Картина дає змогу створити просторове уявлення про об'єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв'язки між елементами природи. Наприклад, розглядаючи тварин природного угруповання, діти описують зовнішній вигляд тварин, вказують на величину, окрасу і приходять до висновку, що більшість із них невеликі, мають жовто-коричневий колір. Вони порівнюють їх із тваринами лісу. Виникає запитання: «Чому у луках більшість тварин невеликі за розмірами і мають жовто-коричневий колір?» Учитель керує встановленням залежності між умовами існування і зовнішнім виглядом тварин. Він пропонує ще раз роздивитися рослини, які ростуть у степу, звернути увагу на колір, висоту і поміркувати, чи змогли б сховатися серед таких рослин великі тварини? Чи змогли б вони знайти собі достатню кількість корму, збудувати житло?
Таблиці використовують і для закріплення знань. Для цього ставлять узагальнюючі запитання, які допомагають синтезувати набуті знання.
Під час перевірки домашнього завдання треба обов'язково використовувати і стінні таблиці. Це змушує працювати не тільки механічну пам'ять, а й інші її види, що допомагає розвивати логічне мислення, мову, закріплювати в пам'яті виучуване. Процеси запам'ятовування знань тільки тоді цінні й важливі, коли учні добре уявляють і розуміють навчальний матеріал [17, 123].
Методика використань таблиць має наступні основні моменти: розглядання таблиці, вивчення й виділення окремих об'єктів, встановлення зв'язків між ними, порівняння об'єкта з іншими й визначення його місця в природі. Шляхом питань учитель з'ясовує, що учні знають про показаний об'єкт, направляє їхню увагу на найбільш характерні ознаки. Із цією метою можна додатково використати натуральні об'єкти: гербарії, опудала, моделі.
Таблиці, картини, малюнки в підручниках, створюючи загальне враження про природне явище або об'єкт, не завжди можуть показати їхні деталі, наочно пояснити причини даного явища. У таких випадках на допомогу приходять картинки, деталізуючи схеми, креслення й малюнки на дошці [17, 124].
Методика роботи зі схемами надзвичайно різноманітна. Це конструювання схем, з'єднання окремих блоків схеми сполучними стрілками з поясненням зв'язків, складання розповідей за схемою, ілюстрація схеми, за своїми спостереженнями й т. п. ). Основне призначення схем - допомогти зосередити увагу дітей на головному, глибше зрозуміти логічну сутність понять. Для більше повного засвоєння матеріалу й подальшого його запам'ятовування можна використати відповідні схеми: Об'єкти живої й неживої природи , кругообіг води, рельєф земної поверхні. Дерева, кущі трав’янисті рослини, рослинництво рідного краю і т.п. (Додаток С)
На етапі вивчення нового матеріалу, під час пояснення вчителя для формування реального уявлення про величину, зовнішній вигляд виучуваного об'єкта або його окремих частин допомагає демонстрування поряд з таблицями натуральних об'єктів - чучел, колекцій, гербаріїв, живих рослин або їх частин та ін.
У початкових класах на уроках природознавства вчителі широко застосовують натуральні зразки ґрунтів, колекції корисних копалин з роздавальним матеріалом, гербарії культурних і дикоростучих рослин, живі рослини, принесені з екскурсії, колекції корисних і шкідливих комах, опудала тварин і т.п. Ці засоби, які показують предмети природи в натуральному виді, важливі й необхідні на уроках природознавства, робота з ними захоплює школярів і допомагає в набутті знань.
Методика використання гербарних зразків різноманітна. Як правило, на всіх етапах уроку гербарій використовується як роздавальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька [18, 135].
Він може бути використаний для виконання практичних забезпечують завдань у процесі застосування засвоєних знань та формування умінь. До таких завдань належать:
· Серед гербарних зразків виберіть трав'янисті рослини лісу. Розкажіть, які пристосування мають ці рослини до умов життя в лісі.
· Серед гербарних зразків виберіть ранньоквітучі рослини. Назвіть їх. Розкажіть, за якими ознаками їх можна розпізнати.
· Розгляньте гербарій. Розділіть рослини на групи. Назвіть їх. Доведіть.
· За гербарними зразками порівняйте між собою такі рослини . Визначте їх подібні ознаки.
· Опишіть зовнішній вигляд рослини (берізки, калини, кульбаби). Пригадайте, у якій послідовності описується рослина.
Трав’янисті рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. Бажано, щоб на рослині або біля неї знаходились квітка чи суцвіття, плоди і насіння, яке може бути прикріплене у поліетиленовому пакетику.
Для створення наочного сприйняття об’єктів використовують колекції «Корисні копалини» з метою ознайомлення з найбільш поширеними мінералами і гірськими породами . За допомогою яких вчитель учить дітей розпізнавати їх за зовнішнім виглядом, визначати характерні ознаки і властивості за допомогою проведення дослідів.
Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками, малюнками з метою своєї деталізації та уточнення, створення у дітей просторового уявлення про окремі частини об'єкта чи об'єкт у цілому. Наприклад, на уроці за темою «Рослинництво рідного краю» (4клас) муляжі використовуються для актуалізації знань про види овочів і для конкретизації понять: «технічні рослини»; а у 3 класі під час вивчення теми «Як виростити рослину з насінини» для формування уміння розрізняти плоди однорічних і дворічних рослин [18, 136].
Методика використання роздавальних карток, листівок також може бути різною. У процесі вивчення нового матеріалу спочатку можна проводити бесіду або розповідь з використанням стінних таблиць, а потім для закріплення нового матеріалу і конкретизації знань дати індивідуальні завдання з використанням листівок або роздавальних карток.
Методика використання карток і листівок може бути різноманітною і використовується для фронтальної роботи з класом, самостійних занять учнів, для проведення ущільненого опитування, письмових контрольних робіт та ігор.
Отже, наявність натуральних і образотворчих засобів в поєднанні з іншими засобами наочності у процесі навчанні на уроках природознавства дає вчителю можливість реалізувати завдання, які стосуються засвоєння програмного матеріалу молодшими школярами, дозволяє розвивати розумові процеси, пам'ять, увагу дітей і потребує від учителя ретельної підготовки до уроку.
Як зразок Пропонуємо розглянути фрагмент уроку в 3 класі
Тема: Без води немає життя
Мета: закріпити і розширити уявлення про значення води, про три стани води, властивості води-рідини (текуча, не має форми, розширюється під час нагрівання, стискується під час охолодження); формування уявлення про кругообіг води в природі, про шляхи забруднення води в природі та способи її охорони і збереження, про цінність води для людей; формувати вміння планувати способи виконання окремих дослідів за аналогією, виконувати безпечні досліди, узагальнювати й робити висновки про способи виконання дослідів; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність, прагнення берегти й охороняти природу, зокрема воду.
Обладнання: таблиця «Кругообіг води в природі»,глобус, презентація
Хід уроку
ІІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності
Розгадування та обговорення загадок
Я вода і на воді плаваю. (Лід)
Що росте догори коренем? (Бурулька)
Пухнаста хмара летить крилата.
чим вата нижче, тим дощик ближче. (Хмара)
Усі рослини й тварини вживають,
у кожній хаті її мають. (Вода)
Про що ж усі ці загадки?
Чому так говорять: «Без води не було б життя на Землі»? (Слайд 1)
Де є вода у природі?І. Повідомлення теми і завдань уроку (Слайд 2)
Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь по те, де на землі знаходиться вода, у яких станах і які властивості має вода - рідина, значення води для рослин, тварин і людини. А також спробуєте дати відповіді на питання: - Куди зникає вода з калюж?
Чому висихає мокра білизна?
Чому дошка швидко становиться сухою, хоч ви її часто протираєте мокрою ганчіркою?. Вивчення нового матеріалу
. Практична робота. Властивості води
- Ми відправляємось на зустріч з Краплинкою води, яка нам допоможе дати відповіді на поставлені запитання. Отже, зустріч перша. (Слайд 3) Краплинка хоче навчити вас робити досліди, щоб краще пізнати властивості води.
Давайте разом дізнаємось, що таке вода.
Дослід 1
– У кожного на парті є склянка з водою. Спробуйте її перелити в пусту склянку. Що ви побачили? (Вона ллється, тому що вода рідина, вона текуча).
Дослід 2
– А зараз ми з вами спробуємо дізнатися, чи має вода форму. Я наллю води на скло. Що з нею сталося? Чи має вода форму? А тепер візьму різні за формою посудини: склянку, вазу, колбу. І наллю в кожну з них воду. Що ви помітили? Спробуйте зробити висновок. (Вода не має форми, вона набуває форми того предмета, в який вона налита).
Дослід 3
– У склянку з водою опустіть ложку. Чи добре її видно? Що ви можете сказати? (Вода прозора).
Дослід 4
– Подивіться, чи має вода колір. Отже, вода (безбарвна).
2. Робота з підручником на с.92
– Знайдіть у тексті речення, де говориться ще про одну властивість води, про яку ви вже дізналися, коли вивчали термометр.
– Дочитайте текст до кінця і знайдіть, що буде з пляшкою, якщо її з водою винести на мороз. Чому ж у цьому випадку вода в пляшці не стискається? (Стискається при охолодженні).
Дослід 5
– Визначте, чи має вода запах. (Без запаху).
. Рубрика «Це цікаво знати!»
– А чи має вода смак? Чи можна порівняти воду із водопровідного крана з водою із джерела чи криниці? Вода з джерела видається смачнішою. В чому ж причина? Справа втому, що смак має лише чиста вода. А чи є така у природі? Немає, адже протікаючи в надрах Землі чи на її поверхні, вода розчиняє різні речовини.
– То від чого залежить смак води? (Від речовин, які в ній розчинені)
– Отже , вода - найголовніший розчинник на Землі, тобто вона може розчиняти у собі багато різних речовин. Щоб переконатися в цьому, проведемо досліди.
. Робота в групах ( поділ учнів на групи; проведення дослідів).
І група - проводить досліди з марганцівкою, сіллю, цукром.
ІІ група - сіллю,
ІІІ група - цукром.
ІV група - проводить досліди з крейдою, піском, олією.група - піском,І група - олією.
Висновки
І - ІІІ група
Марганцівка, сіль, цукор розчинилися у воді.
– Речовини, які розчиняються у воді, називаються розчинними. Вода для них є розчинником. Воду з розчиненою в ній речовиною називають розчином. Крім розчинів. Які можна приготувати, є природні розчини. Це вода морів, океанів, солоних озер і мінеральних джерел, сік рослин, кров людей і тварин.
ІV - VІ група
Крейда, пісок, олія не розчинилися у воді.
– Речовини. Які не розчинилися у воді, називаються нерозчинними.
– Перша зустріч з краплинкою завершилася. Краплинка бажає вам успіхів у пізнанні загадкових властивостей.
. Продовження роботи на виявлення Стану води (Слайд 4)
– У яких станах перебуває вода в природі?
– Наведіть приклади води у трьох станах.
– Пригадайте, з чого складаються рідкі, тверді та газоподібні тіла?
– З чого складається будь-яка речовина?
– Як розташовані молекули в рідині, твердій і газоподібній воді?
– Назвіть і розмістіть наведені тіла за станами.
– Дома намалюйте подорож краплинки у трьох станах.
. Турнір Всезнайок
– А зараз крапелька вам пропонує відпочити і перевірити свою ерудованість. Дайте відповіді на питання.
– Ім’я королеви, яка живе в країні снігів … (Снігова)
– Казкова вода, яка все оживлює? (Жива)
– На кого хотів бути схожим Вінні-Пух? (На хмарку)
– Куди в мерз вовчий хвіст? (В ополонку)
– Яким стане білий заєць, якщо його скупати в Жовтому морі? (Мокрим)
– Які ідуть опади, коли у погоди погіршився настрій? (Дощ)
. Проблема ситуація
Скільки води на Землі? (Слайд 5)
- Глобус - це об’ємне зображення нашої планети, на якій ми живемо. Подивіться на нього. Ви побачите різні кольори на глобусі. Це - кольорове позначення суші і води.
- Коли з космосу космонавти вперше побачили нашу планету, вони були дуже здивовані і зачаровані її красою і назвали Землю «блакитною планетою».
Так скільки ж води на нашій планеті? Вчені підрахували. Уявно кількість води можна позначити так. Візьми аркуш паперу, поділи його на 4 рівні частини. Це буде поверхня нашої Землі. 3 частини замалюй блакитним кольором - це вода. 1 частина - суша. Ви бачите, наскільки більше води на нашій планеті, але вода буває різна - питна, або прісна і солона, непридатна для вживання людиною, її ще називають морською. На 100 л води припадає 2 л прісної води.
А чи знаєте ви, що води, необхідної для всього живого. Не так вже й багато, і люди всіх країн дуже схвильовані тим, що не скрізь її вдосталь. Від цього страждає багато країн і гине їх населення. Подивіться уважно на слайд.
Чи не правда, що вони змушують замислитися про збереження води на нашій планеті, щоб забезпечити життя людям? А ще я хочу сказати. Що люди землі об’єдналися у своїх діях за збереження водних ресурсів і проголосили 10-річчя з 2005 року по 2015 рік - десятиріччям «Води для життя», закликали всіх жителів планети взяти участь в охороні і збереженні води.
– Хоч ви і маленькі, але й ви можете щось корисне зробити у цій справі. Я пропоную вам намалювати плакат «Бережи воду» або скласти і оформити поради по збереженню води в домашніх умовах.
– Щоб змінилося на Землі, якби зникла вся вода? Чому?
. Охорона і збереження води. Як зберегти воду?
– Подивіться, будь ласка, на ці слайди. Про що вони? Я пропоную вам на ваших запрошеннях розподілити номери картинок на три групи:
– вода пропадає без використання; (2, 6, 8)
– вода використовується нераціонально; (1, 4, 7, 9)
– вода використовується раціонально. (3, 5, 10)
Уявіть собі такий випадок - хлопчик мив руки та забув щільно закрити кран, і водичка по крапельці стала капати. За деякий час її витече чимало. Я пропоную вам дома перевірити, скільки води виллється дарма. Скористуйтесь алгоритмом проведення досліду і разом з батьками обчисліть.
Алгоритм виконання досліду (разом з дорослими)
. Відкрий кран так, щоб з нього водичка капала по краплині.
. Збери по краплині воду в склянку, що накапає за 1 хвилину.
. Виміряй її кількість. (Це може бути 50, 80, 100 мл)
. Помнож це число на 60 хвилин. Це буде кількість води, що витекла за годину.
. Помнож отримане число на 24 години. Отримаєш кількість води, яка протекла даремно за добу, не зробивши користі людям.
. За допомогою склянки для виміру рідини, набери цю кількість води.
Для чого могло вистачити цієї кількості води дома?
- А зараз я пропоную вам допомогти Крапельці у розв’язанні її проблем. З’єднайте стрілками від кожної проблеми до її вирішення.