можуть здійснювати точки механічної системи з розглянутого в даний момент часу положення, не порушуючи накладених на систему в цей момент часу зв'язків (див. також зв'язки́механіч́ ні).

п-ння у ва́куумі механіч́ ні(рос. перемещения механическиев вакууме; англ. mechanical displacement in vacuum) – переміщення елементів апаратури у вакуумі без порушення герметичності. Переміщення у високому та надвисокому вакуумі характеризуються відсутністю мастильних речовин між поверхнями, які труться, що викликає

їхнє швидке руйнування, а часто і точкове зварювання.

ПЕРЕНАПРУ́ГА (рос. перенапряжение; англ. overvoltage, overpotential, superpotential, surge (voltage), excess voltage,supervoltage) – вид електрохімічної поляризації, при якій зміна потенціалу електрода пов'язана з характером перебігу електрохімічної реакції на його поверхні. Величина п. – зсув потенціалу електродавід його рівноважного значення, що досягає 1,5 В; характеризує ступінь незворотливості електрохімічної реакції і залежить від природи реакції, густини струму, температури, природи і складу розчину тощо.

ПЕРЕНЕ́СЕННЯ (рос. перенос; англ. transport, transportation, transfer, transference; (заряду) transit, transfer; (паралельне) translation; (хім.) junction;

(клітин, вірусу) passage;(матеріалу при терті) pickup;(обч.) carry;(мат.) transposition).

п. випромін́ ювання(рос. перенос излучения; англ. radiation transport) – поширення електромагнітного випромінювання, звуку, нейтронів та інших частинок у різноманітних середовищах: у вільному просторі, у регулярнонеоднорідних і випадковонеоднорідних (турбулентних) середовищах, у середовищах із дискретними розсіювачами і т. д. за наявності процесів поглинання, висилання і розсіяння. Класичнатеорія п. в. отримана з енергетичних міркувань і є основою фотометрії. Крім того, теорію п. в. застосовують в астрофізиці при розрахунку світності зірок, у теплофізиці й ін. Сучасна теорія п. в. базується на статистико-хвильовому підході, коли випромінювання та середовище трактуються як два випадкових поля, що взаємодіють між собою, і випромінювання вважаєтьсястатистично квазіоднорідним.

п.ене́ргії(рос. переносэнергии; англ. energytransport) – безвипромінювальна передачаенергії електронного збудження

410

при електромагнітній взаємодії двох частинок (молекул, іонів, комплексів), які перебуваютьна відстані, меншій довжини хвилі випромінювання. У результаті п. е. молекула-донор енергії переходить у стан із меншою енергією, а молекулаакцептор енергії – у стан із більшою енергією. Взаємодія частинок, внаслідок якої відбувається п. е., може бути мультипольною (зокрема диполь-ди- польною) або обмінною. Характерні відстані, при яких здійснюються п. е., досягають при диполь-дипольній взаємодії 5– 6нм, при обмінній – 1–2нм.Процеси п. е. між однаковими молекулами (атомами або йонами), які відбуваються багаторазово, називаються міграцією енергії. Умови, необхідні для п. е., реалізуються переважнов конденсованих середовищах. П. е.відіграє істотну роль у процесахлюмінесценції.