Материал: Himia_1_novy

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

5. Амінокислоти проявляють амфотерні властивості.

1) Як кислоти реагують з металами, оксидами металів, лугами і спиртами:

NH2 –СН2–СООН + NaOH→ NH2 –СН2–СООNa + H2O

NH2 –СН2–СООН + СН3OH→ NH2 –СН2–СООСН3 + H2O

2) Як основи реагують з кислотами, утворюючи солі:

NH2 –СН2–СООН + HCl → [NH3 –СН2 –СООН]Cl

3) реагують між собою за допомогою пептидних зв’язків, утворюючи поліпептиди (реакція поліконденсації):

6. Добування:

1) гідроліз білків

2) з карбонових кислот: СН3СООН + Cl2 → ClСН2СООН + HCl

ClСН2СООН + NH3 → NH2CH2COOH + HCl

7.Застосування: 1) у медицині для харчування важкохворих і як ліки;

2) у складі білків харчових продуктів людина отримує всі необхідні

амінокислоти;

3) з амінокапронової і аміноенантової кислот добувають синтетичні

волокна – капрон і енант.

Контрольні запитання:

  1. Які органічні речовини називаються амінокислотами? Загальна формула амінокислот.

  2. Які хімічні властивості характерні для амінокислот?

  3. Що називається реакцією поліконденсації?

  4. Яке практичне значення амінокислот?

  5. Амінооцтову кислоту одержали з оцтової кислоти масою 12 г та виходом 60%. Який об’єм розчину з масовою часткою лугу (NaOH) 15% (густина 1,16 г/см3) потрібно використати для нейтралізації добутої амінокислоти?

Література:

  1. Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 10 – 11 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 150-151.

  2. Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІІ, Гл. 18, § 158, с. 165-167.

  3. Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с. 45.

  4. Березан О.В. Органічна хімія. – К.: Абрис, 2000. – Р. ІХ, §§ 11-13, с. 198-203.

Тема 5.6. Білки

План

  1. Визначення.

  2. Поширення в природі.

  3. Склад і будова молекул.*

  4. Хімічні властивості.**

  5. Застосування.

  1. Білки – високомолекулярні сполуки, утворені амінокислотними залишками, які з’єднані між собою пептидним зв’язком –С–N–

|| |

О Н

2. Білки є найважливішою складовою частиною живих організмів, вони входять до скажу шкіри, рогових покривів, м’язової і нервової тканин.

3. Кожен білок має набір амінокислот, сполучених у певній, властивій тільки йому послідовності. Кількість сполучених у різній послідовності амінокислотних залишків сягає 1018.

Структури білка:

  1. Первинна – послідовність амінокислот

  2. Вторинна – утворення спіралі з поліпептидного ланцюга за допомогою водневих зв’язків між –С=О і –NН

| |

  1. Третинна – складання ділянок спіралі у клубки (глобули) за допомогою зв’язків між групами –NH2, –ОН, –СООН, –S–S–, які не брали участі в утворенні пептидних зв’язків

  2. Четвертинна – розміщення в просторі декількох клубків поліпептидних спіралей

Структура білка:

а, б, в - первинна, вторинна, третинна структури міоглобіну

(цифри - число амінокислотних залишків у молекулі);

г - четвертинна структура гемоглобіну

4. Хімічні властивості:

1) Гідроліз: під дією кислот, лугів, ферментів відбувається розщеплення полімерної білкової молекули на амінокислоти. Молекули води приєднуються за місцем пептидних зв'язків, останні руйнуються, замість пептидних груп утворюються аміно- й карбоксильні групи.

2) Денатурація – руйнування вторинної, третинної, четвертинної структур при нагріванні, опромінюванні, дії сильних кислот і лугів, дії солей важких металів.

3) Кольорові реакції на білки:

а) біуретова: білок + луг + CuSO4 → фіолетове забарвлення

б) ксантопротеїнова:

tºС NH3∙H2O

білок + HNO3(конц) → жовтий колір ———→ оранжевий колір

5. Застосування: 1) обумовлюють існування живих організмів;

2) для добування амінокислот

Контрольні запитання:

  1. Які органічні речовини називаються білками?

  2. Як називається хімічна реакція за допомогою якої з амінокислот утворюється поліпептид?

  3. Опишіть структури білків.

  4. Що розуміють під поняттям «денатурація білка»?

  5. Якісні реакції на білки.

  6. Які об’єми азоту та вуглекислого газу утворяться при горінні 120 г метиламіну?

Література:

  1. Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 10 – 11 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 151-152.

  2. Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІІ, Гл. 18, § 160, с. 167-169.

  3. Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с. 45 .

  4. Березан О.В. Органічна хімія. – К.: Абрис, 2000. – Р. ІХ, §§ 14-15, с. 203-204.

122

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/155416