Лексикою - називають сукупність слів, вживаються в мові. Лексичне значення слова - це його реальний зміст, тобто те, що слово називає.
Однозначними називаються такі слова, які у будь-якому контексті мають те саме значення. Наприклад: лінгвістика - «наука про мову»; позаочі - «за відсутності особи, якої що-небудь стосується.
Багатозначними називають такі слова, які можуть мати у контексті кілька значень. Наприклад: «Море. 1. Частина океану - великий водний простір з гірко-солоною водою, який більш-менш оточений суходолом. 2. Дуже велике штучне водоймище. 3. чого, перен. Поросла, вкрита чимось велика, безмежна площина. 4. чого, перен. Велика кількість чогось.
Омоніми - слова, які мають однакове звучання і написання, але зовсім різні значення. Наприклад: балка - «яр з пологими схилами» і балка - «дерев'яна колода або залізний брус, що є основою перекриття, настилу...»
Від омонімів потрібно відрізняти пароніми - слова, близькі (не однакові!) за звучанням, але різні за значенням і написанням. Наприклад: Громадський, -а, -є. Який стосується суспільства, громади чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві або пов'язаний із суспільно корисною діяльністю: Відомий український поет і перекладач Дмитро Павличко є водночас одним із популярніших громадських діячів.
Громадський, -а, -є. Який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому: Найсвятіший громадянський обов'язок - захист своєї Вітчизни.
Лексичні синоніми - це слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття. Наприклад: хотіти - бажати, жадати, прагнути; рішучий - твердий, незламний, непохитний.
Аноніми - це слова, які мають протилежне значення. Наприклад: любов - ненависть,
щастя -горе.
Питання для самоконтролю:
1. Що таке лексика?
2. Дати визначення однозначним та багатозначним словам, навести приклади
3. Чим відрізняються омонім, синонім, антонім, паронім.
Література:
1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998
2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк:
ТОВ ВКФ « БАО»,2002
3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994
Тема. Система частин мови, спільне і від’ємне в них. Особливості відмінювання та правопису відмінкових закінчень іменників.
План
1. Система частин мови.
2. Правопис закінчень іменників II відміни чоловічого роду .
3. Правопис закінчень іменників II відміни у родовому відмінку однини.
4. Правопис закінчень іменників II відміни у родовому відмінку множини.
Таблиця № 1
Система частин мови, спільне і відміне в них
|
Категорія
Частина мови |
Р і д |
Ч и с л о |
Від-мі- нок |
Ч а с |
В и д |
С т а н
|
С п о с і б |
О с о б а |
Сту- пінь по- рів- нян ня |
Пере- хід- ність |
|
Іменник |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Прикметник |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
|
Числівник |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Займеник |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
- |
|
Дієслово |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
|
Дієприкметник (форма дієслова) |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
+ |
|
Дієприслівник (форма дієслова) |
- |
- |
- |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
+ |
|
Прислівник |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
Примітка: Службові частини мови та вигук не мають жодних граматичних категорій
Таблиця № 2
Правопис закінчень іменників II відміни чоловічого роду
|
Відмінок |
тверда група |
м’яка та мішана групи |
|
Дав. одн. Ор. одн. Місц. одн. |
пишемо о: сталеварові, столярові сталеваром, столяром на сталеварові, на столярові |
пишемо е: бондареві, каменяреві бондарем, каменярем на бондареві, на каменяреві |
|
|
Тверда та мішана група |
м’яка |
|
Род. та зн. одн. Дав. мн. Ор. мн. Місц. мн. |
пишемо а: столяра, каменяра столярам, каменярам столярами, каменярами на столярах, на каменярах |
пишемо я: бондаря, друкаря бондарям, друкарям бондарями, друкарями на бондарях, на друкарях |
Примітка: Так само, як –а (-я), розрізняємо написання закінчень –у (-ю) (паралельні форми закінчень у давальному та місцевому відмінках однини та частина слів – назв істот у родовому відмінку однини: каменяру бондарю, дощу).
Таблиця № 3
Правопис закінчень іменників II відміни у родовому відмінку однини (у родовому відмінку однини іменники II відміни середнього роду та чоловічого роду (назви істот) завжди мають закінчення –a (-я): плеча, поля, товариша, учителя)
|
|
Іменники - назви неістот |
|
|
|---|---|---|---|
|
мають закінчення –а(-я): |
мають закінчення –у (-ю): |
||
|
1) назви конкретних, чітко окреслених предметів: трактора, портфеля, а також назви мір довжини, площі, ваги, часу, назви місяців і днів тижня, грошових знаків: метра, гектара,місяця, жовтня, долара |
1) назви абстрактних, збірних, речовинних понять: розвитку, ансамблю, азоту, а також назви місця, простору, явищ природи: лану, вітру, степу |
||
|
2) іншомовні терміни, які означають конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, елементи будови: шківа, ромба, атома, а також більшість власне українських термінів: іменника, трикутника |
2) іншомовні терміни, які позначають фізичні або хімічні процеси: імпульсу, синтезу, а також літературознавчі терміни: сюжету, роману
|
||
|
3) назви споруд, приміщень та їх частин (переважно з наголосом на закінченні): млина, гаража, моста |
3) назви споруд, приміщень та їх частин (з наголосом на основі): вокзалу, коридору, сараю, мосту, а також назви установ організацій: комітету, спортклубу |
||
|
4) назви населених пунктів: Києва, Тернополя, Парижа Винятки:назви населених пунктів, друга частина яких співзвучна з загальною назвою, яка має закінчення –у (-ю): Кривого Рогу, Калинового Гаю |
4)інші географічні назви (крім назв населених пунктів): Світязю, Криму, Евересту, Мічигану, Китаю, Донбасу, Сибіру, Казахстану |
||
|
5) назви річок, якщо закінчення під наголосом: Дніпра, Дністра, Дінця |
5) назви річок, якщо закінчення не під наголосом: Бугу, Серету, Дунаю |
||
Література:
1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998
2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк:
ТОВ ВКФ « БАО»,2002
3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994
Тема. Прикметник. Особливості відмінювання та правопису відмінкових закінчень прикметників. Особливості творення ступенів порівняння.
План
|
Правопис ступенів порівняння прикметників |
|
|
у вищому ступені прикметника, що твориться за допомогою |
яскравий - більш яскравий |
|
слова більш, прикметник ставимо у звичайній формі |
|
|
при творенні вищого ступеня порівняння прикметників (а та- |
близький - ближчий |
|
кож похідних від них прислівників) кінцеві приголосні коре- |
(ближче) |
|
ня г, ж, з змінюються у вимові і на письмі на жч, а кінцевий |
високий - вищий (вище) |
|
с - на ш |
|
|
Правопис присвійних прикметників (утворених від іменників І відміни жіночого роду за допомогою суфікса —ин-) |
|
|
кінцеві приголосні основи г, к, х у таких прикметниках змінюються на ж, ч, ш |
свекруха - свекрушин Ольга - Ольжин |
|
Правопис присвійних прикметників |
|
|
(утворених від іменників II відміни) |
|
|
твердої групи |
м'якої та мішаної груп |
|
при відмінювання таких при- |
при відмінюванні таких прикметників відбувається |
|
кметників відбувається зміна |
зміна суфікса -ів- (-їв-) на суфікс -св- (-св-); теслярів - |
|
суфікса -ів- на суфікс -ов-: сто- |
тесляревого, тесляревому; товаришів - товаришевого, |
|
лярів - столярового; ювілярів — |
товаришевому; Андріїв - Андрієвого, Андрієвому |
|
ювілярового, ювіляровому |
|
Таблиця № 4
Правопис закінчень іменників II відміни у родовому відмінку множини
|
|
У родовому відмінку множини іменники II відміни мають |
|
|
|---|---|---|---|
|
Нульове закінчення |
Закінчення –ів: |
||
|
1) в іменниках чоловічого роду, які в множені втрачають суфікс –ин-: кияни – киян (кянин), громадяни – громадян (громадянин) 2) в іменниках середнього роду: село-сіл, дно – ден |
1) у решті іменників чоловічого роду: солдатів, братів Винятки: чоботи –чобіт, цигани – циган, чоловіки – чоловік 2) у деяких іменниках середнього роду: морів, полів, іклів, відкриттів, почуттів, життів, подвір’їв, сузір’їв |
||
Питання для самоконтролю:
Для засвоєння цієї теми слід пам'ятати, що всі числівники / по-рос. числительные / поділяються на два розряди: кількісні / виражають кількісну характеристику предметів, відповідають на питання скільки? / і порядкові / означають порядок при лічбі, відповідають на питання котрий? /.
Порядкові числівники відмінюють за родами, числами, відмінками, як прикметники: другий - другого, другому. У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина: сімдесят сьомого, ... При відмінюванні кількісних числівників слід пам'ятати такі особливості:
1.Числівник один відмінюється як прикметник: одного - одному, одним...
2.Числівники два, три, чотири відмінюються за зразком:
Н. два
Р. двох
Д. двом
3. два / двох
Ор. двома
М. / на /двох
3. Числівники від п'яти до двадцяти, тридцяти при відмінюванні можуть мати паралельні закінчення:
Н. сім
Р. семи і сімох
Д. семи і сімох
3. сім і сімох
Ор. сьома і сімома
М. / на / семи і сімох
4. Складені числівники, тобто ті, що утворені від двох числівникових основ, відмінюються за зразком:
Н. шістсот п'ятдесят
Р. шестисот п'ятдесяти / п'ятдесятьох /
Д. шестистам п'ятдесяти / п'ятдесятьом /
3. шістсот п'ятдесят / п'ятдесятьох /
Ор.шістьмастами п'ятдесятьма / п'ятдесятьома /
М. / на / шестистах / на / п'ятдесяти /п'ятдесятьох /
Зверніть увагу!
У числівників на позначення десятків / від 50 до 80 / відмінюється тільки друга частина / на відміну від російської мови/.
У числівників на позначення сотень / від 200 до 900 / відмінюються обидві частини, до того ж перша частина змінюється як відповідний простий числівник.
5. Числівники сорок, дев'яносто, сто у непрямих відмінках мають закінчення - а.
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд змінюються як іменник. 7.Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Питання для самоконтролю:
Розкажіть про відмінювання кількісних числівників.
Розкажіть про відмінювання порядкових числівників.
Література:
1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998
2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк:
ТОВ ВКФ « БАО»,2002
3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994
Тема. Прислівник. Особливості написання прислівників.
План
Прислівник / рос. наречие / - самостійна невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії чи стану або ступінь і міру вияву іншої ознаки чи обставини. Прислівники характеризуються такими властивостями:
1. Вони не відмінюються.
2. Мають властивості тільки їм словотворчі суфікси -о, -є / добре, весело/, -и, -ому, -ему, / по-новому, по-моєму, по-братськи/.
3. Співвідносяться лексично і словотворчо з усіма відмінюваними частинами мови, від яких походять: іменниками /вночі, кругом/, прикметниками /тихо, швидко/, числівниками /по-перше/, займенниками /по-нашому/.
При написанні прислівників слід пам'ятати: