3. Принцип міцності. Дозволяє неодноразово на одному уроці використовувати різні засоби наочності для вивчення матеріалу, повторення матеріалу попередніх уроків, закріплювати та узагальнювати знання учнів.
4. Принцип науковості: перетворення цього принципу при навчанні з використанням засобів наочності отримує більш фундаментальну основу.
5. Принцип доступності: дані засоби наочності інтегрується з ігровою технологією диференційованого навчання і дозволяє одночасно на уроці застосовувати різнорівневі завдання, контрольно-тестові завдання, завдання підвищеної складності.
6. Принцип системності: використання засобів наочності дозволяє розробити систему уроків з однієї теми, а також поєднувати з елементами попередніх уроків, пояснювати нове.
7. Принцип
послідовності: як і на традиційних уроках, навчальний матеріал запам’ятовується
в більшому обсязі і міцніше. (Додаток В) [14, 301].
1.2 Натуральні засоби навчання
Ця група об'єднує об'єкти неживої і живої природи.
До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програмою з природознавства, належать: ґрунти (чорнозем, глинистий, піщаний), корисні копалини (торф, кам'яне вугілля, нафта, граніт, вапняк, пісок, глина, залізна руда, мідна руда). Вони оформляються в тематичні колекції: «Види ґрунтів», «Горючі корисні копалини», «Руди», «Будівельні корисні копалини». Їх використовують для розпізнавання окремих видів корисних копалин і ґрунтів. У класі обов'язково повинна бути необхідна кількість окремих зразків названих об'єктів для проведення індивідуальних практичних робіт і дослідів.
Натуральні об'єкти живої природи використовуються у процесі навчання як у живому, так і у фіксованому вигляді. Живі рослини і тварини - це група натуральних об'єктів, які дозволяють отримувати учням найбільш повні і конкретні знання про живу природу. Великі можливості мають кімнатні рослини, якщо вони підібрані відповідно до програми з природознавства. За ними проводяться спостереження і виконуються досліди протягом усього навчального року.
До натуральних фіксованих засобів навчання належать: гербарії, колекції, вологі препарати.
Гербарії - це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. (Додаток Г) Гербарії можуть бути систематичними і морфологічними. Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об'єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Для вивчення природознавства у початкових класах обов'язковими є такі систематичні гербарії:
. трав'янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»);
. трав'янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»);
. рослини луків («Луки»);
. бур'яни поля («Бур'яни поля»);
. зернові рослини («Зернові рослини»);
. технічні рослини («Технічні рослини»);
. трав'янисті рослини степу («Зона степів»);
. трав'янисті рослини гір («Карпати», «Кримські гори»).
У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин, їх видозміни у зв'язку з різними умовами існування, особливості будови і т. ін. Він може бути використаний для розширення вже сформованого уявлення, зокрема для виявлення особливостей органів, їх форми, розмірів і т. ін. Гербарій виступає основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні і, як основа для її актуалізації у процесі закріплення, систематизації і перевірки засвоєних знань і умінь [5, 127].
Колекції - це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки. (Додаток Д) Для колекцій підбираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. У початкових класах використовуються колекції: плодів і насіння різних рослин («Дерева, кущі, трави. Розповсюдження плодів і насіння»); шкідливих комах («Комахи»); цикл розвитку білана капустяного («Комахи»), Колекції застосовуються як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку. [5, 128]
Вологі препарати - це природні об'єкти, які законсервовані у спирті або концентрованому розчині солі. (Додаток Е) У курсі природознавства застосовуються вологі препарати циклу розвитку риб, деяких комах, наприклад, бабки, а також окремих органів рослин, великих квіток, плодів і коренеплодів. Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів і т. ін.) та опудала у початкових класах бажано не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями навчального предмета, необхідністю виховання гуманного ставлення до всього живого [6, 8].
Комплексне використання натуральних засобів навчання на уроках повинно відповідати таким вимогам:
· врахування пізнавальних закономірностей навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту натуральними засобами;
· забезпечення органічного поєднання їх зі словами вчителя, а також з іншими засобами навчання;
· відповідність змісту і навчально-виховним завданням уроку;
· врахування
можливості застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток
пізнавальних інтересів учнів і забезпечення міцності засвоєння знань. [5, 123].
1.3
Образотворчі засоби навчання
Образотворчі засоби навчання поділяються на об'ємні і плоскі.
До об'ємних належать муляжі. Муляжі - це точна копія натурального об'єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки. На уроках природознавства використовуються муляжі плодів, коренеплодів, зокрема, овочів, фруктів, технічних рослин. (Додаток Ж) Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку.
До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, фотографії.
У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем, та репродукції художніх полотен. (Додаток З) Особливість картин, яка сприяє їх використанню, полягає в тому, що на передньому плані чітко, концентровано зображуються основні ознаки предметів і явищ. Це дозволяє дітям легко відрізняти основне від другорядного, істотне від неістотного. Важливою перевагою картин є їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зображення об'єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають увагу дітей. Перелічені якості цього виду засобів наочності дозволяють на відносно тривалий час зосередити увагу дітей на характерних ознаках об'єктів, які вивчаються на уроці. Крім того, навчальні картини є своєрідними художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні емоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості школярів.
Навчальні картини використовуються як демонстраційні на всіх етапах уроку для розв'язання різних дидактичних задач. Робота за ними поєднується з роботою за гербарними зразками, колекціями, фрагментарними малюнками, які розширюють, конкретизують, уточнюють знання дітей [2, 42].
Вимоги до використання картин:
– на передньому плані чітко, концентровано зображаються основні ознаки предметів і явищ;
– їхня величина інформативності;
– мають емоційний вплив, що сприяє підсиленню гостроти сприймання, яскравості і чіткості образів та уявлень, які створюються у свідомості учнів.
За навчальними картинами учні описують географічні об’єкти, відповідно до поставлених цілей; порівнюють їх між собою та з власними спостереженнями; встановлюють зв’язки, складають тематично розповідь за картиною. (Додатки И)
Навчальні таблиці. Це засоби наочності, на яких інформація про цілісні об'єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації. Навчальні таблиці класифікуються за різними ознаками. За формою передачі інформації вони бувають: художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. На останніх поєднується цифровий, текстовий або графічний матеріали з сюжетними чи фрагментарними малюнками. (Додаток К) [1,42].
За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові. Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші - як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання вправ. Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично, за необхідністю. До першої групи належать інструктивні та довідкові таблиці. Наприклад, «Ознаки зернових рослин», «Властивості горючих корисних копалин», «План опису рослини (птаха, звіра)», а також таблиці з алгоритмами загально навчальних дій, інструкціями до виконання практичних робіт, дослідів, спостережень і т. ін. Іншу - складають художні або комбіновані таблиці до окремих тем навчального змісту. Зокрема, «Зимуючі птахи», «Перелітні птахи», «Листяні дерева», «Органи травлення людини», «Скелет людини» і т. ін.
При підготовці і проведенні уроку з використанням образотворчих засобів навчання необхідно:
– детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;
– визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;
– відібрати і проаналізувати засоби, встановити їх відповідність змісту і цілі уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так комплексу в цілому;
– встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді буде проходити вивчення кожного питання теми;
– визначити методи і прийоми для забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.
– продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після пояснення вчителя або під час закріплення матеріалу [12, 22].
У процесі використання образотворчих засобів навчання на уроці природознавства вчитель повинен дотримуватися таких вимог:
– стінні картини і таблиці повинні мати такі розміри, що зображене на них видно з останньої парти;
– перед демонструванням їх у класі вчитель повинен докладно ознайомитися з «Методичними вказівками», що додаються до комплекту таблиць або картин;
– визначити час і місце уроку демонстрування їх;
– продумати, які різноманітні методи і прийоми треба використати в роботі з кожною таблицею або картиною, на які деталі звернути увагу учнів демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;
– об’єкти зображені на таблицях, повинні бути достатньої величини;
– таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один об’єкт або однорідні об’єкти, які пов’язані між собою певними зв’язками;
– малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розмішувати в певній системі дидактичної послідовності, щоб учні могли легко його "прочитати”;
– навчальні таблиці не заміняють натуральних об’єктів, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.
Навчальні таблиці використовуються
на всіх етапах уроку. Крім статичних є динамічні таблиці. Крім демонстраційних,
виготовляються невеликі за розміром таблиці, які є роздавальним матеріалом і
учні з ним працюють індивідуально.
1.4 Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавства
навчання екскурсія природознавство образотворчий
Перед педагогами постало питання, якими ж засобами школа може і повинна розкривати і закріпляти почуття любові дітей до природи і як спрямовувати його до діяльно-розумового життя. Цій меті, може служити лише один засіб - екскурсія в природу під керівництвом учителя; інакше кажучи - уроки, які треба організовувати серед тієї обстановки, що була первісною і природною школою для дітей. Саме урок-екскурсія виступає як одним засобом наочності живої природи, де учні мають можливість безпосередньо спостерігати за об’єктами та явищами природи, аналізувати їх, порівнювати, знаходити спільні ознаки, відчувати звуки тварин, аромат рослин і навіть відчути їх на дотик.
Великого навчального значення екскурсіям у природу надавав О. Герд. ще у 1866 році він писав, що екскурсії повинні служити доповненням до уроку.
О. Герд вважав, що будь яка екскурсія повинна сприяти формуванню правильного погляду на природу, мати визначену навчально-виховну мету, проходити за чітким продуманим планом. Вона повинна передбачати самостійну роботу учнів і в кінцевому результаті поглиблювати та розширювати знання, отриманні учнями на класних уроках. «Екскурсії повинні служити доповненням до уроків, писав О. Герд, - увага дітей повинна бути направлена головним чином на те, що не може спостерігатися у школі. Екскурсії повинні показати дітям взаємні відносини царства природи та пов’язати набуті дітьми відомості по природничим наукам у єдине ціле».
За думкою О.Герда, без екскурсій у природу неможливо у повній мірі розкрити взаємозв'язок, який існує у природі, неможливо довести перевтілення організмів під впливом зовнішнього середовища та з’ясувати їх індивідуальний розвиток. У методиці "Перші уроки мінералогії" О. Герд дав конкретні зразки правильно проведених екскурсій [16].
Відомий послідовник методики А. Любена К. Сент Ілер наполягав на необхідності проведення екскурсій, у яких, за його думкою, потрібно навчати дітей спостерігати за умовами життя організмів, за поведінкою комах, птахів та інших істот тваринного світу, а також збирати за вказівкою вчителя рослини, тварини, мінерали для гербарію та колекцій. Нескладна робота, яка проводиться у процесі екскурсій, повинна розвивати у дітей спостережливість, пам’ять та увагу. У той же час ця робота є першою самостійною працею дітей, яка дає їм визначене задоволення. Діти «починають осмислювати, що в роботі та в навчанні можна знаходити задоволення».
Окрім того, екскурсії в природу виховують у дітей естетичні почуття, діти не лише пізнають красоту лісів, полів, але непомітно відвикають "від усього сентиментального та видуманого".
З багатьма об'єктами та явищами природи можна ознайомити учнів в класі на предметних уроках за гербарних зразків, колекцій, з демонстрацією дослідів і наочного приладдя, але в тих випадках, коли предмети і явища мають бути розглянуті в природних умовах, потрібні екскурсії. Такі екскурсії передбачені новою програмою освітньої галузі «Природознавство» для кожного класу.
Завдання уроку-екскурсії - збагатити свідомість дітей чуттєвими сприйманнями і на основі їх дати конкретне уявлення про об'єкти і явища природи та на основі їх розкривати найпростіші, доступні розумінню дітей зв'язки між окремими явищами природи, показувати, як людина опановує сили і багатства природи. У початковій школі діти повинні насамперед здобути уявлення про звичайні предмети й явища навколишньої природи. Уявлення про предмети і явища природи необхідні і для успішного вивчення мови: вони дають багатий, живий зміст слову і матеріал для різних вправ дітей для висловлювання своїх думок.. Знання, отримані на екскурсіях, виявлялися міцними і надовго запам’ятовувалися дітьми [7, 48].
Екскурсії на природу
використовуються тоді, коли предмет або явище необхідно розглянути в їх
природній обстановці, а також для того, щоб простежити сезонні зміни в природі.
Особлива увага приділяється виховній цінності екскурсій, їхня спрямованість
розвиткові спостережливості, інтересу до вивчення природи, зміцненню свідомої
дисципліни, виховання бережливого ставлення до природи, свідомого ставлення до
цінності людської праці. Це обумовлено тим, що екскурсії відкривають великі
можливості для розвитку естетичного почуття, виховують любов і живий інтерес до
природи. Крім цього, екскурсії дають можливість зібрати різноманітний природний
матеріал для наступного вивчення у класі й для виготовлення різноманітного
наочного приладдя - гербаріїв, колекцій, таблиць а також на уроках трудового
навчання виготовити аплікації з натурального матеріалу [19, 63].