152 період, більше одного року. Цей критерій прийнятий на практиці обліку, але, як показує досвід, він потребує подальшої деталізації.
У практиці провідних інвестиційних компаній довгострокові інвестиції деталізують наступним чином: а) до 2 років; б)від 2 до 3 років; в) від З до 5 років; г) більше 5 років.
4. За формами власності інвесторів виділяють інвестиції приватні, державні, іноземні та спільні.
- Під приватними інвестиціями розуміють вкладення засобів, що здійснюється громадянами, а також, підприємствами недержавних форм власності, перш за все - колективної (правильно було б назвати цю форму
інвестицій "недержавними", але в економічній практиці використовують термін "приватні").
- Під державними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюють центральні та місцеві органи впади і управління за рахунок бюджетних засобів, а також державні підприємства та заклади за рахунок власних та позичкових засобів.
- Під іноземними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються
іноземними громадянами, юридичними особами і державами.
- Під спільними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються суб'єктами даної країни та іноземних держав.
5. За регіональною ознакою розрізняють інвестиції всередині країни та за кордоном.
- Під інвестиціями всередині країни (внутрішніми інвестиціями) розуміють вкладення засобів в об'єкти інвестування, розміщені в територіальних кордонах країни інвестора.
4.1.2. Інвестиції, їх види та характеристика
Забезпечення стабільності функціонування підприємства, підвищення конкурентоспроможності продукції, зміцнення позиції на ринку значною мірою визначаються ефективністю здійснених ним інвестицій. Інвестиції являють собою усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Процес вкладання капіталу називають інвестуванням, а юридичних і фізичних осіб, що його здійснюють, - інвесторами.
Для проведення обліку, аналізу, планування і контролю використання
інвестиції класифікують за певними ознаками (рис. 4.1).
153
Рис. 4.1. Класифікація інвестицій за певними ознаками
1. Залежно від об'єкта вкладання коштів розрізняють реальні та фінансові інвестиції.
Реальні інвестиції - вкладання капіталу у різні сфери діяльності та галузі народногосподарського комплексу для відтворення реальних матеріальних і нематеріальних активів підприємства. Такі інвестиції часто називаються виробничими інвестиціями або капітальними вкладеннями.
Фінансові інвестиції - вкладання капіталу для придбання різних цінних паперів, що випускаються підприємствами або державними і місцевими органами влади для отримання прибутку у вигляді дивідендів або відсотків.
2. За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі та непрямі
інвестиції.
Прямі інвестиції - вкладання коштів у певні об'єкти інвестування безпосередньо інвестором, без залучення фінансових посередників
(інвестиційних компаній та фондів).
Непрямі інвестиції - вкладання індивідуальними інвесторами коштів в об'єкти інвестування із залученням фінансових посередників. У цьому разі фінансові посередники шляхом випуску та розміщення своїх цінних паперів об'єднують кошти індивідуальних інвесторів, які в подальшому використовують для здійснення масштабних інвестицій. Отриманий від них дохід посередники розподіляють між індивідуальними інвесторами пропорційно до вкладених ними коштів.
3. За термінами інвестування розрізняють коротко- та довгострокові
інвестиції.
4. За формою власності інвестиційних ресурсів розрізняють при ватні, державні, іноземні та спільні інвестиції.
Ознаки класифікації та види інвестиції
Об’єкти вкладання коштів
Характер участі в
інвестуванні
Форма власності
інвестиційних ресурсів
Регіональні ознаки
Реальні
Фінансові
Коротко- сроковий
Довгостро- ковий
Приватна
Державна
Іноземна
Спільна
Внутрішні
Зовнішні
154
Приватними інвестиціями називають такі, що здійснюють громадяни та підприємства недержавної форми власності.
Державними називають інвестиції, що здійснює держава в особі уряду та державних підприємств.
Іноземними інвестиціями називають усі види цінностей, що вкла- дають іноземні інвестори в об'єкти на території України.
Спільні інвестиції здійснюють інвестиційні фонди та компанії.
Джерелом спільних інвестицій є кошти індивідуальних інвесторів, які придбали інвестиційні сертифікати, випущені інвестиційними фондами та компаніями.
5. За регіональними ознаками розрізняють внутрішні та зовнішні
інвестиції.
Внутрішні інвестиції - вкладання інвесторами капіталу всередині країни, зовнішні - за її межами.
4.1.3. Сутність та класифікація капітальних вкладень підприємства
Інвестиціями, що забезпечують зміцнення і розвиток матеріально- технічної бази підприємства, впровадження нових технологій виробництва, зростання потужностей, є капітальні вкладення, або виробничі інвестиції.
Під капітальними вкладеннями розуміють сукупність одноразових витрат, що спрямовуються на просте і розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства.
До складу капіталовкладень належать витрати на будівництво, ре- конструкцію, розширення, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих підприємств, а також на придбання обладнання, транспортних засобів та інших об'єктів основних засобів виробничого і невиробничого призначення.
Велика різноманітність капітальних вкладень потребує їх правильної класифікації. Для планування, обліку і контролю капітальні вкладення класифікуються за такими ознаками: відтворювальною структурою, технологічною структурою, призначенням, галузевою належністю, способом ведення робіт, джерелами фінансування та формою власності (рис. 4.2).
Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення довгострокових витрат підприємства на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння і підтримання потужностей діючих підприємств.
До нового будівництва належить спорудження на нових майданчиках об'єктів основного, допоміжного
і невиробничого призначення новостворюваних підприємств, а також філій та окремих виробництв.
Будівництво здійснюється для створення нових виробничих потужностей.
Після введення в експлуатацію об'єкти перебувають на самостійному балансі.
Розширення діючих підприємств передбачає будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і
155 розширення існуючих окремих виробничих цехів та об'єктів основних фондів на території діючих підприємств та прилеглих до них майданчиках.
Розширенням є також будівництво філій та виробництв, які після введення до ладу не перебувають на самостійному балансі.
Під реконструкцією діючих підприємств розуміється перебудова
існуючих цехів та об'єктів основних фондів, пов'язана з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науки та техніки.
Технічне переозброєння діючих підприємств - це комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, продуктивнішим.
Підтримання потужностей діючого підприємства передбачає про- ведення робіт з відновлення основних фондів, що вибувають у процесі виробничої діяльності.
За технологічною структурою капіталовкладення поділяються на витрати, пов'язані з будівельними, монтажними та іншими капітальними роботами та послугами, з придбанням усіх видів устаткування, інструмента та інвентаря.
До будівельних належать роботи зі спорудження, перебудови, роз- ширення і відновлення існуючих будівель та споруд або їх окремих частин, а також пов'язані з ними роботи з монтажу збірних залізобетонних, металевих, дерев'яних та інших будівельних конструкцій, що входять до складу будівель
і споруд, а також спеціальні (електромонтажні, сантехнічні, меліоративні тощо) та інші роботи, що належать до будівництва будівель і споруд.
Монтажними є роботи, пов'язані зі складанням та встановленням технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного та
іншого устаткування, що може експлуатуватися лише після його встановлення на фундамент.
До витрат на обладнання, інструмент, інвентар входять вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного та всіх інших видів устаткування (станків, пресів, двигунів, генераторів, насосів тощо); транспортних засобів, технологічно пов'язаних з процесом виробництва
(муковозів, панелевозів, електрокарів та ін.); обладнання для лабораторій, майстерень, дослідницьких установок і т. п.; вартість виробничого
інструмента та інвентаря, у тому числі малоцінного і швидкозношуваного, яке включається до кошторисів на будівництво як перший комплект для підприємств та об'єктів, що будуються.
Устаткування підрозділяється на таке, що потребує і не потребує монтажу.
До устаткування, що потребує монтажу, входить таке, котре може бути введено в експлуатацію лише після складання його частин і прикріплення до фундаменту або інших конструкцій будівель і споруд
(конвеєрні лінії тощо).
156
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 62