захист клієнтів і забезпечення виконання ф’ючерсними ринками функції перенесення ризику й виявлення ціни.
Комісія з товарної ф’ючерсної торгівлі реєструє або виключає зі списків різних категорій професійних учасників, допущених до операцій на біржі. Крім того, всі ф’ючерсні біржі повинні представляти в комісію докладне обґрунтування для пропонованих ф’ючерсних контрактів і встановлюваних правил біржової торгівлі. Функцією комісії також є зміна або доповнення правил біржі за умовами контрактів, форм і методів здійснення покупки (продажу) з поставкою на строк, обробка інформації про укладені угоди і платежі, забезпечення фінансової відповідальності учасників торгівлі.
Ускладі Міністерства сільського господарства створена Комісія з товарних бірж, основними обов’язками якої є регулювання біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією.
УВеликобританії до 1986 року держава практично не втручалася в діяльність ф’ючерсних бірж. Тільки в надзвичайних ситуаціях Банк Англії й Департамент торгівлі (які виконували спостережливі функції) могли рекомендувати відповідній біржі вживати певні дії.
З 1986 р. спостереження за товарними й ф’ючерсними біржами здійснює Рада з цінних паперів і інвестицій. Завданнями Ради є захист інтересів клієнтів, вироблення однакових вимог в організації біржової торгівлі, розробка системи обліку угод за часом їхнього укладання. Для більш строго контролю була організована асоціація ф’ючерсних брокерів і дилерів, що регулює діяльність основних учасників біржової торгівлі через їхню реєстрацію.
У Франції біржова торгівля регулюється Комісією з ф’ючерсних товарних ринків. У цілому регулювання досить жорстке, так біржі і їхні члени зобов’язані надавати клієнтам більше інформації про рух цін. Крім того, розмір мінімального капіталу для зареєстрованих членів біржі повинен становити 3,5 млн франків.
26
У Японії контроль за діяльністю товарних бірж покладений на Міністерство сільського господарства (аграрна продукція), Міністерство фінансів (фінансові інструменти) і Міністерство зовнішньої торгівлі й промисловості (сировинні товари). У 1983 р. Урядом було введене законодавство, спрямоване проти шахрайства в біржовій торгівлі, особливо у ф’ючерсній. Встановлено ліміти числа відкритих контрактів, які можуть мати учасники біржової торгівлі.
Тема 3. Біржові угоди
Біржовий товар – це товар, який є об’єктом купівлі-продажу на біржі.
Біржовим є тільки той товар, який відповідає таким вимогам:
–масовість, тобто випускається у великому обсязі великим числом виробників і має велику кількість споживачів;
–здатність до стандартизації – відповідає встановленим вимогам до якості, кількості та іншим параметрам, передбаченим чинним законодавством;
–замінність. Масовість та здатність до стандартизації біржових товарів зумовлюють їх взаємозамінність в межах певних груп і видів товарів,
наприклад, для фінансових інструментів;
– вільне ціноутворення, тобто біржовими можуть бути лише ті товари,
на які справедлива ринкова ціна встановлюється на основі попиту і пропозиції, оскільки інших способів визначення такої ціни на ринку чистої конкуренції, яким є біржовий ринок, просто не існує.
Виділяють такі основні класи біржових товарів:
–речовинні товари;
–цінні папери;
–іноземна валюта.
Речовинні біржові товари. Характерними рисами таких товарів є:
– масовий характер виробництва і споживання;
27
–стандартизованість;
–збереженість;
–транспортабельність;
–незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;
–змінюваність цін під впливом різних факторів.
Крім кількісної стандартизації біржові товари мають чітко визначену
якісну стандартизацію. Всі товари, які надходять на біржовий склад,
проходять вхідний контроль якості в іспитовій лабораторії біржі, де визначають:
–відповідність якості товару вимогам стандартів;
–правильне найменування товару, призначення й відповідність маркуванню і супровідним товарно-транспортним документам;
–причини браку товару та ін.
Для сировинних товарів, крім названих вище характеристик, важливе значення мають і такі, як здатність до тривалого зберігання та транспортування.
Якість товару залежить від його фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також від відповідності товару функціональним та іншим вимогам. Біржі вимагають від продавців розкриття повної інформації щодо своїх товарів. Це стосується як сировинних, так і фінансових інструментів.
Біржова угода – це угода про взаємну передачу прав і обов’язків у відношенні біржового товару, допущеного до обороту на біржі, що знаходить відображення в біржовому договорі (контракті), укладеному учасниками біржової торгівлі в ході біржових торгів.
Можна виділити наступні ознаки, властивим біржовим угодам, що укладаються на товарних біржах:
–укладаються тільки під час біржових торгів, проведених у заздалегідь визначеному місці (торгівельний зал біржі), і в певний час (біржова сесія);
–предметом є біржовий товар, допущений до обороту на біржі;
28
– стороною може бути тільки особа, що є членом товарної біржі
(брокери діють із доручення членів біржі);
–підлягають реєстрації біржею в порядку, установленому законодавством і внутрішніми документами біржі;
–носять знеособлений і стандартний характер;
–відбуваються з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність біржі;
–виконуються поза біржею.
Біржові угоди характеризуються з юридичної, організаційної,
економічної та етичної сторін.
З юридичної точки зору угода являє собою взаємну угоду сторін,
пов'язану з появою, тимчасовим припиненням, припиненням або зміною певних майнових прав і обов’язків. Правова сторона біржових угод також торкається прав і обов’язків учасників (контрагентів) таких угод. На фондовому ринку, зокрема, такі права випливають зі змісту цінних паперів,
що знаходяться в основі того чи іншого договору.
Організаційна сторона біржових угод передбачає визначення їх учасників, види біржових операцій, а також порядок виконання певних дій,
що призводять до укладення біржових угод і відображення їх в конкретних документах.
Економічна сторона показує мету укладення біржової угоди
(задоволення конкретних потреб, реалізації біржового товару, встановлення ціни, отримання прибутку, вкладення грошей, спекуляції і т.д.).
З етичної сторони біржові угоди пов'язані з суспільними відносинами і дотриманням біржових законів (традиції, норм і правила поведінки, що не знайшли відображення в законі, але обов’язкові для їх дотримання).
Внаслідок біржових операцій їх учасники отримають певний прибуток, але не будь-якою ціною, а відповідно до прийнятого законодавства.
29
Основними ознаками біржової угоди є:
а) місце здійснення – на біржових зборах;
б) суб’єкти – члени, постійні та разові відвідувачі біржі;
в) предмет – товари і цінні папери, допущені до котирування;
г) реєстрація операції в певний термін і в певному порядку.
Існує ще одна важлива особливість біржової угоди: вона укладається лише на біржі, але виконується завжди поза біржею, оскільки реальний товар на біржі відсутній.
Основою для укладення угоди є усна згода контрагентів, висловлена ними у процесі відкритих торгів і зафіксована маклером, який обслуговує товарну секцію на цій біржі. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При здійсненні угоди сторони погоджують між собою її зміст, тобто перелік питань, що вирішуються при її укладенні.
Умовами змісту угоди є: назва товару; його якість; кількість товару
(партія товару, лот); ціна і форма оплати за куплений товар; базис поставки;
пункт доставки товару; термін виконання угоди та умови поставки.
При укладенні угоди обов’язковому оголошенню підлягають назва купленого товару, його якість, кількість та ціна. Інші умови змісту угоди можуть не оголошуватися і складати її комерційну таємницю.
Основне призначення біржі – створення оптимальних умов продавцям і покупцям для здійснення біржових угод. Відповідно до Закону України
«Про товарні біржі» угода вважається біржовою при відповідності наступним
умовам:
а) якщо вона представляє покупку-продаж, поставку й обмін товарів,
допущених до обігу на товарній біржі;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона подана до реєстрації й зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Біржові угоди класифікуються за такими ознаками:
– залежно від способу укладення угоди (затверджені і незатверджені);
30