л) впровадження Принципів та цілей регулювання ринку ЦП IOSCO [107].
3.2 Пропозиції впровадження «електронного фінансового банківського векселя» як альтернативи строковим депозитам та ощадним сертифікатам банків
Фінансовий банківський вексель - це простий вексель, що видається банком на підставі внесених клієнтом грошових коштів у вигляді вкладу (депонування чи депозит) на рахунок банку, за яким держатель векселя набуває безумовного права отримати, а векселедавець - безумовне зобов’язання заплатити по векселю у визначений строк чітко визначену суму.
Фінансовий банківський вексель добре знаний в усьому світі і досить активно використовувався вітчизняними банками до 2002 року. Після того, як із Закону України «Про обіг векселів в Україні» [65] було вилучено норми щодо можливості випуску векселів без товарної основи, здійснення операцій з фінансовими векселями припинилося. Однак наприкінці 2013 року уряд прийняв рішення про відновлення застосування фінансових векселів в Україні. Очікується, що за допомогою фінансових (казначейських та банківських) векселів вдасться розв’язати низку існуючих проблем, пов’язаних з платіжною заборгованістю та залученням грошово-кредитних ресурсів [68].
Національний банк України розробляє новий механізм залучення банками ліквідності з ринку з застосуванням фінансових банківських векселів. Згідно з ним, найбільш ліквідні установи зможуть працювати з фінансовими векселями, які випускатимуть під заставу грошових коштів або державних боргових паперів [77]. Для банківських клієнтів фінансові векселі будуть більш цікавими, ніж депозити, оскільки фінансовий вексель - це в першу чергу відсоткові цінні папери, які є аналогом депозиту [83]. Але вексель - більш ліквідний інструмент для вкладника. Якщо клієнтові знадобляться гроші до закінчення терміну дії, то у випадку з депозитом йому довелося б просто розірвати договір з втратою відсотків, а у випадку з векселем він може продати його іншій особі або взяти під нього кредит [83].
На мою думку, згідно проведеного в дипломному дослідженні аналізу ефективності застосування банківських фінансових векселів у Російській Федерація, як альтернативи строковим депозитам, в сучасних умовах повної втрати у 2014-2015 рр. довіри населення та юридичних осіб до строкових банківських вкладів відновити ресурсну базу залучених банками коштів на новому інструментарії боргових операцій з банківськими фінансовими векселями.
Зазначимо, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів» [68] у 2013 році були запроваджені нові види веселів - фінансові, серед яких фінансові банківські векселі та фінансові казначейські векселі. На основі аналізу стану нормативного-правового регулювання видачі, обігу та обліку цих цінних паперів, О.П. Придюк та С.В. Мирославький відзначили його неоднорідність [61].
Так, порядок випуску, обліку та обігу фінансових банківських векселів на даний час залишається без належного правового регулювання, оскільки остання редакція Положення про порядок здійснення банками України операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Національного банку України №508 від 16.12.2002, відбулася 18.05.2011 [70]. Відповідний проект змін до вищевказаного Положення, розміщений на офіційному сайті Національного банку України та знаходиться на стадії обговорення та редагування [77].
Змінами до «Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України», які передбачається внести Національним банком України передбачається [77]:
. Доповнити Положення термінами такого змісту:
а) адміністратор системи електронного обігу фінансових векселів (далі - адміністратор) - це юридична особа, право власності на корпоративні права якої належать ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (далі - Розрахунковий центр), яка здійснює формування, зберігання, ведення реєстру фінансових векселів, виданих як електронний документ, та супроводжує електронні документи в частині обліку виникнення, відчуження та припинення прав за фінансовими векселями в системі електронного обігу фінансових векселів;
б) векселедержатель фінансового векселя - це юридична особа або фізична особа-підприємець, яка набула відповідних прав вимоги за фінансовим векселем та уклала відповідний договір з оператором щодо її участі в системі електронного обігу фінансових векселів;
в) обіг фінансових векселів - низка послідовних відчужень відповідних прав вимоги власниками фінансових векселів новим векселедержателям шляхом здійснення індосаменту до дня настання строку платежу за векселем;
г) облік права вимоги за фінансовим векселем - послуга щодо виникнення, відчуження і припинення права вимоги за фінансовим векселем шляхом відображення операцій у відповідній системі електронного обігу фінансових векселів;
д) оператор системи електронного обігу фінансових векселів (далі - оператор) - це уповноважений банк - юридична особа, який уклав відповідний договір з адміністратором, є учасником системи електронного обігу фінансових векселів та забезпечує облік права вимоги за фінансовими векселями через систему електронного обігу фінансових векселів;
е) система електронного обігу фінансових векселів - це комплекс прог-рамного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та криптографічного захисту адміністратора, що забезпечує формування, зберігання, облік та обіг фінансових векселів, а також ідентифікацію в цій системі операторів і векселедержателів;
ж) фінансовий банківський вексель (далі - фінансовий вексель) - це цінний папір, що видається банком у документарній формі як електронний документ (з ідентифікацією та збереженням індосаментного ряду в системі електронного обігу фінансових векселів) та посвідчує безумовне грошове зобов’язання банку сплатити після настання строку платежу визначену суму коштів власнику векселя.
. Доповнити Положення новою главою 15 такого змісту:
«15. Особливості здійснення банками операцій з фінансовими векселями
.1. Банки України - юридичні особи і філії іноземних банків мають право видавати фінансові векселі в національній валюті, якщо вони є операторами системи електронного обігу фінансових векселів.
.2. Фінансовий вексель банку є простим векселем. Фінансовий вексель, виданий банком, використовується для здійснення розрахунків між суб’єктами господарювання в межах строку дії цього векселя.
.3. Розрахунковий центр забезпечує грошові розрахунки за фінансовим векселем і контроль за ними.
.4. Авалювання фінансових векселів не здійснюється.
.5. Фінансові векселі видаються банками в документарній формі як електронний документ із заповненням реквізитів, визначених у пункті 2.7 цього Положення.
.6. Фінансовий вексель, складений у формі електронного документа, підписується шляхом накладення електронних цифрових підписів відповідно до вимог законодавства України.
.7. Адміністратор здійснює обслуговування операцій із фінансовими векселями та облік права вимоги за фінансовими векселями шляхом унесення записів до системи електронного обігу фінансових векселів відповідно до встановленого ним порядку.
.8. Право і зобов’язання за фінансовим векселем виникають у день здійснення адміністратором у системі електронного обігу фінансових векселів електронного запису про першого векселедержателя фінансового векселя та надсилання інформації про склад вексельних реквізитів векселедавцю та першому векселедержателю. Обіг фінансового векселя починається з дня його видачі.
.9. Перехід права за фінансовим векселем до іншої особи засвідчується індосаментом. Індосамент на фінансовому векселі має бути безоборотним. На електронному документі індосант перед своїм підписом робить напис «без обороту на мене».
Власник фінансового векселя здійснює індосамент через оператора, який надсилає інформаційне повідомлення адміністратору про перехід права вимоги за фінансовим векселем.
.10. Пред’явлення фінансового векселя до платежу останнім векселедержателем та оплата фінансового векселя здійснюються відповідно до порядку, визначеного Правилами адміністратора.
.11. У разі невиконання банком-векселедавцем зобов’язання за фінансовим векселем Національний банк України після отримання відповідного повідомлення адміністратора забезпечує згідно з умовами укладеного з банком - векселедавцем договору списання коштів з його кореспондентського рахунку в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України з питань безготівкових розрахунків і міжбанківського переказу коштів, а також перерахування цих коштів Розрахунковому центру.
.13. Вимоги до банків, які видаватимуть фінансові векселі, та обсяги випуску визначаються в нормативно-правових актах Національного банку України, предметом регулювання яких є регулювання діяльності банків.»
Виходячи з аналізу вищенаведеного тексту цього Проекту, можна зробити висновок про відсутність повного врегулювання питань випуску та обігу фінансових банківських векселів. Так, даним Проектом не врегульоване питання щодо суми платежу за векселем (не вказана можливість отримання процентного доходу за ним), вказана можливість використання їх серед суб’єктів господарювання виключно для здійснення розрахунків (звужено функціональної направленості), не встановлено вимоги до банків, які видаватимуть фінансові векселі та порядок регулювання обсягів випуску фінансових векселів.
Так, передбачаються наступні регулюючі обмеження [83]:
. Видавати фінансові векселі зможуть не всі. Банк повинен протягом шести місяців мати адекватність регулятивного капіталу не меншу за 15%, а також відповідати низці нормативів, зокрема, прибутковості, ліміту відкритих валютних позицій, формуванню резервів, і не мати обмежень на здійснення окремих операцій.
. Оскільки авалювання фінансових векселів не здійснюють, гарантією виконання зобов'язань за ним будуть облігації внутрішньої держпозики або грошові кошти. Депозитарій державних цінних паперів НБУ заблокує ОВДП, що належать банку, на суму, рівну номіналу видачі векселів, за умови, що строк їх обігу не перевищує термін погашення держпаперів.
. За аналогічною схемою Нацбанк буде блокувати кошти банку на своєму коррахунку. Фінансові векселі будуть обмежені в обігу на 30 днів.
Можливість випуску банком фінансових векселів, за відповідного адекватного правового регулювання позитивно вплине на банківську діяльність, адже, використання векселів у банківській діяльності дозволяє розширити ресурсну базу, мінімізувати ризики, підвищити ліквідність [83]. Проте, варто відмітити, що з метою наповнення ресурсної бази банку за рахунок випуску векселів та їх розміщення, банки мають зацікавити своїх клієнтів у їх придбанні, в тому числі за рахунок створення ефективного та надійного механізму їх погашення.
Крім векселів, банки також можуть випускати ощадні (депозитні) сертифікати як боргові цінні папери, за рахунок яких також поповнюється ресурсна база банку. Ощадні депозитні сертифікати дають змогу їх власникам отримувати процентний дохід за ними, а в деяких випадках гарантування виплати за ними забезпечується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. На відміну від ощадних (депозитних) сертифікатів, використання фінансових векселів не передбачає отримання процентного доходу, а тому законодавцем, за для досягнення ефекту впровадження фінансових банківських векселів, має бути передбачена надійна система гарантування їх погашення. Зокрема, Проектом змін до «Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України», передбачається, що у разі невиконання банком-векселедавцем зобов’язання за фінансовим векселем Національний банк України після отримання відповідного повідомлення адміністратора забезпечує згідно з умовами укладеного з банком-векселедавцем договору списання коштів з його кореспондентського рахунку в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України з питань безготівкових розрахунків і міжбанківського переказу коштів, а також перерахування цих коштів Розрахунковому центру. Дана норма обов’язково має бути затверджена Національним банком України, адже вона має гарантійний характер та позитивно вплине на зацікавлення суб’єктів господарювання у придбанні фінансових банківських векселів.
Крім того, законодавчо має бути передбачено обов’язкова умова випуску та обігу фінансових банківських векселів − існування на кореспондентському рахунку в Національному банку України суми коштів, яка має дорівнювати кратному відсотку обов’язкового резервування залучених коштів, та обліковуватися на кореспондентському рахунку постійно протягом строку обігу векселів. Зменшення вказаної суми можливо лише у випадку погашення векселів на суму відповідного погашення.
Наступною проблемою, пов’язаною із запровадженням фінансових векселів, є їх форма. Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів» [68] передбачається, що фінансовий банківський вексель видається в документарній формі як електронний документ. Фінансові банківські векселі у формі електронного документа засвідчуються електронними підписами. Так, вперше в Україні запроваджено документарну форму цінних паперів у вигляді електронного документу. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» [67] документарним цінним папером є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.
Зазначимо, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV [78]. Зокрема, цим Законом встановлено, що у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. У зв’язку з цим, на нашу думку, виникає нагальна потреба в врегулюванні питання забезпечення підвищеної безпеки електронного документообігу при використанні фінансових векселів, і дане питання може бути предметом подальших наукових та законодавчих досліджень.
Аналіз основних переваг та недоліки фінансових банківських векселів показав [61]:
. Фінансовий вексель є інструментом платежу, заощадження та оперативного покриття розривів ліквідності, об’єктом купівлі-продажу або застави, джерелом отримання прибутку власником векселя. Перш за все, фінансовий вексель є високоліквідним платіжним інструментом, що обертається на фінансовому ринку. У ситуації, коли розміри дебіторської і кредиторської заборгованості в Україні перевищують ВВП, фінансовий вексель може сприяти зменшенню обсягів неплатежів шляхом використання у розрахунках суб’єктів господарювання. Для країн з економікою, що розвивається, в умовах недостатності грошових засобів у обігу (низький рівень монетизації економіки) властивість векселя як платіжного інструменту набуває особливого значення. Крім того, прискорення розрахунків шляхом застосування фінансових векселів призводить до більш раціонального використання наявної в обігу грошової маси. При недовірі покупця і продавця один до одного, банківський вексель є також прекрасною альтернативою акредитивним розрахункам, у цьому разі зменшуються витрати обох сторін, а розрахунки значно прискорюються.
. Простота розрахунків шляхом індосування векселя без необхідності прив’язки до певного банку. Можливість «розшивки» дебіторсько-кредиторської заборгованості шляхом відстеження банком (або спільно декількома банками) низки контрагентів клієнта банку та організації розрахунків між ними за допомогою фінансових векселів. Для підвищення ефективності обігу банківських векселів (практика Росії свідчить про те, що банківські векселі «осідають» у касах векселедержателів до погашення, що гальмує їх обіг) доцільно впровадити практику внесення змін до векселя не тільки векселедавцем, а будь-яким векселедержателем (як це передбачене Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі [31]). При цьому завдяки репутації банків ліквідність векселів буде гарантована саме платниками-банками, а у векселедержателів-індосантів буде можливість зменшити вірогідність пред’явлення до них векселя завдяки внесених змін до тексту векселя щодо процентів, які гарантує до оплати індосант (чим ближче до кінця строку векселя, тим вони будуть нижче). Це сприятиме передаваності векселів у прозорому обігу, оскільки зникне мотивація вчинення бланкового індосаменту.