Материал: Gidens_Sotsiologiya2

Це поняття з самого початку вживалося як зневажливе. Де Ґурне говорив про зростаючу владу чиновників як «хворобу під назвою бюроманія». Французький письменник Оноре де Бальзак розглядав бю­ рократію як «гігантську владу, котру мають пігмеї». Такі погляди існували до сьогодні: бюрократія часто асоціюється з тяганиною, не­ ефективністю та марнотратністю. Однак інші автори розглядали бю­ рократію в іншому світлі — як зразок ретельності, точності й ефек­ тивного управління. На їхню думку, бюрократія насправді є найефек­ тивнішою формою організації, винайденою людьми, оскільки всі за­ вдання регулюються чіткими процедурними правилами. Погляд Ве­ бера на бюрократію є містком між цими двома крайніми позиціями.

Як зазначав Вебер, у традиційних цивілізаціях існувала обмежена кількість бюрократичних утворень. Наприклад, бюрократичне чинов­ ництво Китайської імперії відповідало за загальний стан урядування. Проте повномасштабного розвитку бюрократії набули тільки в сучас­ ну епоху.

Згідно з Вебером, у сучасних країнах розростання бюрократії є неминучим; бюрократична влада є єдиним способом дати раду адмі­ ністративним потребам великомасштабних соціальних систем. Разом з тим, на думку Вебера, бюрократії притаманний ряд серйозних недо­ ліків, котрі, як ми побачимо далі, мають важливий підтекст для при­ роди сучасного суспільного життя.

Щоб дослідити корені та природу розширення бюрократичних ор­ ганізацій, Вебер розробив ідеальний тип бюрократії. («Ідеальний» тут означає не найдоцільнішу, а чисту форму бюрократичної органі­ зації. Ідеальний тип є абстрактним описом, розробленим шляхом ак­ центування на певних характеристиках фактичних подій з метою ви­ окремлення їхніх найсуттєвіших рис). Вебер перелічив кілька харак­ теристик ідеального типу бюрократії (1978 p.):

• Наявність чіткої ієрархи влади. Таким чином, завдання в орга­ нізації розподіляються як «офіційні обов'язки». Бюрократія має вигляд піраміди з найвищим керівництвом на верхівці. Ланцюг вказівок тягнеться з верхівки до основи, що уможливлює коор­ диноване прийняття рішень. Кожний вищий підрозділ контролює і перевіряє діяльність підрозділу, розташованого нижче в ієрархії.

є просто рутинною справою. Чим вище розташований підрозділ, тим більше ці правила охоплюють широкий перелік справ і вима­ гають гнучкості в їх інтерпретації.

• Службовці працюють повний робочий день і одержують платню.

Кожна посада в ієрархії забезпечується визначеною і фіксованою зарплатнею. Кар'єра осіб у межах організації вважається природ­ ним явищем. Просування вище можливе на основі здібностей, старшинства або комбінації обох чинників.

11. СУЧАСНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

цій, де мають прийматися рішення. Наприклад, політика ділових корпорацій мала б вироблятися на зустрічах рад директорів та акціо­ нерів. На практиці корпорацією часто реально керують кілька членів ради, котрі приймають рішення неофіційно і розраховують на схва­ лення цих рішень радою. Неформальні зв'язки такого типу можуть також сягати з однієї корпорації в іншу. Ділові керівники з різних компаній часто консультуються один з одним у неформальний спосіб і можуть відвідувати одні й ті самі клуби та асоціації за інтересами.

Визначення ступеня, до якого неформальні процедури загалом сприяють чи перешкоджають ефективності організацій, є непростою справою. Системи, наближені до веберівського ідеального типу, як правило, породжують сотні неформальних способів виконання спра­ ви. Це частково пояснюється тим фактом, що брак гнучкості можна компенсувати неофіційним підходом до формальних правил. Особам, котрі виконують нудні обов'язки, неформальні процедури, крім того, часто допомагають створити більш сприятливу робочу атмосферу. Не­ формальні стосунки між службовцями на вищих рівнях можуть ефективно допомогти організації в цілому. З іншого боку, ці служ­ бовці можуть бути більше зацікавлені у захисті своїх власних інтере­ сів, ніж у прогресі організації взагалі.

Мал. 11.1. Формальні відносини в організації

Джерело: Shaun Gregson and Frank Livesey, Organizations and Management Behaviour, 1993.

Фізичні рамки організацій

Більшість сучасних організацій функціонує у спеціально визначених фізичних межах. Будівля, де розташована певна організація, має особливі риси відповідно до виду діяльності, проте одночасно узгод­ жується за архітектурним стилем з будівлями інших організацій. Наприклад, архітектурний вигляд лікарні певною мірою відріз­ няється від стилю комерційної фірми або школи. Відокремлені лі­ карняні палати, консультаційні кімнати та офіси надають і цілій будівлі певного планування, тимчасом як школа може складатися з класів, лабораторій та спортзалу. І все-таки вони чимось подібні: обидві будівлі мають коридори, в які виходять двері, в обох стандар­ тне оформлення та вмеблювання. На відміну від різноманітного одя­ гу людей у коридорах, будівлі, в яких переважно розташовані сучас­ ні організації, мають певну схожість. І часто вони подібні як зовні, так і за своїм внутрішнім оформленням. Не дивно, що, про­ їжджаючи повз будівлю, водій може спитати: «Це школа?» — і одержати відповідь: «Ні, лікарня». Попри необхідність значних внутрішніх змін, може статися, що в будівлі, котра колись належала лікарні, може розташуватися школа.

Теорія організацій Мішеля Фуко: контроль за часом і простором

Мішель Фуко довів, що архітектурний вигляд організації безпосе­ редньо пов'язаний з її соціальним становищем та системою влади (Foucault, 1970, 1979). Досліджуючи фізичні характеристики органі­ зацій, ми можемо пролити нове світло на аналізовані Вебером проб­ леми. Кабінети, які Вебер описував абстрактно, — кімнати, відмежо­ вані коридори, — також є архітектурними утвореннями в межах організацій. Будівлі великих фірм іноді дійсно споруджуються позірно у вигляді ієрархії, де в міру зростання становища особи в ієрархії влади її офіс наближається до верхівки: вираз «горішній поверх» іноді вживається для характеристики осіб, котрі мають в організації найбільшу владу.

У багатьох інших аспектах географічне становище організації по­ значатиметься на її діяльності, особливо в тих випадках, коли систе­ ми значною мірою покладаються на неформальні стосунки. Фізична наближеність спрощує формування первинних груп, тоді як фізична віддаленість може поляризувати групи, внаслідок чого між відділами можуть виникнути відносини «вони» і «ми».

Нагляд в організаціях

Розташування кімнат, коридорів та вільного простору в будинку ор­ ганізації може дати базове уявлення про те, як функціонує її систе­ ма влади. У деяких організаціях групи людей колективно працюють у доступних для постійного нагляду приміщеннях. Через одноманіт-