Материал: Gidens_Sotsiologiya2

9.Зґвалтування, безперечно, відбуваються набагато частіше, ніж про те свідчить офіційна статистика. Існує погляд, згідно з яким усі жінки є жертвами зґвалтування, оскільки їм доводиться вживати особливих заходів для свого захисту і жити під по­ стійним страхом бути зґвалтованими.

10.Злочини «білих комірців» і можновладців — це злочини, скою­ вані тими, хто належить до заможніших верств суспільства. Організованою злочинністю ми називаємо інституціоналізовані форми злочинної діяльності, наділені багатьма характеристи­ ками традиційних організацій, але їхня діяльність має систе­ матично протизаконний характер.

Patricia Adler and Peter Adler (eds), Constructions of Deviance: Social Power, Context and Interaction (Belmont, Calif.: Wadsworth, 1994). Аналіз девіантної поведінки із застосуванням інтеракціоністської наукової перспек­ тиви.

Stanley Cohen and Laurie Taylor, Escape Attempts (London: Routledge, 1992). Доопрацьоване видання, що досліджує різні шляхи, якими люди намага­ ються втекти від звичаїв та рутини повсякденного життя.

Janet Foster, Villains: Crime and Community in the Inner City (London: Ro­ utledge, 1990). Надзвичайно цікава розповідь про розвиток злочинних суб­ культур у кварталах центрального Лондона.

Shephen Hester and Peter Eglin, A Sociology of Crime (London: Macmillan, 1992). Корисний узагальнений посібник з кримінології.

M. Maguire et al. (eds), The Oxford Handbook of Criminology (Oxford: Claren­ don Press, 1994).

Stephen Pilling, Rehabilitation and Community Care (London: Routledge, 1991). Автор аналізує наслідки закриття лікарень і закликає створити програму ретельного планування загальнодоступних служб.

Robert Reiner, The Politics of the Police (London: Harvester, 1992). Нове видання широкознаного тексту, де викладено історію та соціологію бри­ танської поліції.

John Wells, Crime and Unemployment (London: Employment Policy Institute, 1995). Корисне обговорення впливу безробіття на різні види кримінальної поведінки.

Ann Worrall, Offending Women (London: Routledge, 1990). Цікавий і важ­ ливий аналіз проблем тендеру і закону.

Сьогодні в різних частинах світу відбуваються битви між різними культурними та расовими групами, причому деякі з них призвели до трагічних наслідків і великого кровопролиття. Криваві війни такого походження відбулися в Боснії-Герцеґовині (на теренах колишньої Югославії), в Ефіопії (Африка), у Грузії (що входила до складу ко­ лишнього Радянського Союзу).

Водночас у багатьох реґіонах земної кулі тягнуться й тягнуться потоки біженців та іммігрантів, що або рятуються від таких конфлік­ тів, або втікають від злиднів у пошуках кращого життя. Прибуваючи до нової країни, вони часто відчувають на собі ненависть людей, які лише кілька ґенерацій тому самі були іммігрантами. В такій ситуації, наприклад, опиняється чимало людей, що прибувають до Сполучених Штатів. США в культурному плані — найрозмаїтіше суспільство у світі. Це суспільство іммігрантів; тубільне населення, американські індіанці сьогодні становлять менш як один відсоток від усього населен­ ня Сполучених Штатів. Проте Велика Британія та Європа швидко ста­ ють майже такими самими змішаними в культурному плані, як і США. Звичайно ж, саме європейці були першими іммігрантами у Пів­ нічній Америці, і вони ж таки домінували донедавна в імміграції на територіях, що сьогодні стали Сполученими Штатами та Канадою. Нині вже нові хвилі імміграції, як законної, так і незаконної, накочу­ ються на саму Західну Європу. Іммігранти прибувають туди зі Східної Європи, з Африки, з Близького Сходу та з Азії. Багато дилем, конфлік­ тів та сутичок, так само як і вигод та можливостей, що стали наслід­ ком напливу іммігрантів у США, сьогодні мають місце й у Європі.

Європа стає більш етнічно гетерогенною, ніж будь-коли раніше.

ЕТНІЧНІСТЬ

ЕТНІЧНІСТЮ ми називаємо культурні звичаї та світогляд певної спільноти людей, що відрізняють їх від інших. Члени етнічних груп бачать себе культурно відмінними від інших груп у суспільстві, а ті у свою чергу бачать їх такими. Існує чимало ознак, за якими такі етнічні групи відрізняються одна від одної, але головними вважа­ ються мова, історія або походження (справжнє чи уявне), релігія та манера вбиратися чи прикрашати себе. Етнічні відмінності виступа­ ють як повністю набуті, що видається самоочевидним, поки ми не згадаємо, як часто на певні групи людей дивились як на «наро­ джених правити» або «ледачих», «недорозвинених» і т. д. (Про розмаїття етнічних груп у Великій Британії див. таблицю 9.1.)

Таблиця 9.1. Етнічний склад населення Великої Британії в 1992 р. (у відсотках).

Джерело: D. Owen, Ethnie Minorities in Britain: Settlement Patterns, 1992, p. 2. Census data is Crown Copyright.

У цьому розділі ми спробуємо з'ясувати, чому етнічна відмінність так часто спричиняється до соціальних конфліктів. На такі конфлік­ ти величезний вплив мало поняття «раси», тож ми розглянемо її при­ роду та походження. Потім ми проаналізуємо, чому певні групи так зневажають або ненавидять інших, тобто сконцентруємо свою увагу на расових та етнічних упередженнях. У наступних параграфах цього розділу ми дослідимо етнічні взаємини в різних національних кон­ текстах, приділяючи головну увагу Сполученим Штатам, Британії та Континентальній Європі.

Меншини

Поняття меншин (або етнічних меншин) широко застосовується в соціології і не є суто кількісним визначенням. У статистичному ро­ зумінні існує безліч меншин (наприклад, люди, що мають понад шість футів зросту або важать більш як 250 фунтів), але далеко не всі вони є справжніми меншинами з погляду соціології. Такими мен­ шинами соціологи вважають лише ті, члени яких перебувають у невигідному становищі супроти більшості населення і мають певне відчуття групової солідарності, спільності своєї долі. Те, що вони є об'єктом упередження та дискримінації, зазвичай посилює почуття єдності та спільних інтересів.

Члени меншин часто мають себе за людей, що відрізняються від більшості. Звичайно меншини фізично та соціально ізольовані від шир­ шої спільноти. Вони мають тенденцію жити у містах або в сільській