Дипломная (вкр): Вексельне обслуговування комерційним банком та шляхи його удосконалення

Таким чином, лінійна модель адекватна по Фішеру і має значимі за критерієм Стьюдента коефіцієнти, а це означає, що відповідна нелінійна модель також адекватна і має значимі коефіцієнти:

Отже, побудована не лінійна модель має вигляд:

 (2.12)

Рисунок 2.1 Графік економетричної моделі залежності чистого сумарного комісійного доходу від операцій з позабалансовими інструментами від обсягів операцій з імпортними акредитивами (без точки «викиду» 2014 року)

Для оцінки впливу показників  на  без урахування одиниць виміру обчислимо коефіцієнти еластичності за формулою:

 (2.13)

Рисунок 2.2 Коефіцієнт еластичності в економетричній моделі

Еластичність, що обчислена на основі середніх значень змінних, складає

-1,21. (2.14)

Далі побудуємо регресійну модель впливу обсягу операцій з авальованими векселями на чистий сумарний комісійний дохід від операцій з позабалансовими інструментами.

Виходячи з діаграми розсіювання, для моделі оберемо логарифмічну модель:

, (2.15)

де  - параметри, які треба знайти.

Після заміни  нелінійну модель приведемо до лінійної:

, (2.16)

Параметри  знайдемо за допомогою метода найменших квадратів, що описаний вище (формули (2.3) - (2.4)):

 1894,4,  -10597.

Далі виконуємо розрахунки параметрів за алгоримами формул (2.5) - 2.14). Середньоквадратична помилка регресії:

 1736,6.

Відносно середньо вибіркового значення  це становить 22,8%.

Коефіцієнт детермінації для даної моделі дорівнює

 0,9219.

Це означає, що вибрана модель пояснює відмінність величин Y на 92,19%. Решта зумовлена факторами, які лежать поза межами моделі.

Перевіримо адекватність лінійної моделі за критерієм Фішера.

Критичне значення 6,61 для 5%-ого рівня.

Розраховане значення F-критерію Фішера відповідно дорівнює

59,02.

Таким чином, розраховане значення F більше ніж критичне. Отже, можна зробити висновок про адекватність моделі за F-критерієм Фішера.

Перевіримо значимість коефіцієнта регресії , який оцінено. Це можна зробити за допомогою аналізу його відношення до свого стандартного відхилення :

246,6. 7,68.

Критичне значення t-статистики знаходимо за статистичними таблицями t-розподілу Стьюдента при рівні значимості  та ступенях вільності n-2: 2,57. Таким чином, обраховане значення більше ніж критичне. Отже ми відкидаємо нульову гіпотезу про те, що  і робимо висновок, що з надійністю 95% відрізняється від нуля.

Таким чином, відповідна лінійна модель є адекватною за критерієм Фішера і має значимі за критерієм Стьюдента коефіцієнти, тож експоненціальна модель динаміки собівартості також є адекватною и має значимі коефіцієнти. Розрахункові значення за моделлю обчислюються за формулою:

 (2.16)

Рисунок 2.3 Економетрична модель «обсяг векселів - обсяг чистих комісійних доходів від позабалансових операцій» (без точки «викиду» 2014 року)

Для оцінки впливу показників  на  без урахування одиниць виміру обчислимо коефіцієнти еластичності за формулою:

Рисунок 2.4 Еластичність в економетричній моделі «обсяг векселів - обсяг чистих комісійних доходів від позабалансових операцій»

Еластичність, що обчислена на основі середніх значень змінних, складає

0,9216.

Аналіз побудованих моделей показав, що:

1.   Сумарний комісійний дохід від операцій з позабалансовими інструментами зменшується при збільшенні обсягу операцій з імпортними акредитивами за законом експоненти.

2.       Сумарний комісійний дохід від операцій з позабалансовими інструментами збільшується при збільшенні обсягу авальованих векселів по логарифмічному закону.

.         Еластичність сумарного комісійного доходу від операцій з позабалансовими інструментами по обсягу операцій з імпортними акредитивами від’ємна і збільшується за абсолютним значенням при збільшенні обсягу операцій з імпортними акредитивами.

.         Еластичність сумарного комісійного доходу від операцій з позабалансовими інструментами по обсягу авальованих векселів зменшується при збільшенні обсягу авальованих векселів.

3. Шляхи активізації вексельних операцій в банках україни

3.1 Основні проблеми в банківському обслуговуванні вексельних операцій та напрямки їх вирішення

В 2009-2012 рр. в Україні вексельний обіг відновився за умов кризи неплатежів, визваних наслідками світової фінансової кризи 2008 року, а розрахунково-платіжна функція векселів поступово замінила собою функцію кредиту і стала провідною. Про це свідчить, зокрема, застосування векселів для зарахування взаємних вимог, погашення неплатежів і побудови розрахунково-платіжних ланцюжків [27].

Однак прийняття ряда законодавчих та нормативних документів (Податковий Кодекс у 2010 році, Митний Кодекс у 2012 році, додаткові зміні в Податковому Кодексі щодо операцій з векселями у 2013 році, відміна у 2014 році Постанов КМУ про впровадження фінансових казначейських векселів та векселів відшкодування «експортного ПДВ») привели до сучасного згортання вексельного ринку України за наведеними в дипломному дослідженні причинами:

          відміни векселів при проведенні оплати ПДВ в імпортних митних операціях;

          відміни векселів при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною;

          введення 1,5% акцизного збору з суми вексельного боргу на операції з відчуждення (передачі прав за індосаментом, покупки та врахування банками) векселя.

Для сучасного українського вексельного ринку характерні такі особливості [27]:

–    використання виключно простих векселів;

–        відсутність комерційних паперів у традиційному розумінні (цінних паперів з великим номіналом, що поширюються переважно серед банків та інституціональних інвесторів);

–        домінуюче використання векселя як розрахункового засобу і витіснення кредитної функції;

–        перевага дисконтних векселів над відсотковими, що свідчить про обмеженість використання векселів як інвестицій;

–        перетворення значної кількості векселів у проблемні активи вже на момент їх видачі;

–        погашення векселів переважною більшістю векселедавців товарами, а не грошима.

В той же час, світовий досвід свідчить: під час кризи вексель як інструмент комерційного кредиту є надзвичайно актуальним, що дозволяє мобілізувати на внутрішньому ринку дешеві ресурси для розвитку економіки. У країнах із розвинутою і стійкою ринковою економікою вексель застосовується досить широко, добросовісно і надійно виконує функції кредиту та засобу платежу і є об’єктом різних домовленостей. У цих країнах з урахуванням національних особливостей законодавчо встановлено такі положення: про вексельну дієздатність; про порядок виготовлення, використання вексельних бланків і наслідках його порушення; про пред’явлення векселів до сплати і здійснення протестів, про особливості розглядання претензій щодо векселів та інші процедури вексельного обігу [2].

Основними чинниками, які стримують розвиток вексельного ринку України є [27]:

недосконалість національного законодавства про обіг векселів (невідповідність окремих норм міжнародному вексельному праву та суперечливість національних правових актів між собою);

недосконале податкове законодавство. Проблема трактування податкjво-фіскальною службою врахування векселів як операції з торгівлі цінними паперами, практика вільного трактування норм законів та регулювання оподаткування листами - не нормативними документами). Врахування векселів за всіма нормативними документами НБУ по суті є кредитною операцією. Проблема у тому, що податкова адміністрація відносить цю операцію до операцій купівлі-продажу цінних паперів, хоча це протирічить Цивільному кодексу України;

негативний імідж векселя, що дістався нам у спадщину від використання векселів у корупційних держаних програмах на кшталт програми НДЦ з енергетичних векселів та діяльності «Укрспецфіну» на ринку боргів держави;

неорганізований ринок (торгівля векселями на організованому біржовому ринку заборонена рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового від 18.03.2002 р. №103), а значить - можливість для зловживань і шахрайства внаслідок відсутності ринкової вартості векселів;

відсутність статистики, яка б дозволяла оцінювати вплив виданих векселів на макроекономічні показники та розвиток економіки, а також робити прогнози;

неможливість оформлення комерційного, кредиту дисконтними векселями;

заборона випуску банками фінансових векселів, що унеможливлює додаткове залучення ресурсів до банківської системи та не сприяє появі на ринку додаткових банківських продуктів (зокрема, розробки вексельних програм). Виключення з обігу векселів, виданих банками під залучені грошові кошти, - так званих фінансових векселів - є втратою не лише для банків, а й для клієнтів. Для банків це - втрата гарного фінансового інструменту і ліквідного цінного папера в умовах, коли фінансовий ринок є нерозвиненим і кількість інструментів обмежена. У більшості країн фінансові векселі мають вільний обіг (наприклад, Росія, Чехія, Угорська Республіка, Франція, Німеччина, Литва, Білорусь тощо), виключення складають Україна та Казахстан, де видача векселя дозволена лише за поставлені товари, роботи, послуги;

особливості обігу податкових «псевдовекселів» у якості податкових розписок тільки з операцією авалювання їх банками. Щодо порядку обігу податкових векселів, то його необхідно привести у відповідність до норм Женевської конвенції [31], залишивши цей інструмент в арсеналі банків та підприємств-імпортерів;

високі ризики вексельних операцій внаслідок недосконалого законодавства, низької обізнаності учасників вексельного ринку у вексельному праві (і як наслідок - чисельні непорозуміння та зловживання з використанням векселів), відсутності інформації про невиконані зобов'язання за векселями (опротестовані векселі), незадовільного фінансового стану значної частки векселедавців та непрозорості їх діяльності (звітність не відповідає світовим стандартам і є застарілою та недоступною).

Перспективи повернення векселя на ринок фінансових інструментів України закладено в нових законодавчих, програмних та нормативних документах 2015 року:

1. Так, прийнятими за ініциативами нового Уряду та Верховної Ради України змінами до Податкового Кодексу з 01.01.2015 року скасований акцизний збір 1,5% з суми вексельного боргу на операції з відчуждення (передачі прав за індосаментом, покупки та врахування банками) векселя [54];

. Національним банком України розроблений проект для широкого обговорення та прийняття у 2015 році змін до «Положення про вексельні операції банків України» [77] та «Положення про порядок видачі, обігу та погашення банківських фінансових векселів» згідно нереалізованого Закону України 2013 року;

. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку затверджена «Програма розвитку фондового ринку України на 2015-2017 роки «Європейський вибір - нові можливості для прогресу та зростання», основною метою якої є стимулювання притоку інвестицій в економіку України через інтеграцію фондового ринку у світові ринки капіталу та запровадження кращих світових стандартів і практик [76].

«Програмою розвитку фондового ринку України на 2015-2017 роки» вперше запроваджуються заходи на рівні держави щодо відродження вексельного ринку України [76]:

а) запроваджується розробка законодавства України щодо дозволу та порядку обігу іноземних цінних паперів на території України;

б) поглиблюється лібералізація валютного контрою операцій з іноземними цінними паперами, зокрема операцій, пов’язаних з виплатою доходу, погашенням, викупом іноземних цінних паперів, тощо;

в) посилюються повноваження Комісії в частині контролю за емітентами, що здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, зокрема, контроль за виконанням зобов’язань щодо розкриття інформації, тощо;

г) приймаються акти сприяття проведенню вітчизняними учасниками ринку транскордонних операцій з іноземними цінними паперами;

д) передбачається створення єдиного державного реєстру вексельних операцій для забезпечення цивілізованого вексельного обігу на території України, включаючи розробку законодавства щодо «електронного обігу» векселів у вигляді «електронних документів» з електронними підписами під вексельними правочинами за Женевською конвенцією (аналог електронного обігу векселів у Франції);

е) передбачається розробка законодавства щодо можливості купівлі-продажу векселів на фондових біржах для забезпечення підвищення ліквідності та вільного обігу векселів з одночасним зниженням фінансових ризиків векселеутримувачів;

ж) з метою підвищення якості послуг інвестування, створити передумови для реалізації БТМ (багатосторонніх торгівельних майданчиків) позабіржевої торгівлі, як альтернативу біржової торгівлі для лібералізації доступу по ліквідних фінансових інструментам;

к) створити Єдиний в Україні Розрахунковий центр вексельних операцій, який взаємодіє з Центральним депозитарієм України для впровадження в «електронний обіг» векселів, випущених у вигляді «електронних документів» з електронними підписами правочинів власників векселів та векселеутримувачів векселів.