Курсовая работа (т): Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ТА ОБРАЗОТВОРЧИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОРОДОЗНАВСТВА

2.1 Аналіз дослідження ефективності використання натуральних та образотворчих засобів навчання

В ході роботи над темою, ми з’ясували, що на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, в поєднанні з аудіовізуальними, моделями. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

З метою виявлення ефективного впливу засобів наочності на процес навчання молодших школярів на уроці природознавства серед вчителів СЗОШ № 17 було проведено анкетування. (Додаток Л)

В анкетуванні взяли участь вісім учителів початкової школи.

Аналіз дослідження показ, що 100% вчителів постійно використовують засоби навчання на всіх етапах уроку і досягти навчально-виховної мети уроку 100%. Вчителі які використовують натуральні засоби на предметних уроках, наприклад гербарні зразки , корисні копалини зіставляють 12 %, 88% вчителів замінили ці засоби на ІКТ.

Також в ході роботи над темою нами було проведено дослідження у необхідності, специфіки та дидактичних умов ефективного використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства.

Виявлено, що найбільш ефективними засобами наочності є : підручник, навчальні таблиці, гербарні зразки, фізична карта України, малюнки в поєднанні з ігровими технологіями і служать для організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Розглянемо деякі види наочності.

Гербарні зразки на уроці, як правило, використовують на всіх етапах уроку як роздавальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька.

Пропонуємо розглянути фрагмент уроку (Додаток М)

Тема уроку: Будова рослин

Мета уроку: формувати уявлення про будову рослин, органи рослин, види рослин; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, робити висновки; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: гербарії рослин, ілюстрації, кімнатні рослини, таблиця "Будова рослин".

Важливу роль на уроці, як показує практика, відіграють роздавальні картки, кольорові ілюстрації. Головна цінність їх полягає в тому, що вони забезпечують роботу учнів в парах або групах, допомагають конкретизації природничих уявлень і понять, виробленню довільної уваги, мислення і естетичних смаків, підвищують ефективність уроку.

Наведемо приклад уроку природознавства в 3 класі

Тема: Як живляться тварини. Ланцюг живлення (Додаток Н)ІІ. Закріплення та систематизація знань умінь і навичок

.        Робота в групах.

За малюнками, визначте тварин. На які групи їх можна поділити? Доведіть.

.        Гра «Знайди зайву тварину». Доведіть.

При доборі засобів наочності, ми враховували, що при вивченні нового матеріалу рекомендуються до їх використання застосовувати різноманітні методи та прийоми навчання:

§  бесіда з використанням календаря природи і праці людей та щоденників спостереження учнів;

§  створення і розв'язання проблемної ситуації, дидактична гра;

§  бесіда і розповідь з використанням наочності;

§  демонстрація дослідів;

§  практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єктами;

§  робота з таблицями і схемами;

§  пізнавальні завдання;

§  повідомлення цікавих фактів та ін.

Розглянемо фрагмент уроку природознавства в 3 класі.

Тема : Гірські породи. Корисні копалини

Мета: виховувати почуття гордості за багатство рідного краю, бажання економно використовувати корисні копалини; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, знаходити причиново - наслідкові зв’язки; доводити правильність певного судження та власної думки; ознайомити учнів з найважливішими корисними копалинами, їх видобуванням, економним і раціональним використанням; розкрити способи добування корисних копалин; визначити властивості кам’яного вугілля, встановити його характерні ознаки, ознайомити учнів з найбільшими родовищами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

.        Формування поняття «корисні копалини»

Гра «Скарбниця» (Створення проблемної ситуації)

         Подивіться навколо. Вулицею мчать машини. З чого зроблено деталі до них? (З металу, який виплавляють із залізної руди)

         А з чого зроблені гума, бензин, пластмаси? (з нафти).

         А будинки? (з цегли, а цегла - це глина).

         Без неї не може працювати жоден учитель. (Крейда).

         Звідки їх людина видобуває для своїх потреб?

         Так, вапно, пісок, глина - це все є дари землі. Ми опалюємо свої будинки кам’яним вугіллям чи газом, що теж добувають із землі. Тому їх називають корисними копалинами, бо приносять людям велику користь. Корисні копалини - це гірські породи, які люди видобувають у природі і використовують у своєму житті. Сьогодні людина не уявляє собі життя без великої кількості різних корисних копалин.

. Дослідницька групова робота

Запрошую вас до наукової лабораторії передачі «Таємниці природи». У нас є змога краще ознайомитися з такими корисними копалинами, як кам’яне вугілля. Уявимо себе геологами. Вони не тільки знаходять корисні копалини, а й досліджують їх властивості.

Дослід 1.

         Розгляньте кам’яне вугілля. Скажіть, тверде воно чи рідке? Визначте його колір.(Тверде. Чорного кольору).

Дослід 2.

         Понюхайте його. Чи має воно запах? (Без запаху).

Дослід 3

         Спробуйте розламати вугілля. Розбийте молотком. (Крихке).

Дослід 4

         Укиньте кам’яне вугілля у склянку з водою. Воно плаває чи опускається на дно? (Тоне, бо важче за воду).

Дослід 5

         Розмішайте вугілля у воді. Воно розчиняється чи не розчиняється у воді? (Нерозчинне у воді).

Дослід 6

         Спостерігайте, як горить вугілля. Яким полум’ям воно горить? (Горить яскравим полум’ям, виділяє багато тепла).

         То ж які властивості має кам’яне вугілля? З якою метою ми проводили досліди?

) Складання логічно - понятійні схеми

–       Більш детальну інформацію ви зможете отримати від наших наукових ведучих - консультантів на каналі «Дорогами України».

Науковий консультант 1

         Пошуками корисних копалин займаються геологи. Місце, в якому вони знаходять велику кількість корисних копалин, називають родовищем. Територія України багата на корисні копалини, що трапляються на планеті Земля. Всього розвідано понад 80 різних корисних копалин. Відкрито більше семи тисяч родовищ. Вони бувають відкритого типу (кар’єри) та закритого типу (шахти). Зараз в Україні відрито нові запаси вугілля, залізної руди, торфу, нафти й газу, а також золота, алмазів, руд кольорових металів.

Науковий консультант 2

         «Гео» - з грецької мови означає земля. А «логос» - наука. Геологія - це наука про землю. Геологи це люди, які вивчають, з чого складається наша планета. Геологів ще називають розвідниками земних глибин.

Науковий консультант 3

         Родовища корисних копалин залягають у надрах на різній глибині. Щоб добути ті, які залягають неглибоко під землею, риють великі (кар’єри). У кар’єрах корисні копалини добувають відкритим способом. Та працюють потужні машини - бульдозери, екскаватори, якими викопують корисні копалини. Для того, щоб добути корисні копалини, що сховані глибоко під землею, будують шахти або бурять свердловини. Сучасні шахти схожі на підземні води.

         Як ви думаєте, чи потрібно охороняти родовища? Для чого?

Науковий консультант 4

         Корисні копалини - це багатство нашої Батьківщини. З часом вони вичерпуються. Тому їх необхідно використовувати дуже економно, щоб вистачило не тільки нам, а й наступним поколінням.

         Що може статися, якщо ми не будемо оберігати родовища?

Науковий консультант 5

         Це може призвести до закриття багатьох родовищ.

         Чи можете ви зробити свій внесок у справу бережливого ставлення до корисних копалин?

Науковий консультант 6

         Бережливе ставлення до корисних копалин - це бережливе ставлення до речей, які з них виготовлені, збудовані, змайстровані.

         Отже, який необхідно зробити висновок стосовно використання корисних копалин людиною?

Ефективному навчанню молодших школярів сприяють навчальні таблиці, картини.

Розглянемо фрагмент уроку в 4 класі

Тема: Сонячна системаІІ. Закріплення та систематизація знань умінь і навичок

.        Робота з таблицею

         Пригадайте, як називається шлях по якому рухаються планети?

         Знайдіть на малюнках орбіти кожної планети.

         Яка з планет має найдовшу орбіту?

         Яка - найкоротшу? Чому?

         Які планети знаходяться ближче до Сонця порівняно із Землею?

         На якому місці від Сонця знаходиться Земля?

         Між яким планетами обертається наша Земля?

         Які знаходяться далі?

.        Рубрика «Це цікаво знати»

Людство завжди цікавило чи є життя на інших планетах. Але до цього часу нікому це не вдалося. Вивчаючи інші планети вчені дізнаються багато цікавого, а саме:

учень

Чи є життя на Марсі?

Поки що цього ніхто не знає. Космічні апарати «Вікінг», що були запущені в 70-х роках, не знайшли на Марсі слідів життя. Але у 1996 році у зразках породи з Марса були виявлені мікроскопічні окам'янілості, що могли виявитися мінівірусами.

учень

Яким є повітря на Венері?

Атмосфера Венери є смертельною для людини. Вона складається переважно з отруйного вуглекислого газу і хмар сірчаної кислоти. Шар атмосфери дуже товстий, тому атмосферний тиск є великим .

учень

Чи можна дихати на Меркурії?

Ні! Без запасу кисню - неможливо. Меркурій практично позбавлений атмосфери, за винятком деяких парів натрію, тому що всі гази спалює Сонце. Меркурій не має атмосфери, а його поверхня покрита кратерами, як на Місяці.

учень

Що таке кільця Сатурна?

Кільця Сатурна - ореол довкола планети, що світиться. Вперше виявлений у 1659 році нідерландським ученим Хрістіаном Гюйгенсом (1629- 1695). Кільця утворені з безлічі мільярдів частинок льоду і пилу. Деякі із них досягають розмірів 20-30 м, але більшість не перевищує розмірів кубиків льоду. Кільця є дуже тонкими - не більше 50 м завдовшки, а ширина їх становить 74 000 км. Вони знаходяться на висоті 7000 км над хмарами Сатурна.

учень

Чому Нептун зелений?

Поверхня Нептуна вкрита океаном рідкого метану (природного газу) зеленувато-блакитного забарвлення.

учень

Що таке Метеорити?

Це дуже великі кам'яні брили, що прилітають із космосу. Вони проникають в атмосферу Землі і долітають до її поверхні, не згорівши повністю.

Робота з малюнками із застосуванням інших наочних посібників розкриває типові ознаки пір року, формує поняття сезонних змін, що відбуваються в природі, найпростіших природних взаємозв'язків [1, 63].

Розглянемо фрагмент уроку в 2 класі (Додаток П)

Тема : Звірі восени. Підготовка звірів до зими.

Мета: ознайомити учнів з життям звірів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; вчити наводити приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра, готують запаси кормів, готуються до зимової сплячки.

V. Вивчення нового матеріалу

. Практична робота з малюнком. (вставить завдання). Закріплення знань умінь і навичок

. Робота з текстом

Прочитайте самостійно статтю.

Що нового ви дізналися?

Аналіз методичної літератури та досвід передових вчителів початкових класів показав, що ефективним засобом навчання з використанням натуральної наочності є уроки-екскурсії, уроки «милування». (Додаток Р)

Тут є всі явища і об’єкти природи та умови для пізнання. Природа не тільки є «об'єкт пізнання», «сфера активної діяльності» вихованців, а й «виховний фактор». Такі уроки допомагають учням пізнавати й пояснювати життя природи: дерев, листочків, квітів, пелюсток. Таким чином, у свідомості дітей фіксуються уявлення про конкретні предмети, явища, факти, події. Мета - закарбувати в свідомості дітей яскраві картини дійсності, добиватися того, щоб процес мислення відбувався на основі живих, образних уявлень, щоб діти, спостерігаючи навколишній світ, установлювали причини й наслідки явищ, порівнювали ознаки й якості речей. Проводячи такі уроки вчителі спираються на «Уроки милування» серед природи які запровадив В.О.Сухомлинський. Кожне заняття передбачає певне коло об’єктів і явищ для спостережень, а метою є завдання: дивуватися і помічати, помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити.

Василь Олександрович стверджував, що для того, щоб змусити дитину мислити, необхідно «примусити її дивуватися». [9.44]

Проводячи свої уроки мислення, видатний педагог прагнув, щоб «слово народжувалося в спілкуванні дитини з природою»

В.О. Сухомлинський надавав великого значення образному мисленню. Він вважав його «обов'язковим етапом для переходу до мислення поняттями» [9] «Я прагнув, - стверджував педагог, - щоб діти поступово оперували такими поняттями, як явище, причина, наслідок, подія, зумовленість, залежність, відмінність, подібність, спільність, сумісність, несумісність, можливість, неможливість та ін.» [9,45].

Він підкреслював, що «постійне спілкування з природою стає істотною стороною виховного процесу», «наочним мірилом цінностей» [10, 125].

Але «природа стає могутнім джерелом виховання лише тоді, коли людина пізнає її, проникає думкою в причинно-наслідкові зв'язки».

Отже ефективне використання засобів навчання:

         сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці;

         має кращі можливості для використання наочності, особливо, натуральних та образотворчих засобів навчання;

         створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.

Аналіз дослідження показав що, у навчально-виховному процесі уроку природознавства потрібно приділяти велике значення, адже вони збагачують свідомість дітей чуттєвими сприйманнями, дають конкретне уявлення про об’єкти і явища природи.

2.2 Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на різних етапах уроків природознавства

Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує натуральні та образотворчі засоби навчання: колекції, гербарії, муляжі, картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо.

Потреба в демонструванні цих засобів навчання зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні. Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, гербарних зразків, колекцій супроводжувані поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети і явища навколишнього середовища і використовуються на різних етапах уроку.

Роботу із стінними картинами або таблицями можна проводити на різних етапах уроку. Слід пам'ятати, що пасивне поверхневе розглядання картини або таблиці учнями не дасть позитивних наслідків ні в навчанні, ні у вихованні. Щоб підвищити активність роботи з таблицями, викликати емоції та інтерес, недоцільно відкривати їх заздалегідь. Під час бесіди або розповіді тільки в певний момент учитель відкриває картину й аналізує її. . Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені, відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв'язки між об'єктами, складати тематичну розповідь за картиною.