інших координат, які описують коливання атомів у молекулі (нормальних координат, внутрішніх коливальних координат типу розтягу зв'язків і деформації валентних кутів).
п. пито́ма (рос. поверхность удельная; англ. specificsurface[area]) –
відношення загальної площі поверхні дисперсної фази до її об'єму. П. п. обернено пропорційна лінійним розмірам частинок дисперсної фази. Зі збільшенням ступеня дисперсності п. п. швидко зростає.
п. потенціа́льної ене́ргії моле́кул (рос. поверхность потенциальной энергии молекул; англ. potentialmolecular [energy] surface) – те саме, щопове́рхня моле́кулпотенціа́льна.
п. рім́ анова(рос. поверхность риманова; англ. Riemannian surface) – поверхня, локально влаштована як областькомплексної площини C (комплексний аналітичний б а г а т о в и д ). Якщо X – деякаповерхня (багатовид), яку можна представити у вигляді об'єднання відкритих підмножин {Uі}, кожна з яких
еквівалентнадеякій області WІ у C, то кажуть, що на X заданаструктура ріманової поверхні. Іншими словами, існують функції fі, які неперервно і взаємноодно-
значно відображаютьWІ на Uі, причому для будь-якої пари індексів і та j функції
переходу fj- 1×fі є аналітичними функціями, що взаємнооднозначно відображають
fі-1(Uі∩Uj) на fj-1(Uі∩Uj). Пара (Uі,fі) називається к а р т о ю , а сукупність усіх карт,
які покривають X, – а т л а с о м .
п. Фе́рмі(рос. поверхность Ферми;
англ. Fermi surface) – ізоенергетична поверхня у просторі квазіімпульсів електронів провідності, яка відповідає енергії Фермі. Знаходження з експериментальних даних форми п. Ф. і швидкостей електронів на ній – одна із важливих задачелектронної теорії металів.
п. фока́льна (рос. поверхность фокальная; англ. focal surface) – те саме, що пове́рхня фо́кусна.
432
п. фо́кусна[пове́рхня фока́льна] (рос. поверхность фокусная, поверхностьфокальная; англ. focus area, focal surface) – поверхня зображення, яка утворюється оптичною системою від нескінченно віддаленого плоского предмета, перпендикулярного до оптичної осі. Взявши до уваги не тільки параксіальні промені, але й крайові скісні промені, можнавпевнитися, що внаслідок дії всіх геометричних аберацій зображення такого предмета не буде плоским, а утворить деяку у загальному випадку дуже складну поверхню, яка і зветься п. ф.
́ |
м а т е р і а л і в |
ПОВЗУЧІСТЬ, -ості |
(рос. ползучесть м а т е р и а л о в ; англ. |
creep(age), creeping,afterflow) – безпере- |
рвна пластичнадеформація матеріалів під |
впливом постійного механічного наванта- |
ження або́напруження. |
|
ПОВІРКА з а с о б і в |
в и м і р ю в а н ь |
(рос. поверка с р е д с т в |
и з м е р е н и й ; |
англ. instrument calibration) – визначення похибок засобів вимірювань і встановлення їх придатності до застосування.
ПОВІТРЯ́ (рос. воздух; англ. air) – суміш газів, із яких складається атмосфера Землі (азот – 78,08%, кисень – 20,95%, інертні гази та водень – 0,94%, СО2 – 0,03% та ін.). Середня маса молекули близько 29 ат. од., температуракипіння рідкого п. при нормальному тиску
близько 83 К. При 0°С тиск повітря над рівнем моря 101 325 Па (1 ат, або 760 мм рт. ст.).Показник заламу 1,00029. П. можна вважати ідеальним газом (відхил властивостей повітря від властивостей ідеального газу характеризується коефіцієнтом стисливості, що дорівнює
1,00060при 0°С).
ПОВОРОТ́, -у (рос. поворот; англ. turn, rotation,rotary motion,rotational motion, pivoting motion, rotational movement, turning movement, pivoting