Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

ПІРАНОМЕТР́ , -а (рос. пиранометр;

англ. pyranometer) – прилад для вимірювання сонячної радіації, що падає на горизонтальнуповерхню.

ПІРГЕЛІОМЕТР́ , -а (рос.

пиргелиометр; англ. pyrheliometer) – прилад для абсолютних вимірювань прямої сонячної радіації, подібний до актинометра.

ПІРГЕОМЕТР́ , -а (рос. пиргеометр;

англ. pyrgeometer) – прилад для вимірювання інтенсивності ефективного випромінювання, тобто різниці між випро-мінюванням чорного тіла (прилада) та довгохвильової інфрачервоної радіаціїатмосфери.

ПІРИТ́, -у [колчада́н сірча́ний, колчадан́ залізний́ ] (рос. пирит, колчедансерный,колчеданжелезный;

англ. pyrite) – мінерал складу FeS2. Містить іноді Co, Nі, Cu, Au, Ag, As, Se,

Fe.

ПІРОЕЛЕКТРИКА́ (рос.

пироэлектричество; англ. pyroelectricity) – явище виникнення електричних зарядів на поверхні кристалічних діелектриків при їх нагріванні чиохолодженні.

ПІРОМЕТР́ , -а (рос. пирометр; англ. pyrometer) – прилад для вимірювання температури тіл за інтенсивністю їх теплового випромінювання в оптичному діапазоні довжинхвиль.

ПІРОМЕТРІЯ́ ́ (рос. пирометрия;

англ. pyrometry; від грец. πυρ – вогонь і

μετρώ – вимірюю).

п. опти́чна (рос. пирометрия оптическая; англ. optical pyrometry) – сукупність оптичних (безконтактних) методів вимірювання температури тіл за їх тепловим випромінюванням.

425

ПІРОТИН́ , -у [колчада́н магні́тний] (рос. пирротин, колчедан магнитный;

англ. pyrrotine) – мінерал складу Fe1–xS. Містить у вигляді домішок Nі, Co, Cu та ін.

ПІРОФІЛІТ́, -у (рос. пирофиллит;

англ. pyrophyllite) – мінерал складу Al2[Sі4O10][OH]2; містить у вигляді домішок MgO, FeOта Fe2O3.

ПІСЛЯДІЯ́ (рос. последействие; англ. aftereffect,residualeffect,overshoot).

п. магніт́ на (рос. последействие магнитное; англ. magnetic aftereffect) – те саме, що в'язкістьмагніт́ на.

п. пру́жна (рос. последействие упругое; англ. afterwork, afterworking, elasticaftereffect,springback,recovery) – явище релаксації, що полягає у зміні з часом деформованого стану твердого тіла при незмінному напруженому стані.

ПІСЛЯСВІТІННЯ́ (рос.

послесвечение; англ. afterglow; (screen) decay, lag, persistence) – люмінесценція, що спостерігається після припинення зовнішнього впливу, який її викликав (світла, рентгенівського випромінювання, потоку електронів і т.д.). П. – характерна ознакалюмінесценції.

ПІСТОНФОН́ , -а (рос. пистонфон;

англ. pistonphone) – прилад для проведення абсолютного градуювання вимірювальних приймачів звуку (мікрофонів чи гідрофонів) при низьких звукових частотах.

ПЛАВАННЯ́ (рос. плавание; англ. flotation).

п. тіл (рос. плаваниетел; англ. body flotation) – стан рівноваги твердого тіла, частково або повністю зануреного в рідину (чигаз).

ПЛАВЛЕННЯ́ (рос. плавление; англ. colliquation,fusion,fusing,melt,melting, smelting) – перехід твердої кристалічної речовини в рідкий стан, що відбуваєтьсяз

поглинанням тепла (фазовий перехід першого роду).

ПЛАЗМА́ (рос. плазма; англ. plasma;

від грец. πλάσμα – створення, створіння)

– частково або повністю йонізований газ, у якому густоти позитивних і негативних зарядів є практично однаковими.

п. газорозря́дна(рос. плазма газоразрядная; англ. gas(-discharge) plasma) – плазмаелектричнихрозрядіву газах (див. також у статті пла́зманизькотемперату́рна).

п. електровід'є́мнихга́зів[пла́зма електронегати́внихга́зів] (рос. плазма электроотрицательных газов; англ. electronegative gas plasma) – частково йонізований газ, в якому крім електронів і додатних йонів містяться від'ємні йони.

п. електронегати́внихга́зів(рос. плазма электроотрицательных газов; англ. electronegative gas plasma) – те саме, що пла́змаелектровід'є́мнихга́зів.

п. замагніч́ ена(рос. плазмазамагниченная; англ. magnetized plasma) – плазма, що міститься у магнітному полі напруженістю Н у таких умовах, що ларморівська частота обертання ωH заряджених частинок у цьому полі (ωН = Ze/Mc) істотно перевищує характерну частоту зіткнень τeі-1 між односортними і різносортними частинками(електронамита йонами):

ωH τeі >> 1 (тут Z – атомний номер, M – маса частинки,τeі – час між двома послідовними зіткненнями). Такі умови можуть здійснюватись у сильних магнітних полях або вдужерозрідженій плазмі.

п. ідеа́льна(рос. плазмаидеальная;

англ. ideal plasma) – плазма, в якій середня потенціальна енергія взаємодії частинок значно менша від їх середньої кінетичної енергії.П. і. можнарозглядати як ідеальний газ заряджених частинок, тобто як газ, у якому можуть існувати електричне поле і просторовий заряд, але ніякідвіокремі частинки не взаємодіють.

п. кварк-глюо́нна[хромопла́зма] (рос. плазма кварк-глюонная, хро-

426

моплазма; англ. quark-gluon plasma, chromoplasma) – гіпотетичний стан матерії з сильною взаємодією, що характеризується відсутністю утримання кольору. В цьому стані кварки та глюони, полонені адронами в адронній матерії, звільняються і можуть поширюватися як квазівільні частинки по всьому об'єму плазмової матерії – виникає "кольоропровідність" (аналогічно появі електропровідності в звичайній електрон-іонній плазмі).

п. косміч́ на(рос. плазма космическая; англ. space plasma, cosmic plasma,

extraterrestrial plasma, nonterrestrial plasma) – плазма в космічному просторі та космічних об'єктах: зірках, зоряних атмосферах, галактичних туманностях і т. п. Плазмовий стан – найбільш розповсюдженийстан у Всесвіті.

п. кріоге́нна(рос. плазма криогенная; англ. cryogenic plasma; від грец.

κρύος – холод і γένεση – народження) – плазма, охолодженадо низьких (кріогенних) температур, наприкладу результаті занурення контейнераз плазмою у ванну зрідким азотом або гелієм.

п. ла́зерна(рос. плазма лазерная;

англ. laser plasma) – нестаціонарне плазмове середовище, що утворюється при дії потужного лазерного випромінювання на речовину. Наприклад, п. л. виникає при оптичному пробої в газових середовищах (лазерна іскра); при опроміненні лазером плоскої твердої мішені ("факел"); в оптичних розрядах, підтримуваних лазерним випромінюванням; у лазерних термоядерних мішенях. Характерні ознаки п. л. – багатокомпонентний іонний склад і велика просторова неоднорідність.

п. неідеа́льна(рос. плазма неидеальная; англ. non-ideal plasma) – плазма, у якої потенціальнаенергія взаємодії між частинками близька за значенням до їхньої кінетичної енергії або перевищує її. П. н. – плазма в рідких металах, напівпровідниках, глибинних шарах Сонця та ін. Неідеальна плазма може набувати

якісно нових властивостей порівняно з ідеальною.

п. неізотерміч́ на(рос. плазманеизотермическая; англ. nonisothermal plasma) – термодинамічно нестійка газорозрядна плазма, у якій температура електронного газу набагато вища, ніж температуранейтральногогазу.

п. нерівнова́жна(рос. плазма неравновесная; англ. nonequilibrium plasma) – плазма, стан якої не є станом повної термодинамічної рівноваги. Прикладами п. н. можуть бути: 1) т.зв. неізотермічна плазма, у якої температура електронів відрізняється від температури йонів; 2) просторово неоднорідна плазма, зокрема утримувана за допомогою магнітного поля; 3)плазма, що містить окремі спрямовані потоки – пучки електронів і йонів. Нерівноважність плазми призводить до нестійкості, що виявляється у самозбудженні хвиль різних типів. Див. також пла́зманеідеа́- льна.

п. низькотемперату́рна[пла́змарозря́дна] (рос. плазма низкотемпературная,плазмаразрядная; англ. low-temperature plasma, discharge plasma) – плазма, в якої середня енергія електронів менша від характерного потенціалу йонізації атома (< 10 еВ); її температуразазвичай не перевищує 105 К. П. н. слабкойонізована, тобто число нейтральних атомів і молекул значно перевищує кількість заряджених частинок

– електронів і йонів. Відношеннякількості йонізованих атомів до їхньої загальної кількості в одиниці об'єму називають ступенем іонізації плазми. П. н. у природі

– сонячний вітер, сонячна корона, блискавка,йоносфераЗемлі та ін.

п. релятивіс́ тська(рос. плазмарелятивистская; англ. relativistic plasma) – плазма, у якій середня енергія хаотичного руху частинок хоча б одного сорту перевищує енергію спокою цих частинок. Найчастіше релятивістським є електронний компонентплазми.

п.рівнова́жна (рос. плазма равновесная; англ. equilibriumplasma) – плазма, яка перебуває в стані термодинамічноїрівноваги.

п.розря́дна(рос. плазмаразрядная; англ. discharge plasma) – те саме, що пла́зманизькотемперату́рна.

п.тверди́хтіл (рос. плазматвёрдых тел; англ. plasma of solids) – система від'ємних та додатніх носіїв заряду (електронів і дірок) у твердих тілах.

ПЛАЗМОН́ , -а (рос. плазмон; англ. plasmon) – квант плазмових коливань (див. також пла́зма, пла́зматверди́х тіл).

ПЛАЗМОТРОН́ , -а (рос.

плазмотрон; англ. plasmotron) – пристрій для створеннящільної (зтиском порядку атмосферного) низькотемпературної плазми (з температурою до 104 К) за допомогою електричних розрядів у газах, який дає плазмовий потік, що використовується для дослідницьких та наукових цілей.

ПЛАЗМОХІМІЯ́ (рос. плазмохимия;

англ. plasma chemistry) – наука, яка вивчає закономірності фізико-хімічних процесів і реакцій у низькотемпературній плазмі.

ПЛАНЕТИ́ , род. плане́т, мн. (рос. планеты; англ. planets) – холодні, порівняно щільні космічні тіла, що обертаються навколо Сонця по еліптичних орбітах із невеликими ексцентриситетами; світять, відбиваючи сонячне проміння.

п. малі́(рос. планеты малые; англ. minor planets, planetoids) – невеликі тіла, що рухаються навколо Сонця по еліптичних орбітах, велика частина яких розташована між орбітами Марса і Юпітера. Перша мала планета, названа Церерою, відкрита 1 січня 1801 р. Дж.Піацці. Кожна мала планета, орбіта

якої визначена доволі надійно, одержує постійний номер і назву.

ПЛАНОТРОН́ , -а (рос. планотрон;

англ. planarmagnetron,planemagnetron)

– плоский багаторезонаторний магнетрон неперервної дії, запропонований і досліджений П.Л. Капіцею. П. відрізняється від інших магнетронних генераторів резонансною системою (резонатори зв'язані з робочим простором гратчастою стінкою; генерована потужність випромінюється кожним резонатором назовні) і розміщенням емітувальних вольфрамових ниток у заглибленнях катода.

ПЛАНУВАННЯ́ (рос.

планирование; англ. planning, programming, projection; (календарне) scheduling; (процесу) sequencing; (ширяння) float,glide,gliding,soaring).

п. експериме́нту(рос. планирование эксперимента; англ. experimentplanning)

– розділ математичної статистики, в якому розглядають задачі оптимального плануванняекспериментів.

ПЛАСТИКИ́ , -ів, мн. [ма́си пласти́чні] (рос. пластики, массы пластические; англ. plastics, plastic materials,plastic masses) – матеріали на основі природних або синтетичних полімерів, інтервал робочих температур яких лежить в області склоподібного стану (як правило, модуль пружності пластиків близько 104 кг/см2 і більше, відносне видовження не перевищує25–50%).

ПЛАСТИНА́ (рос. пластин(к)а, плита; англ. plate, platen) – див. пласти́нка.

ПЛАСТИНКА́ [пласти́на, плита́] (рос. пластин(к)а, плита; англ. plate, platen) – тіло, що має форму прямої призми або циліндра, висота (товщина)

428

якої є малою порівняно з розмірами основи.

п.λ/2 (рос. λ/2 пластинка; англ. λ/2 plate) – те саме, що пласти́нка півдовжини́хви́лі.

п.λ/4 (рос. λ/4 пластинка; англ. λ/4 plate) – те саме, що пласти́нка чверть довжини́хви́лі.

п.дихроїч́на (рос. пластинка дихроическая; англ. dichroicplate) – тонка пластинка (плівка) із речовини, яка має різко вираженувластивість дихроїзму.

п.зо́нна[пласти́нкаСоре́] (рос. пластинка зонная, пластинка Соре; англ. zone plate) – екран (у найпростішому випадку – скляна пластинка), який складається із системи прозорих і непрозорих концентричних кілець, що чергуються і побудовані за принципом розташування зон Френеля.

п.Лю́ммера–Ге́рке(рос. пластинка Люммера–Герке; англ. Lummer–Gehrke plate) – багатопроменевий оптичний інтерферометр, який являє собою плоскопаралельну пластинку зі скла або кварцу, оброблену з високим ступенем точності.

п.півдовжини́хви́лі[пласти́нкаλ/2] (рос. пластинкаполдлиныволны,пла-

стинка λ/2; англ. half-wave(length) plate,

λ/2plate) – пластинказпрозорої, оптично анізотропної речовини (кристала), при проходженні крізь яку дві складові світлового пучка з напрямками коливань уздовж двох певних, взаємно перпендикулярних напрямків у площині пластинки (головні напрямки) набувають різниці ходу, яка дорівнєю половині довжини

хвилі λ/2 або (m + 1/2)λ, де m – ціле число.

п. плоскопарале́льна(рос. пластинка плоскопараллельная; англ. flat plate, plane-parallelplate) – шар однорідного, прозорого (або забарвленого) середовища з показником заламу n, обмежений паралельними площинами на відстані d одна від одної. Оптична товщина п. п. дорівнює nd, оптична

сила дорівнює нулю, збільшення (поздовжнє, поперечнеі кутове) – одиниці.

п. Соре́(рос. пластинка Соре; англ. zone plate) – те саме, що пласти́нказо́н-

на.п. чвертьдовжини́хви́лі[пласти́нка λ/4] (рос. пластинка четверть длины

волны, пластинка λ/4; англ. quarter-

wave(length) plate, λ/4plate) – пластинка з прозорої, оптично анізотропної речовини (кристала), при проходженні крізь яку дві складові світлового пучка з напрямками коливань уздовж двох певних, взаємно перпендикулярних напрямків у площині пластинки (головні напрямки) набуваютьрізниці ходу, рівної

чверті довжини хвилі λ/4 або (m + 1/4)λ, де m – ціле число.

ПЛАСТИФІКАЦІЯ́ полімерів

(рос. пластификация полимеров; англ. plastification [softening] o f pol ymers) – модифікація полімерного матеріалу, в результаті якої досягається підвищення рухливості макромолекул у цілому, їх ділянок, найпростіших надмолекулярних утворень (пачок макромолекул) або всіх цих структурних одиниць.

ПЛАСТИЧНІСТЬ́ , -ості (рос.

пластичность; англ. plasticity, ductility (property), unctuosity) – властивість твердих тіл незворотливо деформуватися під дією зовнішніх сил чи внутрішніх напружень.

п. криста́лів(рос. пластичность кристаллов; англ. crystal ductility) – властивість кристалічних твердих тіл незворотливо змінювати свої розміри та форму вполімеханічних напружень.

ПЛАТИНА́ (рос. платина; англ. platinum), Pt – хімічний елемент VІІІ групи періодичної системи елементів Менделєєва, атомний номер 78, атомна маса 195,08, входить до платинової групи шляхетних металів.

429

п. платино́вана (рос. платина платинированная; англ. platinized platinum) – платина, електролітично покрита шаром високодисперсної платинової черні.

ПЛАТИНОТРОН́ , -а (рос.

платинотрон; англ. platinotron) – електронний прилад надвисокої частоти, що поєднує у собі як особливості магнетрона(забезпечує великий ккд), так і специфіку лампи зворотної хвилі (широкосмуговість).

ПЛЕОХРОЇЗМ́ , -у (рос. плеохроизм;

англ. pleochroism) – зміна забарвлення кристала залежно від напрямку розповсюдження світла, що крізь нього проходить; неточнаназва– дихроїзм.

ПЛИННІСТЬ́ , -ості р ідини (рос. текучесть жидкости; англ. flow

property, yielding flow, flowability, fluidity, cold flow, flow, reciprocal viscosity, yield, yielding) – коефіцієнт плинності, який дорівнює величині, оберненій в'язкості, і характеризує рухливість рідини.

ПЛИТА́1 (рос. плита; англ. plate, platen) – те саме, що пласти́нка.

п. вимір́ ювальна(рос. плитаизмерительная; англ. metering plate) – плоскопаралельна кінцева міра довжини в формі плитки, розмір якої визначається відстанню між двома паралельними вимірювальними площинами.Див. також мі́- ридовжини́.

п. повіря́льна (рос. плита поверочная; англ. surfaceplate) – плита, що застосовується для контролю площинності та як база під час контрольних і розмічувальних робіт у машинобудуванні.

ПЛИТА́ 2 (рос. плита; англ. slab, (столярна) board; (мет.) board;

(бетонна) flag, flagstone;(фундаменту) mattress;(опорна) template).