Материал: Gidens_Sotsiologiya2

воленості роботою, ніж ті, хто працює неповний робочий день. Мож­ ливо, це тому, що більшість тих, що працюють неповний день, ста­ новлять жінки, котрих кар'єра не так цікавить, як чоловіків, і котрі відчувають велике полегшення, вирвавшись із домашньої рутини. Однак багато хто, як видається, винагороджує себе вмінням збалан­ сувати робочі обов'язки та інші види діяльності і відтак тішитися різноманітнішим життям. Ще хтось може присвятити своє життя до­ сягненню «вершин», з юних років до середнього віку повністю від­ давшись службовим обов'язкам, а після цього розпочати нову кар'є­ ру, яка його зацікавить.

Французький соціолог та соціальний критик Андре Ґорц запев­ няв, що в майбутньому оплачувана робота відіграватиме в людському житті дедалі меншу роль. Ґорц виходив з критичної переоцінки тво­ рів Маркса. На думку Маркса, робітничий клас, до якого належатиме дедалі більше людей, розпочне революцію, котра приведе до гуманні­ шого суспільного ладу, де праця посідатиме чільне місце серед втіх, що їх може дати життя. Перебуваючи на лівих позиціях, Ґорц, однак, заперечує цю думку. Замість перетворення робітничого класу на наймасовішу соціальну верству (як стверджував Маркс) та здійс­ нення ним успішної революції, ми спостерігаємо фактичне його змен­ шення. «Сині комірці» зараз складають меншість у робочій силі, і їхня частка й далі скорочується.

На думку Ґорца, більше немає сенсу вважати, що робітники мо­ жуть захопити підприємства, частиною яких вони є самі, чи, тим більше, стати до керма держави. Годі наповажне сподіватися на трансформацію природи оплачуваної праці, оскільки вона організову­ ється згідно з технічними міркуваннями, неминучими там, де еконо­ міка має діяти ефективно. Як зазначав Ґорц, «Питання сьогодні полягає в тому, щоб звільнитися від роботи...» (Gorz, 1982, p. 67). Це надзвичайно важливо, особливо коли праця організована за принципами Тейлора або ж гнітюча чи нецікава в іншому розумінні.

Зростаюче безробіття разом із поширенням практики неповного робочого дня, арґументує далі Ґорц, вже створили паралельно з пра­ цівниками на стабільних робочих місцях так званий «неклас неробітників». Фактично до цього «некласу» належить більшість людей, оскільки частина населення на стабільно оплачуваній роботі у будьякий момент часу є відносно невеликою, якщо не брати до уваги не­ повнолітніх, пенсіонерів, хворих та домогосподарок, а також осіб, що працюють неповний день, або безробітних. На думку Ґорца, поши­ рення мікротехнологій і надалі зменшуватиме число повнооплачуваних робочих вакансій. Результатом, імовірно, буде ухил до запере­ чення «продуктивістської» орієнтації західного суспільства з акцен­ том на доброму стані здоров'я, економічним зростанням та матері­ альним добробутом. У найближчі роки більшість населення дотриму­ ватиметься різноманітних стилів життя за межами постійної оплачу­ ваної роботи.

За Ґорцом, ми рухаємося до «дуалістичного суспільства». В одно­ му його секторі з метою максимізації ефективності зосереджувати-

меться виробництво та політичне управління. Другий сектор являти­ ме собою сферу, в якій люди займатимуться різноманітними видами неробочої діяльності, що даватимуть задоволення або сприятимуть самовдосконаленню.

Наскільки обґрунтований такий погляд? Наявність вагомих змін, що тривають у природі та організації праці, в індустріалізованих країнах не викликає сумніву. Існує ймовірність того, що дедалі біль­ ше людей розчаровуватиметься у «продуктивізмі» — приматі постій­ ного економічного зростання та нагромадження матеріальних ціннос­ тей. Безперечно, варто, як це пропонує Ґорц, розглядати безробіття не тільки в негативному світлі, але й як можливість жити власними інтересами та розвивати свої здібності. І все-таки, принаймні досі, проґрес у цьому напрямку незначний; нам ще далеко до прогнозова­ ної Горцом ситуації. Там, де жінки домагаються кращих робочих місць, число людей, активно зацікавлених у гарантованих оплачу­ ваних посадах, не зменшуватиметься, а зростатиме. Для багатьох оплачувана праця залишається необхідною основою ґенерування ма­ теріальних ресурсів для повноцінного життя.

1.Робота — це виконання завдань, що вимагає розумових та фізич­ них зусиль і має за мету виробництво товарів і послуг для задо­ волення потреб людини. Багато важливих видів праці, приміром, домашня або доброчинна праця, не оплачуються. Зайнятість — це робота, яка виконується в обмін на регулярну заробітну плат­ ню. У всіх цивілізованих суспільствах праця є основою економіч­ ної системи.

2.Чітко вираженою характеристикою економічної системи сучасно­ го суспільства є розвиток надзвичайно складного поділу праці.

3.Поділ праці означає поділ на різні заняття, котрі вимагають спе­ ціалізації. Одним з результатів цього є економічна взаємозалеж­ ність: всі ми залежні один від одного у підтримці нашої життєді­ яльності.

4.Одним з виявів цього є тейлоризм, або науковий менеджмент. Тейлор розділив роботу на прості завдання, які можна було вимі­ ряти в часі та організувати. Фордизм поширив принципи науко­ вого менеджменту на масове виробництво, прив'язане до масових ринків. Фордизм і тейлоризм можна розглядати як системи низь­ кої довіри, що максимізують відчуження робітників. Система високої довіри дозволяє робітникам контролювати темп і навіть зміст своєї праці.

5.Протягом цього століття в системі зайнятості відбулися вагомі зміни. Особливо важливим було відносне розширення сфери розу­ мової праці за рахунок праці фізичної. Проте інтерпретація цих змін залишається спірним питанням.

6.Професійні спілки, як і визнання права на страйк, є характер­ ними рисами економічного життя у всіх країнах Заходу. Проф­ спілки виникли як оборонна організація, покликана надати робітникам засоби контролю за умовами їхньої праці. Сьогодні профспілкові лідери дуже часто відіграють важливу роль у фор­ муванні національної економічної політики, хоча нині в Брита­ нії ця роль не має того значення, що в минулому.

7.Природа жіночої праці зазнала відчутних перемін після розме­ жування робочого місця та домівки. Багато заміжніх жінок ста­ ють домогосподарками і вважаються непрацюючими, хоча час, витрачений ними на виконання домашніх обов'язків, може значно перевищувати робочі години їхніх чоловіків. Тепер оплачувану роботу виконує набагато більше жінок, ніж кілька десятиліть тому; однак жінки непропорційно стосовно чоловіків посідають низькооплачувані робочі місця.

8.Жінки домоглися великого успіху в подоланні тендерних стерео­ типів і, крім того, ведуть наступ на усталену думку, нібито вони переймаються справами родини більше, ніж власною кар'єрою. Водночас, незалежно від відсотка жінок на оплачуваних поса­ дах, вони все одно виконують основну частку хатньої праці задля підтримання домашнього господарства та виховання дітей.

9.В індустріалізованих країнах у XX столітті періодично виникала проблема безробіття. Оскільки праця є конструктивним елемен­ том психологічного складу особи, досвід безробіття часто дезо­ рієнтує. Можливо, вплив нових технологій і надалі сприятиме зростанню показників безробіття.

10.Дехто говорить про прихід «портфельного працівника», який має «портфель» різноманітних навичок і може легко переходити

зоднієї роботи на іншу. Такі працівники є, проте для більшості

зних «гнучкість» швидше асоціюється з низькооплачуваними посадами й обмеженою кар'єрною перспективою.

11. У природі та організації праці нині відбуваються значні зміни, які в майбутньому, можливо, матимуть ще важливіше значен­ ня. І все-таки оплачувана робота залишається для багатьох лю­ дей головним способом ґенерування ресурсів, необхідних для повноцінного життя.

Godfried Engbersen et al., Cultures of Unemployment: A Comparative Look at Long-Term Unemployment and Urban Poverty (Boulder, Colo.: Westview, 1993). Дискусія питання, наскільки довготривале безробіття розвиває «культуру бідності».

Keith Grint, The Sociology of Work: An Introduction (Cambridge: Polity Press, 1991). Дуже корисний підручник, в якому розглядаються найважливіші аспекти вивчення праці в сучасних суспільствах.

про роботу, домашнє господарство та сім'ю.

Andrew Sayer and Richard Walker, The New Social Economy (Oxford: Blac­ kwell, 1992). Корисне дослідження впливу нововведень на природу сучас­ ного промислового виробництва.

Neil J. Smelser and Richard Swedberg (eds), The Handbook of Economic Sociology (Princeton: Princeton University Press, 1994). Хороша загальна хрестоматія з соціології економічного життя.