Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

quantum f іe ld theory [ Q F T ]) – процедура усунення ультрафіолетових розбіжностей. П. проводиться в процесі розв'язку квантових рівнянь і в цілому представляється у вигляді особливого припису, який формулюється додатково до основного закону руху – рівняння Шредінгера. Інше значення терміна "п." пов'язане зі скінченними змінами параметрів лагранжіана КТП, що призводять до ренормалізаційної групи. У перенормувальнихтеоріях виявляєтьсяможливим зібрати всі сингулярні складові матричних елементів і функцій Гріна у невелике число структур, що у кінцевому підсумку можуть бути зведені до польових добавок до параметрів вихідного лагранжіана.

п. заря́дута ма́си[ренормува́ння заря́дута ма́си] (рос. перенормировка

зарядаимассы,ренормировказарядаи массы; англ. charge and mass renormalization, charge and mass renorming) – врахування впливу власного поля елементарної частинки на масу і заряд, які ефективно проявляє ця частинка в зовнішньому полі.

ПЕРЕОХОЛО́ДЖЕННЯ (рос. переохлаждение; англ. supercooling, surfusion, undercooling, subcool, subcooling, aftercooling) – охолодження речовини нижче температури рівноважного переходу в інший агрегатний стан (фазу); окремий випадок переходу системи в метастабільний стан. У послідовності фазових переходів від високотемпературних до низькотемпературних фаз (пара → рідина → кристал І → кристал ІІ) можливеп. кожної фази відносно наступної. П. необхідне, щоб фазовий перехід 1-го роду відбувався зі скінченною швидкістю. Велике п. однорідної системи може бути зумовлене відсутністю зародків фази-конкурента чи дуже повільним їхнім ростом унаслідок малої рухливості молекул. Уповільнення процесів утворення і росту зародків (див. також кіне́тикафа́зовихперехо́дів) при п.

411

використовують у виробництві скла, аморфних металів, при загартуванні сталей та інших сплавів. П. водяної пари і крапельок води впливає на характератмосферних опадів.

ПЕРЕПУСТ́ , -у (рос. перегонка; англ. distillation) – те саме, що дистиляція́ .

ПЕРЕ́РІЗ, -у (рос. сечение; англ. section;(розріз) cut, profile;(графа) seg, segregate).

п. ефекти́вний(попере́чний) (рос. сечениеэффективное(поперечное); англ. cross section, cross-section) – величина, що характеризує ймовірність переходу системи двох частинок, які зіштовхуються, у певний кінцевий стан у результаті їхнього розсіяння (пружного або непруж-

ного). Переріз dσ дорівнює відношенню числа dN таких переходів за одиницю

часу до густини nυ потоку розсіюваних частинок, які падають на мішень, тобто до числа частинок, що проходятьза одиницю часу черезодиничну площинку, перпенди-

кулярну до їхньої швидкості υ (nυ – густо-

та надхідних частинок): dσ = dN /nυ. Переріз має розмірність площі. Різним типам переходів, що спостерігаються при розсіяннічастинок, відповідаютьрізніперерізи.

п.інклюзи́вний(рос. сечениеинклюзивное; англ. inclusive cross section, inclusive cross-section) – переріз інклюзивного процесу. Зазвичай вимірюють ди-

ференціальний переріз процесуab → cХ утворення частинки с, імпульс якої р і енергія Е, в інтерваліdр/Е при зіткненні

частинок a і b, Еdσ/dp (Х – сукупність решти вторинних частинок реакції).

п. мідлевий́ [мідель́ ] (рос. сечение мидлевое, мидель; англ. midlength section) – найбільший за площею переріз тіла, яке рухається у воді чи в повітрі, площиною, перпендикулярною до напрямку руху. Як правило, силу опору, що дієна тіло, відносятьдо площі п. м.

п. парціальний́ (рос. сечение парциальное; англ. partial section) – переріз взаємодії для парціальної хвилі.

ПЕРЕСИ́ЧЕННЯ (рос. пересыщение; англ. supersaturation) – 1) надлишкова концентрація речовини, що міститься в розчині, понад розчинність (понад концентрацію, що відповідає насиченому розчину за даних умов – температурі та тиску). 2) Надлишковий тиск пари понад тиск насиченої пари за даних умов.

ПЕРЕСТАНОВНІСТЬ́ , -ості [комутативність́ ] (рос. перестановочность, коммутативность; англ. commutativity, commutability).

п. локальна́ (рос. перестановочность локальная; англ. local commutativity) – принцип релятивістської квантової теорії поля, який полягає в тому, що комутатор двох квантових бозонних

полів ϕ1(х), ϕ2(у) обертається на нуль, якщо точки х, у простору-часу Мінковського розді-

лені просторовоподібним інтервалом: [ϕ1(х), ϕ2(у)] ≡ ϕ1(х)ϕ2(у) – ϕ2(у)ϕ1(х) = 0 при (х – у)2 < 0 (тут х = {xμ}, μ = 0, 1, 2,

3). П. л. випливає з канонічного квантування полів і релятивістської інваріантності.

ПЕРЕТВОРЕННЯ́ 1 (рос.

преобразование; англ. transformation, transform, translation, transposition, conversion, converting, transduction, reform;(пере-робка) alteration;(розклад) development;(функціональне) generation; (частоти) inversion; (обч.) inversion;

(обч. даних) mapping).

C-перетворення́ (рос. C-

преобразование; англ. C-conversion) – те саме, що спряження́ заря́дове.

CР-перетворення́ [інверсія́ комбінована́ ] (рос. CР-преобразование,

инверсия комбинированная; англ. СР- con-version, combined inversion) – операція одночасного проведення двох перетворень: зарядового спряження (С) –

412

заміни всіх частинок фізичної системи на їх античастинки (і навпаки) та просторової інверсії (Р) – зміні знаків

всіх координат частинок (r → – r).

п.Бе́клунда(рос. преобразование Бэклунда; англ. Backlund transformation) – спосіб конструювання точних розв'язків деяких нелінійних рівнянь математичної фізики. Запропонований у 1875 А. Беклундом [A. Backlund] у зв'язку з вивченням поверхонь сталої від'ємної кривизни. Для цих поверхонь елемент довжини в придатних координатахu, v можназаписатиу вигляді ds2 = du2 + 2cosωdudv + dv2, де ω підкоряється рівнянню синус-Гордона d2ω/(dudv)

=sіnω. Інтерес до п. Б. підвищився в зв'язку з розвитком методу оберненої задачі розсіяння (МОЗР). П. Б. знайдені для більшості нелінійних рівнянь, що інтегруються за допомогою МОЗР, у т. ч. для нелінійного рівняння Шредінгера, для рівнянь Янга-Міллса, для варіантів інтегровних рівнянь Ейнштейнав порожнечі. З погляду МОЗР, п. Б. є перебудовою розв'язку нелінійного рівняння, що відповідає появі в спектрі інтегровного лінійного рівняння додаткового дискретного власного значення і додаванню солітона до вихідного розв'язку нелінійного рівняння.

п.Галіле́яв класичній меха- н іц і Ньютона (рос. преобразование Галилея в классической механике Ньютона; англ. Galileus transformations і n c lassіcal Newton mechanіcs) – перетворення координат і часу при переході від однієї інерційної системивідліку до іншої. Див.

при́нципвідно́сностіГаліле́я. Гіл́ ьберта(рос. преобразование

Гильберта; англ. Hilbert transformation)

інтегральнеперетворення, що ставить у

відповідність функції f(x) дійсної змінноїтакожп.–

вол P вказує на головне значення інтеграла. Це інтегральнеперетворення(типу

згортки) введене Д. Гільбертом [D. Hіlbert], 1904. Для існуванняп. Г. достатньо зажадати, щоб f(x) була квадратично інтегровною функцією, тоді такою ж буде і g(x). Найзагальніше формулювання п. Г. дане мовою узагальненихфункцій.

п. дуальне́ (рос. преобразованиедуальное; англ. dual transformation; від

лат. dualіs – двоїстий) – перетворення від змінних параметра порядку (ПП) до змінних параметра безладу (ПБ) в решітковій моделі статистичної фізики. Флуктуації ПП є малими при низьких температурах, а флуктуації ПБ є малими при високих температурах. Д. п. існує для моделей із локальною взаємодією, інваріантною відносно абелевої группи симетрії. Введено Х. Крамерсом [H. Kramers] і Г. Ванньє

[G. Wannіer].

п. інтегра́льне(рос. преобразование интегральное; англ. integral transformation) – перетвореннявигляду

F(x) K(x,t) f (t) dt ,

грування ведеться Lпо контуру L у комплексній площині змінної z = x+іy і ставить у відповідність функції, визначеній та інтегровній на L, аналітичну функцію F(k) комплексної змінної k = q+іp. П. Л. у вужчому розумінні визначають на півосі

413

p = ¶f/¶х. Ці рівняння є розв'язними, тоб-

(n – 1)-вимірній площині (гіперплощині)

П = {xx = C} (хоча б один із дійсних параметрів xі, що задають положення П в Rn, не дорівнює 0): F(x,C) = òdnxf(x)d(xx –

C).

п. симетрії́ (рос. преобразование

сим-метрии; англ. symmetry

transformations) – те саме, що операції́

симетрії́ .

п. уніта́рне(рос. преобразованиеунитарное; англ. unitary transformation) –

операторів знищенняі народженнячастинок в оператори знищення і народження квазічастинок для неідеальних Фермі- і Бозе-газів. Запропоновані М. М. Боголю-

414

бовим у 1947 для Бозе-газу і в 1958 для Фермі-газу. П. Б. к. для неідеального Бозе-газу дозволяють одержатиенергетичний спектр слабко збуджених станів Бозе-газу і

пояснити надплинність (див. також Бозе́-газ). П. Б. к. для неідеального Фе- рмі-газу дозволяють одержати спектр елементарних збуджень системи і пояснити явищенадплинності.

ПЕРЕТВОРЕННЯ́ 2 (рос.

превращение; англ. conversion, transformation, change, transform, transition).

п. мартенси́тне(рос. превращение мартенситное; англ. martensitic conversion; від імені А. Мартенса [A. Martens]) – один із видів структурних перетворень (див. також поліморфіз́),м при якому зміна взаємного розташування складових кристалів атомів (молекул) відбувається в результаті відносних зсувів сусідніх атомів на відстані, малі в порівнянні з міжатомною відстанню. Перебудова кристалічної решітки зводиться до деформації її елементарної комірки. П. м.

– фазовий перехід 1-городу.

п.фа́зове(рос. превращениефазовое;

англ. phase change, phase transfer, change of state, constitutional change,

phase transformation, phase transition, transformation) – те саме, що перехід́ фазовий́ .

ПЕРЕТВОРЮВАЧ́ , -а 1 (рос.

преобразователь; англ. changer, transducer, transducing apparatus, engine, converter, conversion device, inverter;(гідравлічний) transformer).

п. напру́ги(рос. преобразователь напряжения; англ. voltage changer) – пристрій, який виробляє напругу живлення заданої величини з іншої напруги живлення (наприклад, для живлення апаратуривід акумулятора).

п-чі термоелектро́нні (рос. преобразователи термоэлектронные; англ. thermoelectronic engines) –

415

магнети́зм, феримагнети́зм). П. м. являє собою осердя з магнітострикційних матеріалів із обмоткою.

п. п'єзоелектри́чний (рос. преобразователь пьезоэлектрический;

англ. bimorph) – електромеханічний або електроакустичний перетворювач, дія якого грунтується на п'єзоелектричному ефекті (див. також п'єзоеле́ктрики).

п. плів́ ковий(рос. преобразователь плёночный; англ. film transducer) –

перетворювач магнітострикційний або перетворювачп'єзоелектричний у вигляді тонкоїплівки, який використовуєтьсядля генерації та прийому гіперзвукових хвиль у твердих тілах.

п-чі електроакусти́чні (рос. преобразователиэлектроакустические;

англ. electroacoustic transducers) – пристрої, які перетворюють електричну енергію в енергію пружних коливань середовищаі навпаки. У більшості п. е. здійснюється електромеханічне перетворення, коли частина підведеної електричної енергії переходитьв енергію коливань деякої механічної системи, або механіко-акустичне, при якому за рахунок коливань механічної системи у середовищі створюється звукове поле. Існують п. е., які не мають механічної коливної системи, а створюють коливання безпосередньо у середовищі – електроіскровий випромінювач, іонофон, термофон, випромінювач, дія якого заснованана електрострикціїрідин.

п-чі п'єзонапівпровіднико́ві (рос.

преобразователи пьезополупроводниковые; англ. piezosemiconductor transducers) – електроакустичні перетворювачі, дія яких базується на властивостях збідненого носіями заряду тонкого шару п'єзонапівпровідника. Зазвичай п. п. є вібраторами, що працюють на резонансній частоті (в діапазоні частот від 10 МГц до 75 ГГц).

п-чі частоти́ опти́чні (рос. преобразователи частоты оптические; англ. optical frequency converters) –