як встановити розкидач на норму внесення добрив;
які існують додаткові прилаштування для внесення добрив;
якими машинами виконується внесення рідких добрив.
Ситуації:А. Перевіривши внесення добрив розкидачем КСО-9, агроном порекомендував механізатору збільшити дозу внесення. Якими способами він може це зробити? Що йому більше підходить?
Відповідь: Доза внесення органічних добрив розкидачем КСО-9 регулюється зміною швидкості руху транспортера та поступальної швидкості агрегату.
Б. Ви виконуєте роботи агрегатом в складі трактора МТЗ-100 та розкидача 1РМГ-4Б. Норму внесення добрив встановили за допомогою дозувального пристрою та встановивши зірочку Z=10, що забезпечує швидкість пруткового транспортера. В процесі роботи Ви збільшили швидкість агрегата в 2 рази. Як це вплине на дозу внесення мінеральних добрив?
Відповідь: Оскільки прутковий транспортер приводиться в дію від ходового колеса розкидача, встановлена доза внесення добрив не залежить від швидкості руху агрегату.
В. В процесі роботи по внесенню мінеральних добрив агрегатом в складі трактора МТЗ-100 і розкидача 1РМГ-4Б Ви виявили, що концентрація добрив по краях смуги значно менша, ніж посередині. Як Ви будете виходити з цієї ситуації?
Відповідь: Рівномірність розподілу добрив по поверхні поля залежить від місця їх подачі тукоподільником на розкидальні дошки. Переміщення тукоподільника вперед по ходу машини збільшує концентрацію добрив в середній частини смуги, що висівається. Щоб збільшити концентрацію добрив на її краях, слід змістити внутрішні стінки подільника ближче до центрів дисків.
Після цього студенти складають плани виконання технологічних операцій.
Інструктаж
Інструктування студентів проводиться за такими питаннями:
агротехнічні вимоги до механізованого внесення добрив;
види добрив і способи їх внесення;
техніка і технологія внесення органічних добрив;
техніка і технологія внесення мінеральних добрив.
Викладач акцентує увагу на значенні для майбутнього фахівця з механізації сільського господарства знань і умінь, яких набувають студенти на даному практичному занятті. Він пояснює, якою повинна бути раціональна організація праці при виконанні робіт. Особливу увагу викладач приділяє інструктажу з техніки безпеки. Він наголошує, що при роботі на машинах для приготування і внесення добрив слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки. До роботи з добривами допускаються тільки здорові працівники, які пройшли медичний огляд, інструктаж з правил техніки безпеки та додатковий інструктаж з правил поводження з різними видами добрив. До робіт з добривами не допускають підлітків до 18 років. При роботі з добривами, що утворюють пил, необхідно користуватися засобами індивідуального захисту, гумовим взуттям, пилозахисними комбінезонами або халатами, рукавицями, а також респіраторами і захисними окулярами. Заправляти розкидачі і сівалки добривами можна тільки при повній зупинці агрегату і вимкненому валу відбору потужності трактора.
Категорично забороняється при роботі на дискових відцентрових розкидачах знаходитися ближче 15 м від агрегату, а роторних - 40 м. Не можна рухатися назад, якщо привід транспортера розкидача здійснюється від ходового колеса і притискний ролик включений.
Після проведення інструктажу з техніки безпеки студенти засвідчують його підписами в журналі.
. Виконання студентами завдань згідно інструкційно-методичних вказівок.
.1. Інструкційно-методичні вказівки до практичного заняття на тему "Внесення добрив".
.1.1. Підготовка агрегатів до роботи:
Проведіть зовнішній огляд навантажувача органічних добрив, особливу увагу зверніть на кріплення обладнання, якість мастила в основних місцях мащення. Запустіть двигун і перевірте роботу гідросистеми.
Виконайте зовнішній огляд агрегату для розкидання органічних добрив, перевірте справність і надійність кріплення коліс, інших вузлів. Зверніть увагу на натяг ланцюгів транспортера, ланцюгів приводу транспортера і привідних передач розкидального пристрою. Уточніть, як виконується натяг (рівномірний) обох ланок кожного транспортера, як визначити нормальний натяг ланцюга приводу транспортера.
Встановіть розкидач на задану норму внесення органічних добрив. При цьому зверніть увагу на кількість зубів ведучої зірочки ( Z1 =13; Z2 =22;Z3 =28). Уясніть, що, наприклад, при швидкості руху трактора 10 км/год., густині добрив 8000кг/м3 і робочій ширині розкидання 5,5 м норми внесення залежно від кількості зубів зірочки наступні:
= 13Q = 15 т/га= 22Q = 30 т/га= 28Q = 45 т/га
Зверніть увагу на приєднання розкидача до трактора, з’єднання телескопічного вала розкидача з валом відбору потужності трактора. Перевірте гальмову систему та електрообладнання.
.1.2. Підготовка поля до роботи.
Напрям і спосіб руху агрегату вибирайте з врахуванням розміру поля та розташування на ньому штабелів добрив. Необхідно так організувати роботу, щоб не було холостих проходів агрегату. Для цього можна розбити поле на ділянки і обробляти частинами.
Студенти виконують схему руху агрегату. Від краю поля відступають 0,5 ширини захвату агрегату.
.1.3. Навантаження та розкидання органічних добрив.
Уважно ознайомтесь з технологією навантаження добрив. Зверніть увагу на те, щоб трактор знаходився між буртою (штабелем) органічних добрив та розкидачем; як навантажувач з опущеною стрілою під’їжджає до гною, ковшем заглиблюється в нього, яке положення важеля управління циліндрами підйому, як повертається ківш, піднімається стріла, розвантажується ківш, наповнюється розкидач. Дотримуйтесь правил техніки безпеки. Контролюйте якість роботи, кількість навантажених добрив.
Розкидання добрив починайте згідно схеми руху агрегату, відступивши від краю поля 0,5 ширини захвата агрегату. Швидкість руху агрегату - 10-12 км/год. Дотримуйтесь прямолінійності.
Повороти агрегату виконуйте при включених робочих органах. Максимальний робочий кут повороту телескопічного вала не повинен бути більшим 15 градусів. Наступні проходи виконуйте згідно схеми. Перевірте дійсну норму внесення гною. Для польової перевірки норми внесення завантажений в розкидач гній повністю розкидають по поверхні поля, заміряють шлях і ширину розкидання.
Дійсну норму внесення гною (т/га) розраховують за формулою:
Од = 10хQ /LхBр
Де Q - маса гною, завантаженого в розкидач, т;- довжина шляху, м;
Вр - ширина робочого захвату (смуги розкидання), м.
Якщо фактична норма відрізняється від заданої, необхідно повторно провести встановлення норми внесення і знову виконати польову перевірку. Слідкуйте за роботою транспортера, не допускайте попадання в розкидач сторонніх предметів.
.1.4. Навантаження, транспортування і внесення мінеральних добрив.
Виконайте розрахунки необхідної кількості добрив, які потрібно внести в ґрунт, змішайте добрива. Перевірте комплектність, надійність кріплення та справність всіх машин, зверніть увагу на затяжку різьбових з’єднань, перевірте і, при необхідності, відрегулюйте натяг транспортера, приводних ланцюгів та пасових передач, змастіть підшипники карданної передачі й валів транспортера, перевірте рівень масла в редукторі розкидального пристрою. На холостому ходу перевірте роботу розкидача. Пам’ятайте, що приводні ланцюги через 100 годин роботи знімають, миють у гасі, а потім проварюють в оливі протягом 20-25 хв.
Проаналізуйте процес завантаження, транспортування та розсіювання по ґрунті мінеральних добрив. Розрахуйте, яку площу ріллі можна обробити добривами, завантаженими в ємкість розкидача (8 чи 16 куб. м.); скільки необхідно добрив для обробки відповідної площі (100 га; 150 га та ін.).
.1.5. Контроль і оцінка якості роботи
Слідкуйте за рівномірністю розкидання органічних і мінеральних добрив, не допускайте огріхів. Перекривання не повинне бути більше 30 см. Не допускайте втрат добрив при транспортуванні. Не залишайте гній на місці розташування штабелів (буртів). Уточніть норму внесення добрив одним агрегатом. Проведіть хронометраж і визначте продуктивність агрегату. Розрахуйте виконання виробничого завдання за зміну. Нарахуйте заробітну плату.
В процесі виконання студентами завдань викладач спостерігає за їх роботою, проводить поточний інструктаж, звертає увагу на якість роботи, дотримання агротехнічних вимог.
. Підведення підсумків заняття.
Для підведення підсумків заняття викладач збирає студентів у попередньо визначене місце, аналізує реалізацію технологічної карти, якість роботи, відношення студентів до роботи, якість сформованих умінь і навичків. Обговорення результатів роботи проводиться з елементами дискусії. Відзначаються недоліки організаційно-методичного плану. Викладач відмічає виконання студентами завдань в індивідуальних журналах, виставляє оцінки за роботу.
. Завдання для самостійної роботи.
Для закріплення сформованих знань, умінь та навичок за темою
"Підготовка і внесення добрив" кожен студент одержує індивідуальне
завдання, яке він повинен виконати вдома та здати викладачеві на наступному
практичному занятті.
Додаток 4 Програма виховання уваги студентів при вивченні
механізації сільськогосподарського виробництва
Таблиця 5.3
|
№ п/п |
Педагогічне завдання |
Способи і прийоми рішення педагогічних завдань |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
1 |
Притягування уваги студентів |
Виокремлення об’єкта уваги. Застосування наочності, технічних засобів навчання, демонстрування натуральних об’єктів техніки та принципів роботи деталей, механізмів, вузлів; експериментування; акцентування на значущості навчального матеріалу; видавання конкретних завдань; повідомлення фактів, пов’язаних з інтересами студентів; виконання практичних робіт. |
|
|
2 |
Підтримування мимовільної уваги в перебігу заняття |
Використання новизни подразників. Повідомлення нових фактів, навчання новим способам дій; постановка нових цілей; використання нових для студентів методів і прийомів навчання: лекція з запланованими помилками, лекція-круглий стіл, заняття з аналізу виробничо-технологічних ситуацій, інтелектуальні ігри (кросворд, ребус, лото, картки, криптограми, тощо); чергування наочності, підсвічування навчальних об’єктів, розфарбовування розрізів технічних об’єктів відповідно правил колористики. Формування динамічних стереотипів діяльності. Дотримання постійного стилю навчальної роботи зі студентами; послідовність вимог (проявляти увагу, не відволікатися, зосередитися, швидко включитися в роботу та ін); дотримання постійного темпу викладу навчального матеріалу; незмінність ділових взаємин зі студентами; постійність складу ланок у групових формах навчання. |
|
|
3 |
Переключення уваги з одних навчальних об’єктів на інші, з одного виду діяльності на інший |
Застосування більш сильних подразників на тлі діючих. Застосування порівняльних характеристик з акцентами переваг нових об’єктів техніки; приклади з реальної виробничої практики; змагання в навчальній роботі; вибір студентами цікавих навчальних завдань; демонстраційні експерименти; дозоване подання навчальної інформації; застосування опорних конспектів; складання студентами схем; підтримування ситуацій співробітництва та успіху. |
|
|
4 |
Мобілізація та підтримування довільної уваги |
Стимулювання навчально-пізнавальної активності. Повідомлення цілей і завдань майбутньої діяльності; виокремлення основного змісту для повторення, засвоєння; застосування навчальних завдань з вказуванням конкретних дій, результатів; створення проблемних ситуацій; послідовна зміна діяльності; поєднання розумової праці з практичними діями; звертання до студентів з питаннями; нагадування вимог; спонукання до розумового пошуку; підтримування намагань студентів працювати вдумливо, самостійно, ініціативно; усування сторонніх подразників; алгоритмізація виконання певних |
|
|
4 |
Мобілізація та підтримування довільної уваги |
навчальних завдань; стимулювання наполегливості, цілеспрямованості; вимоги доведення розпочатого до завершення; контроль якості навчальної роботи; переконання у важливості виконання нецікавих, другорядних завдань; поєднання завдань, які вимагають розподілу уваги (слідкувати за показниками приладів і записувати дані у протокол лабораторної роботи; слухати, слідкувати за роботою об’єктів техніки і конспектувати тощо); пропонування завдань для вільного вибору: рефератів, повідомлень, доповідей; коментування позитивних наслідків виконання завдань; застосування діалогових методів та прийомів навчання. |
|
Додаток 5
Практична підготовка студентів в навчально-практичних центрах
У вищих аграрних навчальних закладах 1-11 рівнів акредитації в кінці 90-х років намітилась негативна тенденція щодо ефективності проведення практик майбутніх фахівців-аграрників. Головними причинами цього явища є:
невідповідність матеріально-технічної бази навчальних закладів рівню сучасного сільськогосподарського виробництва;
різке зменшення баз практики внаслідок реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств, довготривалий період економічного становлення нових суб’єктів господарювання - селянсько-фермерських господарств, товариств з обмеженою відповідальністю, сільськогосподарських кооперативів тощо;
невідповідність рівня професійно-педагогічної компетентності викладачів і майстрів виробничого навчання сучасним вимогам інноваційних технологій підготовки фахівців;
відсутність фінансових можливостей навчальних закладів для організації належного керівництва практикою студентів як з боку викладачів, так і спеціалістів-виробничників.
В першу чергу, негативна дія означених факторів дається взнаки при підготовці студентів за спеціальностями техніко-технологічного спрямування - "Механізація сільського господарства", "Електрифікація і автоматизація сільського господарства", "Організація і технологія ведення фермерського господарства", "Агрономія", "Зоотехнія" та ін.
В організації підготовки фахівців за кордоном, зокрема в Західній Європі, є позитивний досвід роботи спеціалізованих центрів практичного навчання. Їх створення (60-ті роки минулого століття) було спричинене високим рівнем інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у Голландії було створено 11 центрів, які спеціалізувалися із рослинництва, тваринництва, механізації сільського господарства. Наприклад, тільки для підготовки фахівців у тваринництві діє 3 центри за напрямами: молочне тваринництво; молодняк великої рогатої худоби; коні і вівці. Основне спрямування центрів - практична підготовка майбутніх фермерів. Матеріальне оснащення центрів забезпечується фірмами, які зацікавлені в підготовці фахівців для роботи з технікою, що вони випускають. Навчальні заклади за графіком направляють студентів невеликими групами у ці центри, де вони проходять практичну підготовку впродовж 2 - 4 тижнів.
Враховуючи передовий досвід зарубіжних країн та нагальну необхідність удосконалення практичної підготовки студентів у вищих аграрних закладах освіти 1-11 рівнів акредитації, у 1998 році наказом Міністерства агропромислового комплексу було створено 6 регіональних навчально-практичних центрів на базі провідних навчальних закладів, а саме: Хорольського агропромислового коледжу, Березоворудського аграрного технікуму, Мирогощанського агротехнічного коледжу, Новокаховського агротехнічного коледжу, аграрного технікуму Подільської академії та Іллінецького державного аграрного технікуму.