Курсовая работа (т): Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ

.1 Засоби навчання. Їх значення, функції. Види засобів навчання

.2 Натуральні засоби навчання

.3 Образотворчі засоби навчання

.4. Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавства

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ТА ОБРАЗОТВОРЧИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОРОДОЗНАВСТВА1

.1 Аналіз досліджень ефективності використання навчальних засобів на уроках природознавства

.2 Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на різних етапах уроків природознавства

.3 Шлях до майстерності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Останнім часом зростає роль природничих наук. Сьогодні перед початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі знання, а й могли вільно оперувати ними, застосовувати ці знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Тому формування нових підходів до викладання природознавства має величезне значення.

На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формування у дітей уявлень про природу та її компонентів. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини завдяки безпосереднього спілкування з навколишнім світом.

Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Засоби навчання стали невід'ємною частиною уроку, і робота з ним для учнів - це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

У процесі навчання натуральні і образотворчі засоби дуже важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується.

Звідси виходить, що засоби навчання: натуральні або образотворчі необхідні у навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження теми застосування цих засобів навчання під час викладання курсу природознавства.

Таким чином, актуальність дослідження і недостатність вивчення проблеми використання натуральних і образотворчих засобів навчання на уроках природознавства та об’єктивна необхідність підвищення якості природничих знань учнів початкових класів зумовили вибір теми курсової роботи: «Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства».

Ця проблема широко розглядається в науковій літературі. Роль натуральних і образотворчих засобів у навчанні надзвичайно велика, її підкреслює педагог В. П. Вахтеров. У своїй праці « Обрані педагогічні твори» він розкриває багато позицій предметного методу навчання, у якому підкреслює важливість предметних уроків, екскурсій й уроків на повітрі з використання натуральних засобів навчання, які допомагають дитині засвоїти, закріпити навчальний матеріал, а також учні мають можливість детальніше розглянути, порівняти, проаналізувати, виявити характерні особливості певних об’єктів природи [8, 125]. Він засуджує ті школи, у яких можна почути тільки голос учителя, де діти не діють самостійно. Його погляди розділяють й інші педагоги, а саме К. Д. Ушинський, П. І. Підкасистий і М. Л. Портнов [11, 41].

У своїй книзі «Мистецтво викладання» вони говорять про те, що у використанні наочності потрібно мати почуття міри й не перевантажувати ними урок, тому що це відволікає дитину від процесу навчання й не дає належного ефекту [11,42]. Ці та інші питання розкривають на сторінках своєї роботи «Методика викладання природознавства» В. П. Горощенко та І. Л. Степанов, які стверджують, що вчитель повинен володіти всіма видами, методами й формами викладання, при цьому вміти їх застосовувати [13, 21] .

Об'єкт дослідження: процес навчання школярів початкових класів на уроках природознавства.

Предмет дослідження: особливості використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі.

Мета дослідження: розкрити суть, основні особливості засобів навчання та виявити шляхи використання натуральних та образотворчих засобів у навчанні молодших школярів природознавству.

Структура курсової роботи: Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи 81 сторінки, основної частини - 59 сторінок. Для розкриття змісту викладених теоретичних положень та методичних аспектів роботи запропоновано 15 додатків загальним обсягом 22 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ЇХ РОЛЬ У ЕФЕКТИВНОМУ ЗАСВОЄННІ ЗНАНЬ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Навчайте дитину яким - не будь п’яти невідомим

їй словам, і він буде довго і марно мучатися над

ними; але пов’яжіть з картинками 20 таких слів - і

дитина засвоїть їх зльоту».

К. Д. Ушинський

1.1 Засоби навчання. Їх види та значення

Нині все більшу і більшу увагу на початковому етапі навчання приділяється використання наочності. Це пов’язано з тим, що методи використання наочності мають можливість показати розвиток явищ, їх динаміку, повідомляти навчальну інформацію певними дозами і управляти індивідуальним процесом засвоєння знань. Засоби навчання стимулюють пізнавальні інтереси учнів, створюють за певних умов підвищене емоційне ставлення учнів до навчання, забезпечують різнобічну формування образів, сприяють міцному засвоєнню знань, розумінню зв’язку наукових знань з життям.

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому різних методів і форм навчання значною мірою залежить від вдалого вибору засобів навчання.

За необхідності забезпечення наочності ще наголошував відомий чеський педагог Я. А. Коменський, який сформулював так зване «золоте правило дидактики», визначив принципи наочності. Учений писав, що все, що тільки можна представити для сприйняття органами чуття, а саме: видиме - для сприйняття зором, те що чується, - слухом, запахи - нюхом, що можна вкусити - смаком, доступне дотикові - шляхом дотикання [10, 21].

Принцип наочності є одним з важливих для організації ефективного процесу навчання молодших школярів. Адже без чуттєвої основи засвоєні знання будуть формальними. Вони, у кращому випадку, запам’ятовуються учнями, але не будуть для них зрозумілими, тобто усвідомленими і осмисленими. «Слово, - зазначав визначний фізіолог І. П. Павлов, - яке загубило зв'язок із реальними предметами і явищами, що ними позначаються, перестає бути сигналом для суб’єкта, втрачає для нього своє пізнавальне значення».

Реалізовувати принцип наочності у процесі навчання природознавства означає створювати нові, доповнювати, збагачувати й розширювати існуючі у свідомості дітей чуттєві образи й уявлення об'єктів навколишнього світу шляхом цілеспрямованого безпосереднього і опосередкованого чуттєвого пізнання.

Реалізація цього принципу пов'язана із засобами наочності. Вони об'єктивно визначаються чуттєвістю ознак і властивостей об'єктів природи, часовим і просторовим розміщенням їх у навколишньому світі, часовою зміною стану предметів і явищ (зміна пір року і т. ін.) та змістом процесу навчання природознавства у початкових класах [15, 21].

Традиційно наочність розглядається у взаємозв'язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини.

Насамперед слід чітко розрізняти чуттєвість ознак і властивостей та їх наочність. Чуттєвість ознак і властивостей об'єкта - це можливість пізнання їх суб'єктом безпосереднього сприймання органами чуття.

У процесі навчання безпосереднє чуттєве пізнання дітей здійснюється як шляхом спостережень, так і в процесі дослідів, практичних робіт, як передумови цілеспрямованого сприймання. (Додаток А)

Безпосереднє чуттєве сприймання об'єктів навколишнього світу обмежене різними причинами. Зокрема, можливостями органів чуття дитини, які мають певний діапазон відчуття. Також віддаленістю предметів, явищ, подій у просторі і часі. У зв'язку з цим виникає необхідність в опосередкованому чуттєвому пізнанні. Воно може здійснюватися за допомогою:

§  відповідних приладів, які розширюють можливості відчуття людини (у природознавстві - це термометр, компас, гномон та ін.);

§  кінофільмів, звукозаписів, телепередач, фотографій, картин, які дозволяють сприймати об'єкти, що віддалені у часі й просторі;

§  моделей, що відображають зв'язки й відносини у природі, які чуттєво не сприймаються. [4, 57].

На відміну від чуттєвості, яка є якістю реального об'єкта, наочність - це особливість образу, створеного у свідомості суб'єкта. Наочність є показником того психічного образу, який створений суб'єктом у результаті процесів відчуття і сприймання. Тому образ реально існуючого об'єкта може бути не наочним і, навпаки, цілком наочним буває образ предмета або явища, який реально не існує.

Якщо чуттєвість об'єкта не залежить від суб'єктивних особливостей учня, то наочність образу визначається: рівнем усвідомлення мети сприймання, рівнем знань, умінь і навичок та пізнавальними здібностями, інтересами, а також потребами і бажаннями бачити, чути, відчувати. Наочний образ може створюватися тільки у процесі активної цілеспрямованої діяльності школярів.

Засоби навчання - допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

За допомогою засобів навчання вчитель:

         організовує навчальний процес;

         формує в учнів уміння і навички;

         викладає новий матеріал;

         спонукає до роздумів над ними.

Найістотнішими засобами навчання є:

§  слово вчителя;

§  підручник як важливий засіб навчання слугує для відновлення в пам’яті, повторення та закріплення здобутих знань на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого;

§  план, карта, моделі;

§  натуральні засоби наочності;

§  образотворчі засоби наочності;

§  аудіовізуальні засоби наочності. (Додаток Б)

Засоби наочності у навчальному процесі виконують різноманітні функції:

§  слово вчителя - для передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок; викладаючи новий матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи не погоджуватись з думками вчителя, звертатися до нього з питаннями і одержати відповідь;

§  підручник служить учню для відновлення у пам'яті, повторення і закріплення знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу;

§  заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої, мультимедійні презентації, відеофільми, ІКТ та ін.);

§  конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал);

§  виступають у ролі прямих об'єктів вивчення, дослідження (прилади, хімічні речовини, предмети та об’єкти неживої та живої природи);

§  є «посередниками» між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або ускладнене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін.);

§  використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками - навчальними і практичними (прилади, хімічні речовини, колекції, гербарії ін.);

§  є символічними (знаковими) засобами (географічні карти, атласи, схеми, малюнки та ін.) [5, 111].

Дидактичні цілі використання засобів наочності.

Цілі використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями етапу процесу навчання і конкретними дидактичними під цілями на кожному з етапів..       Постановка мети і завдань уроку:

–       для створення проблемної ситуації щодо всього змісту теми;

–       для визначення назви теми і завдань уроку;

–       для загальної мотивації діяльності учнів..       Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:

–       для актуалізації опорних знань та умінь;

–       для створення проблемної ситуації;

–       як джерело нових знань, тобто для створення образів і уявлень про . об'єкти і явища природи;

–       як основа осмислення суті понять: аналізу, порівняння, виділення . істотних ознак;

–       як основа осмислення змісту способу діяльності (дій і послідовності їх . виконання);

–       як основа осмислення внутрішньо поняттєвих та між поняттєвих . зв'язків і залежностей;

–       як основа для запам'ятовування і закріплення засвоєних знань;

–       як основа усвідомлення засвоєних знань і умінь у логічно завершеній . частині змісту..       Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок:

–       для актуалізації засвоєних елементів знань;

–       як основа систематизації та їх узагальнення;

–       як основа осмислення внутрішньо поняттєвих і між поняттєвих . взаємозв'язків між засвоєними елементами знань;

–       як основа усвідомлення сформованих знань, умінь і навичок у процесі . оволодіння теми змісту..       Застосування засвоєних знань та умінь:

–       для застосування знань шляхом виконання дій в матеріальній . (матеріалізованій) і перцептивній формі;

–       для формування практичних умінь..      Перевірка засвоєних знань та умінь:

–       для актуалізації засвоєних знань;

–       як основа для логічної, послідовної розповіді;

–       для виконання практичних завдань з метою перевірки уміння застосовувати знання у різних видах практичної діяльності та рівня сформованості практичних умінь.

Уміле використання на уроках засобів наочності в поєднанні з іншими видами унаочнення дають змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання, відновити в пам'яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення.

Отже, засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами [5, 121-123].

Використання на уроках засобів наочності реалізує такі принципи:

1.      Принцип наочності. Дозволяє використовувати на будь якому уроці ілюстративний матеріал, аудіо матеріал, ресурси рідкісних ілюстрацій. Наочність матеріалу підвищує його засвоєння учнями, тому що задіяні всі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий і емоційний.

2.      Принцип доцільності. Використання засобів наочності доцільно на будь-якому етапі уроку. Подача навчального матеріалу з використання засобів наочності скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров’я дітей.