. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 2 (2013).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 22 (2033).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 26 (2037).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 28 (2039).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 30 (2041).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 34 (2045).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 38 (2049).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 42 (2053).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 46 (2057).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 54 (2065).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 58 (2069).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 6 (2017).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 62 (2073).
. Рогоза Б. Уроки державної мови / Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 73 (2084).
. Рогоза Б. Уроки державної мови/ Б. Рогоза // Хрещатик. - 2002. - № 77 (2088).
. Рудик Г. Интеллектуальные игры / Г. Рудик // Профессионально-техническое образование. - 1991. - № 2. - С.80-85
68. Сидоренко В.К. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / В.К. Сидоренко, П.В. Дмитренко. - К.: РННЦ „ДІНІТ”, 2000. - 259 с.
69. Станкевич Л.П. О типах, формах и уровнях социальной активности личности / Л.П. Станкевич // Вопросы исторического материализма. - М.: Наука, 1969. - С. 186-199.
70. Стрельников В. Інновації в обладнанні й унаочненні сучасної школи / В. Стрельников // Шлях освіти. Науково-методичний журнал. - К.: Педагогічна преса, 2002. - № 1. - С. 32-35.
. Сухомлинський В.О. Слово про слово / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. Т.5. Статті. - К.: Рад. школа, 1977. - С.160-167.
. Танась М. Дистанційна освіта в дидактичній концепції / М. Танась // Вища освіта України. - 2002. - № 1(3). - С.79-82.
. Технические средства обучения и методика их использования /Д.А. Сметанин, К.А. Квасневский, В.В. Ильин и др.; Под общ. ред. К.А. Квасневского. - М.: Колос, 1984. - 223 с.
. Тюріна В.О. Формування пізнавальної самостійності учнів загальноосвітньої школи: Автореф. дис…д-ра пед.наук: 13.00.01 / В.О. Тюріна. - К., 1994. - 58 с.
. Украинский советский энциклопедический словарь: в 3-х т. / Отв.ред. А.В. Кудрицкий. - К.: Гл. ред. УСЭ, 1988. - Т.2. - 767 с.
. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. Т. 1. Вопросы воспитания. / К.Д. Ушинский. - М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1953. - 640 с.
. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / М.М. Фіцула. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 192 с.
. Харламов И.Ф. Педагогика / И.Ф. Харламов. - М.: Высш. Школа, 1990. - 576 с.
. Шамова Т.И. Активизация учения школьников / Т.И. Шамова. - М.: Педагогика, 1982. - 209 с.
. Шевельов Ю. Українська мова в себе вдома сьогодні і завтра / Ю. Шевельов // Сучасність. - 1986. -№ 10. - С.37-38.
. Шльосек Ф. Дидактика професійно-технічної освіти (на матеріалах профтехосвіти Польщі): Автореф. дис…докт. пед. наук:13.00.04 / Ін-т пед. і псих. проф. освіти АПН України / Франтишек Шльосек. - К., 1997. - 62 с.
. Штокман И.Г. Вузовская лекция. Практические советы по методике преподавания учебного материала / И.Г. Штокман. - К.: Вища школа, 1981. - 148 с.
. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процес се / Г.И. Щукина. - М.: Педагогика, 1979.- 202 с.
. Ярошенко В.Ф. Робочий зошит лабораторних робіт з
деталей машин / В.Ф. Ярошенко, Б.Є. Мярковський, В.В. Калайда та.ін. - К.:
Вид-во УДАУ, 1993. - 62 с.
Додаток 1
Мовний лікнеп [50-67]
Завідувач, а не завідуючий
Маємо уникати активних дієприкметників теперішнього часу - вони не властиві українській мові. Слід уживати завідувач, а не завідуючий, командувач, а не командуючий. Вони потребують після себе додатків у родовому, а не орудному відмінку: завідувач кафедри, а не кафедрою, командувач війська, а не військом.
Не можна казати і писати:навчаючий сина батько;поважаюча себе людина; говорячий промову депутат; виконуючий пісню співак. Треба: батько, який навчає сина; людина, котра себе поважає; депутат, що виголошує промову; співак, який виконує пісню. Але можливий вислів виконуючий обов’язки, оскільки він має значення іменника.
Учень - школяр
Досить часто ці слова використовуються як рівнозначні та взаємозамінні. Але у їхньому вживанні є певна відмінність.
Учень - 1). Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціальній школі, хто набуває якогось фаху, ремесла. Учень слюсаря; учні старших класів; учень морської школи. 2). Послідовник чиїхось поглядів, учення.
Школяр - 1). Учень загальноосвітньої школи. Школярі поспішали на уроки. 2). Переносно: доросла людина, котра своєю поведінкою нагадує дитину.
Посвідчення - свідоцтво - свідчення
Одне із значень іменника посвідчення - "офіційний документ, що підтверджує якийсь факт або містить короткі відомості про когось". Його синонім - посвідка. "Закінчив Щербань матроські курси, одержав посвідчення" (Степан Олійник). "Я добув паспорт і посвідки старости" (Олесь Досвітній).
Коли йдеться про документ, котрий засвідчує особу, не слід паралельно з посвідченням та посвідкою використовувати ще й свідоцтво. Адже воно вказує на якісь біографічні дані чи її стан - фізичний, сімейний (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, свідоцтво про освіту, медичне свідоцтво).
Свідчення означає "показання свідків" на суді. Це слово має також значення "підтвердження чогось". "Є свідчення, що в списках розповсюджували "Кобзар" на Кавказі" (Павло Тичина).
Програмний - програмовий - програмований
Ці три слова, маючи спільний корінь, відмінні семантично. Дуже часто в усному мовленні (а інколи й у писемному) плутають перші два - програмний і програмовий. Щоб не припускатися помилок, треба знати значення лексем.
Програмний - який містить у собі програму, сам є програмою. Окрім того, програмний означає "такий, що виражає широкий план, перспективу дальшого розвитку; передає ідеї, котрими керується особа чи група людей у своїй діяльності". "Вимога правди в мистецтві, яка так настійливо повторювалася в усіх програмних поезіях Шевченка, це разом з тим вимога дії, боротьби" (з журналу). Останнім часом у зв’язку з розвитком техніки поширилося словосполучення програмне управління.
Програмовий - який міститься в навчальній програмі. Програмовий матеріал, програмові вимоги.
Програмований - який здійснюється за допомогою програмування. Програмована система. Термін програмований пов’язаний з розвитком кібернетики і застосуванням її в різних галузях науки і техніки, у різних сферах життя. Зокрема, увійшов у вжиток зворот програмоване навчання. Він полягає у використанні для цього спеціально запрограмованих машин і пристроїв.
Виклад - викладання
Виклад - письмова чи усна розповідь про щось; стиль, манера розповіді, опису. Детальний виклад, популярний виклад, форма викладу. "Доцент перейшов до викладу головних думок свого реферату" (Микола Руденко).
Викладання - дія або результат її, коли щось викладають, виймаючи з чогось, тощо. Викладання товарів у крамниці, викладання візерунків.
Панівний, а не пануючий
У нашій класичній літературі лише зрідка можна натрапити на слово пануючий. Зате в сучасному мовленні, надто усному, воно явно переважає над природним і милозвучним панівний. Тільки й чуємо:пануюча думка, пануючі класи, пануюча мода. Цей дієприкметник суперечить духу української мови, тому слід, виходячи з її традицій, завжди вживати панівний: панівна думка, панівні класи, панівна мода.
Який - котрий - що
Слід запам’ятати, коли треба вживати той чи інший займенник із цих трьох. Який уживається в запитаннях, де йдеться про якість чи властивість кого-, чого-небудь або про дату певної події. "Який же він собою? Силач? Борець? " (Олесь Гончар). "У якому ж році народився Мономахів онук? ".
Котрий - який саме за ліком?. "В котрому вікні він сидів? - знов спитав Микола" (Іван Нечуй-Левицький). Котра година? "Ой нещаслива та дівчина, котра любить козака" (народна пісня).
Не можна поділяти думку тих, хто вважає, ніби що стосується лише предметів, а який - лише людей. І що, і який, і котрий приєднують підрядні речення незалежно від категорій живого і неживого. "Вона, що носила у серці велике горе …" (Михайло Коцюбинський). "Дерево, що його зламала буря"; "Обоє глянули на похилу хату, яка срібним вінцем завершувала засніжене вікно” (Михайло Стельмах). "Онисько … у своєму довгому кожусі, котрий трохи не волочився по землі, смішив дівчат" (Панас Мирний).
Уява - уявлення
Обидва слова-поняття стосуються сфери нашого мислення, ширше - внутрішнього світу людини. Проте кожен з іменників має характерну тільки для нього сполучуваність. Уява - здатність образно створювати або відновлювати в думках щось бачене, чуте. Як синонім до слова фантазія найчастіше виступає у зворотах:уява малює, в уяві постає (оживає), уява працює, робота уяви, викликати в уяві, спливати в уяві. Уживається також зі словами: багата, буйна, дитяча, збуджена, мимовільна, поетична, творча, художня, убога, хвора, людини, письменника, митця; плід уяви, сила уяви тощо.
Уявлення - розуміння чого-небудь, знання, яке ґрунтується на попередньому досвіді; чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється в свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуття. Вживається зі словами: загальне, зорове, наше, неточне, помилкове, правильне, релігійне, чітке, про мистецтво, про розвиток суспільства; давати уявлення, зберігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення та ін.
Спрямовувати, а не направляти
Спрямовувати, окрім свого безпосереднього значення, ("скеровувати рух автомашини, літака, човна тощо"), використовується переносно: надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розуму тощо; зосереджувати зусилля, енергію, здібності на чомусь. "А Микола слухав, інколи тільки запитаннями спрямовував та підганяв їх" (Юрій Збанацький).
Нерідко замість спрямовувати вживають направляти. Для такої заміни немає жодних підстав. Бо перше з дієслів - питоме українське, а друге - калька з російського. Те ж саме стосується похідних від них: не направлений, а спрямований. Російське направлять ще перекладається скеровувати, напроваджувати на …, призначати, давати призначення, (лист) надсилати; направлять мысли - повертатися думкою (до кого); направлять на путь истины - навертати на праведну дорогу (шлях).
Змістовий - змістовний
Змістовий - "пов’язаний з реальним змістом, суттю, характерними рисами чогось". Уживається зі словами: багатство, навантаження, спрямування, точність, відмінність тощо. Змістовий зв’язок.
Змістовний - "багатий змістом, зображенням чого-небудь; розумний метою, призначенням чогось". Уживається зі словами: доповідь, лекція, виступ, праця, стаття, відповідь, життя, відпочинок і под. Змістовний урок.
Неправильний - невірний
Неправильний - "помилковий". Неправильні методи, неправильні уявлення. Хибним є вживання в цьому значенні слова невірний, яке має інший зміст. Невірна відповідь. Треба: неправильна відповідь.
Прикметники вірний, невірний ставлять там, де мовиться про відданість, стійкість.
Близько - біля
Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначенні приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п’яти годин. Моєму дядькові уже близько шістдесяти років.
У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори "Словника труднощів української мови", цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; "На майдані коло церкви революція іде" (Павло Тичина).
Оброблення - опрацювання
У цих віддієслівних іменниках є певні семантичні відмінності, на які варто зважати. Оброблення (обробка) - надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення тощо. Оброблення (обробка) перекладу, оброблення (обробка) риби, обробка народної пісні. Таке саме значення має слово обробіток, але вживається переважно стосовно ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур: обробіток землі, обробіток цукрових буряків, міжрядний обробіток.
Опрацювання - докладне ознайомлення з чимось; готування, створення чогось на підставі ретельного вивчення, добирання й систематизації матеріалів. Опрацювання теми, опрацювання прану, опрацювання проекту.
Пересічний - середній
Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний, і не поганий; посередній. 2. Звичайний, рядовий. Пересічна поезія, пересічна публіка, пересічний студент, пересічний читач. 3. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їхню кількість; типовий, нормальний для якоїсь групи явищ. Пересічна теплота згоряння, пересічний приріст продукції. 4. Який перетинається з чим-небудь. Пересічна траса, пересічні координати.
Неприємний - прикрий
Між прикметниками є певна відмінність. Неприємний означає, що якась особа, дія чи явище викликають у когось почуття незадоволення, незручності. Неприємна людина, неприємна робота.
Слово прикрий передає більш негативні емоції. Отож може бути неприємна розмова і прикра, неприємна згадка і прикра - все залежить від того, які емоції ми вкладаємо в ці слова.
Відсоток - процент
Різниці в значенні цих слів немає, вони передають той самий зміст. Процент з італійської через німецьку перейшов у східнослов’янські мови, а відсоток - калькований вислів з латинізованого терміна, що буквально означає "за сто", "наріст від ста", звідси й "від соток". Обома лексемами активно послуговувались у Західній Україні в минулому сторіччі. За радянських часів відсоток вважали мало не "націоналістичним" словом і нещадно вилучали з текстів. А сьогодні майже не вживають процент, хоча це також крайність. Бо він нормальний синонім і як термін, вельми потрібний науково-технічній сфері.
Не по завершенні, а завершивши
Слід казати і писати не "По завершенні роботи", а "Завершивши роботу", не "При читанні вголос слід …", а "Читаючи вголос …", не "Після закінчення сесії студенти …", а "Закінчивши сесію, студенти …". Звичайно, ці фрази можна побудувати й так: "Після того, як завершите роботу …", "Коли закінчиться сесія …".
Випадок - раз
Відповідно до словосполучень російської мови в этом случае, во всяком случае, в худшем случае та їм подібних, в яких іменник "случай" ужито в значенні "обставина, становище, ситуація", в українській паралельно з лексемою випадок виступає і раз: у цьому разі, в усякому разі, в найгіршому разі. Такі звороти, як в случае необходимости, ни в коем случае тощо неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: у разі потреби, якщо буде потреба, в жодному разі. В большинстве случав варто передавати словом здебільшого; при случаем - висловом при нагоді; при удобном случае - при слушній нагоді; по случаю болезни - через хворобу або (залежно від контексту) у зв’язку з хворобою.
Досадливий - досадний
Ці слова розрізняються значенням. Досадливий - який виражає досаду. Досадливий погляд, досадлива усмішка. Похідне - досадливо. Досадливо поморщився, досадливо покусуючи губи.
Досадний - який викликає досаду; неприємний. Досадні звістки, досадні прорахунки, досадні слова. Похідне - досадно. "Мені досадно страх, що я вже не скінчу своєї літньої роботи" (Леся Українка).
Порядок - лад
Слова-синоніми, надто коли йдеться про домашні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей. "Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки" (Іван Нечуй-Левицький). "Дячиха господарювала і всьому лад давала" (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: "Після татарщини нові порядки на Україні постали" (Панько Куліш). А якщо мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.