Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

ПЛУТ

П

ПОВЕ

 

 

 

 

 

 

ПЛИТА́ 3 кухонна (рос. плита кухонная; англ. fryer,range).

ПЛІВКА́

 

(рос. плёнка; англ. film,

layer, sheet, skim, skin).

 

п. магніт́ на(рос.

плёнкамагнитная;

англ. magnetic film) – шар магнітної ре-

човини (зазвичайфероабо феримагнети-

ка) товщиною від часток нанометрадо кі-

лькох мікрометрів із рядом особливостей

атомно-кристалічної структури, магніт-

них,

електричних

і інших фізичних

властивостей, що відрізняють плівку від

масивних магнетиків.

 

п. феромагніт́ на(рос. плёнкаферро-

магнитная; англ. ferromagnetic film) –

шар феромагнітної речовини товщиною

від десятків до тисяч Ангстремів, який

має низку

особливостей у

магнітних

властивостях

порівняно з

масивними

зразкамизтієї ж речовини.

р ідкому

плі́вки

поверхне́ві в

гелі ї

(рос.

 

плёнки поверхностные в

жидком гелии;

англ. surface films

і n l і qu іd

hel іum) –

плівки, що

утворюються на стінках посудини вище

рівня

рідкого

Не

внаслідок

міжмолекулярної взаємодії Незі стінкою.

ПЛОЩИНА́ (рос. плоскость; англ. plane(surface), plain,flatsurface,planar surface).

п. ко́взання(рос. плоскость скольжения; англ. glide plane, slip plane) – площина, паралельно якій зміщуються відносно один одного шари кристалапри пластичній деформації.

п. поляриза́ції(рос. плоскостьполяризации; англ. polarizationplane) – площина, що проходить через напрямок коливань електричного вектора лінійно поляризованої світлової хвилі (див. також поляриза́ціясвіт́ ла) та напрямок поширенняцієї хвилі.

п. симе́трії[площина́співпо́міру] (рос. плоскостьсимметрии; англ. plane of symmetry,mirror[plane]) – площина, що ділить фігуру на дві дзеркальнорівні

430

частини, розташовані одна відносно одної так, як предмет і його зображення в дзеркалі.

п. співпо́міру(рос. плоскость симметрии; англ. planeof symmetry,mirror [plane]) – те саме, що площина́симе́трії.

п. фа́зова(рос. плоскость фазовая;

англ. phase plane) – площина, координати точок якої однозначно визначаються станом динамічної системи з одним ступенем вільності. По осях координат відкладаються значення координат і швидкості (імпульсу) механічної системи або напруга і струм для електричних систем. Поняття п. ф. широко застосовується у теорії коливань (див. також автоколива́ння).

ПЛУТОН́ , -а (рос. Плутон; англ.

Pluto) – остання з відомих планет Сонячної системи. Належить до класу малих планет. П. обертається навколо Сонця по дуже витягнутій орбіті на середній геліоцентричній відстані 39,439 а. (5,91·1012 км). Один повний оберт складає 248,6 земного року, середня швидкість руху по орбіті 4,7 км/с. Радіус П. складає 1150 км, маса близько 0,002 маси Землі, середня густина 2,03 г/см3. П. має супутник Харон із радіусом 560 км і масою ~ 1/30 маси П.

ПЛУТОНІЙ́ , -ю (рос. плутоний;

англ. plutonium), Pu – штучний радіоактивний хімічний елементІІІ групи періодичної системи елементів Менделєєва, атомний номер 94, трансурановий елемент, належить до актиноїдів. Найстійкішим є

малодоступний 244Pu (T1/2 = 8,2·107 років). У вільному стані п. – крихкий сріблястобілий метал. При температурах від кімнатної до tпл = 640 ºC існує у вигляді 6 модифікацій: α, β, γ, δ, η (δ'), ε. Ізотопи п. слугують сировиною для синтезу трансплутонієвих елементів. П. та його сполуки дуже отруйні.

ПОВЕ

П

ПОВЗ

 

 

 

 

 

 

ПЛЮВІОГРАФ́ , -а (рос.

плювиограф; англ. pluviograph, recording rain ga(u)ge, hyetograph) – прилад для неперервної реєстрації кількості рідких опадів.

ПЛЯМА́ (рос. пятно; англ. spot, speck, splash, blot, mottle, patch; (бруд) stain, smudge; (зв'язна область бінарного зображення) blob; (тлв) cloud;

(поверхневе пошкодження) blemish).

п. като́дна(рос. пятно катодное;

англ. cathode spot, cathode glow) – невелика сильно розігріта область, що яскраво світиться, на поверхні катода дугового розряду, через якуздійснюється перенесення струму між катодом і міжелектродним простором. П. к. притаманна всімвидам дугового розряду. Характерний розмір п. к. ~ 10-4–10-2 см.

плями́ со́нячні (рос. пятна солнечные; англ. solar spots) – темні утвори на поверхні Сонця. Ефективна температура п. с. приблизно на 1000 К нижча, ніж у навколишньої фотосфери. Усі сонячні плями мають магнітне поле напруженістю від 1–2 сотень до 2–3 тисяч Гс. Час життя п. с. і їх груп – від кількох днів до кількох місяців.

ПНЕВМОАВТОМАТИКА́ (рос.

пневмоавтоматика; англ. pneumoautomatics).

п. струмене́ва[пневмо́ніка] (рос.

пневмоавтоматика струйная, пневмоавтоматика пневмоника; англ. jetpneumoautomatics,pneumonics) – галузь техніки автоматичного керування, що розглядає можливості виконання всіх операцій у пневматичних приладах струменевими та іншими проточними елементами без механічних рухомих частин. На елементах с. п. виготовляються складні схеми логічної дії, цифрові керувальні та інформаційні машини та інші пристрої. Прикладами елементів п. с., зокрема, є: струменевий підсилювач, струменеве реле, струменеві активні та пасивні елементи, що реалізують логічну

431

операцію кон'юнкції, запам'ятовувальні комірки тощо.

ПНЕВМОНІКА́ (рос. пневмоника;

англ. pneumonics) – те саме, що

пневмоавтома́тикаструмене́ва.

ПОВЕ́РНЕННЯ (рос. возврат; англ. return).

п. металів́ (рос. возврат металлов; англ. metal return) – те саме, що відпочи́- нок металів́ .

ПОВЕ́РХНЯ (рос. поверхность; англ. surface,area) – межа розділу між двома середовищами,що контактують.

п. деформа́ції(рос. поверхностьдеформации; англ. deformationsurface) – геометричнапобудова, що характеризує в кожній точці деформованого тіла від-

носне видовження ε, якого зазнає малий лінійний елемент, залежно від напрямку цього елемента.

п. дисперсійна́ (рос. поверхность дисперсионная; англ. dispersionsurface)

– поверхня однакових частот у просторі хвильових векторів. Характеризує просторову дисперсію фазової швидкості дифракційних рентгенівських хвиль у кристалі залежно від відхилу напрямку поширення первинного випромінювання від напрямку, що відповідає умові Брегга-

Вульфа.

п. каустична́ (рос. поверхность каустическая; англ. caustic) – те саме,

що каустика́ .

п. напру́жень(рос. поверхность напряжений; англ. stresssurface,tension surface) – геометрична побудова, що характеризує нормальненапруження в точці напруженого тіла залежновід орієнтації площинки, на якій вона діє.

п. моле́кулпотенціа́льна[пове́рхня потенціа́льноїене́ргіїмоле́кул] (рос. поверхность потенциальная, поверхностьпотенциальнойэнергиимолекул; англ. potentialmolecular[energy] surface)

– залежність внутрішньої (потенціальної) енергії молекули від координатїї ядер або

ПОВІ

П

ПОГЛ

 

 

 

 

 

 

інших координат, які описують коливання атомів у молекулі (нормальних координат, внутрішніх коливальних координат типу розтягу зв'язків і деформації валентних кутів).

п. пито́ма (рос. поверхность удельная; англ. specificsurface[area]) –

відношення загальної площі поверхні дисперсної фази до її об'єму. П. п. обернено пропорційна лінійним розмірам частинок дисперсної фази. Зі збільшенням ступеня дисперсності п. п. швидко зростає.

п. потенціа́льної ене́ргії моле́кул (рос. поверхность потенциальной энергии молекул; англ. potentialmolecular [energy] surface) – те саме, щопове́рхня моле́кулпотенціа́льна.

п. рім́ анова(рос. поверхность риманова; англ. Riemannian surface) – поверхня, локально влаштована як областькомплексної площини C (комплексний аналітичний б а г а т о в и д ). Якщо X – деякаповерхня (багатовид), яку можна представити у вигляді об'єднання відкритих підмножин {Uі}, кожна з яких

еквівалентнадеякій області WІ у C, то кажуть, що на X заданаструктура ріманової поверхні. Іншими словами, існують функції fі, які неперервно і взаємноодно-

значно відображаютьWІ на Uі, причому для будь-якої пари індексів і та j функції

переходу fj- 1×fі є аналітичними функціями, що взаємнооднозначно відображають

fі-1(Uі∩Uj) на fj-1(Uі∩Uj). Пара (Uі,fі) називається к а р т о ю , а сукупність усіх карт,

які покривають X, – а т л а с о м .

п. Фе́рмі(рос. поверхность Ферми;

англ. Fermi surface) – ізоенергетична поверхня у просторі квазіімпульсів електронів провідності, яка відповідає енергії Фермі. Знаходження з експериментальних даних форми п. Ф. і швидкостей електронів на ній – одна із важливих задачелектронної теорії металів.

п. фока́льна (рос. поверхность фокальная; англ. focal surface) – те саме, що пове́рхня фо́кусна.

432

п. фо́кусна[пове́рхня фока́льна] (рос. поверхность фокусная, поверхностьфокальная; англ. focus area, focal surface) – поверхня зображення, яка утворюється оптичною системою від нескінченно віддаленого плоского предмета, перпендикулярного до оптичної осі. Взявши до уваги не тільки параксіальні промені, але й крайові скісні промені, можнавпевнитися, що внаслідок дії всіх геометричних аберацій зображення такого предмета не буде плоским, а утворить деяку у загальному випадку дуже складну поверхню, яка і зветься п. ф.

́

м а т е р і а л і в

ПОВЗУЧІСТЬ, -ості

(рос. ползучесть м а т е р и а л о в ; англ.

creep(age), creeping,afterflow) – безпере-

рвна пластичнадеформація матеріалів під

впливом постійного механічного наванта-

ження або́напруження.

 

ПОВІРКА з а с о б і в

в и м і р ю в а н ь

(рос. поверка с р е д с т в

и з м е р е н и й ;

англ. instrument calibration) – визначення похибок засобів вимірювань і встановлення їх придатності до застосування.

ПОВІТРЯ́ (рос. воздух; англ. air) – суміш газів, із яких складається атмосфера Землі (азот – 78,08%, кисень – 20,95%, інертні гази та водень – 0,94%, СО2 – 0,03% та ін.). Середня маса молекули близько 29 ат. од., температуракипіння рідкого п. при нормальному тиску

близько 83 К. При 0°С тиск повітря над рівнем моря 101 325 Па (1 ат, або 760 мм рт. ст.).Показник заламу 1,00029. П. можна вважати ідеальним газом (відхил властивостей повітря від властивостей ідеального газу характеризується коефіцієнтом стисливості, що дорівнює

1,00060при 0°С).

ПОВОРОТ́, -у (рос. поворот; англ. turn, rotation,rotary motion,rotational motion, pivoting motion, rotational movement, turning movement, pivoting

ПОГЛ

П

ПОЗИ

 

 

 

 

 

 

movement,swivel, slue; (дороги) corner, crook).

п. гвинтови́й (рос. поворот винтовой; англ. helicalrotation) – операція симетрії в 3-вимірному просторі, що складаєтьсяз

повороту навколо осі симетрії на кут as з одночасним перенесенням на фіксований вектор ts уздовжцієї осі. Точки, які отримуються при багаторазовому проведенні певної операціїгвинтового повороту, розташовуються правильно у вигляді нескінченної спіралі. Така система точок суміщується сама з собою при дії операції гвинтового повороту і її повторенні.

ПОВТО́РЮВАЧ, -а (рос. повторитель; англ. follower,repeatingamplifier, repeater,stepper).

п. напру́ги(рос. повторительнапряжения; англ. voltagefollower) – підсилювач електричних коливань, охоплений так званим 100%-ним від'ємним зворотним зв'язком, у якому вихідна напруга повністю подається на вхід у протифазі до вхідноїнапруги.

ПОГЛИНАННЯ́ (рос. поглощение; англ. absorption, uptake; (вологи) imbibition;(газу врідині) invasion).

п. багатофото́нне(рос. поглощение многофотонное; англ. multiphoton absorption) – процес взаємодії електро- маг-нітного випромінювання з речовиною, при якому в одному елементарному акті поглинається кілька фотонів; у середовищі при цьому відбувається багатофотонний квантовий перехід з початкового стану |1> з енергієюЕ1

у стан |2>зенергією Ε2.

п. зву́ку(рос. поглощение звука;

англ. soundabsorption) – явище незворотливого переходу енергії звукової хвилі в іншівиди енергії,переважновтепло.

п. міжзо́ряне[осла́блення міжзо́ряне,ексти́нкція міжзо́ряна] (рос. погло-

щениемежзвёздное,ослаблениемежзвёздное, экстинкция межзвёздная; англ.

interstellar absorption, interstellar

433

extinction) – результатрозсіяння і власне поглинання світла міжзоряним пилом. Харак-терна риса п. м. – залежність від довжини хвилі. П. м. викликає змінурозподілу енергії в спостережуваних спектрах

далеких зірок та інших об'єктів(міжзоряне почервоніння далеких об'єктів). Див. також астрофотоме́трі́я.

п. радіохви́ль(рос. поглощение радиоволн; англ. radiowaveabsorption)

– перетворення енергії електромагнітної хвилі радіодіапазону при поширенні в середовищі віншівиди енергії.

п. резона́нсне(рос. поглощениерезонансное; англ. resonanceabsorption) – поглинанняфотонів частоти ω = (En – E0)/ ћ, де En, E0 – енергії збудженого й основного рівнів поглинальної системи (ћ

– стала Планка, поділена на 2π). Резонансне поглинання – перший етап процесу резонансного випромінювання.

п. світ́ ла(рос. поглощение света; англ. light absorption) – зменшення інтенсивності оптичного випромінювання при проходженні крізь яке-небудь середовищеза рахунок взаємодії з ним, у результаті якого світлова енергія переходить в інші види енергії або в оптичне випромінювання іншого спектрального складу.

п. хвиль (рос. поглощение волн;

англ. wave absorption) – перетворення енергії хвилі в інші види енергії в результаті її взаємодії з іншими хвилями чи з середовищем, у якому вона поширюється, або з тілами, розташованими на шляху її розповсюдження.

ПОГО́ДА (рос. погода; англ. weather)

– стан атмосфери, зумовлений фізичними процесами, що відбуваються в ній під впливом притоку сонячної енергії та взаємодії з поверхнею Землі. Елементи, що характеризуть погоду: температурата вологість повітря, хмарність, опади, вітер, заметілі, грози, тумани і т.д.

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/163143