Материал: 655

6. Зміна ставлення до якості

Історія якості набула розвитку одночасно з виникненням виробництва товарів і послуг. З розвитком виробничих проце-сів змінювалося і ставлення до якості. У середні віки майстерні ремісників об'єднувалися в цехи. Кожний з них мав свій статут,відповідно до якого продукція повинна була виготовлятися запевним зразком, з гарної сировини. Доки процес виготовленнявиробу знаходився в полі зору майстра, він разом з робітниками почувався себе відповідальним за результати своєї праці. Якість дозволяла відчувати задоволення від своєї роботи.

За виготовлення неякісної продукції в різних країнах передбачалася різна міра покарання, але всі вони зводилися до одно-го: за несумлінну роботу до винуватого застосовувалося суворепокарання.

7. Удосконалення управлінської діяльності.

Поступово управлінська діяльність удосконалювалася, але яксамостійний науковий напрям сформувалася лише в ХІХ столітті.Таким чином, можна виділити кілька етапів еволюції керування якістю продукції (менеджменту якості).Вони одержали такі умовні назви:

Механічний контроль (до 1900 р.).Контроль майстра (1900-1920 р.).Інспекційний контроль (1920-1940 р.).Статистичний контроль (1940-1960 р.).Забезпечення якості (1960-1980 р.).Загальне керування якістю (1980-2000 р.).Інтегровані системи (з 2000 р. - до наших часів)

Еволюція систем керування якістю на сучасному етапі тіснопов'язана із загальнолюдськими цілями - покращання якостіжиття.

Рівень життя визначається через різноманітні показники, утому числі через якість: 1) продуктів харчування; 2) житла; 3)одягу; 4) медичного обслуговування; 5) освіти; 6) сфери послуг;7) навколишнього середовища; 8) відпочинку і т.д.

У багатьох країнах розробляються різноманітні програми по«якості життя», спрямовані на підвищення матеріального доб-робуту людей, створення додаткових робочих місць, поліпшен-ня екологічної ситуації. Розробляються міжнародні програми таугоди, що сприяють стійкому розвитку міжнародного людсько-го товариства.

8. Основоположники концепції управління якістю

Основоположники концепцій керування якістю Ф.Тейлор,Г.Форд, В.Шухарт, Е.Демінг, Дж.Джуран, К.Ісікава,А.Фейгенбаум, Г.Тагута, Ф.Кросбі, Д.Харрінгтон сприяли пере-ходу до епохи Загального керування якістю (TQM).

Система Тейлора встановлювала вимоги до якості деталей увигляді полів допусків або шаблонів, що передбачали верхню інижню межі допусків (певні калібри). У цей час з ініціативиТейлора були введені перші професіонали в області якості - ін-спектори. Була встановлювлена система звільнень і штрафнихсанкцій за брак.

Форд астосував стандартизацію й уніфікацію, створивнормальні умови для робітників, встановив 8-годинний робо-чий день і мінімальний рівень заробітної плати. Це дозволилойому не тільки збільшити продуктивність праці, значно підви-щити надійність, а й знизити ціни.

Вальтер Шухарт, США. Засновник теорії статистичного ке-рування якістю. Шухарт першим застосував статистичні методина підприємстві, запропонувавши статистичне пояснення пово-дження виробничого процесу в часі. Розробив і ввів у практикуконтрольні карти.

9.Етапи формування управління якістю та загального менеджменту

Теоретичною основою загального менеджменту та управління якістю є система Ф. Тейлора (наукове управління виробництвом), створена в 80-90-ті роки XIX ст. Ця система включає поняття верхнього і нижнього меж якості, поля допуску, вводить такі вимірювальні інструменти, як шаблони і калібри, а також обгрунтовує необхідність незалежної посади інспектора з якості, систему штрафів для бракоробів, форми і методи впливу на якість продукції. У системі Ф. Тейлора визнається необхідність врахування можливих невідповідностей виробничого процесу і пропонується набір інструментів для їх контролю та усунення. Управління якістю сприймалося i розроблялися фахівцями переважно з позицій інженерно-технічного контролю продукції і процесів виробництва. Загальний менеджмент розвивався у напрямку вирішення питань організаційного та соціально-психологічного плану. Наприкінці 90-х років цілі в сфері якості реалізуються методом системного підходу на основі інтеграції і координації всіх видів діяльності на підприємствах. Управління якістю розглядається як управління всім виробництвом за критерієм найбільш повного задоволення потреб споживачів, суспільства і вдосконалення діяльності підприємства.

10. Основні поняття і визначення метрології

Метрологія в її сучасному розумінні — це наука про вимірювання, методи та засоби забезпечення єдності вимірювань і способи досягнення необхідної точності їх.

Єдність вимірювань — стан вимірювань, коли результати виражені у прийнятих одиницях, а похибки вимірювань прийняті із заданою ймовірністю. Єдність вимірювань необхідна для порівняння результатів вимірювань, проведених у різних місцях, в різний час, з використанням різних методів і засобів вимірювання. Результати при цьому повинні бути однаковими, незалежно від використання методів і засобів вимірювання. Точність вимірювань означає максимальну наближеність їх результатів до істинного значення вимірюваної величини. Таким чином, одним із головних завдань метрології є забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань на підприємствах галузі і держави.

11. Загальні відомості про технічні вимірювання і засоби вимірювальної техніки.

Основою технічної бази метрологічного забезпечення є засоби вимірювальної техніки. Засобами вимірювальної техніки називають технічні засоби, які використовуються при вимірюваннях і мають нормовані метрологічні характе­ристики. Метрологічними називаються ті характеристики ЗВТ, від яких залежить точність результатів, одержаних за їх допомогою. Нормування метрологічних характеристик полягає в законодавчому регламентуванні їх складу і норм значень. Під видами ЗВТ розуміємо: міри, їх набори і магазини, вимірювальні перетворювачі, прилади, установки і системи. Міра - ЗВТ, що призначені для відтворення ФВ заданого розміру (однозначна міра) або ряду розмірів (багатозначна міра).

Серед усіх видів ЗВТ найбільше поширення мають вимірювальні прилади. Вони різноманітні за призначенням, принципом дії, метрологічними та експлуатаційними характеристиками. За формою вимірювальної інформації, що міститься в інформативному параметрі вихідного сигналу, вимірювальні прилади поділяються на аналогові та цифрові. Аналоговим називається прилад, інформативний параметр вихідного сигналу якого є фізичним аналогом вимірюваної величини - інформативного параметру вхідного сигналу. Наприклад, переміщення рухомої частини електродинамічного вольтметра - аналог середнього квадратичного значення вимірювальної напруги. Цифровим називається прилад, вихідний сигнал якого цифровий, тобто містить інформацію про значення вимірюваної величини, закодовану в цифровому коді. Покази аналогових приладів також цифрові, але їх аналогові вихідні сигнали квантує і кодує у цифровому коді сам спостерігач (експериментатор) у процесі відліку показів, а в цифровому приладі - операції виконуються автоматично.

12. Діальність Державної метрологічної служби України.

Державна метрологічна служба організовує, провадить та координує діяльність, спрямовану на забезпечення єдності вимірювань у державі, а також здійснює державний метрологічний контроль і нагляд за додержанням нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології.

До Державної метрологічної служби належать: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології; національний науковий метрологічний центр, що належить до сфери управління ЦОВМ (національний науковий метрологічний центр); державні наукові метрологічні центри, що належать до сфери управління ЦОВМ (державні наукові метрологічні центри); територіальні (регіональні) органи ЦОВМ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення; державні служби: Державна служба єдиного часу і еталонних частот; Державна служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів; Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів.

13. Сутність управління якістю продукції

Якість продукції визначається тим її вирішальним значенням, яке вона має для споживача та її виробника: 1)якість та ефективність виробництва перебувають у прямій залежності і доповнюють одна одну; 2)якість є основою скорочення витрат і виживання фірми в умовах внутрішньої та особливо міжнародної конкуренції; 3)з позиції споживача якість виробу визначає ступінь задоволення потреб,

на які повинен своєчасно орієнтуватися його виробник.

Продукція (product) - результат процесу. Продукція (послуга) виникає внаслідок здійснення ряду процесів. Якість кожного з цих процесів впливає на якість результату.

Якість (quality) - це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

14.Забезпечення якості продукції

Сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дійового) комплексного механізму управління якістю продукції. Визначальними елементами цього специфічного менеджменту, що справляють найбільш істотний вплив на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентноспроможної продукції, є: стандартизація і сертифікація виробів; внутрішніх систем якості; державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил і відповідальність за їх порушення; внутрішньовиробничий технічний контроль якості.