СОДЕРЖАНИЕ
Тема 1.1. Основні закони хімії
Тема 1.7. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну
Тема 1.8. Окисно-відновні реакції
Тема 2.1. Загальна характеристика металів
Тема 2.10. Сульфатна кислота та її солі
Тема 2.12. Аміак. Солі амонію.
Тема 3.1. Теорія будови органічних речовин о.М. Бутлерова
Тема 3.5. Алкадієни (дієнові вуглеводні)
Тема 3.6. Ароматичні вуглеводні (арени)
3) у розжареному стані (понад 700ºС) взаємодіє з водою (водяною парою):
3Fe + 4H2O → Fe3O4 + 4H2
4) На вологому повітрі та у воді, яка містить кисень, залізо зазнає корозії, воно іржавіє, вкриваючись жовто-бурою плівкою, яка переважно складається із ферум (ІІІ) гідроксиду, але плівка не захищає метал від подальшої корозії:
4Fe + 6H2O + 3O2 → 4Fe(OH)3
5) взаємодіє з хлоридною і розбавленою сульфатною кислотами:
Fe + 2HCl → FeCl2 + H2
Концентрована (безводна) сульфатна кислота пасивує залізо, що дає змогу зберігати і перевозити її у залізних цистернах. Концентрована нітратна кислота також пасивує залізо.
6) Залізо відновлює менш активні метали з розчинів їхніх солей:
Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu
4. Способи добування заліза:
1) відновлення з оксидів (доменний процес)
2) алюмінотермія
3) електроліз водних розчинів солей Fe (ІІ).
Застосування заліза: 1) як каталізатор в хімічній промисловості;
2) сплави заліза (чавун і сталь) є основними конструкційними матеріалами;
5. Ферум утворює три оксиди і два гідроксиди:

Ферум (ІІ) оксид і ферум (ІІ) гідроксид виявляють основні властивості:
FeO + 2HCl = FeCl2 + H2O
Fe(OH)2 + H2SO4 = FeSO4 + H2O
Крім цього Fe(OH)2 легко окиснюється до Fe(OH)3:
4 Fe(OH)2 + 2H2O + O2 → 4Fe(OH)3
Ферум (ІІІ) оксид і ферум (ІІІ) гідроксид мають амфотерні властивості:

Гідроксиди феруму (ІІ) і (ІІІ) під час нагрівання розкладаються:
2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3H2O
Fe(OH)2 = FeO + H2O
Ферум (ІІ, ІІІ) оксид під час взаємодії з кислотами утворює суміш двох солей – Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ):
Fe3O4 + 8HCl = 2FeCl3 + FeCl2 + 4H2O
Fe3O4 + 4H2SO4 = Fe2(SO4)3 + FeSO4 + 4H2O
6. Якісна реакція на Fe2+: взаємодія з червоною кров’яною сіллю K3[Fe(CN)6] - калій гексаціаноферратом (ІІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІ) дає осад синього кольору – турнбулеву синь:
3FeCl2 + 2K3[Fe(CN)6] → Fe3[Fe(CN)6]2 + 6KCl
Якісні реакції на Fe3+:
1) взаємодія з жовтою кров’яною сіллю K4[Fe(CN)6] - калій гексаціаноферратом (ІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму (ІІІ) дає осад синього кольору – берлінську лазур:
4FeCl3 + 3K4[Fe(CN)6] → Fe4[Fe(CN)6]3 + 12KCl
2) взаємодія з амоній роданідом NH4SCN або калій роданідом KSCN. Утворюється сполука темно-червоного кольору:
FeCl3 + 3KSCN→ Fe(SCN)3 + 3KCl
Які фізичні властивості характерні для заліза?
Які хімічні властивості заліза?
Які хімічні властивості характерні для сполук Феруму +2 і +3?
Назвіть природні сполуки феруму.
Якісні реакції на Fe2+ і Fe3+.
До 140 г розчину з масовою часткою купрум(ІІ) сульфату 16% додали 5,6 г порошкоподібного заліза. Обчисліть маси солей у розчині після закінчення реакції.
Література:
Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 8 – 9 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 172-173.
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІ, Гл. 14, §§ 119-121, с. 125-127.
Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль: «Богдан», 1998. – с. 21.
План
Загальна характеристика елементів VI-А групи.
Сульфур.
Алотропні модифікації Cульфуру.*
Фізичні властивості сірки.
Хімічні властивості.**
Застосування.
1. Усі елементи VI-A групи мають однакову будову зовнішнього енергетичного рівня, яка наближається до будови наступних у періоді інертних елементів ns2np4. Тому всі вони, за винятком Ро, виявляють виражені неметалічні властивості. Це р-елементи з двома неспареними електронами на зовнішньому р-підрівні. Усі вони (крім Оксигену) мають на зовнішньому шарі вільні d-орбіталі, які під час збудження атома можуть займати неспарені електрони зовнішніх s- і p-орбіталей. Їх найнижчий ступінь окиснення -2, а найвищий (крім Оксигену і Полонію) +6.
Оксиди та гідрати оксидів цих елементів (за винятком Оксигену та Полонію) мають кислотні властивості. Сполуки цих елементів (крім Оксигену) з типовими металами (лужними та лужноземельними) є солями. У межах групи неметалічні властивості послаблюються, а металічні посилюються (Ро – метал) відповідно до зменшення електронегативності (зверху вниз).
2. Електронна будова атома: 1s22s22p63s23p4

|
Ізотопи: 32S (95%), 33S, 34S, 36S
У природі Сульфур зустрічається у вигляді самородної сірки, піриту, сульфідів, сульфатів.
3.
Сульфур утворює дві алотропні
модифікації – ромбічну
і
моноклінну
сірку.
Обидві складаються
з молекул S8.
Кристалічні форми сірки: а – ромбічна;
б – моноклінна.
|
||||||||||||||
С
ульфур
дає не тільки кристалічні модифікації
– ромбічну й моноклінну сірку, а й
аморфну – пластичну
сірку. Кожна має
свою будову кристалічних граток.
Будова сірки:
а – ромбічна;
б – моноклінна.
4. Сірка – тверда речовина жовтого кольору, не має металічного блиску, не проводить електричний струм, нерозчинна у воді, але розчиняється у сірковуглеці СS2 та інших органічних розчинниках. За стандартних умов стійкішою є ромбічна модифікація.
5. За високих температур сірка взаємодіє з усіма речовинами, за винятком азоту, золота і платини, виявляючи, залежно від умов властивості окисника чи відновника:
А) взаємодіє з металами з утворенням сульфідів:

Б) взаємодіє з неметалами (за винятком азоту, йоду та інертних газів):

В) взаємодіє з окисниками і відновниками:

6. Застосування:
1) виробництво сульфатної кислоти та сульфатів;
2) добування барвників, гуми, чорного пороху, сірників, ліків;
3) сільському господарстві для боротьби зі шкідниками.